Рішення

від 12.03.2024 по справі 918/136/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/136/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Хмельницька атомна електрична станція (ВП ХАЕС) (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100 електронна пошта: office@khnpp.atom.gov.ua, код ЄДРПОУ 21313677)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Равпексбуд (вул. Новодвірська, буд. 11, м. Рівне, 33028, код в ЄДРПОУ 38714393)

про стягнення 9786,42 грн

у судове засідання з`явилися:

- від позивача: Савонік Наталія Ігорівна;

- від відповідача: не з`явився;

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою наявних технічних засобів відео- та звукозапису з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи (підсистема відеоконференцзв`язку).

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2024 року через підсистему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (ВП ХАЕС), яка не має статусу юридичної особи надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Равпексбуд» про стягнення 9786,42 грн неустойки (з яких: 6316,18 грн пеня та 3470,24 грн штраф) за прострочення поставки товару за договором поставки від 27.06.2023 №53-124-01-23-20424.

Ухвалою від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/136/24. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 12.03.2024. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

12 березня 2024 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, отримавши 16.02.2024 ухвалу про відкриття провадження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0600249440717.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Причини неявки свого представника відповідачем не повідомлено. Клопотань про проведення судового засідання 12.03.2024 в режимі відеоконференції, про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представника відповідача.

Ухвалою про відкриття провадження у справі було запропоновано відповідачу подати суду відзив та усі докази що можливо доставити до суду - протягом 15-ти днів з дня отримання ухвали від 12.02.2024.

Судом встановлено, що строк на подання відзиву сплинув 05.03.204 (з урахуванням того, що 15-й день процесуального строку припав на вихідний день та відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України був перенесений на перший робочий після нього день - 04.03.2024). Дана заява по суті спору від відповідача не надходила.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань із вчасної поставки товару за договором поставки від 27.06.2023 №53-124-01-23-20424, строк виконання зобов`язань тривав до 07.08.2023.

Підставою нарахування штрафу і пені позивач визначає п. 8.2. Договору, згідно з яким, за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0, 1 % від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.

За порушення строків поставки нараховано пеню у розмірі 6 316,18 грн та штраф у розмірі 3 470,24 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 27.06.2023 між державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі ДП «НАЕК «Енергоатом») в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» (далі ВП «Хмельницька АЕС» або ВП ХАЕС), яке з 11.01.2024 припинене в результаті перетворення і відповідно до приписів ч. 4 ст. 1 Закону України від 06.02.2023 №2896-IX та п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1420 починаючи з 11.01.2024 правонаступником усіх прав і обов`язків якого є новоутворена шляхом перетворення юридична особа акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (далі позивач або покупець або ВП ХАЕС) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Равпексбуд» (далі відповідач, або постачальник, або ТОВ «Равпексбуд») укладено договір поставки від 27.06.2023 №53-124-01-23-20424 (далі Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупцю у передбачені цим Договором строки визначений у специфікації №1 (додаток №1) та технічній специфікації (додаток №2) до цього Договору товар (знаряддя: сітки затиральні абразивні, сітки абразивні тверді на липучці, круги відрізні по металу, круги шліфувальні по металу, набори ключів ріжкових, рулетки, набори клупів для нарізання різьби, набори ключів торцевих трубчатих, набір свердл для металу та ін.), а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар загальною вартістю 141213,60 гривень з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.1 Договору строк поставки товару становить 40 днів з дати укладення сторонами цього Договору.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DDP згідно з ІНКОТЕРМС 2020 на склад Вантажоодержувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство»/ склад №6, вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної Вантажоодержувачем.

З урахуванням наведеного та приписів статей 253 та 254 ЦК України передбачений Договором товар вартістю 141 213,60 грн з ПДВ мав бути поставлений у повному обсязі Постачальником для Покупця на склад Вантажоодержувача у строк не пізніше 07.08.2023 (оскільки 40-й день строку фактично припадає на 06.08.2023 неділю, вихідний день), а першим днем прострочення поставки є відповідно 08.08.2023.

Як вбачається, на виконання умов Договору Постачальник здійснив поставку для Покупця передбаченого Договором товару на суму 141 213,60 грн з ПДВ по чотирьох видаткових накладних частинами (партіями) у такі строки та порядку:

- 01.09.2023 Постачальник поставив для Покупця частину товару вартістю 38 059,20 грн з ПДВ згідно з видатковою накладною від 01.09.2023 №294 (далі Видаткова накладна №294) з простроченням поставки тривалістю 24 календарних дні з 08.08.2023 по 31.08.2023 (включно),

- 01.09.2023 Постачальник поставив для Покупця частину товару вартістю 53 579,52 грн з ПДВ згідно з видатковою накладною від 01.09.2023 №295 (далі Видаткова накладна №295) з простроченням поставки тривалістю 24 календарних дні з 08.08.2023 по 31.08.2023 (включно),

- 28.09.2023 Постачальник поставив для Покупця частину товару вартістю 17 804,16 грн з ПДВ згідно з видатковою накладною від 21.09.2023 №314 (далі Видаткова накладна №314) з простроченням поставки тривалістю 51 календарний день з 08.08.2023 по 27.09.2023 (включно),

- 17.11.2023 Постачальник поставив для Покупця залишок товару вартістю 31 770,72 грн з ПДВ згідно з видатковою накладною від 16.11.2023 №317 (далі Видаткова накладна №317) з простроченням поставки тривалістю 101 календарний день з 08.08.2023 по 16.11.2023 (включно).

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договорам поставки.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За результатами дослідження наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що Постачальник поставив для Покупця передбачений Договором товар на загальну суму 141 213,60 грн із прострочення поставки і період такого прострочення, починаючи з 08.08.2023 по 16.11.2023 включно, складає 101 календарний день.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як вбачається із т. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас ч. 6 ст. 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

З аналізу чинних норм законодавства вбачається, що неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ).

Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (подібний висновок міститься у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18; п. 37 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).

Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Судом встановлено, що сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи договору узгодили між собою та зафіксували у Договорі відповідальність у вигляді пені та штрафу, а також визначили їх розмір.

Так, п. 8.1. Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 8.2. Договору за порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додаткового сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Оскільки сторони, укладаючи Договір, погодили відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань по поставці товару у вигляді неустойки то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається із розрахунків, доданих до позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку вигляді пені у розмірі 6 316,18 грн та штраф у розмірі 3 470,24 грн.

Судом перевірено розрахунки пені та штрафу долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останні є арифметично вірними, а обґрунтований розмір стягнення з відповідача пені становить 6 316,18 грн, а штрафу - 3 470,24 грн.

Сума передбаченої пунктом 8.2. Договору пені, яку відповідач зобов`язаний сплатити для позивача за прострочення поставки товару за Договором вартістю 141 213,60 грн з ПДВ за 101 календарний день періоду прострочення з 08.08.2023 по 16.11.2023 включно, складає 6316,18 грн і обраховується за формулою: (91638,72/100*0,1*24)+(17804,16/100*0,1*51)+(31770,72/100*0,1*101) = 6 316,18 грн.

Водночас, оскільки прострочення поставки товару за Договором на суму 49 574,88 грн (поставлений згідно з видатковими накладними від 21.09.2023 №314 та від 16.11.2023 №317) тривало більше 30 календарних днів, то відповідно до пункту 8.2. Договору відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 7% від вказаної вартості товару, що складає 3 470,24 грн і обраховується за формулою: 49574,88/100*7=3470,24.

Отже, штрафні санкції (пеня і штраф згідно з пунктом 8.2. Договору) за прострочення поставки товару за Договором вартістю 141 213,60 грн з ПДВ за 101 календарний день періоду прострочення з 08.08.2023 по 16.11.2023 включно складають 9 786,42 грн (6 316,18 грн пеня + 3 470,24 грн штраф).

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 028 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом 2147 до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» включено ч. 3, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підп. «б» підпункту 1 п. 17 § 1 розділу 4).

Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи через підсистему «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).

За таких обставин, враховуючи, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 9 786 грн 42 коп. та позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд", відповідно останній зобов`язаний був сплатити, при поданні позову до суду, судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у необхідному розмірі, що підтверджується платіжною інструкцією № 1044 від 02.02.2024 на суму 2 422 грн 40 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі, відтак судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії Відокремлений підрозділ Хмельницька атомна електрична станція (ВП ХАЕС) до Товариства з обмеженою відповідальністю Равпексбуд про стягнення 9 786,42 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Равпексбуд (вул. Новодвірська, буд. 11, м. Рівне, 33028, код в ЄДРПОУ 38714393) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Хмельницька атомна електрична станція (ВП ХАЕС) (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100 електронна пошта: office@khnpp.atom.gov.ua, код ЄДРПОУ 21313677) 6316 (шість тисяч триста шістнадцять) грн 18 коп.- пені, 3470 (три тисячі чотириста сімдесят) грн 24 коп. штрафу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано "13" березня 2024 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич