Ухвала

від 13.03.2024 по справі 757/35509/20-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/35509/20-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання - Соколовської А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Бенєфіт» про стягнення страхового відшкодування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Бенєфіт» про стягнення страхового відшкодування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2021 року головуючим у справі визначено ОСОБА_3

Наказом Подільського районного суду м. Києва № 4/02-02 від 11.01.2024 «Про відрахування зі штату Подільського районного суду м. Києва судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_3.» суддю ОСОБА_3 відраховано зі штату суду.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Подільського районного суду міста Києва від 17 січня 2024 року № 185 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи з метою заміни головуючого судді ОСОБА_3.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2024 року головуючим суддею у справі визначено суддю Будзан Л.Д. 18 січня 2024 року ухвалою суду вказану цивільну справу прийнято до провадження суддею Будзан Л.Д. та призначено до розгляду у спрощеному провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи, у судові засідання, призначені судом на 16.02.2022, 19.04.2022, 11.10.2022, 28.11.2022, 21.09.2023, 02.02.2024, 13.03.2024 позивач не з`являвся, будучи належним чином повідомленим, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду, з наступних підстав.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розглядові справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу слід звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Таким чином, судом встановлено, що позивач звернувшись до суду з вищевказаним позовом, в судові засідання на призначені дні, час та місце розгляду справи повторно не з`явився, клопотань про відкладення судових засідань не подавав, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

З огляду на повторну неявку позивача, належним чином повідомленого про день, час та місце судового засідання, неповідомлення про причини неявки, вищевказаний позов підлягає залишенню без розгляду, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В ИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Бенєфіт» про стягнення страхового відшкодування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , залишити без розгляду. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Леся БУДЗАН