ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/33487/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «МІДАС-ТРЕЙД» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «МІДАС-ТРЕЙД» (далі ПП ««МІДАС-ТРЕЙД», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці далі Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень від 21.09.2023 №UA205140/2023/000600/2, від 29.09.2023 №UA205140/2023/000613/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.09.2023 ПП «МІДАС-ТРЕЙД» для митного оформлення в режимі імпорту товару: «Мішки із тканини рукавного типу полотняного переплетення з стрічкових поліпропіленових ниток з закритим дном та відкритою горловиною, без покриття та просочення: ІР-0003 Поліпропіленові мишки 56x96 см молочно-білого кольору із поліетиленовою вкладкою - 196000 шт. Використовуються для пакування зернових культур, борошна, круп, тощо. Торговельна марка: нема даних Виробник: Shree Pardarshak Polypack, IN», було оформлено та подано відповідачу митну декларацію №23UA205140076821U7, в якій заявлена митна вартість товару за 1 (першим) методом (за ціною договору) на рівні 44 296 доларів США. Однак, відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 21.09.2023 року службовою особою митниці видано картку відмови у прийнятті митної декларації №23UA205140/2023/006609 та винесено рішення №UA205140/2023/000600/2 про коригування митної вартості товарів.
В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та визначилася на рівні 2,55 дол. США за 1 кг ваги, та склала 55 415,73 дол. США, що в подальшому призвело до донарахування митних платежів. У зв`язку із прийняттям митним органом оскаржуваного рішення у митному оформленні (випуску) товарів товариством була подана нова митна декларація.
Також, ПП «МІДАС-ТРЕЙД» для митного оформлення в режимі імпорту товару: «Мішки із тканини рукавного типу полотняного переплетення з стрічкових поліпропіленових ниток з закритим дном та відкритою горловиною, без покриття та просочення: ІР-0003 Поліпропіленові мишки 56x96 см молочно-білого кольору із поліетиленовою вкладкою - 198500 шт. Використовуються для пакування зернових культур, борошна, круп, тощо. Торговельна марка: нема даних Виробник: Shree Pardarshak Polypack, IN », було оформлено та подано відповідачу митну декларацію від 20.09.2023 року №23UA205140079620U4, в якій заявлена митна вартість товару за 1 (першим) методом (за ціною договору) на рівні 44 861,00 доларів США. Однак, відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 29.09.2023 року службовою особою митниці видано картку відмови у прийнятті митної декларації та винесено рішення №UA205140/2023/000613/2 про коригування митної вартості товарів.
В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та визначилася на рівні 2,55 дол. США за і кг ваги, та склала 55 458,70 дол. США, що в подальшому призвело до донарахування митних платежів. У зв`язку із прийняттям митним органом оскаржуваного рішення у митному оформленні (випуску) товарів товариством була подана нова митна декларація.
Вважає, прийняті оскаржувані рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000600/2 від 21.09.2023 та №UA205140/2023/000613/2 від 29.09.2023 протиправними, такими, що грубо порушують права та інтереси ПП «МІДАС-ТРЕЙД», а відтак підлягає скасуванню.
Зазначає, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації ІМ40ДЕ №23UA205140076821U7 від 20.09.2023 та ІМ40ДЕ №23UA205140079620U4 від 29.09.2023 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу всі документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів.
Вказуючи у повідомленні декларанту на відсутність усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним ним методом, відповідач при цьому не конкретизував, яких саме даних йому недостатньо для визначення митної вартості в означений спосіб.
На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити а також, стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) (а.с.111).
