Ухвала

від 13.03.2024 по справі 696/344/24

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.03.2024

Справа № 696/344/24

2-з/696/2/24

УХВАЛА

іменем України

13 березня 2024 року м. Кам`янка

Суддя Кам`янського районного суду Черкаської області Ніколенко О.Є., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно,

встановила:

АТ «Райффайзен Банк» звернулася до Кам`янського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про захист порушенного права Кредитора, шляхом дострокового стягнення заборгованості, яка виникла за Заявою-Договором про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-99195103 від 01.08.2021 року.

Одночасно з позовною заявою до суду позивачем подана заява про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу, а саме земельну ділянку, кадастровий номер 7123785000:02:000:0187 та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за р. №2342.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. До яких серед інших належить накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Суд звертає увагу, що матеріали заяви про забезпечення позову, не містять у собі документів, які б свідчили про обгрунтованні посилання заявника наявності реальних фактів, дій чи намірів ОСОБА_1 не виконувати майбутнє рішення суду в наявному спорі між сторонами.

Представником заявника не надано належних та допустимих доказів щодо вартості нерухомого майна, на яке він просить накласти арешт, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що він позбавлений можливості встановити співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Проте, враховуючи ціну позову та властивості майна, на яке просять накласти арешт, суд вважає заявлені заходи забезпечення позову явно не співмірними.

З огляду на вказане вище в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суддя,

постановила:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову до відкриття провадження у справі за цивільним позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про захист порушенного права Кредитора, шляхом дострокового стягнення заборгованості, яка виникла за Заявою-Договором про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-99195103 від 01.08.2021 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її вручення.

Суддя О.Є. Ніколенко