Справа № 420/5415/24
УХВАЛА
13 березня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВОСАН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВОСАН» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника рішення від 20 липня 2022 року № 38249, 04 серпня 2022 року № 39645, 16 серпня 2022 року № 40816, 30 серпня 2022 року № 42422, 08 вересня 2022 року №43691;
- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВОСАН» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Ухвалою суду від 26.02.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
08.03.2024 року від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуальних строків звернення до суду. В обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду із цим позовом зазначено, що через введення воєнного стану у позивача був обмежений доступ до електронного кабінету платника податків, що не дозволяло провести належний аудит діяльності підприємства. Тому сторона позивача наголошує, що в умовах збройної агресії російської федерації основні зусилля та робочий час підприємства були спрямовані на забезпечення здійснення виробничих процесів, що дозволяло здійснювати господарську діяльність, сплачувати податки, зберігати робочі місця та допомагати Збройним Силам України. На пропуск позивачем строку звернення до суду також вплинули значна кількість податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, відмовлено у реєстрації або відмовлено у задоволенні скарги підприємства на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому позивач першочергово вживав заходи щодо адміністративного оскарження таких рішень податкового органу.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.
Процесуальний закон не дає визначення терміна "поважні причини".
При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: «Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим».
Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
Кажучи про принцип рівності сторін, суд указує, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 р. № 3932/02, § 22).
Відповідно до прецедентного права Суду рішення судів і трибуналів повинні бути належним чином мотивовані. Ступінь цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення, що повинно бути визначено у світлі конкретних обставин справи (справа "Гарсія Руїз проти Іспанії", § 26).
Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.
Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Згідно з ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли з 20.07.2022 року, однак, до суду з цим позовом позивач звернувся лише 19.02.2024 року, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження рішень у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду з поважних причин.
Водночас слід відзначити, що надані товариством докази, які слугували підставою для пропущення строку звернення до суду, не можуть вважатись поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У цій справі позивач зазначає, що пропуск ним строку звернення до суду, який становить один рік та сім місяців від дати, коли ТОВ «СЕРВОСАН» дізналось про порушення своїх прав, зумовлений поважними причинами, які, якщо їх узагальнити, зводяться до наступного:
- з 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан, у зв`язку з чим у позивача був обмежений доступ до електронного кабінету платника податків;
- після введення в Україні воєнного стану, основні зусилля та робочий час підприємства були спрямовані на забезпечення здійснення виробничих процесів;
- значна кількість податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.
Перевіривши наведене позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд знаходить його таким, що у повному обсязі ґрунтується на суб`єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин. Водночас зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки.
З приводу посилань ТОВ «СЕРВОСАН» на обставини введення воєнного стану суд зазначає, що такі обставини дійсно можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Проте, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній і послідовній практиці Верховного Суду.
Водночас скаржник не вказує, яким саме чином введення воєнного стану спричинило пропуск ним строку звернення до суду майже на два роки з дня прийняття відповідачем рішення за результатами подання ТОВ «СЕРВОСАН» податкових накладних на реєстрацію.
Більше того, позивач самостійно зазначає, що з липня 2022 року першочергово вживав заходи щодо адміністративного оскарження таких рішень податкового органу. Такі доводи ні в умовах воєнного стану, ні в звичайних умовах не можуть бути визнані такими, що не залежать від особи, яка пропустила строк.
З приводу посилань скаржника на постанову Верховного Суду від 29 вересня 2022 року по справі №500/1912/22, суд зазначає наступне. Так, у наведеній позивачем справі перебіг шестимісячного строку звернення до суду із позовом сплинув 01 квітня 2022 року, але позивач звернувся до суду першої інстанції 26 квітня 2022 року, у зв`язку з чи суд першої інстанції, якого підтримав апеляційний суд, залишив позов без розгляду. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, звернув увагу судів на неврахування того, що позивач є учасником бойових дій та був мобілізований у першу хвилю. Ці обставини у сукупності із строком, що був пропущений (26 днів), слугували підставою для висновку, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що сукупність обставин у цій справі вказує на те, що ТОВ «СЕРВОСАН» у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданого законом процесуального права на подання адміністративного позову. Належних доказів на підтвердження наявності обмежень для підготовки позову у період з 20 липня 2022 року по 20 січня 2023 року не було надано до суду.
Така поведінка позивача не може бути визнана сумлінною, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВОСАН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення повернути позивачеві.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2024 |
Оприлюднено | 15.03.2024 |
Номер документу | 117628958 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Бутенко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні