Рішення

від 07.03.2024 по справі 916/294/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/294/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Крайнюк А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗААТБАУ УКРАЇНА» (02132, м. Київ, Дніпровська Набережна, 26-Ж, офіс 29, код ЄДРПОУ 38833613) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД» (67830, Одеська область, Овідіопольський район, с. Новоградівка, комплекс будівель і споруд №6, будинок 2, код ЄДРПОУ 42399880) про стягнення 6122087,67грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗААТБАУ УКРАЇНА» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД» про стягнення 6122087,67грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗААТБАУ УКРАЇНА» посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД» умов укладеного між сторонами договору поставки насіння №П44/2020 від 07.07.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 відкрито провадження у справі №916/294/23, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовчого засідання на 23.03.2023 о 11:00.

В підготовчому засіданні від 23.03.2023 було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 25.04.2023 о 10:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2023 повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 25.04.2023 було оголошено перерву на 09.05.2023 о 11:10, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 09.05.2023 було оголошено перерву на 15.06.2023 о 11:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 15.06.2023 було оголошено перерву на 01.08.2023 о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. у відпустці з 03.07.2023 по 17.08.2023 включно, підготовче засідання 01.08.2023 о 12:00 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з відпустки, ухвалою суду від 15.08.2023 призначено судове засідання на 29.08.2023 о 11:40.

В підготовчому засіданні від 29.08.2023 було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2023 закрито підготовче провадження у справі №916/294/23, призначено справу до розгляду по суті на 19.09.2023 о 10:50 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 12.09.2023 по 20.09.2023р включно, підготовче засідання 19.09.2023 о 10:50 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.09.2023 призначено судове засідання на 24.10.2023 о 10:40.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 19.10.2023, судове засідання 24.10.2023 о 10:50 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 25.10.2023 призначено судове засідання на 14.11.2023 о 12:40.

В судовому засіданні від 14.11.2023 було оголошено перерву на 07.12.2023 о 12:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2023 повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

07.12.2023 судове засідання не відбулось, у зв`язку з призупиненням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду згідно з наказом керівника апарату суду від 30.11.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2023 призначено судове засідання на 18.01.2024 о 12:20 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 18.01.2024, судове засідання 18.01.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою від 29.01.2024 призначено судове засідання на 13.02.2024 о 12:40 та викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 13.02.2024, судове засідання 13.02.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою від 16.02.2024 призначено судове засідання на 07.03.2024 о 12:00 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 07.03.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/294/23.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вказує позивач, 07.07.2020 між ТОВ «ЗААТБАУ УКРАЇНА» (позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД» (відповідач, Покупець) було укладено договір поставки насіння №П44/2020 (далі - договір) відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця насіння, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.2. договору, найменування товару, його кількість, номенклатура, асортимент, ціна одиниці товару та загальна вартість товару, строк та базис (в тому числі адреса місця) поставки Товару, рік врожаю, а також за необхідності інші умови, визначаються Сторонами у відповідному Додатку (Специфікації), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що з метою зменшення паперового документообігу, до запровадження сторонами системи електронного документообігу, сторони домовилися, що, якщо інше прямо не передбачено законом або цим договором, взаємодія між ними з приводу виконання цього Договору буде здійснюватися за допомогою електронних засобів зв`язку.

Жодним чином не скасовуючи інші домовленості, передбачені цією статтею, виключно для цілей належного бухгалтерського обліку операцій за цим Договором, Сторони зобов`язуються протягом 20 (двадцяти) днів з моменту підписання обмінюватися або підписаними за допомогою електронного цифрового підпису або паперовими примірниками наступних оригіналів документів: видаткові накладні; довіреність на прийняття товару; акти звірки; інші документи на вимогу будь-якої із сторін (п. 3.4. договору).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору, ціни, загальна вартість, найменування товару, вид обробки, одиниця виміру зазначаються у Додатку (ах) (Специфікації (ях). В ціну товару входить вартість тари, упаковки та маркування. На дату підписання відповідного Додатку (Специфікації) до цього договору ціна вказується в національній валюті України - гривні. Покупець здійснює оплату вартості Товару в порядку, визначеному у відповідному додатку (ах) до цього договору.

Оплата по даному договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Продавця. Датою оплати вважається дата зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Продавця. В платіжному документі Покупець зобов`язаний зазначити в призначенні платежу номер та дату укладення договору та номер Додатку (Специфікації), за яким здійснюється оплата товару, або номер рахунку-фактури (в разі його виставлення Продавцем). Відсутність виписаного Продавцем рахунку-фактури не звільняє Покупця від оплати за товар. В іншому випадку Продавець зараховує суму оплати на власний розсуд - для погашення загальної заборгованості Покупця по всім іншим зобов`язанням (п. 4.5. договору).

У додатків №2-4 до договору поставки насіння №П44/2020 від 07.07.2020, сторонами визначено такі граничні терміни здійснення оплати вартості товару як 01.09.2020 та 01.09.2021.

Згідно п.п. 5.1., 5.6., 5.7., 5.8. договору, поставка товару за даним договором може здійснюватися окремими частинами - партіями. Поставка товару (партії товару) здійснюється в терміни, зазначені в договорі або Додатку (ах), за умови відсутності заборгованості Покупця. Товар вважається прийнятим Покупцем за кількістю та якістю в момент отримання товару представником Покупця від представника Продавця у відповідності до видаткової накладної. Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; по якості - відповідно до Сертифікату на насіння. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту прийняття товару Покупцем, що підтверджується підписаною з боку представника Покупця видатковою накладною та належним чином оформленою довіреністю встановленого зразка. У випадку неповернення/ненадання Покупцем оригіналу видаткової накладної та довіреності в якості підтвердження факту поставки буде використовуватися розпорядження на відвантаження товару чи аналогічний документ, що оформляється працівниками складу в момент відвантаження товару Покупцеві/Перевізникові.

Згідно п. 8.5. договору, у разі несплати/несвоєчасної сплати товару Покупцем в строки визначені цим Договором, в тому числі несплати/неналежної сплати суми, що виникла внаслідок валютних коригувань, настають наступні наслідки, зокрема пп. 8.5.1. договору Покупець сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми грошового зобов`язання, за кожний день прострочення виконання зобов`язання до моменту оплати його повного виконання, а також 10 (десять) відсотків річних від простроченої суми; пп. 8.5.2. у випадку, якщо прострочення оплати триває більше 30 днів, Покупець додатково зобов`язаний сплатити Продавцеві штраф у розмірі 20% від суми заборгованості за кожен факт прострочення напад 30 днів.

Відповідно до пункту 8.10. договору, сторони домовилися, про те, що строки позовної давності щодо штрафів, пені за даним договором становлять три роки. Період нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені, становить три роки.

Позивач зазначає, що відповідно до умов договору, додатків (специфікацій) до нього, видаткових накладних, виписаних в період дії даного договору, зокрема відповідачу було поставлено позивачем на підставі договору поставки насіння №П44/2020 від 07.07.2020 товар на загальну суму 2879238,70грн, що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №329 від 09.07.2020 на суму 330342,32грн, видаткова накладна №330 від 09.07.2020 на суму 507600,00грн, видаткова накладна №334 від 09.07.2020 на суму 256871,45грн, видаткова накладна №572 від 02.09.2020 на суму 594000,00грн, видаткова накладна №573 від 02.09.2020 на суму 137807,47грн, видаткова накладна №725 від 18.09.2020 на суму 917617,46грн, видаткова накладна №759 від 22.09.2020 на суму 135000,00грн.

Позивач вказує, що він виконав свої обов`язки у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару в розумні строки від відповідача на адресу позивача не надходило. Натомість, відповідач у порушенні норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору належним чином, своєчасно та в повному обсязі не виконало взяті на себе зобов`язання щодо проведення розрахунків у строки, визначені договором. Так, відповідач на виконання умов договору поставки насіння №П44/2020 від 07.07.2020 здійснило перерахування на користь позивача коштів на загальну суму у розмірі 463361,50грн, що підтверджується наступними документами: платіжне доручення №659 від 16.03.2021 на суму 27561,50грн, платіжне доручення №799 від 29.07.2021 на суму 145800,00грн, платіжне доручення №1190 від 04.02.2022 на суму 70000,00грн, платіжне доручення №1191 від 09.02.2022 на суму 220000,00грн.

Як зазначає позивач, станом на 12.12.2022 заборгованість відповідача щодо оплати вартості отриманого/поставленого товару згідно договору поставки насіння №П44/2020 від 07.07.2020 становить 2415877,20грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати товару, позивач, на підставі п.8.5. договору нарахував останньому 20% штрафу у розмірі 541175,75грн, пеню у розмірі 997825,63грн, 10% річних у розмірі 321748,85грн, та на підставі ст. 625 ЦК України 1130644,80грн та інфляційні втрати у розмірі 714815,75грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 2415877,20грн основного боргу, 541175,75грн 20% штрафу, 997825,63грн пені, 321748,85грн 10% річних, 1130644,80грн відсотків за користування чужими коштами, 714815,75грн інфляційних втрат.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом не захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як видно з матеріалів справи, 07.07.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки насіння №П44/2020 відповідно до умов якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача насіння, а відповідач зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених цим договором.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до умов договору, додатків (специфікацій) до нього, видаткових накладних, виписаних в період дії даного договору, відповідачу було поставлено позивачем товар на загальну суму 2879238,70грн, що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №329 від 09.07.2020 на суму 330342,32грн, видаткова накладна №330 від 09.07.2020 на суму 507600,00грн, видаткова накладна №334 від 09.07.2020 на суму 256871,45грн, видаткова накладна №572 від 02.09.2020 на суму 594000,00грн, видаткова накладна №573 від 02.09.2020 на суму 137807,47грн, видаткова накладна №725 від 18.09.2020 на суму 917617,46грн, видаткова накладна №759 від 22.09.2020 на суму 135000,00грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на виконання умов договору поставки насіння перерахував позивачу кошти на загальну суму у розмірі 463361,50грн, що підтверджується наступними документами: платіжне доручення №659 від 16.03.2021 на суму 27561,50грн, платіжне доручення №799 від 29.07.2021 на суму 145800,00грн, платіжне доручення №1190 від 04.02.2022 на суму 70000,00грн, платіжне доручення №1191 від 09.02.2022 на суму 220000,00грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті за поставлений товар складає 2415877,20грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на день розгляду справи відповідач за отриманий товар не розрахувався, доказів, що спростовують позовні вимоги не надав у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 2415877,20грн підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 541175,75грн 20% штрафу, 997825,63грн пені, 321748,85грн 10% річних, слід зазначити наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 2 і 4 статті 231 Господарського кодексу передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. Розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 02.04.2019р. у справі №917/194/18).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п. 8.5. договору, у разі несплати/несвоєчасної сплати товару Покупцем в строки визначені цим Договором, в тому числі несплати/неналежної сплати суми, що виникла внаслідок валютних коригувань, настають наступні наслідки, зокрема пп. 8.5.1. договору Покупець сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми грошового зобов`язання, за кожний день прострочення виконання зобов`язання до моменту оплати його повного виконання, а також 10 (десять) відсотків річних від простроченої суми; пп. 8.5.2. у випадку, якщо прострочення оплати триває більше 30 днів, Покупець додатково зобов`язаний сплатити Продавцеві штраф у розмірі 20% від суми заборгованості за кожен факт прострочення напад 30 днів.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 20% штрафу у сумі 541175,75грн, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає 20% штрафу у сумі 541175,75грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 10% річних у сумі 321748,85грн, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає 10% річних у сумі 321748,85грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 997825,63грн за період з 02.09.2021 12.12.2022, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 997825,63грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків за користування чужими коштами у сумі 1130644,80грн за період з 02.09.2021 08.12.2022, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають стягненню 1130644,80грн відсотків за користування чужими коштами,

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 714815,75грн інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 714815,75грн за період з вересень 2021 листопад 2022, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у сумі 714815,75грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗААТБАУ УКРАЇНА» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД» про стягнення 6122087,67грн у тому числі 2415877,20грн основного боргу, 541175,75грн 20% штрафу, 997825,63грн пені, 321748,85грн 10% штрафу, 1130644,80грн відсотків за користування чужими коштами, 714815,75грн інфляційних втрат, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 91832,00грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗААТБАУ УКРАЇНА» (02132, м. Київ, Дніпровська Набережна, 26-Ж, офіс 29, код ЄДРПОУ 38833613) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД» (67830, Одеська область, Овідіопольський район, с. Новоградівка, комплекс будівель і споруд №6, будинок 2, код ЄДРПОУ 42399880) про стягнення 2415877,20грн основного боргу, 541175,75грн 20% штрафу, 997825,63грн пені, 321748,85грн 10% штрафу, 1130644,80грн відсотків за користування чужими коштами, 714815,75грн інфляційних втрат - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД» (67830, Одеська область, Овідіопольський район, с. Новоградівка, комплекс будівель і споруд №6, будинок 2, код ЄДРПОУ 42399880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗААТБАУ УКРАЇНА» (02132, м. Київ, Дніпровська Набережна, 26-Ж, офіс 29, код ЄДРПОУ 38833613) 2415877,20грн основного боргу, 541175,75грн 20% штрафу, 997825,63грн пені, 321748,85грн 10% штрафу, 1130644,80грн відсотків за користування чужими коштами, 714815,75грн інфляційних втрат, 91832,00грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 13 березня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова