Рішення

від 11.03.2024 по справі 140/36438/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/36438/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації (далі - Управління, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами і допомоги при народженні дитини, зобов`язання призначити та виплатити допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами і допомогу при народженні дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила дитину - ОСОБА_2 в м.Олешки Олешківського (Херсонського) району Херсонської області, реєстрація дитини була проведена органами російської федерації. На підставі рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08.09.2023 у справі № 159/5134/23 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України видано свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_1 від 05.10.2023.

Позивач зазначає, що 05.10.2023 звернулась до Управління із заявою про призначення допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами і допомоги при народженні дитини. Однак відповідач відмовив, посилаючись на постанову КМУ №1751 від 27.12.2001.

ОСОБА_1 вважає відмову відповідача у призначенні допомоги необґрунтованою і протиправною, оскільки станом на 30.07.2022 вона перебувала на тимчасово окупованій території в м.Олешки Олешківського (Херсонського) району Херсонської області та не мала змоги звернутися до відповідного органу державної влади з заявою про видачу свідоцтва про народження дитини.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 29.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.17).

Представник відповідача у поданому відзиві (а.с.19-20, 28-30) адміністративний позов ОСОБА_1 не визнала, вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. Згідно з статтями 8, 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та пунктів 5, 12 Порядку призначення і виплати допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751, у призначенні допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами та допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 відмовлено, так як звернення за її призначенням надійшло тоді, коли з дати народження дитини минуло більше року. З наведених підстав у задоволенні позову просить відмовити.

У відповіді на відзив позивач підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заві (а.с.25-26).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Олешки Олешківського (Херсонського) району Херсонської області народився син ОСОБА_2 , про що органами російської федерації видано свідоцтво про народження.

23.08.2023 позивач взята на облік як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить відповідна довідка №706-7001868733 (а.с.8).

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08.09.2023 у справі №159/5134/23 (а.с.11-14) встановлено факт, що громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка смт Ратне Ратнівського району Волинської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Олешки Олешківського (Херсонського) району Херсонської області народила дитину чоловічої статі ОСОБА_2 , від батька громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Радошин Ковельського району Волинської області, у шлюбі, зареєстрованому 07.08.2015 виконавчим комітетом Великокопанівської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області, актовий запис №18 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 ).

05.10.2023 позивачу видано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 (а.с.7) та цього ж дня ОСОБА_2 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою №706-7001901518 (а.с.9).

06.10.2023 позивач, діючи в інтересах малолітньої дитини, подала до Управління відповідну заяву про виплату допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами та допомоги при народженні дитини.

13.10.2023 відповідач прийняв рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами та допомоги при народженні дитини згідно з постановою КМ України від 27.12.2001 №1751, про що позивачу надіслано повідомлення №760/4.14/2.23 про відмову в призначенні соціальної допомоги (а.с.10).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-III, Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 01.11.1992 №2811-XII.

За приписами статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки.

Відповідно до визначення, що міститься в статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Частиною першої статті 2 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

В силу вимог частини першої статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Частина перша статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», вказує, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми, зокрема, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами і при народженні дитини.

Відповідно до статті 5 цього Закону допомога у зв`язку з вагітністю та пологами (крім допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону), допомога при народженні дитини, допомога при усиновленні дитини, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Статтею 6 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» визначено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення. Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

В силу вимог статті 10 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Згідно із частинами першою-третьою статті 11 Закону України «Про державну допомогу з дітьми» допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.

Частиною сьомою статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Статтею 12 зазначеного Закону визначено розмір допомоги при народженні дитини.

Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», визначаються Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (далі - Порядок №1751).

Пунктом 2 Порядку №1751 визначено, що державна допомога сім`ям з дітьми призначається і виплачується: громадянам України; іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Призначення і виплата державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання заявника.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1751 відповідно до статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» право на державну допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування непрацюючі жінки.

Пунктом Порядку №1751 допомога у зв`язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Зазначена допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Пунктом 12 Порядку №1751 визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

З матеріалів справи слідує, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із тим, що відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами та допомоги при народженні дитини, оскільки позивач звернулася із заявою про призначення вказаних допомог пізніше, ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача з огляду на наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжений і триває до цього часу.

Згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф» від 22.12.2022 №309, Олешківська міська територіальна громада Олешківського (Херсонського) району Херсонської області з 24 лютого 2022 року перебуває у тимчасовій окупації російською федерацією, на цій території запроваджено законодавство російської федерації.

Позивач з 23.08.2023 набула статусу внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 23.08.2023 №706-7001868733 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

ОСОБА_1 , перебуваючи на території, тимчасово окупованій російською федерацією, в м.Олешки Херсонської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 05.10.2023, виданим Ковельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Також ОСОБА_2 з 05.10.2023 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується відповідною довідкою.

Відтак реєстрація народження дитини ОСОБА_2 в органах державної реєстрації актів цивільного стану в Україні до 05.10.2023 не проводилась.

В ході розгляду справи встановлено, що рішення про відмову в призначенні соціальних допомог прийняте 13.10.2023, відтак слідує, що позивач, діючи в інтересах малолітньої дитини, без зволікань у часі подала заяву про виплату допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами та допомоги при народженні дитини до Управління.

При вирішенні даного спору судом взято до уваги, що проведення за місцем проживання позивача повномасштабного вторгнення російської федерації, вимушеність пошуку ОСОБА_1 нового місця проживання разом з дитиною та засобів забезпечення членів сім`ї стали причиною пропуску ОСОБА_1 дванадцятимісячного строку на подачі письмового звернення на призначення виплати соціальних допомог.

Вказані обставини суд розцінює як поважні, що не залежали від волі позивача і унеможливили подання нею письмової заяви у строк, встановлений Порядком №1751.

Відтак, Управлінням при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано вищевстановлені обставини та протиправно прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами і допомоги при народженні дитини з огляду на пропуск строку звернення за такими допомогами.

Крім того, в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

З огляду на вищенаведене, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. В даному випадку несвоєчасне звернення батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14.02.2018 у справі №591/610/16-а та від 02.10.2018 справі №495/3711/17.

З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, наведених вище норм законодавства, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 13.10.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами та допомоги при народженні дитини, зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами й допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн, сплачений відповідно до дубліката квитанції.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації від 13.10.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами та допомоги при народженні дитини.

Зобов`язати Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами і допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації судові витрати в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач: Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Івасюка, 15, код ЄДРПОУ 03192046).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій