Рішення

від 13.03.2024 по справі 160/1499/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року Справа № 160/1499/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до Державного підприємства «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості та продуктів органічного синтезу»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості та продуктів органічного синтезу» про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг в сумі 22160,94 грн., який виник внаслідок несплати грошових зобов`язань нарахований контролюючим органом самостійно. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги та стягнути наявний у відповідача податковий борг.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було повернуто позивачу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023 року у справі №160/1499/23 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року в адміністративній справі №160/1499/23 скасовано, матеріали справи №160/1499/23 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

08.01.2024 року справа надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду та згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи від 08.01.2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Дєєву М.В.

09.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копія ухвали про відкриття провадження була направлена на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення

23.01.2024 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», який долучений до матеріалів справи.

Згідно Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» від 05 березня 2009 року №270 (зі змінами та доповненнями), поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі неможливості їх вручення, у тому числі, у разі адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч.11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Будь-яких клопотань та відзиву на позов у встановлений судом строк до суду не надходило, причин поважності його неподання також не повідомлено.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості та продуктів органічного синтезу» перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

В інтегрованих картках платника податків Державного підприємства «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості та продуктів органічного синтезу» обліковується податковий борг у сумі 22160,94 грн, а саме:

- заборгованість по податку на додану вартість виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 11568,14 грн, згідно: - податкового повідомлення-рішення №0003331201 від 29.03.2017 року, термін сплати 27.05.2017 року на суму 1308,14 грн; - податкового повідомлення-рішення №0067051208 від 27.03.2018 року, термін сплати 30.05.2018 року на суму 2 100,00 грн; - податкового повідомлення-рішення №0242731208 від 25.09.2018 року, термін сплати 21.11.2018 року на суму 1 020,00 грн.; - податкового повідомлення-рішення №0013415541 від 11.12.2018 року, термін сплати 25.04.2019 року на суму 2 040,00 грн; - податкового повідомлення-рішення №0010595541 від 03.12.2018 року, термін сплати 25.04.2019 року на суму 1 020,00 грн; - податкового повідомлення-рішення №0025545541 від 01.04.2019 року, термін сплати 24.05.2019 року на суму 2 040,00 грн; - податкового повідомлення-рішення №0037855541 від 14.05.2019 року, термін сплати 29.06.2019 року на суму 2 040,00 грн;

- заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 4 080,00 грн., згідно: - податкового повідомлення-рішення №0004391202 від 03.05.2017 року, термін сплати 29.06.2017 року на суму 1 020,00 гри.; - податкового повідомлення-рішення №0096801228 від 03.05.2018 року, термін сплати 17.06.2018 року на суму 1 020,00 грн.; - податкового повідомлення-рішення №0038835543 від 17.05.2019 року, термін сплати 05.07.2019 року на суму 1 020,00 грн.; - податкового повідомлення-рішення №0028965530 від 05.05.2020 року, термін сплати 18.06.2020 року па суму 1 020,00 грн;

- заборгованість по екологічному податку виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 6 512,80 грн., згідно: - податкового повідомлення-рішення №0002211203 від 14.03.2017 року, термін сплати 04.05.2017 року на суму 3 452,80 грн.; - податкового повідомлення-рішення №0098891228 від 29.12.2017 року, термін сплати 16.02.2018 року на суму 2 040,00 грн.; - податкового повідомлення-рішення №0088391228 від 23.04.2018 року, термін сплати 14.05.2018 року на суму 1 020,00 грн.

Відповідач у добровільному порядку не погашає вищевказаний податковий борг, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Пунктом 16.1 статті 16 Податковим кодексом України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку податку на додану, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача направлялася податкова вимога від 04.11.2014 року №4803-25, яка надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення.

Відповідачем до суду не надано належних доказів сплати податкового боргу у добровільному порядку.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як передбачено підпунктом 20.1.19 пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Станом на день вирішення спору доказів на підтвердження сплати податкового боргу або скасування рішень на підставі яких виник податковий борг, до суду не надано.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Державного підприємства «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості та продуктів органічного синтезу» (51909, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Горобця, буд.2, код ЄДРПОУ 04687867) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості та продуктів органічного синтезу» (код ЄДРПОУ 04687867) податковий борг до бюджету у розмірі 22160,94 грн. (двадцять дві тисячі сто шістдесят гривень дев`яносто чотири копійки) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв