Постанова

від 27.02.2024 по справі 916/2458/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 916/2458/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Кравченка Миколи Васильовича

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2022

у справі за заявою Головного управління ДФС в Одеській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайводбуд-17"

про визнання банкрутом

Учасники справи:

ТОВ "Дунайводбуд-17": Дарієнко В.Д. (арб.кер.);

ГУ ПФУ Одеської області: не з`явився;

ФОП Кравченко М. В.: Троянда О. В.;

ПАТ АБ "Укргазбанк": Зарецький І. Г.;

1. Короткий зміст заявлених вимог

1.1. В межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайводбуд-17" (далі - ТОВ "Дунайводбуд-17") ліквідатор та Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області) подали до Господарського суду Одеської області заяву (вх.№3-672/21), в якій просили визнати недійсними договори від 18.08.2017, укладені між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк") та фізичною особою-підприємцем Кравченком Миколою Васильовичем (далі - ФОП Кравченко М. В.) про відступлення права вимоги:

1) за Кредитним договором №001/255/КЛ-13 від 26.03.2013 між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Дунайводбуд-17";

2) за Іпотечним договором № 001/255/З-13 від 26.03.2013 між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Дунайводбуд-17", з урахуванням Договору про внесення змін та доповнень №1 від 04.11.2015 до договору Іпотеки № 001/255/З-13 від 26.03.2013.

1.2. Вимоги заяви обґрунтовані наступним:

- договір відступлення права вимоги за кредитним договором, за яким до ФОП Кравченко М.В. перейшли усі права та обов`язки кредитора відносно ТОВ "Дунайводбуд-17", по суті є договором факторингу, проте ФОП Кравченко М.В. не є особою, яка має право бути стороною кредитного договору в силу вимог статті 1054 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та не може бути стороною договору факторингу, оскільки не має статусу банка чи фінансової організації;

- в договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором АБ "Укргазбанк" та ФОП Кравченко М.В. умисно внесено неправдиву інформацію з метою заниження вартості предмета іпотеки, а ФОП Кравченко М.В. здійснив перереєстрацію іпотечного майна боржника без оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності та сам встановив вартість предмета іпотеки, що майже в два рази менша ніж заставна вартість предмета іпотеки, вказана в п. 2.2. іпотечного договору.

1.3. ФОП Кравченко М.В. проти заяви заперечував, просив суд закрити провадження з розгляду заяви про недійсність правочинів, оскільки арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. вже звертався до суду з позовом до АБ "Укргазбанк" та ФОП Кравченка М.В. про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимог за кредитним та іпотечним договорами, за результатом розгляду якого рішенням Господарського суду Одеської області від 30.10.2017 у справі №916/2234/17, залишеним без змін постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 та Верховного Суду від 17.11.2020, у задоволенні позову відмовлено. Тобто є вже є таке, що набрало законної сили рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і тих самих підстав. АБ "Укргазбанк" також заперечувало проти задоволення заяви про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги від 18.08.2017.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2021 заяву ліквідатора та ГУ ПФУ в Одеській області задоволено, визнано недійсними укладені 18.08.2017 між АБ "Укргазбанк" та ФОП Кравченко М. В. про відступлення права вимоги за Кредитним договором №001/255/КЛ-13 від 26.03.2013 та за Іпотечним договором № 001/255/З-13 від 26.03.2013, з урахуванням Договору про внесення змін та доповнень №1 від 04.11.2015 до договору Іпотеки № 001/255/З-13 від 26.03.2013.

2.2. Рішення місцевого господарського суду мотивовано наступним:

- виходячи з аналізу приписів законодавства та оскаржуваного договору, його суб`єктного складу, предмету, мети, форми вчинення, між АБ "Укргазбанк" та ФОП Кравченком М. В. укладено не договір відступлення прав за кредитним договором, а саме договір факторингу;

- ФОП Кравченко М.В. не є фінансовою установою та не може надавати фінансові послуги, в той час, як у зобов`язаннях, які виникають з кредитного договору, кредитором може бути лише банк або інша фінансова установа;

- при укладанні договору відступлення права вимоги за іпотечним договором сторонами занижена вартість предмету іпотеки на суму 3631922 грн і іпотекодержателем не здійснено відшкодування на користь Іпотекодавця 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

3. Встановлені судом першої інстанції обставини справи

3.1. 26.03.2013 між ПАТ "Укразбанк" (Банк) та ТОВ "Дунайводбуд-17" (Позичальник) укладено кредитний договір № 001/255/КЛ-13 про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії (далі кредитний договір), за умовами якого Банк відкрив Позичальнику відновлювану кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 1950000 грн, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в пункті 1.3 цього договору в розмірі 18 % річних. Кредитна лінія відкривається з 26.03.2013 по 22.03.2016.

3.2. В забезпечення кредитного договору № 001/255/КЛ-13 між Банком і ТОВ "Дунайводбуд-17" укладено іпотечний договір від 26.03.2013 № 001/255/3-13 (далі - іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В. за реєстровим № 277, відповідно до умов якого ТОВ "Дунайводбуд-17" (Іпотекодавець) передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1995,6 м2, опис: Нежила будівля Адмінбудівля літ. "З", 360,3 кв. м, Нежила будівля Лісорама літ. "Ж", Нежила будівля Док літ. "В", Нежила будівля Док літ. "Е", Нежила будівля Док літ. "Д", 771,9 м2, Нежила будівля Котельна літ. "И", 53,1 м2. Нежила будівля Склад літ. "К", 278,8 м2, Нежила будівля Склад літ. "Л", 520,5 м2, Нежила будівля Прохідна літ. "Г1", 11,0 м2, Шийка погребу літ. "А", Навіс літ. "М", Навіс літ. "Б", Навіс літ, "Д1", Навіс літ. "Г", які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, буд. 43 Г.

3.3. В забезпечення кредитного договору № 001/255/КЛ-13 між Банком, ТОВ "Дунайводбуд-17" і ОСОБА_1 укладено договір поруки від 26.03.2013 №001/255/П-13, за умовами якого Поручитель зобов`язався перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником у повному обсязі зобов`язань, що випливають з кредитного договору (далі - договір поруки).

3.4. 18.08.2017 між ПАТ "Укргазбанк" (Первісний кредитор) та ФОП Кравченком М.В. (Новий кредитор) укладено договір відступлення № 1, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Первісний кредитор відступає у повному обсязі Новому кредитору, а Новий кредитор оплачує та приймає всі права та обов`язки, включаючи права вимоги грошових коштів, які існують станом на дату укладення цього договору, згідно з кредитним договором, що укладений між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Дунайводбуд-17" (Боржник). З моменту зарахування у повному обсязі суми грошових коштів за відступлення права вимоги за кредитним договором до Нового кредитора переходять права вимоги (замість Первісного кредитора) до Боржника належного та реального виконання всіх зобов`язань Боржника, які випливають з умов кредитного договору, в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав (далі договір про відступлення права вимоги за кредитним договором).

3.5. Пунктом 1.4 договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, що з моменту зарахування у повному обсязі суми грошових коштів за відступлення прав вимоги за кредитним договором на рахунок Первісного кредитора, зазначений у пункті 2.1.1 цього договору, Новий кредитор вважається стороною кредитного договору та до Нового кредитора переходять усі права та обов`язки кредитора по відношенню до Боржника, що належали до цього Первісному кредитору за кредитним договором в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав, а Первісний кредитор втрачає всі права за кредитним договором.

3.6. Згідно з п.1.6 договору про відступлення права вимоги за кредитним договором після повної оплати Новим кредитором суми грошових коштів за відступлення права вимоги за кредитним договором та відступленням прав вимоги згідно з цим договором, Первісний кредитор передає Новому кредитору права вимоги за договорами забезпечення: іпотечним договором, з урахуванням договору від 04.11.2015 № 1 про внесення змін та доповнень до нього, та договором поруки. Передача прав вимоги за вказаними договорами забезпечення здійснюється на підставі: договору відступлення прав вимоги за вищевказаним договором іпотеки, який буде укладений сторонами і посвідчений нотаріально в день підписання цього договору та договору відступлення прав вимоги за вищевказаним договором поруки.

3.7. У пункті 2.1.1 договору про відступлення права вимоги за кредитним договором його сторони погодили, що в день підписання цього договору Новий кредитор зобов`язаний на рахунок Первісного кредитора здійснити оплату грошових коштів за відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 2921849,08 грн без ПДВ, що складається з:

- заборгованості за основним зобов`язанням (у тому числі простроченої заборгованості за основним зобов`язанням), в сумі 1845355,07 грн без ПДВ, наявної на дату укладання договору відступлення права вимоги за кредитним договором;

- заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, нарахованим за процентною ставкою відповідно до умов кредитного договору, в сумі 646555,65 грн без ПДВ, наявної на дату здійснення операції з відступлення права вимоги за кредитним договором, договором іпотеки, договором поруки;

- заборгованості за комісією за управління кредитними коштами в частині обслуговування позичкового рахунку в сумі 28701,22 грн без ПДВ, наявної на дату укладання договору відступлення права вимоги за кредитним договором;

- штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору, в сумі 322091,98 грн без ПДВ, на дату здійснення операції з відступлення права вимоги за кредитним договором, договором іпотеки, договором поруки;

- судових витрат, понесених Банком для захисту своїх прав в судовому порядку (по всіх процесах щодо стягнення заборгованості з позичальника/поручителя) в загальному розмірі 79145,16 грн.

3.8. Відповідно до пункту 2.1.2 договору про відступлення права вимоги за кредитним договором в день підписання цього договору Новий кредитор зобов`язаний протягом п`яти банківських днів з дати укладання цього договору направити на адресу Боржника письмове повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором Новому кредитору

3.9. На виконання умов договору про відступлення права вимоги за кредитним договором (пункт 2.1.1) ФОП Кравченко М.В. здійснив на користь Первісного кредитора оплату грошових коштів за відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 2921849,08 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 18.08.2017 № 1 та не заперечується учасниками даної справи.

3.10. На виконання умов договору про відступлення права вимоги за кредитним договором (пункт 2.1.2) ФОП Кравченко М.В. направив на адресу Боржника письмове повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором.

3.11. Згідно з актом прийому-передачі документації за договором про відступлення права вимоги за кредитним договором у відповідності до статей 512, 517 ЦК України та на виконання пункту 2.2.1 цього договору Банк передав, а ФОП Кравченко М.В. прийняв документи, які засвідчують права, що передаються: оригінали кредитного договору з додатковими договорами; розрахунок заборгованості за цим кредитним договором станом на 16.08.2017; оригінали та копії матеріалів справ Господарського суду Одеської області №916/3052/16 та №916/311/17, матеріалів справи Овідіопольського районного суду Одеської області №509/1008/17.

3.12. 18.08.2017 між АБ "Укргазбанк" (Первісний Іпотекодержатель) та ФОП Кравченком М.В. (Новий Іпотекодержатель) укладено договір відступлення № 2, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В. В. 26.03.2013 за реєстровим № 277, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Первісний Іпотекодержатель відступив, а Новий Іпотекодержатель прийняв всі права та обов`язки Іпотекодержателя, що існували станом на дату укладення цього договору, за іпотечним договором та договором від 04.11.2015 № 1 про внесення змін та доповнень до зазначеного договору іпотеки, укладених між Банком та ТОВ "Дунайводбуд-17" (Іпотекодавець), яким забезпечується виконання зобов`язань ТОВ "Дунайводбуд-17" за вказаним договором іпотеки (далі договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором). Згідно зі звітом про оцінку предмету іпотеки, який складено 12.02.2013 ТОВ "Компанія "Парус", ринкову вартість предмету іпотеки нежитлових будівель визначено у розмірі 3631922 грн.

3.13. Предметом іпотеки за іпотечним договором є: нежитлові будівлі загальною площею 1995,6 м2, що знаходяться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Одеська, будинок 43 Г, належні Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі (серії САА № 444618), виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 01.02.2006, на підставі статуту ТОВ "Дунайводбуд-17", зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради Фокіною B.І. 19.07.2005 за № 15561230000009652, протоколу №1 зборів засновників ТОВ "Дунайводбуд-17" від 25.01.2005, зареєстрованого 02.02.2006 Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" в реєстрі прав власності на нерухоме майно, номер запису: 3683 в книзі: 49неж-104, реєстраційний номер: 10011117, номер витягу: 9733950; зареєстрованого Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області, як спеціальним суб`єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 26.03.2013, номер запису про право власності: 449015, індексний номер витягу: 1615085, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 27997151101.

3.14. Земельні ділянки, на яких розташований предмет іпотеки: ділянка №1 площею 0,0228 га, кадастровий номер 5110137600:72:001:0029; ділянка №2 площею 1,0605 га, кадастровий номер 5110137600:72:001:0030, із земельної ділянки площею 2,5297 га, перебувають в користуванні Іпотекодавця на підставі Державного акта серії ІІ-ОД № 001616 на право постійного користування землею, виданого Одеською міською радою 18.06.2001 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 152. Цільове призначення земельних ділянок №1, №2 - для експлуатації та обслуговування промислової бази.

3.15. Згідно з пунктами 1.4, 1.5 договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором іпотеки забезпечується виконання зобов`язань, об`єктом яких є грошові кошти, що випливають з кредитного договору, з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами 1-4 до кредитного договору, укладеного між Первісним Іпотекодержателем та Іпотекодавцем. З моменту укладення цього договору та його нотаріального посвідчення до Нового Іпотекодержателя переходять всі права та обов`язки Первісного Іпотекодержателя за договором іпотеки, зокрема, право вимагати від Іпотекодавця належного та реального виконання зобов`язань за договором іпотеки в обсязі, у розмірі та на умовах, що існують на момент переходу цих прав та Новий Іпотекодержатель вважається стороною договору іпотеки, а Первісний Іпотекодержатель втрачає всі права за договором іпотеки.

3.16. Пунктом 2.1 договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором передбачено, що Первісний Іпотекодержатель в день укладення цього договору зобов`язується передати Новому Іпотекодержателю оригінал договору іпотеки, що підтверджує дійсне право вимоги, який знаходяться у Первісного Іпотекодержателя. Факт передачі від Первісного Іпотекодержателя до Нового Іпотекодержателя вказаного документу засвідчується складанням Акта прийому-передачі, який укладається у 2-ох ідентичних примірниках для кожної сторони, та підписується повноважними представниками сторін.

3.17. Пунктом 2.2 договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором передбачено, Новий Іпотекодержатель зобов`язаний протягом п`яти банківських днів з дати укладення цього договору направити на адресу Іпотекодавця за договором іпотеки письмове повідомлення про відступлення права вимоги за договором іпотеки Новому Іпотекодержателю. Повідомлення повинно містити інформацію про відступлення права вимоги із зазначенням реквізитів Нового Іпотекодержателя (що визначені в розділі 5 "Реквізити сторін" цього договору), необхідних для виконання Іпотекодавцем своїх зобов`язань за договором іпотеки.

3.18. Згідно з актом прийому-передачі документації за договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором АБ "Укргазбанк" передало, а ФОП Кравченко М. В. прийняв наступні документи: оригінал договору іпотеки, оригінал договору № 1 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки, технічний паспорт на виробничий будинок, виданий КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості", реєстраційний номер: 3683-49НЄЖ-104 від 26.11.2010, посвідчений директором Кожухівським В. Г.; витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 1615085, витяг надав приватний нотаріус Гашова В.В., серія ЕАВ № 664112; витяг № 9733950 від 02.02.2006 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», посвідчений заступником директора Гончаренко А.Д.; свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі від 01.02.2006 серії САА №444618, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради.

3.19. На виконання пункту 2.2 договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором Новий Іпотекодержатель 19.08.2017 направив на адресу Іпотекодавця письмове повідомлення про відступлення права вимоги за договором іпотеки Новому Іпотекодержателю, в якому було зазначено реквізити Нового Іпотекодержателя, необхідні для виконання Іпотекодавцем своїх зобов`язань.

3.20. 18.08.2017 між АБ "Укргазбанк" та ФОП Кравченком М.В. укладено договір відступлення № 3, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Первісний Кредитор відступив у повному обсязі, а Новий Кредитор прийняв всі права та обов`язки кредитора, що існують станом на дату укладення цього договору, за договором поруки від 26.03.2013 № 001/255-П-13, що укладеним між Банком, ОСОБА_1 (Поручитель) і ТОВ "Дунайводбуд-17" (Позичальник) (далі договір про відступлення права вимоги за договором поруки). Договором поруки забезпечується виконання зобов`язань, об`єктом яких є грошові кошти, що випливають з кредитного договору, з урахуванням змін та доповнень до нього, укладеного між Первісним Кредитором та Поручителем.

3.21. Відповідно до пункту 2.1 договору про відступлення права вимоги за договором поруки Первісний Кредитор в день укладення цього договору зобов`язується передати Новому Кредитору оригінал договору поруки, що підтверджує дійсне право вимоги, який знаходяться у Первісного Кредитора. Факт передачі від Первісного Кредитора до Нового Кредитора вказаного документу засвідчується складанням акта прийому-передачі (Додаток №1 до цього договору), який укладається у 2-ох ідентичних примірниках для кожної сторони, та підписується повноважними представниками сторін.

3.22. Згідно з актом прийому-передачі документації за договором про відступлення права вимоги за договором поруки, який є додатком № 1 до цього договору, Банк передав, а ФОП Кравченко М.В. прийняв оригінал договору поруки.

3.23. На виконання умов пункту 2.2 договору про відступлення права вимоги за договором поруки Новий Кредитор 19.08.2017 направив на адресу Поручителя за договором поруки письмове повідомлення про відступлення права вимоги за договором поруки Новому Кредитору. Повідомлення містило інформацію про відступлення права вимоги із зазначенням реквізитів Нового Кредитора, необхідних для виконання Поручителем своїх зобов`язань за договором поруки.

3.24. Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.10.2017 у справі №916/2234/17, залишеним без змін постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 та Верховного Суду від 17.11.2020, відмовлено у задоволенні позову до ФОП Кравченка М. В. та ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимог за кредитним та іпотечним договорами.

3.25. В межах цієї справи про банкрутство ТОВ "Дунайводбуд-17" ліквідатор Дарієнко В.Д. звертався до Господарського суду Одеської області із заявою (вх.№3-211/19) про витребування майна ТОВ "Дунайводбуд-17" з незаконного володіння ТОВ "КСТ ДЕВЕЛОПМЕНТ". В подальшому, ліквідатором надано суду уточнення до вказаної заяви (від 22.04.2019 вх.№3-312/19), в якому він серед іншого просив суд визнати недійсними договори від 18.08.2017 про відступлення прав вимог за кредитним та іпотечним договорами, укладеними між АБ "Укргазбанк" та ФОП Кравченком М.В.

3.26. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2020 у задоволенні вищевказаної заяви про визнання недійсними договорів відмовлено.

3.27. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2021, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 08.06.2021, провадження у справі в частині вимог щодо визнання недійсними договорів про відступлення прав вимог за кредитним та іпотечним договорами закрито, оскільки з аналізу змісту рішення Господарського суду Одеської області від 30.10.2017 у справі № 916/2234/17 вбачається, що правові підстави заявленого позову та його предмет, є ідентичними тим, що заявлені в межах цієї справи.

4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4.1. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 залишено без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.11.2021.

4.2. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване наступним:

- за своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 18.08.2017, укладений між ФОП Кравченком М.В. та АБ "Укргазбанк", є договором купівлі-продажу майнового права, а тому не може бути віднесений до договорів факторингу;

- у постанові від 31.10.2018 у справі №465/646/11 (провадження №14-222цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила загальний висновок, який надалі застосувала у постанові від 10.11.2020 у справі №638/22396/14-ц (провадження №14-16цс20), про те, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме - кредитор-банк або інша фінансова установа. Однак у даному випадку ФОП Кравченко М.В. не наділений правом надавати фінансові послуги, він не є ані Банком, ані будь-якою іншою установою, яка має право на здійснення фінансових операцій та яка віднесена до реєстру фінансових установ;

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.03.2021 у справі №906/1174/18 відступила від означеного загального висновку, сформульованого у постанові від 31.10.2018 у справі №465/646/11 (провадження №14-222цс18), та конкретизувала його так, що "відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації". Разом з тим, колегією суддів встановлено, а сторонами не заперечується, що на момент укладення оспорюваних договорів АБ "Укргазбанк" не перебував у процесі ліквідації, не був позбавлений банківської ліцензії, а спірне нерухоме майно не відчужувалось на відкритих торгах;

- хоча суд першої інстанції помилково зазначив, що за своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 18.08.2017, укладений між ФОП Кравченком М.В. та АБ "Укргазбанк", є договором факторингу, втім дійшов вірного висновку про те, що цей договір, разом із укладеним на його підставі договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором, суперечать положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, що є підставою для визнання їх недійсними;

- оскільки при укладенні оспорюваних договорів сторонами допущені порушення вимоги законодавства, то встановлення вартості відступлення права вимоги та оцінки предмета іпотеки не матимуть вирішального значення для вирішення даного спору, а тому суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки доводам учасників в цій частині;

- клопотання ФОП Кравченка М.В. про застосування до вимог заяви ліквідатора та ГУ ПФУ в Одеській області наслідків спливу строку позовної давності відхилено, оскільки початком перебігу строку позовної давності є 19.08.2017, заявники звернулися до суду із заявою про визнання правочинів недійсними 20.11.2021, але строк позовної давності не пропущено, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" №540-ІХ від 30.03.2020 (набрав чинності 02.04.2020) розділ Прикінцеві положення ЦК України доповнено пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Карантин установлено на усій території України з 12.03.2020, який триває і досі.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. ФОП Кравченко М. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2022.

6. Узагальнені доводи касаційної скарги

6.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права - статті 13, 15, 16, 215, 216, 509, 510, 514, 518 ЦК України, частину шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", не врахував правові висновки Верховного Суду щодо застосування наведених норм, та порушив норми процесуального права - статтю 75 ГПК України.

6.2. В постанові суду апеляційної інстанції не вказано, які саме права арбітражного керуючого та Пенсійного фонду були порушені, тоді як відсутність порушеного права має наслідком відмову у задоволенні позову (заяви).

7. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги

7.1. Ліквідатор ТОВ "Дунайводбуд-17" арбітражний керуючий Дарієнко В. Д. та ГУ ПФУ в Одеській області у відзивах заперечували проти касаційної скарги, просили Суд залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, серед іншого зазначаючи наступне:

- як місцевий господарський суд, так і суд апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що оспорювані правочини щодо відступлення права вимоги за Кредитним та Іпотечним договорами суперечать положенням частини третьої статті 512, статті 1054 ЦК України, що є підставою для визнання їх недійсними;

- аргументи касаційної скарги не спростовують вищевказаного висновку судів попередніх інстанцій та не доводять невірного застосування судами норм матеріального і процесуального права;

- ГУ ПФУ в Одеській області, як кредитор у справі про банкрутство ТОВ "Дунайводбуд-17", та ліквідатор боржника мали право звернутися до суду із заявою в межах справи про банкрутство щодо визнання недійсними правочинів, оскільки вони є зацікавленими особами у справі про банкрутство. Крім того, оспорювані правочини потенційно зумовлюють порушення прав позивача - ГУ ПФУ в Одеській області (конкурсний кредитор) на отримання у повному обсязі належних грошових коштів в процедурі банкрутства ТОВ "Дунайводбуд-17";

- практика Верховного Суду, на яку міститься посилання в касаційній скарзі, не є релевантною до спірних правовідносин.

8. Касаційне провадження

8.1. Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2023 касаційну скаргу ФОП Кравченко М. В. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 916/2458/18 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків шляхом надання Суду: доказів сплати судового збору в розмірі 18160 грн; доказів надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги листом з описом вкладення на адреси їх місцезнаходження; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України шляхом подання письмових пояснень, в яких зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 названого Кодексу підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали; подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

8.2. 06.02.2023 до Верховного Суду надійшла заяві про усунення недоліків та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з доказами отримання копії оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду.

8.3. Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Кравченка М. В. на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі №916/2458/18, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.03.2023 - 15:15.

8.4. 08.03.2023 до Верховного Суду від АБ "Укргазбанк" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

8.5. Ухвалою Верховного Суду від 09.03.2023 вказану заяву було задоволено та вирішено забезпечити участь представникам АБ "Укргазбанк" у судовому засіданні у справі №916/2458/18, призначеному на 21.03.2023 - 15:15, в режимі відеоконференції відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021.

8.6. В судовому засіданні 21.03.2023 представники ФОП Кравченка М. В. та АБ "Укргазбанк" підтримали касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просили Суд скаргу задовольнити. Ліквідатор ТОВ "Дунайводбуд-17" арбітражний керуючий Дарієнко В. Д. заперечував проти касаційної скарги, просив Суд відмовити в її задоволенні.

8.7. В судовому засіданні 21.03.2023 було оголошено перерву до 11.04.2023 - 15:30.

8.8. До Верховного Суду надійшли заяви від учасників справи, а саме:

- 24.03.2023 заява від представника ФОП Кравченка М.В. - адвоката Троянди О.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції засобом зв`язку: Zoom;

- 03.04.2023 заява арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. а про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

8.9. Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2023:

- у задоволенні заяви представника ФОП Кравченко М.В. - адвоката Троянди О.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції засобом зв`язку: Zoom відмовлено;

- заяву арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 916/2458/18 задоволено;

- вирішено забезпечити участь представникам АБ "Укргазбанк" та арбітражному керуючому Дарієнку В.Д. у судовому засіданні у справі №916/2458/18, призначеному на 11.04.2023 - 15:30, в режимі відеоконференції відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021.

8.10. 06.04.2023 до Верховного Суду від представника ФОП Кравченка М. В. - адвоката Троянди О.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

8.11. Ухвалою Верховного Суду від 07.04.2023 вищезгадану заяву було задоволено, вирішено забезпечити участь представникам АБ "Укргазбанк", ФОП Кравченко М.В. та арбітражному керуючому Дарієнку В. Д. у судовому засіданні у справі №916/2458/18, призначеному на 11.04.2023 - 15:30, в режимі відеоконференції відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021.

8.12. В судове засідання 11.04.2023 з`явилися представники ФОП Кравченка М. В., АБ "Укргазбанк" та арбітражний керуючий Дарієнко В. Д.

8.13. Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2023 касаційне провадження у справі №916/2458/18 за касаційною скаргою ФОП Кравченка М. В. на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №206/4841/20 (провадження № 14-55цс22) та оприлюднення ухваленого рішення.

8.14. Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень 08.11.2023 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі №206/4841/20, яку оприлюднено 14.12.2023.

8.15. Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2024 поновлено касаційне провадження у справі №916/2458/18 за касаційною скаргою ФОП Кравченка М. В. на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2022, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 27.02.2024 - 14:30.

8.16. 12.02.2024 до Верховного Суду надійшла заява від представника ФОП Кравченка М. В. - адвоката Троянди О.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

8.17. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2024 вказану заяву задоволено, вирішено проводити судові засідання по справі № 916/2458/18 проводити за участю представника ФОП Кравченка М. В. - адвоката Троянди О.В. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

8.18. 16.02.2024 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. та АБ "Укргазбанк" надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

8.19. Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2024 вказані заяви задоволено, вирішено проводити судові засідання у справі №916/2458/18 за участю представника ФОП Кравченка М.В. - адвоката Троянди О.В., арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., представників АБ "Укргазбанк" Зарецького І.Г. та Поліщука П.А. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

8.20. В судовому засіданні 27.02.2024 представники ФОП Кравченка М. В. та АБ "Укргазбанк" підтримали касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просили Суд скаргу задовольнити. Ліквідатор ТОВ "Дунайводбуд-17" арбітражний керуючий Дарієнко В. Д. заперечував проти касаційної скарги, просив Суд відмовити в її задоволенні.

8.21. ГУ ПФУ Одеської області явку свого представника у судове засідання 27.02.2024 не забезпечив.

8.22. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 27.02.2024.

8.23. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника ГУ ПФУ Одеської області.

9. Позиція Верховного Суду

9.1. Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор ТОВ "Дунайводбуд-17" арбітражним керуючим Дарієнком В. Д. та ГУ ПФУ в Одеській області звернулися до Господарського суду Одеської області в межах справи про банкрутство ТОВ "Дунайводбуд-17" із заявою, в якій просили визнати недійсними укладені 18.08.2017 між АБ "Укргазбанк" та ФОП Кравченком М. В. договори відступлення прав вимоги за Кредитним та Іпотечним договорами.

9.2. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані договори укладено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки за Кредитним договором відбулася заміна кредитора з АБ "Укргазбанк", тобто фінансової установи, на ФОП Кравченко М. В., який не має статусу фінансової установи, що уповноважена надавати фінансові послуги. Заявники зазначають, що договір відступлення права вимоги за Кредитним договором по суті є договором факторингу, а також вказують на заниження в договорі відступлення прав за Іпотечним договором заставної вартості предмета іпотеки.

9.3. Місцевий господарський суд погодився з аргументами заявників та визнав недійсними оспорювані договори відступлення прав вимоги за Кредитним та Іпотечним договорами. При цьому суд зазначив, що з огляду на суб`єктний склад, предмет, мету та форму вчинення, між АБ "Укргазбанк" та ФОП Кравченком М. В. було укладено не договір відступлення прав за Кредитним договором, а саме договір факторингу.

9.4. Суд апеляційної інстанції загалом погодився з висновками місцевого господарського суду про задоволення заяви ліквідатора ТОВ "Дунайводбуд-17" та ГУ ПФУ в Одеській області, але при цьому зазначив, що договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу майнового права, а не договором факторингу, як помилково зазначив суд першої інстанції. В той же час, незважаючи на помилкову кваліфікацію вищезгаданого правочину, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що оспорювані договори відступлення права вимоги суперечать положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, що є підставою для визнання їх недійсними.

9.5. За змістом наведеного у касаційній скарзі обґрунтування слідує, що ФОП Кравченко М. В. заперечує висновки судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також не встановлення судами на захист яких саме прав та інтересів ліквідатора ТОВ "Дунайводбуд-17" і ГУ ПФУ в Одеській області було подано заяву про визнання правочинів недійсними.

9.6. Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.

9.7. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи:

- між АБ "Укразбанк" (Банк) та ТОВ "Дунайводбуд-17" (позичальник) укладено Кредитний договір № 001/255/КЛ-13 від 26.03.2013 про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого передбачалося відкриття банком позичальнику відновлюваної кредитної лінії з 26.03.2013 по 22.03.2016 із загальним лімітом в сумі 1950000 грн. Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування в розмірі 18% річних;

- в забезпечення виконання умов Кредитного договору, між АБ "Укразбанк" і ТОВ "Дунайводбуд-17" (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір від 26.03.2013 № 001/255/3-13, за умовами якого ТОВ "Дунайводбуд-17" передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1995,6 кв. м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, буд. 43-Г;

- 18.08.2017 між АБ "Укргазбанк" (первісний кредитор) та ФОП Кравченком М.В. (новий кредитор) укладено договір відступлення №1, за умовами якого первісний кредитор відступає у повному обсязі, а новий кредитор оплачує та приймає всі права та обов`язки, включаючи права вимоги грошових коштів, які існують станом на дату укладення цього договору, згідно з Кредитним договором, що укладений між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Дунайводбуд-17". На виконання умов вказаного договору АБ "Укргазбанк" передано ФОП Кравченку М. В. відповідний пакет документів на підтвердження переданого права вимоги, а ФОП Кравченком М. В. перераховано обумовлені в договорі кошти на користь банку;

- 18.08.2017 між АБ "Укргазбанк" (первісний іпотекодержатель) та ФОП Кравченком М.В. (новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення №2, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступив, а новий іпотекодержатель прийняв всі права та обов`язки іпотекодержателя, що існували станом на дату укладення цього договору, за Іпотечним договором та договором від 04.11.2015 №1 про внесення змін та доповнень до зазначеного договору іпотеки, укладених між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Дунайводбуд-17" (іпотекодавець). На виконання вказаного договору банк передав ФОП Кравченко М. В. відповідний пакет документації на підтвердження права вимоги.

9.8. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

9.9. Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

9.10. Відступлення права вимоги може здійснюватися на виконання різних зобов`язальних договорів, зокрема договору купівлі-продажу, дарування, міни (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18, провадження №12-1гс21, пункт 57).

9.11. Відповідно до статті 1077 ЦК України відступлення права вимоги може відбуватись і на підставі договору факторингу. Правова природа відповідного договору незалежно від його назви визначається виходячи зі змісту прав та обов`язків сторін договору.

9.12. В статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

9.13. Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

9.14. Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

9.15. За змістом частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" факторинг вважається фінансовою послугою.

9.16. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.03.2021 у справі №906/1174/18 (провадження №12-1гс21, пункт 38) навела ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги, а саме:

1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні;

2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо);

3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним;

4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання;

5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

9.17. У пункті 48 вищезгаданої постанови Велика Палата Верховного Суду навела ознаки договору факторингу, згідно з якими:

1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату;

2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим;

3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги;

4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови;

5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

9.18. За договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (пункт 6 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту у розпорядження, і клієнт має сплатити фактору за відповідну послуги з фінансування (надання позики або кредиту).

9.19. При цьому плата за надану фактором послугу може бути встановлена у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається, у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/968/16 (провадження №12-97гс18), пункт 61).

9.20. У постанові від 07.09.2022 у справі №910/16579/20 (провадження №12-60гс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути зумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не означає наявність фінансової послуги, яку новий кредитор надає попередньому. Відступлення права вимоги не за "номінальною вартістю" вимоги не свідчить про те, що таке відступлення відбулось на підставі договору факторингу. Учинений відповідачами правочин не є договором факторингу не тому, що право вимоги відступлене за "номінальною вартістю", а тому, що спірний договір відповідає визначенню договору купівлі-продажу, наведеному у статті 655 ЦК України.

9.21. Договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги. Виходячи з цього, правочин який не відповідає ознакам, притаманним договору факторингу, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги.

9.22. При цьому, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші умови договору притаманні як договору відступлення права вимоги, так і договору факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату, тобто позики або кредиту) попередньому кредитору, відсутні і підстави вважати такий правочин договором факторингу, а не договором відступлення права вимоги.

9.23. До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 у справі №910/8115/19 (910/13492/21) (провадження №12-42гс22) та постанові від 08.11.2023 у справі №206/4841/20 (провадження №14-55цс22).

9.24. Врахувавши вищенаведене, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що укладений між АБ "Укргазбанк" та ФОП Кравченко М. В. договір відступлення права вимоги за Кредитним договором від 18.08.2017 не підпадає під ознаки договору факторингу, про що помилково вказав у своєму рішенні суд першої інстанції.

9.25. Щодо недійсності оспорюваних правочинів колегія суддів враховує наступне.

9.26. Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

9.27. Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

9.28. Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

9.29. Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення), і настання відповідних наслідків та у разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

9.30. Як вбачається з матеріалів справи, оспорювані договори відступлення права вимоги за Кредитним та Іпотечним договорами укладені між АБ "Укргазбанк" (первісний кредитор та іпотекодержатель) та ФОП Кравченком М. В. (новий кредитор та іпотекодержатель).

9.31. Врахувавши, що ФОП Кравченко М. В., як фізична особа, не наділений правом надавати фінансові послуги, він не є банком чи будь-якою іншою установою, яка має право на здійснення фінансових операцій та віднесена до реєстру фінансових установ, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про невідповідність оспорюваних правочинів положенням частини третьої 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України.

9.32. У питанні застосування наведених правових норм колегія суддів враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №206/4841/20 (провадження № 14-55цс22), до розгляду якої було зупинено касаційне провадження у справі, що переглядається.

9.33. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2023 у справі №206/4841/20 (провадження №14-55цс22) пункти 6.26, 6.27) наголосила на сформульованій правовій позиції про те, що фізична особа у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, зокрема за кредитним договором, оскільки такі надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або інші установи, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа. Це ж саме стосується переуступки права іпотеки, у тому випадку, коли вона забезпечує виконання кредитних зобов`язань.

9.34. За змістом частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

9.35. Враховуючи положення частини четвертої статті 300 ГПК України, а також те, що висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, мають перевагу над висновками об`єднаної палати, судової палати й колегії суддів Верховного Суду, правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №206/4841/20 (провадження №14-55цс22), яка була прийняті після подання касаційної скарги у справі, що переглядається, підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

9.36. З огляду на встановлені у цій справі обставини, які не спростовані скаржником, а також з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, про які зазначалося вище, суди попередніх інстанцій вірно зазначили про невідповідність оспорюваних правочинів вимогам частини третьої 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, що є підставою для визнання їх недійсними.

9.37. Колегія суддів враховує, що у постанові від 16.03.2021 у справі №906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила про можливість відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами не тільки на користь фінансових установ, але й на користь фізичних осіб лише за умови, що первісний кредитор-банк був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації, яка вимагає вчинення дій із метою максимального задоволення інтересів кредиторів банку, зокрема його вкладників.

9.38. Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент укладення оспорюваних договорів АБ "Укргазбанк" не перебував у процесі ліквідації, не був позбавлений банківської ліцензії, а спірне нерухоме майно не відчужувалось на відкритих торгах.

9.39. Посилання скаржника на різну кваліфікацію судами попередніх інстанцій договору відступлення права вимоги за Кредитним договором, оскільки місцевий господарський суд вказав, що названий договір є договором факторингу, а суд апеляційної інстанції - договором купівлі-продажу майнового права, відхиляється колегією суддів, оскільки вирішальне значення у даному випадку мало не назва договору, а його зміст та встановлені законодавством вимоги до суб`єктного складу правочину. До того ж, як місцевий господарський суд, так і суд апеляційної інстанції підставою недійсності оспорюваних правочинів визнали їх невідповідність вимогам частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України.

9.40. Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статті 75 ГПК України, оскільки існує судове рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і тих самих підстав, що набрало законної сили, відхиляється колегією суддів з огляду на наступне.

9.41. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами:

- рішенням Господарського суду Одеської області від 30.10.2017 у справі №916/2234/17, залишеним без змін постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 та Верховного Суду від 17.11.2020, відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимог за Кредитним та Іпотечним договорами;

- ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2020 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора Дарієнко В.Д. (з урахуванням заяви (від 22.04.2019 вх№3-312/19)), поданої в межах даної справи, в якій ліквідатор серед іншого просив суд визнати недійсними договори про відступлення прав вимог за Кредитним та Іпотечним договорами. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2021, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 08.06.2021, провадження у справі в частині вказаних вимог закрито.

9.42. Процесуальним наслідком існування судового рішення в іншій справі про той самий предмет між тими ж сторонами та з тих самих підстав є відмова у відкритті провадження у справі (пункт 2 частини першої статті 175 ГПК України) або, якщо про існування таких обставин стало відомо в процесі розгляду справи, закриття провадження у справі (пункт 3 частини першої статті 231 ГПК України).

9.43. Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, передумовою для застосування пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України є одночасна наявність трьох складових, а саме: рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав. Однак судами не встановлено наявність вказаних складових, що не спростовано скаржником, тому підстави для закриття провадження відсутні.

9.44. Аргументи в касаційній скарзі щодо відсутності в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції обґрунтування, в чому ж саме полягає порушення прав та інтересів ліквідатора ТОВ "Дунайводбуд-17" і ГУ ПФУ в Одеській області, не відповідає змісту вказаної постанови.

9.45. ЦК України наділяє правом оспорювати правочин не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

9.46. Розглядаючи доводи апеляційних скарг про те, що ГУ ПФУ в Одеській області не є стороною оспорюваних правочинів і в позові не зазначено, яким чином порушуються його права чи законні інтереси, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ГУ ПФУ в Одеській області, як кредитор у справі про банкрутство ТОВ "Дунайводбуд-17" має право на звернення до суду із відповідною заявою, а обраний спосіб захисту своїх прав не суперечить вимогам чинного законодавства. При цьому судом апеляційної інстанції наведено обґрунтування щодо відмінностей провадження у справі про банкрутство від позовного провадження та зазначено про те, що беззаперечним є право кожного кредитора спростовувати обґрунтованість і розмір вимог іншого кредитора шляхом подачі відповідних позовів, заяв, доказів, оскільки розмір вимог одного кредитора впливає на інтереси інших кредиторів з огляду на можливість/неможливість у подальшому задоволення їх вимог через співвідношення ліквідаційної маси та загального обсягу вимог кредиторів.

9.47. Кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)).

9.48. За своєю суттю вищезгадані доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин, які на переконання скаржника не були встановлені, та переоцінки наявних у справі доказів, що виходить за встановлені статтею 300 ГПК України межі розгляду справ судом касаційної інстанції.

9.49. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

9.50. За результатами касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та відмову у задоволенні касаційної скарги, доводи якої не знайшли свого підтвердження.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

10.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

10.3. Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій у цій справі обставини, надану оцінку та аналіз доводів і заперечень учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції і відмову у задоволенні касаційної скарги.

10.4. Оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Кравченка Миколи Васильовича залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 916/2458/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк