Ухвала

від 12.03.2024 по справі 420/2467/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2467/24

У Х В А Л А

12 березня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного клопотання позивача про витребування доказів,-

В С Т А Н О В И В:

22.01.2023 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням положення пункту 23 "Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій", який був затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1;

- зобов`язати Головне управління ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року на підставі довідки Одеського обласного ТЦК та СП від 27 листопада 2023 року про розмір грошового забезпечення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року залишено без руху адміністративний позов.

Судом встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі вказано, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

05.02.2024 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позов.

Разом із даною заявою позивачем, зокрема, подано до суду уточнений позов, в якому ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ щодо не здійснення перерахунку військової пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Одеського обласного ТЦК та СП № ЮО 108079 від 27 листопада 2023 року про розмір грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління ПФУ здійснити перерахунок та виплату військової пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року на підставі довідки Одеського обласного ТЦК та СП від 27 листопада 2023 року № ЮЮ 108079 про розмір грошового забезпечення із збереженням обчислення основного розміру пенсії як 90 % відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленого для осіб, що втратили працездатність та здійснити виплату нарахованих сум.

Ухвалою суду від 09.02.2024 року прийнято до розгляду позов та відкрито провадження по справі.

04.03.2024 року від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з такого.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1 та 2 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак, в порушення п.4 ч.2 вимог вказаної статті, позивачем не зазначено заходи, які він самостійно вжив для отримання доказів, які ОСОБА_1 просить суд витребувати, до суду не надано доказів вжиття таких заходів, та не повідомлено причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Керуючись ст.ст.73, 74, 77, 79, 80, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

СуддяКорой С.М.