Рішення

від 06.03.2024 по справі 914/27/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2024 Справа № 914/27/24

За позовом: ОСОБА_1 , м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Волпекс-Захід, м. Львів

про стягнення 42 586, 58 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Смітюх С.В.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Волпекс-Захід про стягнення 42 586, 58 грн.

Хід розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 08.02.2024 судове засідання призначено на 06.03.2024, надано представнику позивача можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14 лютого 2024 року від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній висловив заперечення щодо суті позовних вимог, просив зменшити витрати на правову допомогу позивача до 5 500, 00 грн та стягнути з позивача 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач у додаткових поясненнях просив не брати до уваги відзив на позовну заяву, який оформлено у формі додаткових пояснень у справі та додатки до нього, оскільки такі подано з порушенням строку та без клопотання про його поновлення.

Також позивач подав суду клопотання про стягнення судових витрат на суму 25 000, 00 грн та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідача.

У судовому засіданні 06.03.2024 не вдалось встановити з`єднання в режимі відеоконференції з представником позивача.

Слід зазначити, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Відповідач також явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши подані відповідачем додаткові пояснення у справі в частині, яка стосуються заперечень щодо позову, суд залишає їх без розгляду на підставі приписів частини 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу, оскільки такі фактично є відзивом на позов, останнім днем на подання якого було 25.01.2024.

Поряд з цим, оскільки процесуальним законодавством не встановлено строку на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та заявлення таких, суд приймає таке клопотання відповідача з доданими доказами до розгляду.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована тим, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/542/23 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Волпекс-Захід на користь ФОП Кривуцького Андрія Володимировича 40 098, 63 грн заборгованості.

29 листопада 2023 року з Товариства з обмеженою відповідальністю Волпекс-Захід приватним виконавцем стягнуто на користь ФОП Кривуцького Андрія Володимировича 40 098, 63 грн заборгованості. Тому за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 1 074, 42 грн 3% річних, 1 413, 53 грн інфляційних втрат та 40 098, 63 грн пені.

Відзив на позов залишено без розгляду, тому такому суд оцінку не надає.

Обставини справи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.07.2023 у справі №914/542/23 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Волпекс-Захід на користь ФОП Кривуцького Андрія Володимировича 40 098, 63 грн заборгованості.

У судових рішеннях встановлено:

- 12.03.2020 ТОВ Волпекс-Захід (довіритель) та ФОП Кривуцьким А.В. (агент) укладено агентський договір № 2/03/2020, за змістом якого агент зобов`язується надавати послуги довірителю в укладенні угод, якими опосередковується господарська діяльність останнього по забезпеченню споживачів усіх організаційно-правових форм та форм власності товарами, що реалізуються довірителем (надалі - товар) (п. 1.1 договору).

- підставою позовних вимог є невиконання відповідачем умов укладеного сторонами агентського договору щодо сплати коштів за надані агентом послуги, які надані в період з 01.02.2022 по 24.02.2022 на визначену предметом позову суму (40 098, 63 грн);

- на виконання умов п. 4.2 договору агент (позивач) надав довірителю (відповідачу) результати послуг у письмовому вигляді - звіт про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.02.2022 до 24.02.2022;

- надсилання позивачем відповідачу звіту за період з 01.02.2022 до 24.02.2022, рахунку-фактури № 3 від 19.12.2022 та акту № 3/22 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.12.2022 на суму 40 098, 63грн підтверджується супровідним листом за № 4 від 19.12.2022 та поштовою накладною № 4601803536196 від 20.12.2022, описом вкладення в цінний лист, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 7902100794941 та фіскальним чеком від 20.12.2022.

- у зв`язку з невиконанням довірителем свого обов`язку щодо сплати агентської винагороди в розмірі 40 098, 63 грн (щодо звіту за період з 01.02.2022 до 24.02.2022 та акту № 3/22 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.12.2022) позивач надіслав відповідачу вимогу № 02 від 12.01.2023, за змістом якої просив сплатити суму заборгованості у семиденний строк, від дня пред`явлення вимоги. Надіслання вимоги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 7902100810092 та фіскальним чеком від 13.01.2023; зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування;

- враховуючи відсутність доказів виконання зобов`язань за договором в частині сплати відповідачем за послуги надані позивачем, виконання яких підтверджується відповідними документами (звітом про посередницькі послуги у торгівлі мінеральними добривами агента за період з 01.02.2022 до 24.02.2022, рахунок-фактуру № 3 від 19.12.2022 та акт № 3/22 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.12.2022 на суму 40 098,63 грн.), та відсутністю будь-яких обґрунтованих зауважень чи заперечень з боку відповідача щодо наданих послуг позивачем (в розумінні п. 4.4 договору), колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про помилковість висновків місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог та відповідно про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в розмірі 40 098, 63 грн, що спростовує доводи відзиву на апеляційну скаргу про ненадання позивачем ТОВ Волпекс-Захід посередницьких послуг за період з 01.02.2022 по 24.02.2022.

Відповідно до пункту 8.1 договору у випадку несвоєчасного виконання обов`язків по оплаті належних Агентові сум, Довіритель сплачує за кожен день прострочення пеню у розмірі 5% від простроченої з оплатою суми.

Судове рішення у справі № 914/542/23 виконано 29.11.2023, що підтверджено відповідною платіжною інструкцією.

29 грудня 2023 року ФОП Кривуцький А.В. припинив підприємницьку діяльність на підставі власного рішення, про що внесено відповідний запис.

Посилаючись на прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання та умов договору, позивач як фізична особа, заявив до стягнення 1 074, 42 грн 3% річних, 1 413, 53 грн інфляційних втрат та 40 098, 63 грн пені, нарахованих на основну заборгованість.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Факт наявності основної заборгованості відповідача перед позивачем за невиконання умов агентського договору № 2/03/2020 від 12.03.2020 на суму 40 098, 63 грн встановлена у справі № 914/542/23.

Також у зазначеній справі встановлено факт надіслання відповідачу вимоги від 12.01.2023 про сплату заборгованості.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

29 листопада 2023 року з Товариства з обмеженою відповідальністю Волпекс-Захід приватним виконавцем стягнуто на користь ФОП Кривуцького Андрія Володимировича 40 098, 63 грн заборгованості.

Тому позивач в межах цієї справи заявив до стягнення 1 074, 42 грн 3% річних, 1 413, 53 грн інфляційних втрат та 40 098, 63 грн пені, нарахованих на основну заборгованість.

Щодо заявленої до стягнення пені.

Останній день для виконання відповідачем зобов`язання з оплати за надані послуги згідно з агентським договором є 27.01.2023 (сім днів після отримання вимоги), що не заперечується обома сторонами.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування пені за порушення строків оплати поставленого товару передбачено у пункті 8.1 договору, а саме, у розмірі 5% від простроченої з оплати суми.

У розрахунку позивач зазначив, що сума пені, нарахованої за період з 27.01.2023 по 27.07.2023 становить 364 897, 53 грн.

Проте виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, заявив до стягнення 40 098, 63 грн пені.

Однак суд не погоджується ні з заявленим позивачем періодом нарахування, ні із застосованим розміром пені, враховуючи таке.

Початком нарахування позивач визначив 27.01.2023, в той час, як це був останній день для оплати. Тобто прострочення оплати настало лише 28.01.2023.

Також при здійсненні розрахунку позивач не врахував положення статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», якою встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому здійснивши власний розрахунок пені, суд встановив, що до стягнення підлягає 9 942, 26 грн.

У задоволенні решти пені слід відмовити.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував 1 074, 42 грн 3% річних на основну заборгованість за період з 27.01.2023 по 18.12.2023.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що такий є неправильним, оскільки позивач безпідставно почав нарахування 27.01.2023, а не з 28.01.2023, а також безпідставно нараховував по 18.12.2023, оскільки 29.11.2023 основна заборгованість стягнута з відповідача. Тому позивач має право на нарахування 3% річних за період з 28.01.2023 по 28.11.2023.

Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що підлягає до стягнення 1 005, 21 грн 3% річних.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат на суму 1 413, 53 грн, нарахованих за лютий-листопад 2023 року, суд встановив, що такий є правильним.

Враховуючи викладене до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1 005, 21 грн 3% річних, 1 413, 53 грн інфляційних втрат та 9 942, 26 грн пені.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач зазначив, що орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 25 000, 00 грн.

Повноваження адвоката Равліва М.І. підтверджено ордером на надання правничої (правової) допомоги № ВО 1066302 від 03.12.2023.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач долучив договір про надання правової допомоги від 01.12.2023; акт про надання правничої (правової) допомоги від 28.02.2024.

У акті відображено такі послуги:

-усна консультація з вивченням документів, які подані Кривуцьким А.В., що стосується стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов`язань за агентським договором № 2/03/2020 від 12.03.2020 та їх правовий аналіз 5 год;

-вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних справ 2 год;

-надання клієнту консультації щодо можливих способів захисту його порушених прав та нарахування штрафних санкцій за невиконання зобов`язань за агентським договором № 2/03/2020 від 12.03.2020 1 год 30 хв;

-складання та подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області 10 год;

-складання та подання заяви про участь у судовому засіданні 07.02.2024 у режимі відеоконференції 30 хв;

-складання та подання клопотання про долучення доказів 15 хв;

-ознайомлення із поданими представником ТОВ «Волпекс-Захід» додатковими поясненнями 3 год;

-складання та подання додаткових пояснень 5 год;

-складання та подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги 3 год.

Таким чином, ствердив, що на надання професійної правничої допомоги він витратив 29 год 15 хв вартістю 25 000, 00 грн.

У пункті 8 договору про надання правової допомоги погоджено, що розмір гонорару адвоката за представництво інтересів клієнта при розгляді справи, визначеної у пункті 2 цього договору судом першої інстанції становить 25 000, 00 грн.

Тобто позивач надав докази понесення витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 25 000, 00 грн.

Суд встановив, що представник позивача подавав суду позовну заяву з додатками та зазначені в акті клопотання. Тому позивач довів заявлені до стягнення витрати за надані послуги, відображені в актах.

За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Слід зазначити, що зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат не є обов`язковими для суду. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд касаційної інстанції неодноразово виловив позицію, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, навіть коли іншою стороною не ставиться питання про зменшення таких витрат, тобто з власної ініціативи згідно критеріїв, визначених частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Більше того, відповідач просив суд зменшити розмір заявлених до стягнення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на викладене вище, суд, надаючи оцінку доводам позивача щодо понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, вважає, що заявлений до стягнення розмір цих витрат не підлягає повному відшкодуванню відповідачем, оскільки він не відповідає критерію співмірності, про який ідеться у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Насамперед слід враховувати, що пред`явлений позов стосується стягнення виключно пені, інфляційних втрат та 3% річних, які нараховані на суму боргу, яка уже встановлена та присуджена до стягнення судовим рішенням у межах справи № 914/542/23. Ухвалення цього судового рішення зумовило встановлення обставин, які мають вирішальне значення для вирішення спору у цій справі.

Спір у цій справі пов`язаний із застосуванням частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та пункту договору, яким перебачено право на нарахуванні пені за несвоєчасне виконання договірного зобов`язання. Тобто такий спір не вимагає застосування будь-якого іншого спеціального законодавства. Справа слухалась судом в порядку спрощеного позовного провадження та є незначної складності.

Усе наведене вище свідчить про неспівмірність заявленого до стягнення розміру витрат на правову допомогу складності цієї справи.

Він також є неспівмірним із обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки адвокат Равлів М.І. брав участь під час розгляду справи № 914/542/23 в суді першої інстанції та подавав апеляційну скаргу у цій ж справі. Тобто адвокат був ознайомлений з усією документацією клієнта, позицією і доводами відповідача.

Таким чином, здійснивши аналіз та оцінку наданих позивачем доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у справі, врахувавши складність справи; характер, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг; час, необхідний для надання відповідних послуг; ціну позову у даній справі та її обставини, керуючись критеріями реальності (дійсності та необхідності) наданих послуг, співмірності та розумності їх розміру, клопотання відповідача про їх зменшення, суд дійшов висновку, що розумною та справедливою є сума 15 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Проте оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню 4 353, 84 грн витрат на професійну правничу допомогу. Решта витрат покладається на позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу відповідача.

Відповідач просив суд покласти на позивача 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Повноваження адвоката Шокала В.С. підтверджено ордером на надання правничої (правової) допомоги № 1192544 від 08.02.2024.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач долучив договір про надання правової допомоги № 1-08/02/24 від 08.02.2024; додаткову угоду № 1 від 08.02.2024.

У додатковій угоді зазначено, що надання правової допомоги полягає у представництві інтересів Клієнта у справі № 914/27/24, а саме: 20 000, 00 грн фіксований розмір оплата за надання усної консультації з вивчення матеріалів справи, аналіз судової практики з аналогічних спорів, підготовку пояснень, відзиву на позовну заяву, участі у разі необхідності в судових засіданнях, підготовку клопотання про зменшення розміру витрат, понесених позивачем.

Відповідач надав суду додаткові пояснення та клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Тому позивач довів заявлені до стягнення витрати за надані послуги.

Поряд з цим, керуючись тими ж нормами і доводами, які викладені судом при зменшенні витрат на професійну правничу допомогу позивача, суд вважає неспівмірною ні до обсягу виконаних робіт, ні до складності справи. Тому розумною та справедливою суд вважає суму 5 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Проте оскільки позовні вимоги задоволено частково, з позивача на користь відповідача підлягає відшкодуванню 3 548, 72 грн витрат на професійну правничу допомогу. Решта витрат покладається на відповідача.

Крім того, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вбачає доцільність застосування приписів частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню 805, 12 грн витрат на професійну правничу допомогу (4 353, 84 3 548, 72).

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Волпекс-Захід (місцезнаходження: 79060, місто Львів, вул. Наукова, буд. 68, кв. 74, ідентифікаційний код юридичної особи 40355375) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 1 005, 21 грн 3% річних, 1 413, 53 грн інфляційних втрат, 9 942, 26 грн пені, 623, 24 грн судового збору та 805, 12 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.03.2024.

Суддя Галамай О.З.