Рішення

від 06.03.2024 по справі 916/5432/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5432/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Павловій О.В.,

розглянувши справу № 916/5432/23

за позовом: Спільного українсько-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо" (45603, Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вул. Рівненська, 4; код ЄДРПОУ 21751578)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інвест" (65005, Одеська область, місто Одеса, вул. Заньковецької 7; код ЄДРПОУ 39245283)

про стягнення 84 543,79 грн;

представники сторін:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Спільне українсько-польське підприємство в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інвест" про стягнення 84 543,79 грн, з яких: 47 867,31 грн заборгованості, 4 433,96 грн пені, 6 530,54 грн 3% річних, 25 711,98 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором № UA-750/19 від 16.09.2019 в частині повної та своєчасної сплати заборгованості за поставлений товар та його монтаж.

Ухвалою від 19.12.2023 позовну заяву (вх. № 6016/23 від 14.12.2023) прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/5432/23, яку з урахуванням клопотання позивача вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.01.2024, запропоновано сторонам подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки для їх подачі до суду.

16.01.2024 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі.

В подальшому, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, судове засідання було відкладено на 14.02.2024 та на 06.03.2024.

04.03.2024 від позивача надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без його участі за наявними документами та вказав, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання, яке було призначено на 06.03.2024, явку повноважного представника не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, правом на подання відзиву не скористався.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

06.03.2024 судом складено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

16.09.2019 між Спільним українсько-польським підприємством в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо" як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інвест" як замовником укладено Договір № UA-750/19 (далі Договір; а.с. 22-30), відповідно до п. 2.1. якого виконавець зобов`язується поставити та передати замовнику товар, визначений підписаними сторонами специфікаціями до договору, та здійснити його монтаж згідно з кошторисами на монтаж товару, а замовник зобов`язується прийняти належним чином поставлений товар та виконані монтажні роботи і оплатити вартість товару та його монтажу.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків та поставки товару (партії товару), щодо яких сторонами було підписано специфікацію до Договору, - до повного виконання сторонами зобов`язань щодо поставки та оплати такого товару. У разі, якщо до закінчення дії договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про відсутність своєї згоди на продовження строку дії Договору, він вважається продовженим (пролонгованим) сторонами на один календарний рік, без обмеження кількості таких продовжень (п. п. 10.1., 10.2. Договору).

16.09.2019 позивачем та відповідачем підписано Специфікацію № 1 до Договору (а.с. 13-14), якою погоджено найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість. Того ж дня було узгоджено та підписано Кошторис на монтаж товару, передбаченого Специфікацією № 1 до Договору (а.с. 15).

20.09.2019 сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору (далі Додаткова угода № 1), якою внесено зміни до п.п. 4.1., 5.1., 8.5. Договору, а також викладено в іншій редакції Специфікацію № 1 до Договору (а.с. 16-18).

Відповідно до п. 2.2. Договору загальний обсяг та кількість товару, що поставляється та монтується на умовах Договору, визначається підписаними між сторонами специфікаціями до Договору. Фактична кількість та обсяг поставленого товару підтверджується товарно-транспортними, товарними (видатковими) накладними, що були підписані сторонами протягом строку дії Договору. Вартість доставки та монтажу товару визначається підписаними сторонами кошторисами на монтаж товару. Фактична кількість та обсяг виконаних монтажних робіт та наданих послуг з доставки підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

У відповідності зі Специфікацією (в редакції Додаткової угоди № 1), яка є невід`ємною частиною Договору, позивач зобов`язався поставити відповідачу товар на загальну суму 478 672,14 грн (а.с. 17-18).

Згідно з Кошторисом на монтаж товару, загальна вартість монтажних робіт становить 32 088,42 грн.

Ціна Договору дорівнює сумі загальної вартості товару, його доставки та монтажу, поставки та монтаж якого відбулись протягом строку дії Договору згідно підписаним сторонами товарно-транспортним, товарним (видатковим) накладним та актам здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) (п. 3.1. Договору).

Ціна доставки та монтажних робіт визначається підписаними сторонами кошторисами на монтаж товару для кожної партії товару, на яку сторонами складено та підписано специфікацію до Договору (п. 3.5. Договору).

Згідно з п/п 4.1.2. п. 4.1., п. 4.2. (в редакції Додаткової угоди № 1) передача товару по кількості, якості, комплектності здійснюється шляхом підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортних та товарних (видаткових) накладних. Датою поставки та монтажу товару (партії товару) вважається дата підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортних та товарних (видаткових) накладних щодо такого товару (партії товару), що має відбутись згідно підписаним сторонами специфікаціям.

У відповідності до п. 5.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 1) оплата за даним Договором здійснюється замовником шляхом безготівкового банківського переказу на поточний рахунок виконавця у наступному порядку:

5.1.1. 49% (сорок дев`ять відсотків) від загальної вартості товару згідно відповідної специфікації сплачується Замовником не пізніше 6 (шести) банківських днів з моменту підписання Сторонами відповідної Специфікації, але у будь-якому разі не пізніше строку поставки.

5.1.2. 41% (сорок один відсоток) від загальної вартості товару згідно відповідної Специфікації сплачується Замовником протягом 36 (тридцяти шести) банківських днів з моменту підписання Сторонами відповідної Специфікації, але у будь-якому разі не пізніше строку поставки.

5.1.3. 10% (десять відсотків) від загальної вартості товару згідно відповідної Специфікації сплачується Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортних та товарних (видаткових) накладних.

5.1.4. Оплата 100% (сто відсотків) від загальної вартості доставки та монтажних робіт відповідно Кошторису на монтаж товару до відповідної Специфікації сплачується Замовником не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортних та товарних (видаткових) накладних.

20.09.2019 відповідачем перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 234 549,25 грн з призначенням платежу: «за монтаж та постачання ТМЦ зг. дог. № UA-750/19 від 16.09.2019…» (а.с. 12).

31.10.2019 відповідачем перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 196 255,58 грн з призначенням платежу: «за монтаж та постачання ТМЦ зг. дог. № UA-750/19 від 16.09.2019…» (а.с. 12).

27.04.2020 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 478 672,14 грн, що підтверджується видатковою накладною № 5267 від 27.04.2020 (а.с. 19).

У відповідності з Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 5317 від 27.04.2020 позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 32 088,42 грн (а.с. 21).

25.10.2021 відповідачем перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 639 148,93 грн з призначенням платежу: «за послуги згідно дог. № UA-760/19, № UA-761/19, № UA-754/19, № UA-752/19, № UA-749/19, № UA-753/19, № UA-755/19 від 16.09.2019…», з яких, як зазначив у позовній заяві позивач, 32 088,42 грн було зараховано як оплату по Договору № UA-750/19 від 16.09.2023.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 47 867,31 грн основної заборгованості, а також 4 433,96 грн пені, 6 530,54 грн 3% річних та 25 711,98 грн інфляційних втрат, які нараховані позивачем за порушення відповідачем строку оплати відповідно до умов Договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як встановлено судом, укладений між сторонами у даній справі Договір є змішаним, тобто містить елементи різних договорів, а саме, договорів поставки та підряду.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями частини ч. 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як за договором купівлі-продажу, так і за договором поставки, обов`язок покупця полягає у оплаті та прийнятті товару, а кореспондуючий обов`язок продавця (постачальника) у передачі товару.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).

У відповідності з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частинами 1, 3 ст. 843 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено судом під час дослідження доказів, 27.04.2020 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 478 672,14 грн, що підтверджується видатковою накладною № 5267 від 27.04.2020. Крім цього, позивачем здійснено монтаж товару шляхом надання відповідачу послуг на загальну суму 32 088,42 грн, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 5317 від 27.04.2020.

Видаткова накладна та Акт здачі-прийняття робіт підписані контрагентами без зауважень, містять печатки сторін та є первинними документами у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" й відтак, фіксують факт здійснення господарських операцій, є належними та допустимими доказами їх здійснення.

За поставлений товар та послуги монтажу відповідач перерахував відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 462 893,25 (кредитове повідомлення від 20.09.2019 на суму 234 549,25 грн; кредитове повідомлення від 31.10.2019 на суму 196 255,58 грн; кредитове повідомлення від 25.10.2021 на суму 639 148,93, з яких 32 088,42 грн зараховано позивачем у якості часткової оплати по Договору № UA-750/19 від 16.09.2019).

Відтак, як зауважив позивач, заборгованість відповідача станом на день звернення до суду становить 47 867,31 грн.

Відповідач наявність спірної заборгованості під час розгляду справи не спростував, доказів її сплати до суду не надав, первинні документи (видаткову накладну та акт здачі-прийняття робіт), які підтверджують здійснення відповідних господарських операцій, підписав без зауважень, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 47 867,31 грн заборгованості підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 4 433,96 грн пені, 6 530,54 грн 3% річних, 25 711,98 грн інфляційних втрат, щодо яких суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.5. Договору (в редакції Додаткової угоди № 1), у разі порушення строків розрахунків згідно пп.5.1.2. та/або пп.5.1.3. та/або пп.5.1.4. Договору, замовник сплачує на користь виконавця за вимогою останнього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивачем відповідно до умов договору нараховано та заявлено до стягнення 4 433,96 грн пені.

Перевіривши запропонований позивачем розрахунок пені (а.с. 4), суд вважає його арифметично правильним та таким, що ґрунтується на умовах договору, з урахуванням чого позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 ЦК України установлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Суд, перевіривши представлений позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 5-6), виявив арифметичні та методологічні помилки, у зв`язку з чим здійснив власний розрахунок, який виглядає наступним чином:

3% річних = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 13/05/2020 до 31/12/2020 79 955,73 x 3 % x 233 : 366 : 1002331 527,02 грн.з 01/01/2021 до 24/10/2021 79 955,73 x 3 % x 297 : 365 : 1002971 951,80 грн.з 25/10/2021 до 08/12/2023 47 867,31 x 3 % x 775 : 365 : 1007753 049,08 грн.Всього 3% річних: 6 527,90 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків річних підлягають частковому задоволенню, на суму 6 527,90 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 25 711,98 грн інфляційних втрат (а.с. 6-7), суд встановив його правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позовних вимог витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Спільного українсько-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо" (45603, Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вул. Рівненська, 4; код ЄДРПОУ 21751578) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інвест" (65005, Одеська область, місто Одеса, вул. Заньковецької 7; код ЄДРПОУ 39245283) про стягнення 84 543,79 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інвест" (65005, Одеська область, місто Одеса, вул. Заньковецької 7; код ЄДРПОУ 39245283) на користь Спільного українсько-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо" (45603, Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вул. Рівненська, 4; код ЄДРПОУ 21751578) 47 867,31 грн заборгованості, 4 433,96 грн пені, 6 527,90 грн 3% річних, 25 711,98 грн інфляційних втрат, 2 683,91 грн витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 06 березня 2024 р. У зв`язку з перебуванням судді Волкова Р.В. на лікарняному з 07.03.2024 по 11.03.2024, повний текст рішення складено та підписано 12 березня 2024 р.

Суддя Р.В. Волков