Рішення

від 11.03.2024 по справі 320/46457/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 року справа №320/46457/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за період з 02.11.2022 по 31.01.2023 у розмірі до 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за період з 02.11.2022 по 31.01.2023, виходячи з її розміру до 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за період з 02.11.2022 по 31.01.2023 у розмірі до 100000 грн, за період перебування останнього на лікуванні після поранення у хірургічному відділенні.

Ухвалою від 17.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав.

Розгляд справи по суті відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу та 20.03.2022 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Мар`їнка Донецької області потрапив в зону артилерійського обстрілу, як наслідок, отримав поранення.

ВЛК Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України проведено медичний огляд ОСОБА_1 та встановлено, що поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 18.04.2022 №156.

Актом №233-22 форми Нвс-5 розслідування нещасного випадку, що ставця 20.03.2022 в 1 прикордонному загоні, затвердженому 25.07.2022 начальником НОМЕР_2 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, встановлено, що нещасний випадок, який стався з водієм-електриком групи з ремонту та обслуговування інженерних технічних засобів охорони кордону відділення інженерного забезпечення НОМЕР_3 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , вважається таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби. Також складено і затверджено Акт форми Ннвс-1.

За фактом отриманих травм та поранень позивач перебував на лікуванні в медичних закладах охорони здоров`я у період з 20.03.2022 по 31.01.2023, однак відповідач нарахував та виплатив йому додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 лише за період з 20.03.2022 по 01.11.2022 виходячи з її розміру до 100000 грн, однак за період перебування його на стаціонарі в хірургічному відділенні з 02.11.2022 по 31.01.2023 такої допомоги відповідач не виплатив.

01.05.2023 позивачем звернувся до відповідача із заявою про виплату йому у повному обсязі додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн на місяць, за період перебування останнього на стаціонарі в хірургічному відділенні з 02.11.2022 по 31.01.2023, однак відповідач відмовив позивачу у виплаті такої допомоги, посилаючись на те, що таке лікування позивача проводилось не вперше.

Позивач вважаючи, що відповідач не за весь період перебування його у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що згідно ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII військовослужбовці - особи, які проходять військову службу. Звання солдат відноситься до рядового складу посад військовослужбовців (ст. 5 Закону 2232-XII)

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

01.04.2022 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни до вказаної вище постанови КМУ №168, згідно яких до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 №400 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168» - ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Таким чином, особи, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії включаються до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Необхідно зазначити, з метою організації правильності застосування норм чинного законодавства, а саме пункту 2-1 Постанови №168 та регулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям ДПСУ додаткової винагороди під час дії воєнного стану Адміністрацією Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація ДПСУ) було прийнято наказ № 628/0/81-22-АГ від 19.12.2022 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», положення якого застосовувались з 01.12.2022 по 31.01.2023, тобто діяли у період спірних правовідносин.

Таким чином з метою регулювання правовідносини щодо різних виплат, передбачених постановою КМУ №168 для військовослужбовців Держприкордонслужби, впродовж 2022-2023 років нормативно-правові акти однакової юридичної сили (накази) приймалися різними центральними органами виконавчої влади - як МВС України (від 22 червня 2022 року № 383, від 26 січня 2023 року № 3), так і Адміністрацією Держприкордонслужби (30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ).

Предмети правового регулювання даних наказів у спірному періоді формально не співпадали, хоча правових підстав для їх розподілу у 2022 році та перерозподілу у 2023 році між МВС та Адміністрацією Держприкордонслужби не існувало.

Вирішуючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ суд погоджується з доводами позивача про необхідність їх державної реєстрації як нормативно-правових актів.

Так, пунктом 1 Указу Президента України Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади від 3 жовтня 1992 року N 493/92 установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пунктів 2 та 3 того самого Указу державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Згідно з п.2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов`язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб`єкта нормотворення.

Пунктом 15 того самого Положення визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Враховуючи, що накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ містять норми, які зачіпають права громадян - військовослужбовців на отримання додаткової винагороди, встановлюють організаційно-правовий механізм реалізації таких прав, ці накази підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Судом не встановлений факт такої реєстрації, відтак зазначені накази не можуть вважатися такими, що набрали чинності та підлягають застосуванню, тому .

Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, позивач у спірному періоді з 02.11.2022 по 31.01.2023 дійсно перебував на лікуванні у стаціонарні в хірургічному відділенні, що підтверджується випискою №3284/485 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України, тому у відповідності до положень Постанови №168 позивач має право на виплату йому додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн на місяць, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, зокрема, за період з 02.11.2022 по 31.01.2023.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що командир Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України зобов`язаний включити позивача до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн на місяць, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, зокрема, за період з 02.11.2022 по 31.01.2023, тому позов у цій частині позовних вимог підлягає до задоволення.

Однак, позовна вимога позивача про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену частину додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за період з 02.11.2022 по 31.01.2023, виходячи з її розміру до 100000 грн - не підлягає до задоволення, оскільки такий обов`язок з виплати додаткового винагороди позивачу виникне у Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України у майбутньому, тобто лише після видання її командиром наказу про включення позивача до наказу про виплату йому такої додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн на місяць, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. Крім того, відповідно до п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 2005.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги суд вважає частково обґрунтованими, в зв`язку із чим адміністративний позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність командира Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не включення ОСОБА_1 до наказу про виплату йому додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн на місяць, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) з 02.11.2022 по 31.01.2023.

3. Зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України включити ОСОБА_1 до наказу про виплату йому додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн на місяць, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) з 02.11.2022 по 31.01.2023.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (ідентифікаційний код: 14321469, місцезнаходження: 03110, м. Київ. вул. Народна, 54-а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Білоноженко М.А.