Рішення

від 12.03.2024 по справі 460/13779/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2024 року м. Рівне№460/13779/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Рівненського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня у 2022 році в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язання здійснити таке нарахування та виплату допомоги у належному розмірі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має статус учасника бойових дій. Повідомлено, що в 2022 році відповідач виплатив йому спірну допомогу в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, на підставі пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України. Водночас стверджує, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 позивач набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. За наведених обставин, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду не надходило. Відтак, в силу вимог ч.6 ст.162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12.06.2017.

В 2022 році позивачу виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня як учаснику бойових дій в розмірі 1491 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, якою просив здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

У відповідь на вказане звернення відповідач листом повідомив позивачу, що Центром проведено нарахування та виплату позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня за 2022 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у належному розмірі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ). Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Статтею 12 вказаного Закону №3551-XII встановлені пільги учасникам бойових дій.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Як визначено статтею 17 вищезгаданого Закону, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Підпунктом б підпункту 1 пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину п`яту статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої, разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Надалі Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною першою статті 17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".

Так, Кабінет Міністрів України у постанові КМУ від 07.05.2022 №540 Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (а саме, у додатку до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань) установив, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: - I групи - 4421 гривня; - II групи -3906 гривень; - III групи - 3391 гривня.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України вказав у вищезазначеному рішенні, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, закріпленому у статті 8 Конституції України.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення, відповідно до частини другої статті 152 Конституції України.

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відтак, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частиною п`ятою якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021№1928-IX установлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні.

За таких обставин, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2022 році становить 9670 гривень.

Отже, виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 1491 грн не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання цієї допомоги у належному розмірі.

Враховуючи те, що разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі. Жодних доказів нарахування та виплати позивачу спірної грошової допомоги у належному розмірі відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Таким чином, у спірних правовідносинах права позивача протиправно порушені бездіяльністю відповідача, що полягає у нездійсненні нарахування і виплати позивачу як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи те, що в ході розгляду цієї справи судом встановлено протиправність бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах, то наявні підстави для задоволення і похідної позовної вимоги - про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої у 2021 році суми допомоги.

Суд також враховує, що в силу вимог частин 1, 2, 3 статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на приписи вказаних норм, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як правового акту, який має вищу юридичну силу, ніж постанови КМУ від 07.05.2022 №540.

Суд наголошує, що згідно з частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Рівненський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Рівненського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Рівненський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої у 2022 році суми допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Рівненський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. 16 липня, 79,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 05392737)

Суддя Д.Є. Махаринець