Рішення

від 13.03.2024 по справі 910/19522/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2024Справа № 910/19522/23За позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КПС-ГРУПП»

про стягнення 28 224, 06 грн

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КПС-ГРУПП» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 28 224, 06 грн, з яких: 18 895, 31 грн основний борг, 972, 91 грн 3% річних, 3 848, 43 грн пені та 4 507, 41 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 435, 526, 612, 625 Цивільного кодексу України та ст. 193, 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 15.01.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

26.01.2024 від представника позивача, на виконання вимог ухвали, надійшла довідка про рух коштів між позивачем та відповідачем, а також письмове підтвердження що ціна позову не змінилась.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03045, місто Київ, вулиця Новопирогівська, будинок 50.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 26.12.2023 був повернутий з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/19522/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є енергетичною компанією, яка здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.11.2018 № 1411.

15.01.2021 на підставі заяви-приєднання від 14.01.2021 № 18/ЦОКК12/13/1/2945, для потреб за адресою: вул. Промислова, між позивачем (надалі - оператор системи розподілу) та відповідачем (надалі - споживач) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - договір з розподілу електричної енергії), відповідно до п. 1.1. якого, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги оператора системи розподілу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору з розподілу електричної енергії, оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (зі змінами та доповненнями) за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу.

Облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311 (зі змінами та доповненнями, далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт·год) (п. 3.1. договору з розподілу електричної енергії).

Відповідно до п. 3.4. договору з розподілу електричної енергії, споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця або в інший узгоджений сторонами термін, надати оператору системи розподілу напряму або через (за умови надання відповідного сервісу електропостачальником) постачальника універсальних послуг/електропостачальника/постачальника послуг комерційного обліку звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць, зразок якого наведено в додатку 11 «Звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць (Зразок)» до договору. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.

У разі ненадання споживачем, що не є побутовим, звіту про дані комерційних засобів обліку за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця (або в інший узгоджений сторонами термін) та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового, зазначеного у додатку 4 «Порядок розрахунку» до цього договору, обсягу споживання.

Згідно з п. 5.1.-5.3. договору з розподілу електричної енергії, ціною цього договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача зазначені в паспорті точки/точок розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора системи розподілу. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку № 4 «Порядок розрахунків» до цього договору.

Цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання. Договір діє протягом одного року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов та за умови, що інший термін не зазначено в заяві-приєднання (п. 11.1. договору з розподілу електричної енергії).

Доказів припинення дії договору, зокрема, заяви відповідача про припинення його дії або перегляд його умов, матеріали справи не містять, а тому суд приходить до висновку, що договір діяв у спірний період.

Відповідно до п. 4. додатку 4 до договору з розподілу електричної енергії, оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати на наступний розрахунковий період до дати початку розрахункового періоду за який здійснюється оплата, якщо інше не узгоджено сторонами.

Оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання (п. 7 додатку 4 до договору з розподілу електричної енергії).

Пунктом 8 додатку 4 до договору з розподілу електричної енергії сторони дійшли згоди, що основним способом обміну інформацією та документами, які визначені п. 36 даного додатку є «Особистий кабінет».

Згідно з п. 10 додатку 4 до договору з розподілу електричної енергії, датою отримання споживачем платіжного документа є день, наступний за тим, коли закінчився строк надання споживачем звіту про покази засобів обліку за розрахунковий період, якщо інше не узгоджено у формі «Згоди на передавання даних».

У разі не отримання споживачем з будь-яких причин платіжного документу, оплата ним послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем самостійно не пізніше 5 робочих днів після настання строку оплати, встановленого цим порядком розрахунків (п. 11 додатку 4 до договору з розподілу електричної енергії).

Пунктом 17 додатку № 4 до договору з розподілу електричної енергії визначено, що датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи розподілу.

Додатком № 10 до договору з розподілу електричної енергії є договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (надалі - договір із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії), відповідно до п. 1.1 якого, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між оператором системи розподілу та непобутовим споживачем (споживач) та є додатком 10 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Договір на послуги з перетікань укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору на послуги з перетікань згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Згідно з п. 2.1. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, оператор системи розподілу надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи розподілу за перетікання реактивної електричної енергії, згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Пунктом 3.2. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, споживач, зокрема, зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до цього договору на послуги з перетікань).

Відповідно до п. 5.2. та п. 5.3. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється у грошовій формі за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до договору на послуги з перетікань).

Згідно з п. 6.3. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, споживач несе відповідальність за своєчасну оплату платежів, передбачених умовами цього договору на послуги з перетікань. У разі внесення платежів, передбачених пунктом 3.2 цього договору на послуги з перетікань, з порушенням термінів (строків) споживач сплачує оператору системи розподілу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.

Пунктом 7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії, що є додатком до договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, визначено, що оплата послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок оператора системи розподілу, як правило, у формі попередньої оплати за рахунками оператора системи розподілу, якщо інше не узгоджене сторонами.

Сума попередньої оплати може визначатися на підставі обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за аналогічний місяць минулого року або обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за попередній місяць поточного року.

Оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії здійснюється на підставі рахунків, наданих оператором системи розподілу або самостійно сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс «Особистий кабінет», розміщений на сайті оператора системи розподілу за умови наявності електронного підпису тієї особи, що уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством або в інший спосіб, що може бути додатково узгоджений сторонами.

Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.

Термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків споживачем.

Позивачем на виконання договору було надано відповідачу послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з січня по травень 2022 року на загальну суму 18 895, 31 грн, що підтверджується:

- актами надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії: № 30255300517466-3 від 31.01.2022 на суму 4 734, 01 грн, № 30252000915574-3 від 28.02.2022 на суму 4 480, 76 грн, № 30250120074189-3 від 31.03.2022 на суму 3 608, 92 грн, № 30254700738216-3 від 30.04.2022 на суму 3 851, 15 грн, № 30251900803521-3 від 31.05.2022 на суму 2 220, 47 грн;

- рахунками: № 30255300517466 за січень 2022 року від 31.01.2022 на суму 4 734, 01 грн, № 30252000915574 за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 4 480, 76 грн, № 30250120074189 за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 3 608, 92 грн, № 30254700738216 за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 3 851, 15 грн, № 30251900803521 за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 2 220, 47 грн;

- відомостями з веб-сервісу «Особистий кабінет», розрахованими на підставі внесених відповідачем показників з приладу обліку: від 31.01.2022 на суму 4 734, 01 грн (дата створення: 03.02.2022), від 28.02.2022 на суму 4 480, 76 грн (дата створення: 02.03.2022), від 31.03.2022 на суму 3 608, 92 грн (дата створення: 05.04.2022), від 30.04.2022 на суму 3 851, 15 грн, від 31.05.2022 на суму 2 220, 47 грн (дата створення: 06.05.2022).

24.10.2023 позивач направив на адресу відповідача лист за вих. № 3/01/1/33433 від 24.10.2023, в якому просив протягом п`яти днів сплатити заборгованість за надані послуги, пов`язанні з перетікання реактивної електроенергії в загальній сумі 18 895, 31 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку від 24.10.2023 та опису вкладення в цінний лист № 0408033316649.

Відповіді на зазначений вище лист матеріали справи не містять.

З огляду на те, що відповідач своєчасно не розрахувався з позивачем за надані послуги, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача на свою користь 18 895, 31 грн основного боргу, 972, 91 грн 3% річних, 3 848, 43 грн пені та 4 507, 41 грн інфляційних втрат.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6 та ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з січня по травень 2022 року на загальну суму 18 895, 31 грн, що підтверджується актами надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, рахунками та відомостями з веб-сервісу «Особистий кабінет», що містяться в матеріалах справи.

При цьому, суд зазначає, що акти надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії підписані зі сторони відповідача не були.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки в суду відсутні підстави ставити під сумнів твердження позивача з приводу факту та обсягів наданих послуг, а відповідачем дані обставини не спростовуються, суд вважає, що позивачем доведено надання відповідачу послуг на підставі договору споживача про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

При цьому, суд зазначає, що факт не підписання актів зі сторони відповідача не може бути підставою для звільнення його від оплати отриманих послуг.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.2. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, споживач, зокрема, зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до цього договору на послуги з перетікань).

Пунктом 7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії, що є додатком до договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, визначено, що оплата послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок оператора системи розподілу, як правило, у формі попередньої оплати за рахунками оператора системи розподілу, якщо інше не узгоджене сторонами.

Сума попередньої оплати може визначатися на підставі обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за аналогічний місяць минулого року або обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за попередній місяць поточного року.

Оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії здійснюється на підставі рахунків, наданих оператором системи розподілу або самостійно сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс «Особистий кабінет», розміщений на сайті Оператора системи розподілу за умови наявності електронного підпису тієї особи, що уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством або в інший спосіб, що може бути додатково узгоджений сторонами.

Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.

Термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків споживачем.

Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки на оплату, акти надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії та відомості з веб-сервісу «Особистий кабінет».

Водночас суд наголошує, що не виставлення/не направлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги, надані позивачем. Ненадання рахунку (рахунку-фактури) не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України. Тому наявність або відсутність рахунка на оплату не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за договором.

За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18 від 07.02.2018 у справі № 910/49/17, від 29.04.2020 зі справи № 915/641/19.

При цьому, суд зазначає, що сторонами в договорах погоджувались вартість послуг, строк їх оплати та відповідачем самостійно через веб-сервіс «Особистий кабінет» вносились показники з приладу обліку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не надано доказів оплати за надані позивачем послуги у визначений договором строк, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за отриманні послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з січня по травень 2022 року на загальну суму 18 895, 31 грн, доказів її погашення відповідачем не надано та вказана заборгованість не спростована, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 972, 91 грн 3% річних за загальний період з 11.02.2022 по 20.12.2023 та 4 507, 41 грн інфляційних втрат за загальний період з лютого 2022 року по грудень 2023 року.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, наданий позивачем у розмірі 972, 91 грн за загальний період з 11.02.2022 по 20.12.2023, судом визнано його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню.

Також перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем у розмірі 4 507, 41 грн за загальний період з лютого 2022 року по грудень 2023 року, судом здійснено власний розрахунок, при цьому, обмежуючись періодами та сумами, визначеними позивачем, наступним чином:

Місяць, рікСума боргу (грн)Період нарахування інфляційних втратІнфляційні втрати (грн)Січень 20224 734, 01лютий 2022 року - грудень 2023 року1 483, 27Лютий 20224 480, 76березень 2022 року - грудень 2023 року1 311, 25Березень 20223 608, 92квітень 2022 року - грудень 2023 року855, 23Квітень 20223 851, 15червень 2022 року - грудень 2023 року647, 92Травень 20222 220, 47червень 2022 року - грудень 2023 року373, 57Всього: 4 671, 24Отже, розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем у розмірі 4 507, 41 грн за загальний період з лютого 2022 року по грудень 2023 року є арифметично невірним, оскільки за розрахунком суду розмір інфляційних втрат за вказаний період складає 4 671, 24 грн, що є більше за суму, заявлену до стягнення позивачем.

Тому вимога позивача, про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованою, проте арифметично невірною та враховуючи положення ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд розглядає справу в межах заявлених вимог, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 4 507, 41 грн.

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 3 848, 43 грн пені за загальний період з 21.06.2023 по 20.12.2023.

Згідно з п. 6.3. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, споживач несе відповідальність за своєчасну оплату платежів, передбачених умовами цього договору на послуги з перетікань. У разі внесення платежів, передбачених пунктом 3.2 цього договору на послуги з перетікань, з порушенням термінів (строків) споживач сплачує оператору системи розподілу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Перевіривши розрахунок про стягнення пені наданий позивачем у розмірі 3 848, 43 грн за загальний період з 21.06.2023 по 20.12.2023, судом визнано його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 18 895, 31 грн основного боргу, 972, 91 грн 3% річних, 3 848, 43 грн пені та 4 507, 41 грн інфляційних втрат.

Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 147, 20 грн відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Окремо суд зазначає, що порядок та правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону визначений розмір ставок судового збору, що справляється за подання позовних заяв до господарського суду, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 4 вказаного Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору

Позивачем була заявлена вимога про стягнення заборгованості в загальному розмірі 28 224, 06 грн, яка має майновий характер.

Отже, за подання даної позовної заяви в електронній формі підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 147, 20 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8).

Як убачається з матеріалів справи позивачем було сплачено за подання позовної заяви судовий збір за платіжною інструкцією № 3168327 від 11.10.2023 у розмірі 2 684, 00 грн, що на 536, 80 грн більше ніж встановлено законом.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач у позові просив повернути надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 536, 80 грн, разом з тим, зі змісту ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що рішення суду не є виконавчим документом, у зв`язку з чим, питання про повернення судового збору буде вирішено окремою ухвалою суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КПС-ГРУПП» (03045, місто Київ, вулиця Новопирогівська, будинок 50, ідентифікаційний код 43476981) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20, ідентифікаційний код 41946011) 18 895 (вісімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн 31 коп. основного боргу, 972 (дев`ятсот сімдесят дві) грн 91 коп. 3% річних, 4 507 (чотири тисячі п`ятсот сім) грн 41 коп. інфляційних втрат, 3 848 (три тисячі вісімсот сорок вісім) грн 43 коп. пені та 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань