Ухвала

від 05.03.2024 по справі 991/5/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

справа №991/5/24

провадження №1-кс/991/824/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«05» березня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру від 06 жовтня 2023 року та про нову підозру від 30 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду на новий розгляд повернулася зазначена скаргаадвоката ОСОБА_3 після скасування Апеляційною палатою цього суду прийнятої за результатами її попереднього розгляду іншим слідчим суддею ухвали про відмову в задоволенні такої скарги, яка для нового розгляду була розподілена слідчому судді ОСОБА_1 .

Обставини, якими обґрунтована скарга.

Скарга обґрунтована тим, що у цьому кримінальному провадженні (№42016110350000102) 06 жовтня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, а 30 жовтня 2023 року - про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, не дивлячись на те, що граничний строк досудового розслідування у ньому станом на зазначені дати, за його підрахунками, вже закінчився. Так, адвокат вказує на те, 01 квітня 2016 року до ЄДРД внесено відомості у кримінальному проваджені №42016110350000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України; 25 квітня 2016 року - ч. 3 ст. 191 КК України; 23 лютого 2017 року - ч. 3 ст. 209 КК України (кримінальне провадження №42017000000000513. Цього ж дня (23 лютого 2017 року) матеріали досудових розслідувань кримінального провадження №42017000000000087 від 17 січня 2017 року та кримінального провадження №42017000000000513 від 23 лютого 2017 року були об`єднані в одне провадження - №42017000000000087 від 17 січня 2017 року, яке 27 лютого 2017 року об`єднано з матеріалами досудового розслідування №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року. 13 квітня 2017 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, а 31 липня 2019 року у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року кримінальні провадження за ч. 3 ч. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України закриті на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Тобто, 31 липня 2019 року усі кримінальні провадження, які були внесені до ЄРДР до внесення змін щодо обрахування строків досудового розслідування, органом досудового розслідування були закриті. 26 лютого 2019 року до ЄРДР внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (кримінальне провадження №42019000000000438), а також за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (кримінальне провадження №52019000000000172); 05 березня 2019 року - ч. 2 ст. 364 КК України (кримінальне провадження №52019000000000186); 26 жовтня 2023 року - ч. 2 ст. 209 КК України (кримінальне провадження №52023000000000543). 15 березня 2019 року прокурором прийнято постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань №42019000000000438 та №52019000000000186 в одне провадження - №42019000000000438, здійснення досудового розслідування у якому доручено детективам НАБУ. 08 листопада 2019 року Генеральним прокурором доручено здійснення досудового розслідування НАБУ у кримінальному провадженні №42016110350000102, яке перебувало у провадженні Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, у зв`язку з тим, що предметом досудового розслідування у ньому є одні і ті самі обставини, що і у кримінальному провадженні №42019000000000438. 17 січня 2020 року матеріали досудових розслідувань кримінальних проваджень №42019000000000438 та №42016060360000121 об`єднано в одне провадження №42016060360000121, яке 10 березня 2020 року об`єднано з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження №42016110350000102. Тобто, станом на 10 березня 2020 року у кримінальному провадженні №42016110350000102 органом досудового розслідування не розслідувалось жодного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР до 16 березня 2018 року. 27 жовтня 2023 року матеріали досудового розслідування кримінального провадження №42016110350000102 об`єднані з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження №52023000000000543 - кримінальне провадження №42016110350000102, у якому ОСОБА_5 06 та 30 жовтня 2023 року повідомлено про підозру. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2020 року, тобто після закриття проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР до змін у КПК України 16 березня 2018 року, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102 продовжено на 12 місяців - до 03 вересня 2020 року. При цьому, будь-які інші докази на підтвердження факту продовження строків досудового розслідування після цієї дати матеріали справи не містять. Отже, адвокат вважає, що, оскільки в кримінальному провадженні строк досудового розслідування, який, на його переконання, закінчився 03 вересня 2020 року, продовжений у встановленому КПК України порядку не був, повідомлення про підозру ОСОБА_5 06 та 30 жовтня 2023 року складено та вручено після закінчення строку досудового розслідування, а всі докази, що були зібрані після вказаної дати (03 вересня 2020 року) є недопустимими. Адвокат у своїй скарзі навів перелік таких доказів, після виключення яких, на його переконання, не залишається матеріалів, що могли б доводити обставини наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень навіть на мінімальному рівні, що є підставою для скасування оголошених йому підозр.

Позиція сторін у судовому засіданні.

В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_3 скаргу підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав, викладених у ній.

Детектив ОСОБА_4 , підтримуючи свої письмові заперечення, що надавались нею під час попереднього розгляду скарги ОСОБА_3 іншим слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, зазначила, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не сплинув, тож підстав для задоволення скарги адвоката немає. Так, детектив вважає, що доводи адвоката, які ґрунтуються виключно на аргументації порушення строків досудового розслідування, є необґрунтованими, у зв`язку з тим, що на момент прийняття всіх процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42016110350000102 діяли редакції ст.ст. 219, 294 КПК України, які містили відповідні виключення, передбачені законодавцем. Крім того, у Вищому антикорупційному суді протягом 2019-2021 років сформувалася однозначна практика щодо питання можливості продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, у яких нікому не повідомлено про підозру, відомості про які внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року та до яких приєднано матеріали досудового розслідування, зареєстровані в ЄРДР після 16 березня 2018 року. Наведені детективом рішення слідчих суддів однозначно, на її думку, спростовують необхідність продовження строків розслідування у об`єднаних або виділених кримінальних провадженнях вказаної категорії з посиланням на те, що ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 294, ч. 1 ст. 295-1 КПК України можуть бути застосовані лише до кримінальних проваджень, відомості по яким внесені до ЄРДР після введення Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» в дію змін до даних статей КПК України, тобто після 16 березня 2018 року. Саме такий режим повинен поширюватись і на ті провадження, які об`єднані з кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР до 16 березня 2018 року, адже правовий режим в об`єднаному кримінальному провадженні прямо пов`язаний із тим правовим режимом, який діяв у тому провадженні, що було внесено до ЄРДР раніше. З огляду на викладене, на думку детектива, доводи адвоката ОСОБА_3 щодо повідомлення 06 та 30 жовтня 2023 року про підозру ОСОБА_5 поза межами строку досудового розслідування на даний час є недоречним з огляду на законодавче врегулювання спірного питання щодо визначення строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, детектив зауважує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри та дотримання строків у даному кримінальному провадженні досліджувались слідчими суддями Вищого антикорупційного суду під час вирішення питання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування. Водночас, у скарзі адвоката відсутні будь-які зауваження щодо обґрунтованості підозри, порядку її вручення чи інших можливих недоліків, які можуть стати підставою для скасування повідомлення про підозру.

Переконавшись у здійсненні стосовно ОСОБА_5 спеціального досудового розслідування за результатами дослідження матеріалів скарги (ухвала слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2023 року), виконуючи вимоги ч. 1 ст. 297-5 КПК України та вказівку суду апеляційної інстанції, зазначену в ухвалі про призначення нового розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 , слідчий суддя здійснив виклик ОСОБА_5 в судове засідання шляхом надіслання відповідної повістки за останнім відомим місцем його проживання (за наявними в матеріалах скарги відомостями), публікації такої повістки в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у виданні газети «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Однак, належним чином повідомлений ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, що не є перешкодою для розгляду поданої його захисником скарги.

Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Розглядаючи зазначену скаргу, слідчий суддя дослідив її матеріали, заслухав позиції учасників судового засідання та, врахувавши їх думку, дійшов висновку про відсутність об`єктивної потреби у витребуванні усіх матеріалів кримінального провадження, враховуючи можливість надання відповідей на всі вагомі аргументи сторін за наявними матеріалами, що є цілком достатніми для розгляду скарги, доводи якої ґрунтуються виключно на твердженнях про складення та вручення повідомлення про підозру поза межами строку досудового розслідування.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України.

Зокрема, у відповідності до п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про повідомлення про підозру після двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Як вбачається з матеріалів скарги, оскаржувані повідомлення про підозру та про нову підозру складені 06 та 30 жовтня 2023 року відповідно. Із скаргою на ці повідомлення адвокат ОСОБА_3 звернувся 31 грудня 2023 року (зареєстрована в суді 01 січня 2024 року). На момент звернення до суду із скаргою та на момент її розгляду (як попереднього іншим слідчим суддею, так і теперішнього нового) кримінальне провадження не закрито, обвинувальний акт до суду не передано. Тобто, скаргу подано після спливу двох місяців, що відповідає п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України та у строк, визначений ч.1 ст.304 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Так, ініціатор скарги просить слідчого суддю скасувати повідомлення про підозру від 06 жовтня 2023 року та про нову підозру від 30 жовтня 2023 року з причин їх складення та вручення ОСОБА_5 поза межами строків досудового розслідування, обставини чого тягнуть за собою і визнання усіх доказів, зібраних після закінчення таких строків, недопустимими, а решти доказів, за його твердженням, не достатньо для наявності підстав вважати підозру обґрунтованою.

Детектив в свою чергу вважає доводи адвоката щодо повідомлення ОСОБА_5 про підозру поза межами строку досудового розслідування недоречними з огляду на законодавче врегулювання спірного питання щодо визначення строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Кожна із сторін запропонувала свій підрахунок строків досудового розслідування з посиланням на власне тлумачення законодавчого врегулювання даного питання, висловилася щодо прийнятих процесуальних рішень (об`єднання, виділення тощо), у тому числі рішень суддів Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати, а також послалася на відповідну судову практику.

В цьому контексті слід перш за все відмітити, що, враховуючи, серед іншого, повідомлену під час розгляду скарги сторонами інформацію щодо перебування кримінального провадження на стадії відкриття матеріалів досудового розслідування, відсутність сталої судової практики щодо обчислення строків досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що питання недотримання такого строку в контексті можливого допущення у зв`язку з цим істотних порушень прав особи (у випадку здійснення поза їх межами значимих процесуальних дій, які мають юридичні наслідки для кримінального провадження), чи встановлення формальності такого недотримання (без здійснення поза межами строків будь-яких процесуальних дій, що не потягло за собою будь-яких негативних наслідків), як і питання оцінки доказів з точки зору їх допустимості і достатності для встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, на переконання слідчого судді, може бути вирішено виключно колегією суддів при оцінці отриманих відомостей в нарадчій кімнаті з урахуванням усіх обставин кримінального провадження та балансу інтересів сторін (особи, суспільства та держави).

Водночас, враховуючи те, що КПК України не містить положень, якими б були визначені підстави для скасування повідомлення про підозру, слідчий суддя під час розгляду даної скарги вважає за можливе вирішити питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у цій скарзі, та чи можуть вони бути підставою для висновку про необхідність скасування повідомлення про підозру.

Як вбачається з наявного в матеріалах скарги витягу з ЄРДР, кримінальне провадження №42016110350000102 було зареєстроване 01 квітня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, в межах якого в подальшому також реєструвались нові кримінальні провадження, що об`єднувались із присвоєнням номеру зазначеного кримінального провадження - №42016110350000102 (ч.3 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.5 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 , ч.2 ст.384, ч.2 ст.209 КПК України).

Зокрема, згідно з даними цього витягу, повідомлень про підозру від 06 жовтня 2023 року і про нову підозру від 30 жовтня 2023 року та що підтвердили сторони в судовому засіданні, відомості про кримінальні правопорушення, вчинення яких інкримінується ОСОБА_5 , а саме: ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, були внесені до ЄРДР 05 березня 2019 року та 26 жовтня 2023 року і стосувалися подій, що мали місце у 2016 році.

Зміст ст.219 КПК України у редакції станом на вказані дати (05 березня 2019 року та 26 жовтня 2023 року), передбачав початок обчислення строку досудового розслідування, зокрема з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та до дня повідомлення особі про підозру становив вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Досудове розслідування повинно було бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування міг бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України, при цьому загальний строк досудового розслідування не міг перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Однак, 01 січня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» від 08 грудня 2023 року №3509-IX (далі - Закон №3509-IX), відповідно до якого ч.1 ст.219 КПК України викладено у новій редакції, відповідно до якої строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

При цьому, п. 20-8 розділу XI «Перехідні положення» КПК України передбачено, що положення ч.1 ст.219 цього Кодексу в редакції Закону №3509-IX застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів скарги та підтверджено сторонами в судовому засіданні, станом на 01 січня 2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102 не було завершено (сторони повідомили, що таке завершення відбулося 27 лютого 2024 року), що, з урахуванням положень ст.5 КПК України, свідчить про необхідність застосування в даному випадку вимог КПК України в редакції Закону №3509-IX, зокрема щодо обрахування строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру - 06 жовтня 2023 року.

При цьому, слідчий суддя не вбачає за можливе в даному випадку врахувати висновки Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яка встановила факт закінчення 03 вересня 2020 року строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні під час перегляду ухвали Вищого антикорупційного суду про обрання запобіжного заходу іншому підозрюваному, як на це посилається адвокат ОСОБА_3 , у тому числі з урахуванням ст.5 КПК України, оскільки суд апеляційної інстанції переглядав таку ухвалу 20 грудня 2023 року, тобто ще до вступу в силу Закону №3509-IX - 01 січня 2024 року.

Оцінюючи повідомлення про підозру ОСОБА_5 , як процесуального рішення, яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного 06 жовтня 2023 року, але такою дією, як складання 30 жовтня 2023 року повідомлення про нову підозру ОСОБА_5 сторона обвинувачення фактично та юридично припинила дію попередньої підозри від 06 жовтня 2023 року та виклала її фактично у новій редакції, але такі дії не змінюють момент набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного - 06 жовтня 2023 року, а тому в межах розгляду цієї скарги слідчий суддя оцінює саме положення нової підозри від 30 жовтня 2023 року, з якої вбачається, що вона відповідає формальним вимогам КПК України щодо змісту та форми повідомлення про підозру, передбачених п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України, у ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, у зв`язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, а версія сторони обвинувачення, як і версія сторони захисту, підлягають детальному дослідженню та правовому аналізу через з`ясування всіх обставин у сукупності та може бути здійснена судом під час розгляду справи по суті в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зауважити, що, як вбачається з матеріалів скарги, після пред`явлення ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчими суддями Вищого антикорупційного суду розглядалися клопотання про: здійснення стосовно ОСОБА_5 спеціального досудового розслідування, обрання йому запобіжного заходу тощо, в межах перевірки яких, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчі судді приходили висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

За таких обставин, за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 305, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1