Рішення

від 27.02.2024 по справі 917/1129/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2024 Справа № 917/1129/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревське", вул. Котляревського, 6,Полтава,Полтавська область, 36000

про:

1) визнання недійсним рішення правління ОСББ "Котляревське", оформленого протоколом загальних зборів правління ОСББ "Котляревське" № б/н від 07.06.2023, яким правління ОСББ ухвалило не погодити ОСОБА_1 графічні матеріали АТ "Полтаваобленерго" для підключення комунікацій до нежитлового приміщення (підвал), що по АДРЕСА_2 та не погодити проект на водопостачання та водовідведення до нежитлового приміщення (підвал), що по АДРЕСА_2 ;

2) зобов`язання ОСББ "Котляревське" не чинити ОСОБА_1 перешкоди у підключення належного їй на праві власності нежитлового приміщення (підвалу) загальною площею 551,9 кв.м., що знаходиться в житловому будинку літ. А1-7 за адресою: АДРЕСА_2 до мереж централізованої системи водопостачання та водовідведення м. Полтави та до електричних мереж АТ "Полтаваобленерго",

Секретар судового засідання: Ісенко М.В.

Представники сторін: відповідно протоколу судового засідання,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Позивачка просить суд визнати недійсним рішення правління ОСББ "Котляревське", оформленого протоколом загальних зборів правління ОСББ "Котляревське" № б/н від 07.06.2023, яким правління ОСББ ухвалило не погодити ОСОБА_1 графічні матеріали АТ "Полтаваобленерго" для підключення комунікацій до нежитлового приміщення (підвал), що по АДРЕСА_2 та не погодити проект на водопостачання та водовідведення до нежитлового приміщення (підвал), що по АДРЕСА_2 , та зобов`язати ОСББ "Котляревське" не чинити ОСОБА_1 перешкоди у підключення належного їй на праві власності нежитлового приміщення (підвалу) загальною площею 551,9 кв.м., що знаходиться в житловому будинку літ. А1-7 за адресою : АДРЕСА_2 до мереж централізованої системи водопостачання та водовідведення м. Полтави та до електричних мереж АТ ""Полтаваобленерго".

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оспорюване нею рішення правління ОСББ прийнято з порушенням компетенції, оскільки питання щодо обмеження на користування спільним майном будинку віднесено до виключної компетенції загальних зборів співвласників, а ненадання відповідачем погодження позивачці на підключення до зазначених комунікацій порушує право останньої можливості використовувати належне їй на праві власності майно.

Правовими підставами позову позивачкою зазначено норми Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 92, ст. 391 Цивільного Кодексу України.

Як докази обґрунтованості позовних вимог позивачка надала : копію договору купівлі-продажу від 01.10.2022 року, копію витягу з ДРРП, копію технічного паспорта на нежитлове приміщення, копія повідомлення ФОП Лазоренко С.О., копію договору від 30.01.2023 з АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» з додатками, копію листа АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРТО» від 02.05.2023 з копіями графічних матеріалів, копія\ю повідомлення ОСББ «КОТЛЯРЕСЬКЕ» № 16 від 13.06.2023, копія повідомлення ОСББ «КОТЛЯРЕСЬКЕ» № 15 від 13.06.2023, копію повідомлення ОСББ «КОТЛЯРЕВСЬКЕ» від 23.11.2020, копію протоколу від 07.06.2023, копію статуту ОСББ «КОТЛЯРЕСЬКЕ» від 21.06.2018, копії квитанції про сплату внесків на рахунок ОСББ «КОТЛЯРЕВСЬКЕ» та інші (а.с. 12-85).

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

29.06.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревське" про визнання недійсним рішення правління ОСББ "Котляревське", оформленого протоколом загальних зборів правління ОСББ "Котляревське" № б/н від 07.06.2023, яким правління ОСББ ухвалило не погодити ОСОБА_1 графічні матеріали АТ "Полтаваобленерго" для підключення комунікацій до нежитлового приміщення (підвал), що по АДРЕСА_2 та не погодити проект на водопостачання та водовідведення до нежитлового приміщення (підвал), що по АДРЕСА_2 , та зобов`язання ОСББ "Котляревське" не чинити ОСОБА_1 перешкоди у підключення належного їй на праві власності нежитлового приміщення (підвалу) загальною площею 551,9 кв.м., що знаходиться в житловому будинку літ. А1-7 за адресою : АДРЕСА_2 до мереж централізованої системи водопостачання та водовідведення м. Полтави та до електричних мереж АТ ""Полтаваобленерго".

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2023 року справу № 917/1129/23 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 03.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 №27/06/23-1 від 27.06.2023 року (вх. № 120323 від 29.06.2023 року) залишив без руху, надав строк для усунення недоліків та встановив спосіб їх усунення.

06.07.2023 позивачка надала заяву про усунення недоліків (вх. № 8431), недоліки позовної заяви усунено в строк та у спосіб, встановлений судом.

Суд ухвалою від 11.07.2023 року прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 15.08.2023 року на 09:00 та встановив строки для подання заяв по суті справи.

Дана ухвала суду, що була надіслана на зазначену у позовній заяві адресу відповідача (співпадає з місцезнаходженням юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), повернута до суду з відміткою пошти щодо відсутності адресата за вказаною адресою (а.с. 99-102).

08.08.2023 року голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревське" Рудик О.Ю. надав суду заяву про ознайомлення з матеріалами цієї справи, 11.08.2023 року ознайомлений з матеріалами справи (а.с. 104).

30.08.2023 року за вх № 10634 до суду подано заяву про вступ у справу адвоката Марченко Г.І. як представника відповідача.

30.08.2023 року за вх № 10635 до суду подано заяву адвоката Марченко Г.І. як представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи. Ознайомлення відбулося 26.02.2024 року, про що свідчить підпис на клопотанні представника відповідача (а.с. 110).

У зв`язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці засідання суду 15.08.2023 не відбулося.

Суд ухвалою від 08.09.2023 року призначив дату підготовчого засідання на 12.10.2023 на 09:00.

Заявою за вх № 12246 від 28.09.2023 року представник відповідача повідомив суд про скликання загальних зборів співвласників ОСББ "Котляревське" на 09.10.2023 року та можливість врегулювання спору у мирний спосіб.

Суд у судовому засіданні 12.10.2023 року оголосив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 08.11.2023 року до 10:00.

Судове засідання, призначене на 08.11.2023 року, не відбулося в зв`язку з перебуванням судді Ківшик О.В. на лікарняному.

Суд ухвалою від 18.12.2023 року призначив дату підготовчого засідання на 18.01.2024 року на 09:00.

З огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд у судовому засіданні 18.01.2024 року оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.02.2024 на 09:00.

20.02.2024 року за вх № 2220 відповідачем надано додаткові пояснення у справі, які суд протокольною ухвалою від 20.02.2024 року залишив без розгляду як такі, що не відповідають приписам ст. 207 ГПК України, оскільки відповідач не просив дозволу на подання додаткових пояснень, суд за межами строку для їх подання не визнавав їх подання необхідним.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду (постанова від 31.08.2021 року у справі № 903/1030/19.

У судовому засіданні 20.02.2024 року під час розгляду справи по суті представник позивача на позовних вимогах наполягав, представник відповідача проти позову заперечував.

Суд протокольною ухвалою від 20.02.2014 року оголосив перерву у судовому засіданні та призначив на 27.02.2024 року на 10:00 проведення судових дебатів.

У судовому засіданні 27.02.2024 року проведено судові дебати.

Щодо ненадання відповідачем відзиву на позов суд зазначає наступне.

Ухвала суду від 11.07.2023 року про відкриття провадження у справі, яка була надіслана судом на адресу відповідача, яка вказана як місцезнаходження останнього згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута поштою з приміткою щодо відсутності адресата за вказаною адресою 17.07.2023 (а.с. 99-102).

Ухвала суду від 08.09.2023 року про призначення дати підготовчого судового засідання на 12.10.2023 року, яка була надіслана судом на адресу відповідача, яка вказана як місцезнаходження останнього згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута поштою з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою 18.09.2023 (а.с. 117-120).

Ухвала суду від 12.10.2023 року про відкладення підготовчого судового засідання на 08.11.2023 року, яка була надіслана судом на адресу відповідача, яка вказана як місцезнаходження останнього згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута поштою з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою 17.10.2023 (а.с. 139-142).

Ухвали суду від 18.12.2023 року про призначення дати підготовчого судового засідання, від 18.01.2024 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті суд надіслав відповідачу та його представнику в електронні кабінети останніх (довідки а.с. 147, 148, 158, 159).

У постанові від 01.12.2023 року у справі № 591/4832/22 Верховний суд у складі Касаційного цивільного суду навів правову позицію про те, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з відсутністю за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового засідання та свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Таким чином, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 № 925/125/14, від 02.06.2020 у справі № 910/17792/17.

Крім того, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень".

Викладене в сукупності з реалізованим відповідачем правом на ознайомлення з матеріалами справи 11.08.2023 року (а.с. 104) відповідно до поданої ним заяви свідчить про належне повідомлення про дату, час і місце проведення судових засідань та покладені на нього судом обов`язки, обізнаність останнього про дане судове провадження та є наслідком суб`єктивної поведінки відповідача.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався, в тому числі і після отримання подальших ухвал суду у даній справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи

В судовому засіданні 27.02.2024 року суд після виходу з нарадчої кімнати відповідно до ст. 240 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, коли буде підписано повний текст судового рішення, роз`яснив порядок, строки оскарження рішення та набранням ним чинності.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

З огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, предметом доказування у даній справі є питання встановлення дотримання відповідачем вимог чинного законодавства та статуту ОСББ при проведенні загальних зборів правління, на яких було прийняте оскаржуване рішення, факту порушення корпоративних прав, які б підлягали судовому захисту в обраний позивачкою спосіб, а також встановлення факту протиправності дій відповідача щодо вчинення перешкод позивачці у користуванні належним їй майном, і, як наслідок цього - наявності або відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревське" створене 25.06.2009 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 15881020000008549, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 74).

ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення (підвалу) загальною площею 551,9 кв.м., що знаходиться в житловому будинку літ. А1-7 за адресою: АДРЕСА_2 .

Дана обставина підтверджується Договором купівлі-продажу від 01.10.2021 року, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (продавцями) та ОСОБА_1 (покупцем), який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Карнарук Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 453 (а.с. 12-14).

Відомості щодо реєстрацію права власності на зазначений об`єкт нерухомості за позивачкою підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 48027823, а.с. 15).

Як стверджує у позовній заяві ОСОБА_1 , для користування належним їй нежитловим приміщенням (підвалом) необхідно здійснити підключення нежитлового приміщення до централізованої системи водопостачання та водовідведення м. Полтави, а також виконати роботи щодо приєднання електроустановок нежитлового приміщення до електричних мереж АТ «Полтаваобленерго», для цього необхідним є отримання погодження графічних матеріалів АТ «Полтаваобленерго», а також отримання письмового дозволу (погодження) робочого проекту водопостачання та водовідведення.

На підтвердження цих обставин позивачкою надано технічні умови № 2/56 від 28.02.2023 до робочого проекту на водопостачання та водовідведення салону краси по АДРЕСА_2 (а.с. 20-42), Договір про тимчасове приєднання до електричних мереж системи розподілу № 322 від 30.01.2023, укладений між АТ «Полтаваобленерго» та ОСОБА_1 , з технічними умовами тимчасового приєднання до електричних мереж електроустановок (а.с. 43-53).

ОСОБА_1 зазначає про те, що з метою отримання вказаних погоджень вона неодноразово зверталась до правління ОСББ з наданням повних пакетів документів. Доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.

Рішенням правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревське" у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , оформленого протоколом б/н від 07.06.2023 вирішено не погодити графічних матеріалів АТ «Полтаваобленерго» для підключення комунікацій до нежитлового приміщення (підвал) та не погодити проект на водопостачання та водовідведення (а.с. 61).

Позивачка, вважаючи свої права порушеними, 29.06.2023 звернувся до Господарського суду Полтавської області з даним позовом.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Щодо юрисдикції спору.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України (постанови від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18, пункт 4.19), від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18 (провадження № 11-1012апп19, пункт 40), від 15.04.2020 у справі № 804/14471/15 (провадження № 11-1106апп19, пункт 39)).

Оскільки ОСОБА_1 , будучи власником нежитлового приміщення (підвал), що по вул. Котляревська, 6 у м. Полтаві, загальною площею 551,9 м2 та, відповідно, членом ОСББ "Котляревське", є носієм корпоративних прав й має право звертатися до господарського суду з відповідним позовом з метою захисту своїх порушених прав, завданих діяльністю ОСББ " Котляревське ".

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним рішення правління ОСББ.

За змістом статей 15 та 16 Цивільного Кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Спір у цій справі є спором між співвласником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревське" та самим об`єднанням, спірні правовідносини стосуються компетенції органу управління об`єднання та вимог щодо усунення перешкод позивачці у користуванні належним їй нежитловим приміщенням.

Отже з огляду на характер спірних правовідносин ці правовідносин регулюються Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з урахуванням Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати економічну ситуацію і природні якості землі.

За змістом ст. ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 2 ст. 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

У ст. 92 ЦК України унормовано, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У Законі України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначені особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, він регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а також визначені права співвласника.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; 3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 4) безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; 5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; 6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; 7) інші права, визначені законом.

Частиною 1 ст. 9 цього Закону передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст. 10 цього Закону

-органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори;

-до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, питання про прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; про використання спільного майна;

-для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом.

До компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання; скликання та організація проведення загальних зборів об`єднання або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Аналогічні приписи містить розділ ІІІ Статуту ОСББ «Котляевське».

Крім того, відповідно до п. 11, п. 14 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Котляевське» правління обирається у кількості 9 осіб; засідання правління є правомочним, якщо на ньому присутня «більша половина членів правління» (цитата); рішення правління приймається більшістю голосів від загальної кількості членів правління; кожен член правління має на засіданні правління один голос; рішення правління викладається у протоколі засідання правління із зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування («за» або «проти»), засвідченого власноручним підписом.

З матеріалів справи вбачається, що на зборах правління 07.06.2023 року були присутні 7 осіб, які одностайно вирішили не погодити графічні матеріали АТ "Полтаваобленерго" для підключення комунікацій до нежитлового приміщення (підвал), та не погодити проект на водопостачання та водовідведення до нежитлового приміщення (підвал). Протокол підписано головою зборів ОСОБА_4 , секретарем зборів ОСОБА_9 і скріплено печатко об`єднання.

Викладене свідчить про недотримання правлінням ОСББ наведених норм законодавства та статуту через порушення компетенції виконавчого органу об`єднання при вирішенні питання, що законом та статутом віднесено до виключної компетенції загальних зборів співвласників ОСББ, а також недотримання встановленої статутом форми протоколу (відсутні підписи присутніх членів правління ОСББ із зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування).

Прийняті правлінням рішення порушують права позивачки як співвласниці ОСББ «Котляевське» на користування належним їй майном.

Викладене дає суду підстави для висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсним рішення правління ОСББ "Котляревське", оформленого протоколом загальних зборів правління ОСББ "Котляревське" № б/н від 07.06.2023.

Щодо вимоги позивача усунути перешкоди в користуванні майном суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.

Залежно від характеру посягання на права власника і змісту захисту, який надається власнику, виділяються речово-правові та зобов`язально-правові засоби захисту права власності.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного Кодексу України) і цей спосіб захисту може бути реалізовано шляхом подання негаторного позову, що є позовом власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

У розумінні приписів статті 391 ЦК України право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17).

Для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення. Отже, встановлення саме зазначених обставин входить до предмета доказування у справах за такими позовами (постанова Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 926/2189/17).

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачка є власником нежитлового приміщення (підвал), що по АДРЕСА_2 , загальною площею 551,9 кв.м.

В обґрунтування підстав позову в частині негаторного позову позивачка посилається на вчинення відповідачем перешкод в користуванні належним позивачці нерухомим майном шляхом прийняття правлінням ОСББ "Котляревське" рішення, оформленого протоколом загальних зборів правління ОСББ "Котляревське" № б/н від 07.06.2023, яким правління ОСББ ухвалило не погодити ОСОБА_1 графічні матеріали АТ "Полтаваобленерго" для підключення комунікацій до нежитлового приміщення (підвал), що по АДРЕСА_2 та не погодити проект на водопостачання та водовідведення до нежитлового приміщення (підвал), що по АДРЕСА_2 .

Матеріали справи не містять доказів, що відповідач чинить перешкоди у користуванні позивачкою належним їй майном у будь-який інший спосіб, ніж прийняття оспорюваного рішення правління, на наявність таких доказів сторони не посилаються, за наведеним вище мотивуванням суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині визнання недійсним вказаного рішення правління ОСББ "Котляревське".

За викладеного, обране предметом спору у даній справі право позивача в частині негаторного позову судом захищене шляхом задоволення першої частини позовних вимог, тобто правопорушення є припиненим, а тому вимога про зобов`язання ОСББ "Котляревське" не чинити ОСОБА_1 перешкоди у підключення належного їй на праві власності нежитлового приміщення (підвалу) загальною площею 551,9 кв.м., що знаходиться в житловому будинку літ. А1-7 за адресою: АДРЕСА_2 до мереж централізованої системи водопостачання та водовідведення м. Полтави та до електричних мереж АТ "Полтаваобленерго" задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з положеннями 13 Господарського процесуального кодексу України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення правління ОСББ підтверджуються поданими доказами та матеріалами справи, не спростовані відповідачем, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, тому суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про відмову в позові.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовної вимог.

Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення правління ОСББ "Котляревське", оформлене протоколом загальних зборів правління ОСББ "Котляревське" № б/н від 07.06.2023, яким правління ОСББ ухвалило не погодити ОСОБА_1 графічні матеріали АТ "Полтаваобленерго" для підключення комунікацій до нежитлового приміщення (підвал), що по АДРЕСА_2 та не погодити проект на водопостачання та водовідведення до нежитлового приміщення (підвал), що по АДРЕСА_2 .

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревське" (вул. Котляревського, 6, Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 36514918) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 342,00 витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 13.03.2024 року після виходу судді з лікарняного.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик