Рішення

від 29.02.2024 по справі 923/343/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" лютого 2024 р. м. Одеса Справа № 923/343/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.

розглянувши справу № 923/343/20 за правилами загального позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Мурат-61" /ЄДРПОУ 41427969, адреса - 75200, Херсонська обл., Чаплинський р., смт. Чаплинка, вул. Пушкіна, 39, e-mail: vats.4702@gmail.com, denis.mamontov@gmail.com, muratensarbayalan@hotmail.com/

до відповідача: фермерського господарства "Оазис Півдня" /ЄДРПОУ 38687890, адреса - 75226, Херсонська обл., Чаплинський р., с. Надеждівка, вул. Молодіжна, буд. 24, e-mail: alena_hetman@ukr.net/

про стягнення 1 116 229,50 грн

за участі представників сторін:

від позивача: адвокат Ставрост Р.Ю. на підставі ордеру ВН № 1282257 від 13.09.2023;

від відповідача: адвокат Гетьман А.А. на підставі ордеру ВТ № 1038709 від 04.08.2023.

ВСТАНОВИВ:

09.04.2020 товариство з обмеженою відповідальністю "Мурат-61" звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою /вх. № 779/20/ до фермерського господарства "Оазис Півдня" про стягнення 1 116 229,50 грн, з яких:

- 405 447,00 грн - заборгованість за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 30112017 від 30.11.2017;

- 710 782,50 грн - заборгованість за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 06122017 від 06.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 30112017 від 30.11.2017 та договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 06122017 від 06.12.2017.

Позов предявлено на підставі ст.ст. 20, 173, 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 11, 202, 261, 509, 525-526, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 626, 628, 1047, 1049, 1089 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 923/343/20; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.05.2020 на 10:00 год.

Ухвалою суду від 29.04.2020 повідомлено учасників справи, що розгляд справи, призначений на 08.05.2020 о 10:00 год не відбудеться; відкладено розгляд справи № 923/343/20 без визначення дати судового засідання.

Ухвалою суду від 12.05.2020 призначено підготовче засідання по справі на 16.06.2020 року об 11:00 год.

13.05.2020 на адресу суду надійшов відзив /вх. № 3597/20/, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідач вказує, що спірні договори ніколи не укладалася та не містять підпису та печатки відповідача.

13.05.2020 на адресу суду надійшли клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи /вх. № 974/20/ та судової технічної експертизи /вх. № 975/20/.

04.06.2020 на адресу суду надійшли заперечення /вх. № 4266/20/ на клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

04.06.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 4265/20/, в якій позивач наголошує на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 16.06.2020 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи.

У підготовчому засіданні 16.06.2020 судом за участі представників сторін оголошено перерву на 22.07.2020 о 12:00 год.

21.07.2020 на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення до відзиву /вх. № 5494/20/.

21.07.2020 на адресу суду надійшли клопотання про проведення судової технічної експертизи /вх. № 1513/20/ та про призначення судової почеркознавчої експертизи /вх. № 1512/20/.

У підготовчому засіданні 22.07.2020 судом за участі представників сторін оголошено перерву на 26.08.2020 о 10:00 год.

26.08.2020 на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи /вх. № 2/1565/20/.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.08.2020 у справі призначено судову почеркознавчу та судову технічну експертизи, проведення яких доручено Херсонському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України. На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлені наступні питання:

- чи виконано підпис на оригіналі договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 30112017 від 30.11.2017, в графі «Підпис» навпроти надпису - «Голова Рабіков Ансар» - Рабіковим Ансаром чи іншою особою?

- чи виконано підпис на оригіналі договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 06122017 від 06.12.2017, в графі «Підпис» навпроти надпису - «Голова Рабіков Ансар» - Рабіковим Ансаром чи іншою особою?

На вирішення судової технічної експертизи поставлено наступні питання:

- чи нанесений відтиск круглої печатки на останньому аркуші Договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 30112017 від 30.11.2017 та останньому аркуші договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 06122017 від 06.12.2017, тою самою печаткою, якою були нанесені відтиски печатки на документах Фермерського господарства "Оазис Півдня", які надані відповідачем до матеріалів справи, а саме:

1) На оригіналі Договору купівлі-продажу №155 від 29 вересня 2018 року між ФГ «Оазис Півдня» та ПСП «Альфа -Агро» на 1 арк .

2) На оригіналі Договору №1030 централізованого спостереження мобільного терміналу від 01.09.2018 року на 3 арк.

3) На оригіналі Рішення засновника Фермерського господарства «Оазис Півдня» від 24 квітня 2017 року на 1 арк .

4) На оригіналі Довіреності від 23.05.2017 року посвідченої в.о. старостою села Надеждівка Чухаловим Г.А на 1 арк .

5) На оригіналі Договору №1032 поставки сельськохозяйственной продукции від 10.10.2018 року між ФГ «Оазис Півдня» та ТОВ «Ерідан- Комерц» на 2 арк.

6) На оригіналі Договору оренди об`єкта нерухомості , що належить до комунальної власності б/н від 08.05.2017 року між ФГ «Оазис Півдня» та Хрестівською сільською радою на 4 арк .

7) На оригіналі Договору б/н від 22.05.2018 року про надання послуг зі збирання врожаю, між ФГ «Оазис Півдня» та ФОП Гриценко В.І. на 3 арк.

8) На оригіналі Оригінал Протоколу зборів № 1-2018 загальних зборів членів фермерського господарства «Оазис Півдня» від 26.12.2018 року на 2 арк

9) На оригіналі Договору відповідального зберігання товару №1 від 14.04.2017 року між TOВ «НВО Світ агро» та ФГ «Оазис Півдня» на 6 арк .

10) На оригіналі Додатку до Договору відповідального зберігання товару №1 від 04.04.2017 року на 1 арк .

11) На оригіналі Довіреності від четвертого липня 2017 року посвідченої приватним нотаріусом Чаплинського районного нотаріального округу Ткаченко С.А. на 1 арк .

Провадження у справі зупинено.

01.12.2020 за вх. № 9172/20 до Господарського суду Херсонської області надійшов висновок експерта № 20-660 від 27.11.2020, відповідно до якого підпис на оригіналі договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 30112017 від 30.11.2017 та на оригіналі договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 06122017 від 06.12.2017, в графі «позичальину» навпроти надпису -«Голова Рабіков Ансар» виконаний не Рабіковим Ансаром, а іншою особою.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.12.2020 провадження у справі поновлено, продовжено підготовче провадження до 22.12.2020; призначено розгляд справи на 22.12.2020 о 12:00 год.

22.12.2020 на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи /вх. № 2/2785/20/.

У підготовчому засіданні 22.12.2020 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення на 26.01.2021 о 12:30 год.

20.01.2021 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення /вх. № 433/21/.

Ухвалою суду від 26.01.2021 розгляд справи відкладено; призначено розгляд справи у підготовчому засіданні 16.02.2021 об 11:00 год.

15.02.2021 на адресу суду надійшла заява позивача /вх. № 434/21/ про визнання недійсним правочинів.

15.02.2021 на адресу суду надійшла заява позивача /вх. № 435/21/ про зміну підстави позову, в якій позивач просить стягнути грошові кошти у розмірі 405 447,00 грн та 710 782,50 грн в якості безпідставно набутих коштів відповідачем.

15.02.2021 на адресу суду надійшло клопотання позивача про визначення та застосування правових норм /вх. № 1207/21/.

16.02.2021 на адресу суду надійшло клопотання позивача про виклик та допит експерта, призначення повторної експертизи /вх. № 2/369/21/.

Ухвалою суду від 16.02.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача про зміну підстав позовних вимог; відхилено клопотання позивача про визначення та застосування правових норм; задоволено клопотання позивача про виклик та допит експерта, який склав висновок експерта № 20-660 судової почеркознавчої експертизи господарської справи №923/343/20 від 27.11.2020; відхилено клопотання позивача про визнання недійсними правочинів; у підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.02.21 о 14:15 год.

23.02.2021 на адресу суду надійшло клопотання позивача про застосування п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України /вх. № 2/456/21/.

23.02.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову /вх. № 526/21/, в якій позивач просить стягнути грошові кошти у розмірі 405 447,00 грн та 710 782,5 грн.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.02.2021 залишено без розгляду позовну заяву ТОВ "Мурат-61" на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

25.02.2021 на адресу Господарського суду Херсонської області надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення /вх. № 562/21/, в якій позивач просить повернути сплачений судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.03.2021 розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення /вх. № 562/21 від 25.02.2021 року/ призначено на 09.03.2021 о 9:30 год.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.03.2021 року зупинено провадження у справі № 923/343/20 до повернення матеріалів справи до суду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 скасовано ухвалу Господарського суду Херсонської області від 23.02.2021; справу № 923/343/20 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Херсонської області.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.05.2021 провадження у справі поновлено; призначено підготовче засідання на 30.06.2021 о 12:30 год.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.06.2021 залишено без розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення /вх. № 562/21 від 25.02.2021/; закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 08.09.2021 о 10:30 год.

08.09.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про відвід судді /вх. № 2472/21/.

08.09.2021 на адресу суду надійшло клопотання позивача про залучення ОСОБА_1 співвідповідачем /вх. № 2471/21/.

Ухвалою суду від 08.09.2021 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про відвід.

24.09.2021 на адресу суду надійшло клопотання позивача про виключення доказів та призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи /вх. № 3027/21/.

24.09.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про відвід судді /вх. № 3028/21/.

Ухвалою суду від 24.09.2021 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про відвід.

Ухвалою суду від 24.09.2021 постановлено повернутися на стадію підготовчого провадження та провести розгляд справи протягом розумного строку; підготовче засідання призначено на 03.11.2021 о 09:30 год.

01.10.2021 на адресу суду надійшов відзив /вх. № 7495/21/.

02.11.2021 на адресу суду надійшло клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи /вх. № 3367/21/.

02.11.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору /вх. № 3366/21/.

03.11.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог /вх. № 2/3439/21.

У підготовчому засіданні 03.11.2021 судом оголошено перерву на 19.11.2021 об 11:00 год.

19.11.2021 на адресу суду надійшли пояснення позивача /вх. № 2/3655/21/.

19.11.2021 на адресу суду надійшли заперечення відповідача /вх. № 2/3659/21/ на заяву позивача про призначення експертиз та заперечення /вх. № 2/3658/21/ на заяву про залучення третьої особи.

У підготовчому засідання 19.11.2021 судом оголошено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про залучення третьої особи; оголошено перерву на 14.12.2021 о 12:00 год.

13.12.2021 на адресу суду надійшла заява позивача /вх. № 9212/21/ про проведення судового засідання за відсутності представника позивача та про порядок розгляду клопотань.

Також 13.12.2021 на адресу суду надійшло клопотання позивача про виклик експерта /вх. № 9213/21/ та пояснення /вх. № 9214/21/.

Ухвалою суду від 14.12.2021 відкладено підготовче засідання у справі на 09.02.2022 о 10:00 год; викликано в підготовче засідання старшого судового експерта Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) Гаркушу Вікторію Анатоліївну для надання пояснень стосовно висновку експерта № 20-660 від 27.11.2020 у судовій почеркознавчій експертизі.

У підготовчому засіданні 09.02.2022 судом оголошено перерву на 25.02.2022.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 внаслідок військової агресії Російської Федерації в Україні уведено воєнний стан, який діє по теперішній час.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 " Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)" змінено підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

За Актом прийому-передачі евакуйована справа № 923/343/20 була передана Господарському суду Одеської області.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.06.2023 для розгляду справи визначено суддю Петренко Н.Д.

Ухвалою суду від 19.06.2023 прийнято справу № 923/343/20 до провадження; постановлено розгляд справи № 923/343/20 почати спочатку; підготовче засідання по справі призначено на 14.09.2023 о 10:30 год.

04.08.2023 на адресу суду надійшла заява відповідача фермерського господарства "Оазис Півдня" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 26604/23/ у справі № 923/343/20.

Ухвалою суду від 30.08.2023 постановлено здійснити проведення судового засідання 14.09.2023 о 10:30 год. в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua).

У підготовчому засіданні 14.09.2023 судом за участі представників сторін оголошено перерву на 13.10.2023 о 14:00 год.

06.10.2023 на адресу суду надійшов відзив /вх. № 35248/23/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що між сторонами ніколи не укладалось угоди щодо надання позивачем відповідачу грошових коштів у вигляді поворотної фінансової допомоги.

Відповідач наголошує, що надані позивачем, в якості доказу, договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за № 30112017 від 30.11.2017 та за № 06122017 від 06.12.2017 містять підписи не голови господарства Ракібова А., а іншої невідомої особи з наслідуванням підпису Ракібова А.

Оскільки спірні договори відповідачем не підписувались та не скріплювались печаткою, то вони є не укладеними, відповідно до ст. 207 ЦК України, та такими, що не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Відповідач зауважує, що подані позивачем платіжні доручення у відповідності до яких останнім перераховано відповідачу 1 116 229,50 грн не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, з оглядку на відсутність попередньої згоди відповідача на таке перерахування (обміну листами, телефонограмами та підписання договору позики).

Відповідач вказує, що перераховані позивачем грошові кошти є платою за поставлену відповідачем позивачу сільськогосподарську продукцію на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2017 та 25.11.2017.

Відповідач зазначає, що коли на його рахунки надходили кошти, на підставі неіснуючих договорів, які наразі в даному судовому процесі намагається стягнути позивач, відповідач їх враховував, як платежі саме в рамках договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції за № № 22/17 та 25/17, як оплату за поставлений позивачеві товар (ячмінь, пшениця та сіно) на загальну суму 1237073,50 грн, оскільки жодних інших договірних відносин між сторонами не існувало, зокрема відносин з отримання поворотної фінансової допомоги тощо.

13.10.2023 на адресу суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів /вх. № 36200/23/, в якому позивач просить витребувати у відповідача для огляду у судовому засіданні оригінали:

- договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 22/17 від 22.11.2017;

- товарно-транспортних накладних №22/11 від 22.11.2017, № 23/11 від 23.11.2017, № 30/11 від 30.11.2017;

- договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 25/17 від 25.11.2017;

- товарно-транспортних накладних №27/11 від 27.11.2017, № 06/12 від 06.12.2017, № 18/12 від 18.12.2017, № 18/12 від 18.12.2021;

- товарно-транспортних накладних № 44 від 29.11.2017, № 45 від 29.11.2017, № 46 від 30.11.2017, № 30/11 від 30.11.2017.

Також 13.10.2023 на адресу суду надійшла пояснення позивача /вх. № 36202/23/, в яких позивач заявляє, що не укладав із відповідачем договорів купівлі-продажу продукції та не підписував ТТН. Позивач просить суд надати оцінку договірним відносинам, що виникли між сторонами у справі.

13.10.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову на підставі ч. 3 ст. 46 ГПК України /вх. № 36205/23/, в якій позивач просить стягнути з відповідача:

- грошові кошти у розмірі 405 447,00 грн, які були отримані відповідачем на банківський рахунок за платіжним дорученням позивача № 1 від 30.11.2017;

- грошові кошти у розмірі 710 782,50 грн, які були отримані відповідачем на банківський рахунок за платіжними дорученнями позивача № 2 від 06.12.2017, № 7 від 18.12.2017 та № 9 від 20.12.2017.

У підготовчому засіданні 13.10.2023 за участі представників сторін судом оголошено перерву на 07.11.2023 о 10:00 год.

У підготовчому засіданні 07.11.2023 за участі представників сторін судом оголошено перерву на 21.11.2023 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 21.11.2023 задоволено клопотання позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Мурат-61" про витребування доказів /вх. № 36200/23 від 13.10.2023/ у справі № 923/343/20; витребувано у фермерського господарства "Оазис Півдня" для огляду у судовому засіданні оригінали:

- договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 22/17 від 22.11.2017;

- товарно-транспортних накладних №22/11 від 22.11.2017, № 23/11 від 23.11.2017, № 30/11 від 30.11.2017;

- договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 25/17 від 25.11.2017;

- товарно-транспортних накладних №27/11 від 27.11.2017, № 06/12 від 06.12.2017, № 18/12 від 18.12.2017, № 18/12 від 18.12.2021;

- товарно-транспортних накладних № 44 від 29.11.2017, № 45 від 29.11.2017, № 46 від 30.11.2017, № 30/11 від 30.11.2017.

Відкладено підготовче засідання на 18.12.2023 о 12:00 год.

12.12.2023 на адресу суду надійшли пояснення /вх. № 44886/23, вх. № 44888/23/, в якому відповідач вказує про неможливість представника відповідача на даний момент виконати вимоги ухвали суду щодо надання оригіналів документів через їх знаходження на тимчасово окупованій території, до якої ані у відповідача, ані у його представника на даний час не має вільного фізичного доступу без ризику для життя та здоров`я людей.

У підготовчому засіданні 18.12.2023 судом за участі представників сторін оголошено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову /вх. № 36205/23 від 13.10.2023/; також судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті; судове засіданні по суті призначено на 31.01.2024 о 14:00 год.

31.01.2024 на адресу суду надійшло клопотання позивача про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.

31.01.2024 о 14:00 год судове засідання у справі № 923/343/20 не відбулося у зв`язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 31.01.2024. Після виходу головуючого судді Петренко Н.Д. з лікарняного ухвалою суду від 07.02.2024 призначено судове засідання для розгляду справи № 923/343/20 по суті на 29.02.2024 об 11:30 год.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, предметом позову у даній справі /в редакції заяви про зміну предмету позову від 13.10.2023/ є стягнення:

- грошових коштів у розмірі 405 447,00 грн, які були отримані відповідачем на банківський рахунок за платіжним дорученням позивача № 1 від 30.11.2017;

- грошових коштів у розмірі 710 782,50 грн, які були отримані відповідачем на банківський рахунок за платіжними дорученнями позивача № 2 від 06.12.2017, № 7 від 18.12.2017 та № 9 від 20.12.2017.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, викладені у позовній заяві від 09.04.2020. Оскільки подана позивачем у ході розгляду справи заява про зміну підстав позову була відхилена судом, ухвалою суду від 16.02.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача про зміну підстав позовних вимог /вх. № 435/21 від 15.02.2021/.

Таким чином підставою для стягнення грошових коштів у розмірі 405 447,00 грн, які були отримані відповідачем на банківський рахунок за платіжним дорученням позивача № 1 від 30.11.2017, та у розмірі 710 782,50 грн, які були отримані відповідачем на банківський рахунок за платіжними дорученнями позивача № 2 від 06.12.2017, № 7 від 18.12.2017 та № 9 від 20.12.2017, позивач зазначає неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 30112017 від 30.11.2017 та договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 06122017 від 06.12.2017.

Господарський суд зазначає, що суд вирішує спір у межах заявлених позивачем вимог, а саме, виходячи зі змісту заявлених вимог та обставин, якими їх обґрунтовує позивач; при цьому, користуючись принципом «суд знає закони», при вирішенні спору суд може застосувати до спірних правовідносин інші норми права, ніж ті, які зазначив позивач як правову підставу позову.

Разом із тим, суд вирішує спір, виходячи з тих обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, та не повинен відшукувати та досліджувати всі інші можливі обставини для задоволення позову, про які не заявляв позивач. У свою чергу, позивач, який заявив позовні вимоги, обґрунтував їх певними обставинами, і суд вирішив такий спір, не позбавлений права звернутись до суду з такими самими вимогами, проте зазначивши інші обставини для їх задоволення.

Суд зазначає, що позивач у ході розгляду справи неодноразово заявляв заяви про зміну предмету позову /від 23.02.2021 та від 13.10.2023/, також позивачем було заявлено про зміну підстав позову, яка була відхилена судом /ухвалою суду від 16.02.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача про зміну підстав позовних вимог /вх. № 435/21 від 15.02.2021/.

Суд акцентує, позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Для з`ясування наведених питань, а відтак і правильного вирішення спору суду в межах наданих йому повноважень процесуальним законом належить дослідити умови укладених між сторонами договору, якими опосередковувалися спірні правовідносини, зміст наданих сторонами доказів на підтвердження своїх аргументів щодо позову, і на підставі цього встановити наявність (відсутність) підстав для стягнення з відповідача грошових коштів.

Судом досліджено надані до позовної заяви договори:

- № 30112017 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 30.11.2017.

Договір в графі позикодавець ТОВ «Мурат-21» містить підпис від імені директора Туналай Л. та відбиток печатки, а в графі позичальник ФГ «Оазис Півдня» - підпис від імені голови Рабікова Ансара та відбиток печатки. За умовами договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти у порядку та на умовах, передбачених даним договором /п. 1.1 договору/. Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 405 450,00 грн без ПДВ /п. 2.1 договору/. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до закінчення строку дії договору /п. 3.1 договору/. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом одного календарного року або до повного виконання сторонами їх зобов`язань за договором /п. 8.1 договору/.

- №06122017 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 06.12.2017.

Договір в графі позикодавець ТОВ «Мурат-21» містить підпис від імені директора Туналай Л. та відбиток печатки, а в графі позичальник ФГ «Оазис Півдня» - підпис від імені голови Рабікова Ансара та відбиток печатки. За умовами договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти у порядку та на умовах, передбачених даним договором /п. 1.1 договору/. Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 710 782,00 грн без ПДВ /п. 2.1 договору/. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до закінчення строку дії договору /п. 3.1 договору/. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом одного календарного року або до повного виконання сторонами їх зобов`язань за договором /п. 8.1 договору/.

Згідно платіжного доручення № 1 від 30.11.2017 ТОВ «Мурат-21» перерахувало ФГ «Оазис Півдня» грошові кошти у розмірі 405 447,00 грн з призначенням платежу: «зворотня фінансова допомога згідно договору № б/н від 30.11.2017».

Згідно платіжного доручення № 2 від 06.12.2017 ТОВ «Мурат-21» перерахувало ФГ «Оазис Півдня» грошові кошти у розмірі 261 032,5 грн з призначенням платежу: «зворотня фінансова допомога згідно договору № б/н від 30.11.2017».

Згідно платіжного доручення № 7 від 18.12.2017 ТОВ «Мурат-21» перерахувало ФГ «Оазис Півдня» грошові кошти у розмірі 432 750,00 грн з призначенням платежу: «зворотня фінансова допомога згідно договору № б/н від 30.11.2017».

Згідно платіжного доручення № 9 від 20.12.2017 ТОВ «Мурат-21» перерахувало ФГ «Оазис Півдня» грошові кошти у розмірі 26 000,00 грн з призначенням платежу: «зворотня фінансова допомога згідно договору № б/н від 30.11.2017».

Також судом досліджено банківські виписки по рахунку ТОВ «Мурат-21», з яких вбачається здійснення позивачем перерахування коштів на користь відповідача у розмірі 405 447,00 грн - 30.11.2017, 261 032,5 грн - 06.12.2017, 432 750,00 грн - 18.12.2017, 26 000,00 грн - 20.12.2017.

11.02.2020 позивач направив відповідачу лист вих. № 1 про виправлення допущеної помилки в графі призначення платежу у платіжних дорученнях № 2 від 06.12.2017, № 7 від 18.12.2017, № 9 від 20.12.2017. Повідомлено, що вірним слід вважати призначення: «зворотня фінансова допомога згідно договору № 06122017 від 06.12.2017».

Суд не приймає акти звіряння розрахунків, оскільки вони складені позивачем в одноособовому порядку.

21.02.2020 позивач направив відповідачу вимогу про повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги вих.№ 2 та № 3 , а саме позивач просить повернути грошові кошти, які були надані в якості безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за договором № 06122017 від 06.12.2017 у розмірі 710 782,50 грн. та за договором № 30112017 від 30.11.2017 від 405 447,00 грн.

Судом досліджено надані відповідачем докази, а саме: договір № 22/17 купівлі-продажу

сільськогосподарської продукції від 22.11.2017; товарно-транспортні накладні №22/11 від 22.11.2017, № 23/11 від 23.11.2017, № 30/11 від 30.11.2017; договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 25/17 від 25.11.2017; товарно-транспортні накладні №27/11 від 27.11.2017, № 06/12 від 06.12.2017, № 18/12 від 18.12.2017, № 18/12 від 18.12.2021; товарно-транспортні накладні № 44 від 29.11.2017, № 45 від 29.11.2017, № 46 від 30.11.2017, № 30/11 від 30.11.2017 /том 1 а.с. 129-144/.

Судом також досліджено банківські виписки по рахунку ФГ «Оазис Півдня».

При цьому суд не враховує наданий відповідачем акт звіряння /том 1 а.с. 147/, оскільки він складений відповідачем в одноособовому порядку.

Також судом досліджено нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_1 від 10.12.2020, згідно якої ОСОБА_1 повідомляє, що вона як керівник ТОВ «Мурат-21» не підписували і не укладала жодних договорів із ФГ «Оазис Півдня» щодо поставки товару, також нею не підписувалися накладні та ТТН. Вказані договори поставки вважає підробленими та повідомляє про намір звернення до правоохоронних органів.

Неповернення грошових коштів, отриманих від позивача за спірними платіжними дорученнями призвело до звернення позивача до суду за захистом.

У відповідності до пункту першого частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Як визначено частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина друга статті 638 ЦК України).

За своєю правовою природою спірні договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 30112017 від 30.11.2017 та № 06122017 від 06.12.2017 є договорами позики.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), грошові кошти або інші речі, визнані родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей такого ж роду та такої ж якості.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - п`ятою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до статті 204 ЦК України вчинений сторонами правочин є дійсним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, тоді як обов`язок щодо спростування презумпції правомірності правочину покладається на відповідача.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (п.2.ст. 2 ГПК України).

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Оцінка доказів - це визначення їх об`єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів із точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку є усунення протиріч між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають із отримуваної доказової інформації. Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК України).

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом досліджено висновок експерта № 20-660 від 27.11.2020, складений у ході розгляду справи на виконання ухвали суду, відповідно до якого підпис на оригіналі договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 30112017 від 30.11.2017 та на оригіналі договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 06122017 від 06.12.2017, в графі «позичальнику» навпроти надпису -«Голова Рабіков Ансар» виконаний не Рабіковим Ансаром, а іншою особою.

У судовому засіданні 09.02.2022 судом за участі представників сторін було заслухано старшого судового експерта ХВ ОНДІСЕ Гаркушу В.А. стосовно висновку експерта № 20-660 від 27.11.2020 у судовій почеркознавчій експертизі.

Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

З урахуванням вказаного, приймаючи до уваги категорію вірогідності доказів, господарський суд вважає, що у даному випадку більш вірогідними є докази, надані відповідачем щодо неукладеності договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 30112017 від 30.11.2017 і договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 06122017 від 06.12.2017, тому у його сторін не виникло будь-яких зобов`язань щодо виконання цього договору, оскільки з неукладеного правочину не виникають договірні зобов`язання, він не породжує жодних цивільних правовідносин, а значить він і не породжує для сторін правочину будь-яких прав та обов`язків.

Разом з тим, суд враховує, що загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, на яку позивач посилається у позовній заяві як на підставу повернення йому грошових коштів, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Згідно із правовою позицією, наведеній у постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 922/2216/18, конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Водночас, слід враховувати, що предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Суд враховує надані відповідачем докази, а саме: договір № 22/17 купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 22.11.2017; товарно-транспортні накладні №22/11 від 22.11.2017, № 23/11 від 23.11.2017, № 30/11 від 30.11.2017; договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 25/17 від 25.11.2017; товарно-транспортні накладні №27/11 від 27.11.2017, № 06/12 від 06.12.2017, № 18/12 від 18.12.2017, № 18/12 від 18.12.2021; товарно-транспортні накладні № 44 від 29.11.2017, № 45 від 29.11.2017, № 46 від 30.11.2017, № 30/11 від 30.11.2017 /том 1 а.с. 129-144/.

Суд відхиляє доводи позивача щодо непідписання договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та ТТН на їх виконання, оскільки позивачем не надано доказів на підвердження вказаних обставин. Суд не приймає заяву свідка ОСОБА_1 як доказ у цій частині як допустимий доказ.

Суд враховує пояснення відповідача, що коли на його рахунки надходили кошти на підставі неукладених договорів, відповідач враховував вказані платежі як такі, що здійснені саме в рамках договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції за № № 22/17 та 25/17, як оплату за поставлений позивачу товар (ячмінь, пшениця та сіно) на загальну суму 1 237 073,50 грн.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням вказаного, оскільки встановлені вище обставини не дають можливості встановити так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) у розумінні постанови Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 922/2216/18 відповідачем грошових коштів у розмірі 1 116 229,50 грн, то господарський суд приходить до висновку, що перераховані позивачем на рахунок відповідача грошові кошти за спірними платіжними дорученнямми, не можуть вважатися такими, що безпідставно набуті відповідачем.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених позивачем вимог, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Мурат-61" у повному обсязі.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Мурат-61" до фермерського господарства "Оазис Півдня" про стягнення грошових коштів у розмірі 1 116 229,50 грн - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено 11 березня 2024 р.

Суддя Н.Д. Петренко