У відзиві на позовну заяву 15.12.2023 представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.113-120). В обґрунтування своєї позиції зазначила, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №23UA205140076821U7 від 20.09.2023 та МД №23UA205140079620U4 від 29.09.2023, відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та наявні розбіжності зокрема щодо МД №23UA205140076821U7 від 20.09.2023:
- відповідно до коносаменту №229027690 від 27.07.2023 року товар слідував по маршруту з порту MUNDRA Індія в порт GDANSK Польща. Згідно CMR №19092023 від 19.09.2023 року наступне перевезення з міста CHELM Польща до місця призначення здійснив перевізник підприємець ОСОБА_1 (транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ). Таким чином, транспортні витрати понесені по території Польщі могли бути покладені на отримувача товару та відповідно мали бути включені до митної вартості товару;
- розрахунок ціни (калькуляція) від 19.07.2023 року виробника Shree Pardarshak Polypack IN містить інформацію про собівартість товару в розмірі 0.2050 дол.США/шт (вартість сировини, затрати на виготовлення, маркетингові та адміністративні витрати та прибуток). Так, в даному документі міститься посилання на інвойс SPP/10/2023-24 від 19.07.2023 року на умовах поставки CIF GDANSK. При цьому, у вказаному комерційному документі SPP/10/2023-24 від 19.07.2023 року вказана ціна за одиницю товару в розмірі 0,205 дол.США/шт. загальна вартість 40180 дол.США. Однак, в цьому документі окремо зазначено відомості про вартість страхування - 65 дол.США. та транспортування - 986 дол.США. Такі витрати у відповідності до вимог ч.10 ст.58 МК України повинні були бути включені до митної вартості товару;
- інвойс SPP/10/2023-24 від 19.07.2023 року містить відомості про розрахунки за товар між виробником Shree Pardarshak Polypack IN та відправником POLOROD PACK SPZ.O.O. щодо 100% оплати протягом 30 днів після отримання товару в порту GDANSK. Проте, до митного контролю та оформлення такі розрахунки подано не було;
- В митній декларації країни відправлення SB21190720231715 від 19.07.2023 року зазначена вартість згідно інвойсу SPP/10/2023-24 від 19.07.2023 року 40180,10 дол.США, хоча при цьому, в самому інвойсі SPP/10/2023-24 від 19.07.2023 року вартість товару визначена у розмірі 40180 дол.США.;
- Прайс-лист виробника Shree Pardarshak Polypack IN б/н від 01.05.2023 року є документом, що інформує про ціну товару на травень місяць. В той же час, актуальність вказаної інформації на час здійснення митного оформлення невідома.
Щодо МД №23UA205140076821U7 від 20.09.2023:
- відповідно до товаросупровідних документів, поданих разом з МД, продавець продає товар на умовах DAPЛуцьк за ціною 0,223 дол. США/шт. При цьому, в частині ІІ INVOICE DETAILS декларації країни відправлення SB21250720231646 від 25.07.2023 року обчислено вартість за 1 кг оцінюваного товару на відрізку слідування товару морським шляхом на умовах FOB до порту GDANSK - 1,87105 дол.США/шт. Хоча в прайс-листі виробника товару від 01.07.2023 року вказана вартість товару 0,205 дол.США/шт на умовах CIF GDANSK.
Тобто для формування продавцем відпускної ціни на оцінюваний товар до ціни мають додані: вартість навантажувально-розвантажувальних робіт та пов`язаних з їх обробкою робіт в порту, транспортні витрати від порту GDANSK до CHELM Польща (згідно CMR від 27.09.2023 року), а також торгова націнка продавця (посередника).
Наведене вище свідчить про неможливість належної перевірки числового розрахунку заявленої декларантом митної вартості та заявлення останнім до митного оформлення неправдивих відомостей.
Встановлені розбіжності є достатньою підставою для виникнення сумнівів у достовірності наданих документів та правильності визначення декларантом заявленої митної вартості товару за першим методом.
З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: по МД №23UA205140076821U7 від 20.09.2023 року:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено;
- транспортні перевізні документи.
Інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
по МД №23UA205140079620U4 від 29.09.2023 року:
- виписку з бухгалтерської документації;
- закупівельну фактуру виробника;
- рахунки на перевезення;
- розрахунок ціни (калькуляцію) продавця;
- перевізні документи, що стосуються перевезення сухопутнім шляхом від порту GDANSK до Хелм, Польща;
- документи про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт та пов`язаних з їх обробкою робіт в порту GDANSK;
- договір, угоду, контракт із третіми особами пов`язаний із договором, угодою, контрактом про поставку, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору;
- висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною установою.
Інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
В подальшому на вимогу митниці декларантом було надано: по МД №23UA205140076821U7 від 20.09.2023 року:
- рахунок на оплату №403 від 21.09.2023 року, де постачальник ФОП ОСОБА_2 , покупець POLROD PACK SP.Z.O.O. Загальна сума транспортних витрат по маршруту м. Гданськ (Польща) до с. Городище (Луцький район) становить 2350 Євро. Згідно даного документа неможливо здійснити перевірку заявленої вартості в частині включення транспортних витрат до ціни товару, адже числовий розрахунок відправником не наданий. В рахунку на оплату №403 від 21.09.2023 року вказаний договір транспортно-експедиційних послуг №04/09/20 від 04.09.2023 року, який митниці надано не було.
- листами від 21.09.2023 року відправник проінформував, що всі витрати по транспортуванню, розвантаженню, завантаженню понесені POLROD PACK SP.Z.O.O. без конкретних наведених числових даних. Також продавець повідомляє, що прайс- лист виробника Shree Pardarshak Polypack IN на травень 2023 року є дійсним на весь об`єм поставки. Стосовно числових значень в декларації країни відправлення, відправником проінформовано про вагу та кількість товару.
Окрім того, листом від 21.09.2023 року повідомлено про відсутність інших витребуваних документів.
Разом з тим по МД №23UA205140079620U4 від 29.09.2023, декларант листом від 29.09.2023 року відмовився від надання додаткових документів.
У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 21.09.2023 №UA205140/2023/000600/2, від 29.09.2023 №UA205140/2023/000613/2, у яких митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС наявної у митного органу:
- по МД №23UA205140076821U7 від 20.09.2023 року визначено за резервним методом згідно зі ст.64 МКУ на підставі цінової інформації наявної в митного органу в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 2,55 дол.США/кг (МД від 03.08.2023 року №UA807200/2023/009729 та від 06.07.2023 року №UA110140/2023/005522);
- по МД №23UA205140079620U4 від 29.09.2023 року визначено за резервним методом згідно зі ст.64 МКУ на підставі цінової інформації наявної в митного органу в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 2,55 дол.США/кг (МД від 03.08.2023 року №UA807200/2023/009729 та від 08.05.2023 року №UA500050/2023/015601).
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржувані рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів є правомірними, обґрунтованими та винесеними відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
Окрім того, заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Вважає, що вказані позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними із даною справою, а їх сума - необґрунтованою. При цьому, документами не визначено, які саме послуги надавалися чи будуть надаватися клієнту в рамках надання правничої допомоги, оскільки в договорі зазначено лише послуги, які можуть надаватися, водночас акта виконаних робіт з детальним описом наданих послуг до позовної заяви додано не було.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв пор суті справи.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 01.11.2021 між ПП «МІДАС-ТРЕЙД» (Покупець) та компанією Polrod Pack Sp.z о.о.» (Продавець) укладено контракт №0111/PL/UA21 про купівлю товарів згідно з додатками (Специфікаціями), які є невід`ємною частиною до даного контракту. Відповідно до п. 3.1 Контракту визначено, що постачання товару здійснюється на умовах, що вказується в окремому додатку (специфікації) на кожну поставку, згідно правил Інкотермс 2010. Ціну на товар, що постачається, визначають щоразу перед відправленням відповідно до додатків до даного контракту, що є його не від`ємною частиною (п.4.1). Оплата за товар здійснюється в наступний спосіб 90 днів з дати поставки товару (п.5.2) (а.с.87-88).
На виконання умов вказаного договору сторонами погоджено специфікацію №77 від 19.09.2023. на товар (а.с.19), а саме: Поліпропіленові мишки 56x96 см., молочно-білого кольору, кількістю 196000 шт, вартістю 44296,00 доларів США.
20.09.2023 ПП «МІДАС-ТРЕЙД» подано до Волинської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA205140076821U7 (а.с.34), згідно якої було заявлено до митного оформлення, за першим методом визначення митної вартості, товар: «Мішки із тканини рукавного типу полотняного переплетення з стрічкових поліпропіленових ниток з закритим дном та відкритою горловиною, без покриття та просочення: ІР-0003 Поліпропіленові мишки 56x96 см молочно-білого кольору із поліетиленовою вкладкою - 196000 шт. Використовуються для пакування зернових культур, борошна, круп, тощо. Торговельна марка: нема даних Виробник: Shree Pardarshak Polypack, IN». Ціна товару згідно графи 42 МД 44296,00 доларів США, митна вартість визначена декларантом разом з витратами на доставку.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:
- Договір (Контракт) №0111/PL/UA21 від 01.11.2021;
- Специфікація від 12.09.2023 року №77;
- Коносамент №229027690 від 27.07.2023;
- Комерційний інвойс SPP/10/2023-24 від 19.07.2023;
- Інвойс від 12.09.2023 року №188/MAG/2023;
- CMR №19092023 від 19.09.2023;
- Прайс-лист від 01.05.2023 року;
- Митна декларація країни відправлення SB21190720231715 від 19.07.2023;
- Калькуляція вартості товару з країни відправлення від 19.07.2023;
- Митна декларація країни відправлення від 19.07.2023 року;
- Лист від фірми POLOROD PACK SP.Z.O.O.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено; транспортні перевізні документи. Інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Так, на вимогу митниці декларантом було надано: по МД №23UA205140076821U7 від 20.09.2023 року:
- рахунок на оплату №403 від 21.09.2023 року, де постачальник ФОП ОСОБА_2 , покупець POLROD PACK SP.Z.O.O. Загальна сума транспортних витрат по маршруту м. Гданськ (Польща) до с. Городище (Луцький район) становить 2350 Євро. Згідно даного документа неможливо здійснити перевірку заявленої вартості в частині включення транспортних витрат до ціни товару, адже числовий розрахунок відправником не наданий. В рахунку на оплату №403 від 21.09.2023 року вказаний договір транспортно-експедиційних послуг №04/09/20 від 04.09.2023 року, який митниці надано не було.
- листами від 21.09.2023 року відправник проінформував, що всі витрати по транспортуванню, розвантаженню, завантаженню понесені POLROD PACK SP.Z.O.O. без конкретних наведених числових даних. Також продавець повідомляє, що прайс-лист виробника Shree Pardarshak Polypack IN на травень 2023 року є дійсним на весь об`єм поставки. Стосовно числових значень в декларації країни відправлення, відправником проінформовано про вагу та кількість товару.
Окрім того, листом від 21.09.2023 року повідомлено про відсутність інших витребуваних документів.
21.09.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000600/2 (а.с.16).
Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема:
- відповідно до коносаменту з 229027690 від 27.07.2023 товар слідував по маршруту з порту MUNDRA Індія в порт GDANSK Польща. Згідно CMR № 19092023 від 19.09.2023 року наступне перевезення з міста Хелм Польща до місця призначення здійснив перевізник підприємець ОСОБА_1 (транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ). Транспортні витрати щодо перевезення по території Польщі могли бути покладені на отримувача товару та відповідно мали б бути включені до митної вартості товару.
- розрахунок ціни (калькуляцій) виробника Shree Pardarshak Polypack, IN вмістить інформацію про собівартість товару 0,2050 дол. США /шт. (вартість сировини, затрати на виготовлення, адміністративні та маркетингові витрати та прибуток). В даному документі міститься посилання на інвойс SPP/10/2023-24 від 19.07.2023 на умовах поставки CIF Gdansk. В даному комерційному інвойсі вказана вартість за одиницю 0,205 дол. США та загальна вартість 40180 дол. США. Однак, в зазначеному документі окремо вказано вартість страхування - 65 дол. США та транспортування 986 дол. США. Такі витрати (страхування та транспортування) мали б бути включені до ціни товару. ,
- інвойс SPP/10/2023-24 від 19.07.2023 містить відомості про розрахунки за товар між виробником Shree Pardarshak Polypack, IN та відправником POLOROD PACK SP.Z.G.O., PL, 100 % оплати протягом 30 днів після отримання товару в порту GDANSK. До Й|ИТНОГО оформлення відомості про такі розрахунки не надано.
- в митній декларації країни відправлення SB21190720231715 від 19.07.2023 зазначена вартість товару згідно інвойсу SPP/10/2023-24 від 19.07.2023 40180,10 дол. США, тоді як в інвойсі SPP/10/2023-24 від 19.07.2023 - 40180,00 дол. США.
- прайс-лист виробника Shree Pardarshak Polypack, IN № б/н від 01.05.2023 є документом, який інформує про ціну товару та травень місяць. Актуальність даної інформації стосовно товару поданого до митного оформлення невідома.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС наявної у митного органу: товар на рівні - 2,55 дол. США за МД №UA807200/2023/009729 від 03.08.2023, UA110140/2023/005522 від 06.07.2023, з врахуванням положень ст. 64 МКУ. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та визначилася на рівні 2,55 дол. США за 1 кг ваги, та склала 55 415,73 дол. США.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №23UA205140/2023/006609 від 21.09.2023 (а.с.17).
Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за ІМ40ДЕ №23UA2051400772241U6 від 21.09.2023 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України.
Також 29.09.2023 ПП «МІДАС-ТРЕЙД» подано до Волинської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA205140079620U4 (а.с.165-зворот), згідно якої було заявлено до митного оформлення, за першим методом визначення митної вартості, товар: «Мішки із тканини рукавного типу полотняного переплетення з стрічкових поліпропіленових ниток з закритим дном та відкритою горловиною, без покриття та просочення: ІР-0003 Поліпропіленові мишки 56x96 см молочно-білого кольору із поліетиленовою вкладкою - 198500 шт. Використовуються для пакування зернових культур, борошна, круп, тощо. Торговельна марка: нема даних Виробник: Shree Pardarshak Polypack, IN». Ціна товару згідно графи 42 МД 44861,00 доларів США, митна вартість визначена декларантом разом з витратами на доставку.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:
- Договір (Контракт) №0111/PL/UA21 від 01.11.2021;
- Специфікація №81 від 20.09.2023 року до договору №0111/PL/UA21 від 01.11.2021;
- Інвойс 200/MAG/2023 від 20.09.2023;
- Пакувальний лист;
- Комерційний інвойс SPP/11/2023-24 від 25.07.2023;
- Прайс-лист від 01.07.2023 року;
- CMR №19092023 від 19.09.2023;
- Митна декларація країни відправлення SB21190720231715 від 19.07.2023;
- Калькуляція вартості товару з країни відправлення від 19.07.2023;
- Лист від фірми POLOROD PACK SPZ.O.O.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; закупівельну фактуру виробника; рахунки на перевезення; розрахунок ціни (калькуляцію) продавця; перевізні документи, що стосуються перевезення сухопутнім шляхом від порту GDANSK до Хелм, Польща; документи про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт та пов`язаних з їх обробкою робіт в порту GDANSK; договір, угоду, контракт із третіми особами пов`язаний із договором, угодою, контрактом про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору; висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною установою. Інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Позивач листом від 29.09.2023 відмовився від надання додаткових документів.
29.09.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000613/2 (а.с.37).
Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема:
- відповідно до товаросупровідних документів, поданих разом з МД, продавець продає товар на умовах DAPЛуцьк за ціною 0,223 дол. США/шт. При цьому, в частині ІІ INVOICE DETAILS декларації країни відправлення SB21250720231646 від 25.07.2023 року обчислено вартість за 1 кг оцінюваного товару на відрізку слідування товару морським шляхом на умовах FOB до порту GDANSK - 1,87105 дол.США/шт. Хоча в прайс-листі виробника товару від 01.07.2023 року вказана вартість товару 0,205 дол.США/шт на умовах CIF GDANSK.
Тобто для формування продавцем відпускної ціни на оцінюваний товар до ціни мають додані: вартість навантажувально-розвантажувальних робіт та пов`язаних з їх обробкою робіт в порту, транспортні витрати від порту GDANSK до CHELM Польща (згідно CMR від 27.09.2023 року), а також торгова націнка продавця (посередника).
Вказане свідчить про неможливість належної перевірки числового розрахунку заявленої декларантом митної вартості та заявлення останнім до митного оформлення неправдивих відомостей.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС наявної у митного органу: товар на рівні - 2,55 дол.США/кг (МД від 03.08.2023 року №UA807200/2023/009729 та від 08.05.2023 року №UA500050/2023/015601, з врахуванням положень ст. 64 МКУ. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та визначилася на рівні 2,55 дол. США за 1 кг ваги, та склала 55 458,70 дол. США.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №23UA205140/2023/006720 від 29.09.2023 (а.с.166-зворот).
Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за ІМ40ДЕ ІМ40ДЕ №23UA205140080024U6 від 30.09.2023 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України.
Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №23UA205140076821U7 від 20.09.2023 та МД №23UA205140079620U4 від 29.09.2023, щодо якого проведено коригування митної вартості за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ПП «МІДАС-ТРЕЙД» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме:
- по МД№23UA205140076821U7 від 20.09.2023: Договір (контракту) № 0111/PL/UA/21 від 01.11.2021; інвойс (фактура) № 188/MAG/2623 від 12.09.2023 року, специфікація № 77 від 12.09.2023 до Договору (контракту); № 0111/PL/UA/21 від 01.11.2021 та пакувальний лист до інвойсу. Додатковими документами, які підтверджують походження, вагу, кількість та наявність товару у Постачальника є: Коносамент № 229027690 від 27.07.2023; Комерційний інвойс SPP/10/2023-24 від 19.07.2023; CMR № 19092023 від 19.09.2023; Інвойс країни відправлення SB21190720231715 від 19.07.2023; Калькуляція вартості товару країни відправлення від 19.07.2023; Лист від фірми POLOROD PACK SP.Z.O.O.; транспортний документ про доставлення товару морем; рахунок на оплату за транспортно-експедиційні послуги; CMR. Додаткові документи також були надані відповідачу, проте вони не впливають в цілому на числове зазначення вартості товару, а є додатковими відомостями про поставлений товар.
- по МД №23UA205140079620U4 від 29.09.2023: Договір (контракту) № 0111/PL/UA/21 від 01.11.2021; інвойс (фактура) № 200/MAG/2023 від 20.09.2023; року, специфікація № 81 від 20.09.2023 до Договору (контракту) № 0111/PL/UA/21 від 01.1k.2021 та пакувальний лист до інвойсу. Додатковими документами, які підтверджують Походження, вагу, кількість та наявність товару у Постачальника є: польська декларація; CMR. Додаткові документи також були надані відповідачу, проте вони не впливають в цілому на числове зазначення вартості товару, а є додатковими відомостями про поставлений товар.
Фактично жодних розбіжностей основі документи по вартості товару не мають, тому вказані висновки в оскаржуваних рішеннях є не обґрунтовані.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт №0111/PL/UA21 від 01.11.2021 укладений між ПП «МІДАС-ТРЕЙД» (Покупець) та компанією Polrod Pack Sp.z о.о.» (Продавець), містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки, інвойс (фактура) № 188/MAG/2623 від 12.09.2023 року, специфікація № 77 від 12.09.2023 до Договору (контракту); № 0111/PL/UA/21 від 01.11.2021 та пакувальний лист до інвойсу та інші некласифіковані документи.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом було виявлено, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме - відповідно до коносаменту з 229027690 від 27.07.2023 товар слідував по маршруту з порту MUNDRA Індія в порт GDANSK Польща. Згідно CMR № 19092023 від 19.09.2023 року наступне перевезення з міста Хелм Польща до місця призначення здійснив перевізник підприємець ОСОБА_1 (транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ). Транспортні витрати щодо перевезення по території Польщі могли бути покладені на отримувача товару та відповідно мали б бути включені до митної вартості товару.
Щодо вказаних відповідачем недоліків, суд зазначає наступне.
Як вбачається з листа POLOROD PACK SP.Z.O.O. від 21.09.2023 року, постачальник повідомив митні органи про наступне: «згідно Інвойсу № 188/MAG/2023 від 12.09.2023 року і специфікацією № 77 від 12.09.2023 до Договору (контракту) № 0111/PL/UA/21 від 01.11.2021 погоджені умови поставки DAP, котрі згідно норм INCOTERMS означають «поставка у пункт призначення». Цей термін означає, що продавець виконуй: свої зобов`язання за зовнішньоторговельним контрактом, коли передає у розпорядження покупця продукцію, що має бути вивантажена у призначеному пункті. Звільнення контейнера в порту, доставка з Гданська до Хелма, розвантаження контейнера на склад, та завантаження зі складу на вантажний автомобіль і доставка в точку розвантаженім, всі витрати понесені нашою стороною POLOROD PACK SP.Z.O.O.
Прайст-лист травня 2023 року є дійсним на весь об`єм поставки даного товару, до моменту завершення всього об`єму поставки.
Умови оплати між POLOROD PACK SP.Z.O.O. і Shree Pardarshak Polypack, IN обумовлені в інвойсі і ставлять 30 днів після отримання в Гданську. Товар був забраний в понеділок 18.09.2023 з порту Гданськ. .
В експортній декларації наданій Індійською митницею за номером чітко пройисано номер інвойсу SPP/10/2023-24 від 19.07.2023 вага нетто 21731.66 кг, вага брутто 21915,9 кг і кількість тюків 392 шт. Що відповідає ідентичній кількості по ваз нетто і брутто, також кількості упаковок до експертного інвойсу № 188/MAG/2023 від 12.09.2023.».
Як вбачається з даного листа та поданих документів декларантом, виставлена ціна в декларації країни відправлення Індія в сумі 40180,10 дол. США, а згідно інвойсу SPP/10/2023-24 від 19.07.2023 ціна за товар зазначена 40180, 00 дол. США. Вважаю, що такі незначні невідповідності могли бути допущені помилково при заповнені митної декларації країною відправлення, проте це не можна рахувати розбіжностями в документах, які вливають на числове значення вартості товару, оскільки основний документ є інвойс SPP/10/2023-24 від 19.07.2023, згідно якого в подальшому польською фірмою будуть проводитися розрахунки.
Також, слід відмітити, що POLOROD PACK SP.Z.O.O. у своєму листі чітко зазначило, що транспортні витрати включені у вартість товару, проте обов`язок надання митниці числового розрахунок постачальником ні де не передбачений та й не вимагався.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки перевезення товару здійснювалися продавцем на його території, тому позивач правомірно не включив вартість даних робіт до митної вартості товару.
Суд вважає висновки митного органу про відсутність такої інформації формальними, оскільки з наданих декларантом документів було можливо встановити дані обставини.
З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на ідентичний або подібний (аналогічних) товар, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Крім того, суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, відхиливши подані декларантом до митного оформлення документи. При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому, подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.
Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.09.2023 №UA205140/2023/000600/2 та від 29.09.2023 №UA205140/2023/000613/2 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.
Інші доводи сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 2 954,35 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.10.2023 №7843 (а.с.13).
Відтак, оскільки позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Волинської митниці на користь позивача необхідно присудити судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 954,35 грн.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Згідно усталеної практики Верховного Суду сформованої при розгляді аналогічних правовідносин, Верховним Судом вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх. (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «East/West Alliance Limited проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Разом з цим, позивачем не надано жодних документів, що свідчать про надання правової допомоги, а також про її оплату та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (договір про надання правової допомоги, акти виконаних робіт, квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо). Наведене позбавляє суд встановити за якими саме документами надавалась правнича допомога в рамках цієї справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем витрат, які він просить стягнути, оскільки останнім не надано доказів фактичного понесення таких витрат.
Враховуючи наведене, суд відмовляє в стягненні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 134, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Приватного підприємства «МІДАС-ТРЕЙД» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000600/2 від 21.09.2023 та №UA205140/2023/000613/2 від 29.09.2023.
Стягнути на користь Приватного підприємства «МІДАС-ТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 954,35 грн. (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири гривні 35 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне підприємство «МІДАС-ТРЕЙД» (04070, місто Київ, вулиця Почайнинська, будинок 50/49, квартира 17, код ЄДРПОУ 36606249).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385)
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2024 |
Оприлюднено | 15.03.2024 |
Номер документу | 117626479 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Мікула Оксана Іванівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні