Рішення

від 13.03.2024 по справі 922/155/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/155/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 126, адреса для листування: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ Укрелектромаш" (60001, м. Харків, вул. Іскринська, 37, код ЄДРПОУ 23752688) про стягнення 370 544,65грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 206 347,79грн, пеню в розмірі 127 607,77грн, 3% річних в розмірі 13 908,73грн та збитки від інфляції в розмірі 22 680,36грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу № 03-0056,08 від 01.01.2019 в частині здійснення своєчасної оплати спожитої електричної енергії. В якості правових підстав, позивач посилається на норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Також, позивач просить розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, визнано справу малозначною, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 6 календарних днів, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідач про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження повідомлений судом належним чином, що підтверджується довідкою про доставку 17.01.2024 електронного листа до його електронного кабінету, наявною в матеріалах справи.

Проте, відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений строк не скористався.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від учасників справи не надходило.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 01.01.2019, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території» Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області.

Позивач, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та на умовах постачання універсальних послуг.

На виконання п.13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а Акціонерна компанія "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Відповідно до абзацу 5 п.13 р. ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальних послуг та/або факт споживання електричної енергії.

Разом з тим, у відповідності до п.13 Перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКБ Укрелектромаш" (відповідач) з 01.01.2019 приєдналось до умов договору постачання електричної енергії споживачу № 03-0056,08 на умовах комерційної пропозиції № 49/23 Ф-Р, шляхом підписання даного договору та заяви-приєднання до нього.

Відповідно до розділу 1 Договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

За умовами п.2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.5.5 договору, розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу(передачі) електроенергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору (п.5.10 договору).

За умовами п.4 публічної комерційної пропозиції № 49/23 Ф-Р передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється відповідачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані відповідачем за електричну енергію, позивач має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії, зараховується відповідачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Рахунок за спожиту електричну енергію, за умовами п.5 комерційної пропозиції надається відповідачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка відповідачем. Рахунки на оплату надаються відповідачу у відповідних структурних підрозділах позивача, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до договору. В разі неотримання відповідачем рахунків позивач направляє рахунки відповідачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими відповідачем з дня їх відправлення.

Відповідно до п.6.2 договору відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Пунктом 8 комерційної пропозиції № 49/23 Ф-Р у разі порушення відповідачем строків оплати електричної енергії, передбачених п.5 та п.4 даної комерційної пропозиції позивач проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання відповідачем.

Відповідно до п.13 комерційної пропозиції № 49/23 Ф-Р договір діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

На підставі переданих даних від Акціонерного товариства "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за лютий-травень 2023 року. Рахунки за вказаний період містяться в матеріалах справи.

Акти приймання-передачі та рахунки за вказаний період надсилались позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, що підтверджується відповідними доказами, наявними у справі.

Відповідач за спожиту електричну енергію в повному обсязі не розрахувався, у зв`язку з чим у нього перед позивачем за період з лютого по травень 2023 року утворилась заборгованість в розмірі 206 347,79грн, яка до теперішнього часу є не сплаченою.

Також позивачем на суму основного боргу було здійснено нарахування пені в розмірі 127 607,77грн, 3% річних в розмірі 13 908,73грн та збитків від інфляції в розмірі 22 680,36грн, виставлені відповідні рахунки, які відповідачем не оплачені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 ст.202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч.6 ст.276 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст.276 Господарського кодексу України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд зазначає, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії на суму 206 347,79грн у встановлений договором строк не виконав.

Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи. Обставини, викладені позивачем у позові відповідачем не спростовано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту в період з лютого по травень 2023 року електричну енергію в розмірі 206 347,79грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені з 18.02.2023 по 30.11.2023 включно у сумі 127 607,77грн, нарахованої за кожен період окремо, суд керується наступним.

У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В силу приписів ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8 комерційної пропозиції № 49/23 Ф-Р до договору визначено, що у разі порушення відповідачем строків оплати електричної енергії, передбачених п.5 та п.4 даної комерційної пропозиції позивач проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки.

Суд, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені встановив, що відповідні розрахунки позивачем здійснено арифметично правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 18.02.2023 по 30.11.2023 включно у сумі 127 607,77грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних за період з 01.02.2023 по 30.11.2023 включно у сумі 13 908,73грн та збитків від інфляції за період з лютого по листопад 2023 року включно у сумі 22 680,36грн, суд керується положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних за період з 01.02.2023 по 30.11.2023 включно у сумі 13 908,73грн та збитків від інфляції за період з лютого по листопад 2023 року включно у сумі 22 680,36грн, суд дійшов висновку, що таке нарахування здійснено позивачем арифметично правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.

Враховуючи те, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу спірної суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позов є цілком обґрунтованим, доведеним, у зв`язку з чим він підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ Укрелектромаш" (60001, м. Харків, вул. Іскринська, 37, код ЄДРПОУ 23752688) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 126, адреса для листування: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) - 206 347,79грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 127607,77грн пені, 13 908,73грн 3% річних, 22 680,36грн збитків від інфляції, 4446,54грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "13" березня 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк