У х в а л а
11 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 385/83/23
Провадження № 61-17755ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Любченко Володимир Михайлович (далі - адвокат),
на постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 листопада 2023 року
у справі за позовом скаржника до Фермерського господарства «Олена» (далі - відповідач) про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі та
в с т а н о в и в:
1. У січні 2023 року скаржник звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою з кадастровим номером 3521110100:02:000:0392, площею 3,0099 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди від 14 листопада 2022 року до укладеного 12 грудня 2012 року між скаржником та відповідачем договору оренди землі, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 12 грудня 2032 року з автоматичним продовженням дії договору (зареєстрована 28 серпня 2020 року, номер запису про інше речове право № 37973033). Обґрунтував позов тим, що додаткова угода є неукладеною, оскільки він її не підписував.
2. 9 червня 2023 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області ухвалив рішення, згідно з яким позов задовольнив та стягнув з відповідача на користь скаржника 1 073,60 грн судового збору. Мотивував тим, що обраний скаржником спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову забезпечить реальне відновлення порушеного права.
3. 15 листопада 2023 року Кропивницький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення - про відмову у задоволенні позову, стягнув із скаржника на користь відповідача 1 610,40 грн судового збору. Мотивував так:
- на час укладення додаткової угоди, що є предметом позову, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування державної реєстрації договору, оскільки державній реєстрації підлягала не сама угода, а речове право, яке виникло на її підставі;
- зобов`язати відповідача скасувати державну реєстрацію додаткової угоди є завідомо нікчемним способом захисту права через відсутність у останнього відповідних повноважень. Суд не вправі зобов`язувати особу вчиняти дії, які не входять до її компетенції;
- згідно із статтею 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення у сфері державної реєстрації прав приймає лише державний реєстратор за результатом розгляду відповідних заяв. Підставою для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав може бути рішення суду;
- в позові відсутня вимога про скасування державної реєстрації прав. Натомість заявлена вимога зобов`язального характеру щодо вчинення відповідачем певних дій, на які він не має повноважень;
- за таких обставин позивач буде позбавлений можливості ефективного захисту своїх порушених прав у спосіб, зазначений в позовній заяві.
4. 11 грудня 2023 року скаржник через адвоката подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 листопада 2023 року та залишити в силі рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 9 червня 2023 року.
5. 5 січня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали. Скаржник мав: зазначити відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету;долучити для відповідача до копії касаційної скарги всі визначені у переліку додатки, включно з тим, який він додав, але у відповідному переліку не зазначив (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22 грудня 2022 року); доплатити 1,20 грн судового збору та надати документ, що підтверджує таку сплату.
6. 17 січня 2024 року адвокат в інтересах скаржника подав до Верховного Суду (вх. № 2526/0/220-24 від 22 січня 2024 року) касаційну скаргу. Зазначив про відсутність у скаржника електронного кабінету та про наявність такого в адвоката. Додав квитанцію до платіжної інструкції від 17 січня 2024 року № 43765600 про сплату 1,20 грн судового збору, Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22 грудня 2022 року, відповіді від 17 січня 2024 року № 425913 і № 425857, сформовані засобами системи «Електронний суд».
7. 8 лютого 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою продовжив скаржникові строк на п`ять днів із дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Скаржник (особисто або через адвоката) мав додати до копії касаційної скарги для відповідача усі визначені ним додатки, які він не надав раніше, включно з тими, про нестачу яких суд зазначив в ухвалі від 5 січня 2024 року.
8. 15 лютого 2024 року адвокат в інтересах скаржника подав до Верховного Суду копії квитанції до платіжної інструкції від 17 січня 2024 року № 43765600, квитанції від 7 грудня 2023 року № 2743-4260-4498-9486 та ордера.
9. Касаційну скаргу обґрунтував так:
- суд апеляційної інстанції не навів аргументів щодо неможливості застосування норми права з урахуванням висновків, на які робив посилання скаржник та суд першої інстанції, у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року у справі № 704/360/18 (провадження № 61-396св21), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 грудня 2021 року у справі № 656/239/18 (провадження № 61-1429св21) (обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права. На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію));
- апеляційний суд не врахував висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) (у разі не підписання договору оренди землі однією із сторін такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Належним способом захисту є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки) (див. також постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2022 року у справі № 144/338/18 (провадження № 61-3598св22));
- суд апеляційної інстанції не врахував, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виклали у новій редакції. Тому з 16 січня 2020 року, тобто на час ухвалення судових рішень, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а відтак апеляційний суд помилково зазначив про необхідність застосування скаржником способу судового захисту, який у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати йому відновлення порушеного права, а значить не спроможний надати особі ефективний захист її прав (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 385/1290/21 (провадження № 61-12824св22));
- відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що в його користуванні перебуває земельна ділянка скаржника. За таких обставин вимога про повернення земельної ділянки є недоречною.
10. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
11. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк (повне судове рішення складене 5 грудня 2023 року) і з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.
Керуючись статтями 260, 261, 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
у х в а л и в :
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі.
2. Витребувати з Гайворонського районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 385/83/23.
3. Надіслати відповідачеві копію касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити йому право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді: Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2024 |
Оприлюднено | 14.03.2024 |
Номер документу | 117624248 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гудима Дмитро Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні