Рішення

від 28.11.2023 по справі 160/22612/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року Справа № 160/22612/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

секретаря судового засідання:Осуховської Ж.С.,

за участі:

представника позивача:Грищенко М.О.,

представника відповідача:Захарченка В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/22612/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1В; ідентифікаційний код юридичної особи 41146771) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49000, м. Дніпро, пр-т О.Поля, буд. 57; ідентифікаційний код юридичної особи 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

05.09.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.07.2023 №722/32-00-07-08-20.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до акту про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 28.07.2023 №722/32-00-07-08-20, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 2040,00 грн. Позивач вважає, що відповідачем протиправно проведено перевірку. В свою чергу, протиправність полягає у відсутності обов`язкових реквізитів наказу на проведення перевірки, зокрема, підстав її проведення та періоду, який буде перевірятись, а також строку проведення перевірки. Щодо виявленого порушення позивач вказує, що необхідною умовою для притягнення до юридичної відповідальності є встановлення складу правопорушення як сукупності об`єктивних та суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як правопорушення, зокрема, встановлення вини. Однак, на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем не зазначено доводів, не надано жодних доказів, що підтверджують факт порушення. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №160/22612/23 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.10.2023. Останнє судове засідання у справі відбулось 28.11.2023.

25.09.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №11887/23), у якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що перевірку проведено відповідно до вимог чинного законодавства, а висновки позивача є хибними за своєю природою та не відповідають дійсності. Щодо факту порушення, то відповідач наголошує на тому, що останнім відповідно до вимог чинного законодавства було надано запит на отримання документів, а відтак у платника податків виник обов`язок з надання останніх. У зв`язку з ненаданням документів було встановлено порушення ст. 121 Податкового кодексу України (далі ПК України). З огляду на викладене, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю,

03.11.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №13622/23), у якій останній наголошує на тому, що перевірка призначена та проведена з порушенням вимог податкового законодавства, а запит не відповідає приписам п. 85.4 ст. 85 ПК України. Також, представник позивач додатково наголошує на тому, що розгляд його заперечень на акт перевірки здійснений неуповноваженою особою. З огляду на викладене, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх повністю.

21.11.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх. №14417/23), в яких останній підтримав позовні вимоги та просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні, призначеному на 28.11.2023, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні, призначеному на 28.11.2023, заперечив проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю з причин, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 09.06.2023 №2791-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Виналь» (код ЄДРПОУ: 41146771)» Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено перевірку ТОВ «Виналь» за адресою м. Синельникове, вул. Космічна, 1в, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів з 12.06.2023 тривалістю не більше 10 діб.

12.06.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було надано вимогу про надання ТОВ «Виналь» копій документів, завірених належним чином, зокрема, документів, що підтверджують обсяги використання тари, матеріалів для укупорки, показники щодобових витрат енергоносіїв та води.

14.06.2023 ТОВ «Виналь» направило Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області лист від 13.06.2023 №610 щодо надання додаткових роз`яснень та уточнень. Останній зареєстрований Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 14.06.2023 за вх. №60601/ЕКПП.

Зі змісту вказаного листа вбачається, що позивач наголошував на необхідності деталізації Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області інформації, оскільки без чітко визначених часових проміжків як проведення самої перевірки, так і діяльності підприємства, за який здійснюється перевірка, ТОВ «Виналь», не обізнане, за який період необхідно надати документи та з якою конкретною метою (про які саме порушення йдеться в межах п. 85.4 ст.85 ПК України), а також, які документи необхідно надати.

Не отримавши відповідь від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до спливу терміну надання документів ТОВ «Виналь» листом від 21.06.2023 №648 надало наступні документи: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ліцензії на право виробництва та оптової торгівлі алкогольними напоями, довідку про внесення до ЄДР місця зберігання спирту, довідку про внесення до ЄДР місць зберігання оптових партій алкоголю, договори оренди приміщень та обладнання, накази про призначення посадових осіб, акти про відвантаження та приймання спирту за період з 12.06.2023 по 21.06.2023 та договори з цими контрагентами, товарно-транспортні накладні та накладні на внутрішнє переміщення готової продукції за період з 12.06.2023 по 21.06.2023, документи на експорт за період з 12.06.2023 по по 20.06.2023, змінні звіти (звіти виробництва за зміну) та накладні на передавання алкогольних напоїв з виробництва до складу готової продукції за період з 12.06.2023 по 20.06.2023. Також, на вимогу контролюючого органу, позивачем проведено інвентаризацію спирту, алкогольних напоїв та марок акцизного податку станом на 12.06.2023.

В свою чергу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт про результати фактичної перевірки від 22.06.2023 №2351/04-36-09-01/41146771, яким встановлено порушення п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 ПК України, за які передбачена відповідальність згідно п. 121.1 ст. 121 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки не був вручений платнику податків, про що свідчить відсутність підпису посадової особи платника податків в акті перевірки, а також, в матеріалах справи відсутній акт про відмову від підписання акту перевірки з боку посадових осіб позивача.

Не погодившись з висновками акта перевірки, позивач надав заперечення на акт перевірки від 11.07.2023 №11-07/23/В.

За результатом розгляду вказаних заперечень Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено лист від 21.07.2023 №50117/6/04-36-09-01-11 про надання інформації, відповідно до якого висновки, викладені в акті перевірки 22.06.2023 №2351/04-36-09-01/41146771 відповідають вимогам чинного законодавства.

В подальшому відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 28.07.2023 №722/32-00-07-08-20, за яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 2040,00 грн, правомірність якого є предметом спору у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке

Оскаржуючи наслідки проведення контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (пп. 21.1.1, пп. 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України).

При цьому, відповідно до положень пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пункт 75.1 статті 75 ПК України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3 п.75.1. ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Таким чином, посадові особи контролюючого органу наділені повноваженнями щодо проведення перевірки, повнота яких обмежена обов`язками контролюючого органу та способами й методами реалізації своїх владних функцій. Так, реалізуючи свої права щодо проведення фактичної перевірки, контролюючий орган обмежений предметом перевірки, строком перевірки та періодом, що перевіряється.

Відповідно до положень п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення, таких документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

З зазначеного вбачається, що період, який перевіряється за відповідним наказом на проведення перевірки не є всеосяжним, а повинен обмежуватись чітко встановленим темпоральним проміжком часу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.09.2018 у справі №826/14478/17, провадження №К/9901/56090/18, вказавши, що зазначення у наказі на перевірку лише ст. 102 ПК України є недостатнім для виникнення у платника податків відчуття правової визначеності при здійсненні податковим органом контролю відносно нього. До того ж, платник податків має право бути обізнаним й щодо тривалості проведення фактичної перевірки, що передбачає визначення чіткого строку, а не цитування положень п.82.3 ст. 82 ПК України.

Зі змісту статей 75, 80 ПК України встановлено, що особливістю фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно з робочим графіком суб`єкта господарювання.

В той же час, перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому, такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Керуючись вказаними приписами, контролюючий орган зазначає в акті перевірки, що період, який перевіряється, - це проміжок часу з 12.06.2023 по 21.06.2023. Тобто, проміжок часу з дати початку фактичної перевірки до її закінчення.

В свою чергу, в наказі на проведення фактичної перевірки від 09.06.2023 №2791-п зазначено « Період діяльності, який буде перевірятись: згідно ст. 102 Податкового кодексу строк проведення перевірки: не більше 10 діб». Тобто, невизначений проміжок 1095 днів, який обраховується з невизначеної дати у минуле.

З викладеного суд констатує, що вказані періоди перевірки у акті перевірки та у наказі на проведення перевірки не збігаються.

Відповідно до положень п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Таким чином, приписами чинного законодавства передбачений чіткий імперативний порядок дій контролюючого органу під час вручення акта перевірки, який передбачає надання останнього для підписання посадовій особі платника податків. Факт вчинення вказаної дії підтверджується або відповідним записом посадової особи платника податків або актом, складеним контролюючим органом про відмову від підпису платником податків.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом було порушено зазначену вимогу, адже акт перевірки не містить підпису посадової особи позивача і відповідачем не було складено акт про відмову від підпису. Враховуючи зазначене, контролюючим органом було порушено порядок оформлення акту перевірки.

Разом з тим, в порушення приписів Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020 №470, згідно яких заперечення на акт перевірки повинні розглядатись уповноваженим на те органом, а саме відповідачем, а не Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Також, суд наголошує на тому, що ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення ПК України, а зазначення конкретно-визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки, з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі №820/4894/18 від 04.12.2018, у справі №820/4891/18 від 18.12.2018, у справі №820/4895/18 від 18.12.2018, у справі №820/4893/18 від 05.03.2019, у справі №1440/2045/18 від 11.06.2019.

Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема, документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Аналіз вищевказаних правових норм свідчить про те, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому, за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме: спочатку провести податкову перевірку.

Нормами ПК України встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Вказана правова позиція викладена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа №826/12651/14), від 27.01.2015 (справа №21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа №1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа №808/1746/15), від 04.02.2019 (справа №807/242/14).

При цьому, суд не повинен надавати оцінку правомірності спірного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №160/8859/18 та від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17.

Отже, у разі недотримання вимог закону щодо процедури проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави для прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Таким чином, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стосовно застосування штрафної санкції в розмірі 2040,00 грн за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому, згідно з положеннями п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Приписами п. 85.8 ст. 85 ПК України закріплено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

З системного тлумачення зазначених вище норм права вбачається, що посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмета перевірки і свідчать про порушення законодавства. При цьому, підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Так, в межах фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вручено позивачу запит від 12.06.2023 про надання копій документів, зокрема, залишків тари, укупорки, показників лічильників. В свою чергу, останній не є запитом документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства в розумінні п. 85.4 ст. 85 ПК України, оскільки, в ньому відсутнє посилання на будь-які порушення, в зв`язку з виявленням яких вимагається надання копій документів, та конкретний перелік документів, копії яких вимагається надати (з зазначенням реквізитів документів), а відтак, у позивача був відсутній обов`язок та правові підстави для надання необхідних документів.

Зважаючи на те, що зі змісту наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.06.2023 №2791-п вбачається, що предметом фактичної перевірки є питання дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, запити податкового органу щодо залишків тари, укупорки, показників лічильників не стосується предмету вказаної перевірки, а тому, їх витребування не є правомірним.

При цьому, відповідно до положень п. 85.6 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Піддаючи тлумаченню вказану норму права, можна зробити однозначний висновок, що остання є імперативною та визначає чіткий та послідовний характер дій контролюючого органу, що виражається у складанні відповідного акту про відмову у надані документів. Складання останнього не ставиться в залежність від форми, в якій платник податків виразив відмову у наданні документів. А відтак, твердження відповідача в повній мірі не відповідають вимогам чинного законодавства.

До того ж, суд звертає увагу, що відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з письмової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.06.2023 про надання копій документів, остання була підписана головними державними інспекторами О.Василенко, Г.Мухачовою і О.Артеменко, разом з тим, за змістом п. 73.3 ст. 73 ПУ України, запит про надання документів підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Отже, письмова вимога контролюючого органу була оформлена з порушенням порядку щодо оформлення такого запиту, встановленого нормами п. 73.3 ст. 73 ПК України, а тому, позивач був звільнений від обов`язку надавати відповідь на запит відповідача.

Виходячи з вищенаведеного, відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію згідно оскарженого податкового повідомлення - рішення.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б підтверджували правомірність оскарженого рішення відповідач як суб`єкт владних повноважень суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2684,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1В; ідентифікаційний код юридичної особи 41146771) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49000, м. Дніпро, пр-т О.Поля, буд. 57; ідентифікаційний код юридичної особи 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.07.2023 №722/32-00-07-08-20 (форми «ПС»).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49000, м. Дніпро, пр-т О.Поля, буд. 57; ідентифікаційний код юридичної особи 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1В; ідентифікаційний код юридичної особи 41146771) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 08.12.2023.

Суддя О.В. Царікова