РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
05 березня 2024 р. Справа № 120/10904/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - Відповідач 1) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є матір`ю, яка виховала більше п`ятьох дітей, та працює у сільськогосподарському виробництві, у зв`язку з чим звернулась до органу пенсійного забезпечення про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.11.2022 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю інформації про зайнятість на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві.
Не погоджуючись з діями органу пенсійного фонду щодо відмови в призначені пенсії позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності розглянуто звернення позивача від 02.11.2022 року щодо призначення пенсії та прийнято рішення № 025750006644 від 08.11.2022 року про відмову в призначенні пенсії. Крім того, відповідач заперечує щодо заявлених позовних вимог. Зазначає, що відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивачкою при зверненні за призначенням пенсії не надано передбачених законодавством пільгових довідок, уточнюючих характер роботи. А отже, пільговий стаж позивачки не підтверджений, у зв`язку з чим рішення про відмову у призначенні пенсії є обґрунтованим.
Ухвалою суду від 19.01.2023 року запропоновано позивачці висловити свою позицію щодо заміни первісного відповідача (Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ) належним відповідачем (Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області) або залучення до участі у справі співвідповідача (Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області), подавши відповідне клопотання про заміну або залучення такої особи, або висловити заперечення чи навести інші доводи з даного процесуального питання.
Ухвалою суду від 31.01.2023 року, за клопотанням представника позивача, залучено до участі в справі як другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( відповідач - 2 ). Цією ж ухвалою встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській 15-денний строк, з дня отримання даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 261 КАС України.
Ухвалу суду доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонд України в Харківській області 01.02.2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
У визначений судом строк Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відзив на позовну заяву до суду не подало.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Також суд зауважує, що від відповідача на адресу суду не надходило заяв про неможливість вчасно подати відзив та продовження строків для його подачі.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду та вирішення даної справи на підставі наявних в ній доказів, в порядку письмового провадження.
Суд, з`ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що згідно з наданими копіями свідоцтв про народження дітей ОСОБА_2 НОМЕР_1 від 01.10.1997 р., ОСОБА_3 НОМЕР_2 від 29.03.1999 р., ОСОБА_4 НОМЕР_3 від 11.06.2001р., ОСОБА_5 НОМЕР_4 від 09.01.2003р., ОСОБА_6 НОМЕР_5 від 23.03.2006р., ОСОБА_7 НОМЕР_6 від 18.09.2099р., ОСОБА_8 НОМЕР_7 від 13.03.2013 р., ОСОБА_8 НОМЕР_8 від 13.11.2013 р. та ОСОБА_3 НОМЕР_9 від 16.08.2016р. позивач є багатодітною матір`ю.
Згідно з записами в трудовій книжці, виданій на ім`я позивачки, а саме: трудова книжка НОМЕР_10 , 01.03.1997 позивач прийнята робочою хмільбригади Хмелерадгоспу "Жовтень" (запис 1), 20.09.1999 Хмелерадгосп "Жовтень" перейменовано в СВАТ "Жовтень" (запис 2); 29.12.2005 позивачку звільнено з роботи за угодою сторін (запис 3); з 07.10.2021 по 16.11.2021 позивачка працювала робочою ФГ "Брусленівське" (запис 4-5). Також згідно з відомостями трудової книжки запис № 5 вважати недійсним.
Відповідно до архівної довідки від 21.01.2022 № 01-19/27 Літинського трудового архіву Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області у документах СВАТ "Жовтень" с. Вербівка за 1997-2004 роки значиться ОСОБА_1 , де вказано, що її трудовий стаж становив: в березні 1997 року - 7 людино-днів, в квітні 1997 року - 19 людино-днів, в травні 1997 року - 20 людино-днів, в червні 1997 року - 15 людино-днів, в липні 1997 року - 118 людино-днів, в лютому 2001 року - 103 людино-дні, в грудні 2002 року - 105 людино-днів.
Згідно з архівною довідкою від 21.01.2022 № 01-19/28 Літинського трудового архіву Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області відповідно до розпорядження голови Літинської райдержадміністрації № 253 від 05.10.1999 року радгосп "Жовтень" реорганізовано в сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство (СВАТ) "Жовтень". Ухвалою Господарського суду від 31.07.2007 року СВАТ "Жовтень" було ліквідовано.
Крім того, відповідно до довідки Фермерського господарства "Брусленівське" Вінницького району Вінницької області № 75/1 від 20.10.2022 р. ОСОБА_1 працює різноробочою фермерського господарства "Брусленівське" ( код 32263201 с. Бруслинів, Вінницький район, Вінницька область) з 07.10.2021 р. згідно з наказом № 5 від 06.10.2021 року по даний час.
Відповідно до посвідчення НОМЕР_11 позивачці Указом Президента України від 21.08.2015 року № 489/2015 присвоєно звання "Мати-героїня".
02.11.2022 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як жінка, яка працює у сільськогосподарському виробництві та виховала п`ятьох і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності прийнято рішенням №025750006644 від 08.11.2022, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю інформації про зайнятість на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві.
Зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Страховий стаж заявниці становить 21 рік 3 місяці 13 днів.
Позивач вважає відмову відповідача в призначенні пенсії необґрунтованою та протиправною і такою, що порушує її право на пенсійне забезпечення. В зв"язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд керується такими мотивами.
Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятьох і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до Порядку призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1992 р. №244, установлено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.
Право на пенсію на вказаних у пункті І цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.
Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства.
Згідно з ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз викладених норм свідчить про те, що право на призначення пенсії на пільгових умовах мають жінки, які народили та виховали п`ятьох і більше дітей до 14-річного віку та працюють на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві.
Матеріали справи свідчать, що позивач є матір`ю, яка народила та виховала дев"ятьох дітей до чотирнадцятирічного віку, що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження дітей та посвідченням НОМЕР_11 "Мати-героїня".
Згідно з записами трудової книжки, виданої на ім`я позивачки, а саме: трудова книжка НОМЕР_10 01.03.1997, позивач прийнята робочою хмільбригади Хмелерадгоспу "Жовтень" (запис 1) 20.09.1999 Хмелерадгосп "Жовтень" перейменовано в СВАТ "Жовтень" (запис 2); 29.12.2005 позивачку звільнено з роботи за угодою сторін (запис 3); з 07.10.2021 по 16.11.2021 позивачка працювала робочою ФГ "Брусленівське" та звільнена на підставі п. 1 ст. 36 КЗпПУ (за угодою сторін) (запис 4-5). Також відповідно до відомостей трудової книжки внесено відомості, що запис № 5 вважати недійсним.
Крім того, згідно з довідкою Фермерського господарства "Брусленівське" Вінницького району Вінницької області № 75/1 від 20.10.2022 р. ОСОБА_1 працює різноробочою фермерського господарства "Брусленівське" ( код 32263201 с. Бруслинів, Вінницький район, Вінницька область) з 07.10.2021 р. відповідно до наказу № 5 від 06.10.2021 року по даний час.
Згідно з довідкою про доходи № 76/1, виданою 20.10.2022 фермерським господарством "Брусленівське", у період з жовтня 2021 року по грудень 2021 року позивачка працювала різноробочою ( основне місце роботи ) та отримувала заробітну плату, з якої вираховувались податки.
Крім того, згідно з довідкою про доходи № 77/1, виданою 20.10.2022 року фермерським господарством "Брусленівське", у період з січня 2022 року по вересень 2022 року включно позивачка позивачка працювала різноробочою ( основне місце роботи ) та отримувала заробітну плату, з якої вираховувались податки.
Таким чином, суд констатує, що позивачка є матір`ю, яка народила та виховала дев"ятьох дітей віком до 14 років, та постійно працює в сільськогосподарському виробництві.
Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності прийнято рішенням №025750006644 від 08.11.2022, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю інформації про зайнятість на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві.
Зазначено, що страховий стаж заявниці становить 21 рік 3 місяці 13 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що згідно наданої довідки від 20.10.2022 року № 75/1 відсутня інформація про зайнятість на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві. При цьому, не зазначено з посиланням на нормативно-правові акти, яка саме інформація та в якій формі повинна міститися у вказаній довідці для підтвердження постійної роботи позивача в ФГ "Бруслинівське".
При цьому відповідачем не обґрунтовано, на яких підставах не прийнято до уваги запис трудової книжки позивачки про анулювання запису номер 5 щодо звільнення останньої з роботи ФГ "Брусленівське" за угодою сторін.
Хоча, як видно з рішення №025750006644 від 08.11.2022 таке не містить будь - яких зауважень щодо записів трудової книжки ОСОБА_1 та під час розгляду справи відповідачем будь-яких додаткових пояснень в обґрунтування прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії суду не надано.
Разом з тим, суд зауважує, що позивачка відповідно до сформованих позовних вимог оскаржує не саме рішення №025750006644 від 08.11.2022, а дії відповідача щодо відмови в призначенні їй пенсії на пільгових умовах.
При цьому суд зазначає, що відповідно до наявних матеріалів справи позивачці органом пенсійного фонду не направлялося рішення №025750006644 від 08.11.2022, а листом від 14.11.2022 року було повідомлено про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ( а.с. 11 ).
Вирішуючи даний адміністративний позов, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".
Так, відповідно до пункту 3 цієї постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Відтак, суд вважає за необхідне, керуючись вищенаведеними положеннями, вийти за межі заявлених позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
Таким чином, суд констатує, що оскаржувані позивачкою дії відповідача щодо відмови в призначені пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 7 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" фактично виразилися в прийнятті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення від 08.11.2022 №025750006644 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №025750006644 від 08.11.2022, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії, у зв"язку з відсутністю інформації про зайнятість на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві, є необґрунтованим та протиправним і підлягає скасуванню. В той же час, не потребує окремого окреслення в судовому рішенні визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття такого рішення.
При цьому враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною другою 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Оскільки право позивачки на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" порушено, то, виходячи з встановлених обставин справи, приймаючи до уваги, що позивачкою дотримано всіх передбачених законом вимог для призначення зазначеної пенсії, оскільки вона народила та виховала до 14 - річного віку п`ятьох і більше дітей, вона працює на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві, чому оцінка надана судом вище, відтак суд вважає, що належним способом захисту прав позивачки в даних правовідносинах буде зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 02.11.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, суд враховує, що у відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" багатодітним жінкам, які виховали п`ятьох та більше дітей до 14-річного віку та постійно працюють в сільськогосподарському виробництві пенсія призначається незалежно від віку і трудового стажу. Відтак, суд вважає, що датою призначення пенсії повинна бути дата звернення позивачки із заявою до територіального органу ПФУ - 02.11.2022 року.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що з вище наведених мотивів та підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання розподілу судових витрат у цій справі судом не вирішується, оскільки відповідно до ухвали суду від 02.01.2023 позивачку звільнено від сплати судового збору за подання позову в цій справі.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.11.2022 №025750006644 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 02.11.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. 7 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344).
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2024 |
Оприлюднено | 15.03.2024 |
Номер документу | 117626223 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Заброцька Людмила Олександрівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Заброцька Людмила Олександрівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Заброцька Людмила Олександрівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Заброцька Людмила Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні