Рішення

від 13.03.2024 по справі 500/8340/23

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8340/23

13 березня 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гарнізонної військово-лікарської комісії Національного військово-медичного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» про визнання протиправною та скасування постанови, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - адвоката Сагайдака В.В., надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Гарнізонної військово-лікарської комісії Національного військово-медичного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії Національного військово-медичного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 20.09.2023 №17850.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач призваний у Збройні Сили України та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . У зв`язку з погіршенням стану здоров`я у вересні 2023 року позивача було звільнено від виконання обов`язків військової служби та направлений на проходження медичного огляду. В період вересня 2023 року відповідач провів медичний огляд позивача, про що видано постанову у формі довідки військово-лікарської комісії Національного військово-медичного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 20.09.2022 №17850. Позивач зазначає, що відповідно до вказаної довідки військово-лікарської комісії йому встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба І ст. СНО, обмежений міжхребцевий остеохондроз, спондилоартроз шийного відділу хребта, ізольований міжхребцевий остеохондроз і спондилоартроз грудного та поперекового відділу хребта, ускладнений протрузіями та килами міжхребцевий дисків з нефіксованим С-подібним лівобічним сколіозом І ст. грудного відділу, функціональною нестабільністю І ст. в СЗ-С4, С4-С5 сегментах, больовим синдромом незначному порушенні функції, хронічна дискогенна L5-S1 радикулопатія у фазі ремісії незначним порушенням функції, хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість сприйняттям шепітної мови 4 м на праве вухо, 1 м на ліве вухо та пресбіопія. Зазначено, що такі захворювання пов`язані з проходженням військової служби, однак, визнано придатним військової служби.

Позивач не погоджується з результатами та висновками обстеження та медичного огляду, оскільки вважає, що зазначений у постанові висновок про визнання його придатним до військової служби є протиправним, сформованим без проведення належного медичного огляду та обстеження, а також необґрунтованим, позаяк, членами ВЛК скарги на стан здоров`я позивача було проігноровано, а огляду хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, отоларингологом, стоматологом, дерматологом та іншими спеціалістами, - взагалі проведено не було, хоча такий огляд прямо передбачено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Позивач вказує, що його теперішній стан здоров`я не дозволяє йому виконувати встановлені статутами, посадовою інструкцією службові обов`язки з його військової спеціальності у Збройних Силах України, а подальше проходження військової служби ставить під загрозу його життя та здоров`я, з огляду на що звернувся із даним позовом в суд.

Ухвалою суду від 01.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

Вказаною ухвалою суд зобов`язав відповідача разом із поданням відзиву подати суду докази, на підставі яких було прийнято оскаржену постанову (довідку) військово-лікарської комісії щодо проходження позивачем військово-лікарської комісії, в тому числі, але не виключно, належним чином засвідчену копію картки обстеження та медичного огляду позивача, та інші докази огляду позивача усіма лікарями військово-лікарської комісії.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ доставлено до електронного кабінету суб`єкта владних повноважень 01 січня 2024 року, однак, у встановлений судом строк відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Ухвалою від 19.02.2024 суд повернув без розгляду заяву ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами справи №500/8340/23, з підстав ненадання суду доказів на представництво інтересів відповідача.

21.02.2024, на адресу суду надійшло клопотання відповідача про надання копій документів, вказаних судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а саме: копії оскарженої довідки військово-лікарської комісії №17850 від 20.09.2023, копії ехокардіографії №140, копії досліджень ЛОР клініки від 15.09.2023, копії результатів ультразвукової діагностики, копії документу з діагнозом травматолога на ВЛК від 18.09.2023, копії рентгенівського дослідження №8864 від 18.09.2023, остання сторінка картки обстеження та медичного огляду (додаток 13 Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України) починаючи з розділу «Результати медичного обстеження спеціалістами» із відмітками лікарів, які проводили медичний огляд позивача (арк. справи 37-48).

Слід зазначити, що відзиву на адміністративний позов суб`єктом владних повноважень до суду не подано, інших заяв від учасників на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Як слідує з матеріалів справи та не спростовується учасниками, позивач ОСОБА_1 , 1979 року народження, є військовослужбовцем за мобілізацією у військовому званні старший сержант (військова професія командир відділення), який з лютого 2023 призваний у Збройні Сили України Тернопільським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Тернопільської області. Позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

З матеріалів справи слідує, що в період з 23.08.2023 по 04.09.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Бородянській центральній районній лікарні із діагнозом: гострий двобічний попереково-крижовий радикулоневрит, виражений больовий синдром, статико-динамічні порушення на фоні ускладненого остеохондрозу хребта. Артеріальна гіпертензія ІІ ступеня (арк. справи 16).

Після виписки з медичного закладу позивача (з 10 по 20 вересня 2023 року) направлено на проведення військово-лікарської експертизи щодо визначення придатності до військової служби за станом здоров`я у гарнізонній військово-лікарської комісії Національного військово-медичного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» на предмет придатності до подальшого проходження військової служби.

Відповідно до постанови гарнізонної військово-лікарської комісії Національного військово-медичного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», оформленої довідкою №17850 від 20.09.2023, діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):

«Гіпертонічна хвороба І ст. СН0. Обмежений міжхребцевий остеохондроз, спондилоартроз шийного відділу хребта, ізольований міжхребцевий остеохондроз, спондилоартроз грудного та поперекового відділу хребта, ускладнене протрузіями та килами міжхребцевих дисків з нефіксованим С-подібним лівобічним сколіозом І ст. грудного відділу, функціональною нестабільність І ст. в СЗ-С4, С4-С5 сегментах, больовим синдромом при незначному порушенні функції. Хронічна дискогенна L5-S1 радикулопатія у фазі ремісії з незначним порушенням функції. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови 4 м на праве вухо, 1 м на лі вухо. Пресбіопія. Захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статей 64-в, 23-в, 39-г графи II Розкладу хвороб, придатний до військової служби» (арк. справи 15, 45).

Не погодившись з правомірністю такого висновку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Спірні відносини врегульовані Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21.10.1993 (далі Закон - №3543-XII), який визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частини перша та друга статті 2 цього Закону).

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402).

Положеннями пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 регламентовано, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 визначено, що військово-лікарська експертиза це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі ДІВ), компонентами ракетного палива (далі КРП), джерелами електромагнітних полів (далі ЕМП), лазерного випромінювання (далі ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Нормами пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 закріплено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно із пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Положеннями підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

Згідно із підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Відповідно до положень підпункту 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно із підпунктом 2.6.1 пункту 2.6. глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.

Перелік військових лікувальних закладів, військових частин, лікувально-профілактичних закладів, в яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК на наступний календарний рік затверджує голова ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів (підпункт 2.6.6. пункту 2.6. глави 2 розділу І Положення №402).

Згідно з пунктом 2.4.5 Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників.

За приписами пунктів 1.1, 1.2 Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (додаток 3).

Відповідно до пункту 6.6 Положення №402 військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом.

Згідно із положеннями пунктів 20.1-20.2 Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.

Відповідно до положень підпункту «г» пункту 20.3 Положення №402 визначено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови, зокрема, такого змісту: «Обмежено придатний до військової служби». Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах. З метою медичної та соціальної реабілітації зазначені особи можуть бути переоглянуті госпітальними (гарнізонними) ВЛК ВМКЦ, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби.

Згідно з пунктом 20.4 Положення №402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «обмежено придатний до військової служби».

За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: «обмежено придатний до військової служби»; «придатний до військової служби».

У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову «придатний до військової служби», за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.

Згідно із пунктами 21.1, 21.2 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби штатні ВЛК.

Положеннями пункту 22.7 Положення №402 встановлено, що Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

Відповідно до пункту 22.12 Положення №402 постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду. Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що з 23.08.2023 позивач 13 днів перебував на стаціонарному лікуванні у Бородянській центральній районній лікарні із діагнозом: гострий двобічний попереково-крижовий радикулоневрит, виражений больовий синдром, статико-динамічні порушення на фоні ускладненого остеохондрозу хребта. Артеріальна гіпертензія ІІ ступеня (арк. справи 16). Станом на 04.09.2023 його було виписано із закладу.

Надалі, після виписки з медичного закладу, в період з 10 по 20 вересня 2023 року, щодо позивача проведено військово-лікарську експертизу на визначення придатності до військової служби за станом здоров`я.

Вказану експертизу проведено гарнізонною військово-лікарською комісією Національного військово-медичного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», яка згідно із підпунктом 2.6.1 пункту 2.6. глави 2 розділу І Положення №402 належить до позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій.

Так, постановою гарнізонної військово-лікарської комісії Національного військово-медичного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», оформленою довідкою від 20.09.2023 №17850, під час проведеного медичного огляду позивача діагностовано такі захворювання:

гіпертонічна хвороба І ст. СН0. Обмежений міжхребцевий остеохондроз, спондилоартроз шийного відділу хребта, ізольований міжхребцевий остеохондроз, спондилоартроз грудного та поперекового відділу хребта, ускладнене протрузіями та килами міжхребцевих дисків з нефіксованим С-подібним лівобічним сколіозом І ст. грудного відділу, функціональною нестабільність І ст. в СЗ-С4, С4-С5 сегментах, больовим синдромом при незначному порушенні функції. Хронічна дискогенна L5-S1 радикулопатія у фазі ремісії з незначним порушенням функції. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови 4 м на праве вухо, 1 м на лі вухо. Пресбіопія.

Комісія дійшла висновку, що ці захворювання позивача пов`язані з проходженням військової служби, та керуючись статтями 64-в, 23-в, 39-г графи II Розкладу хвороб комісією його визначено таким, що придатним до подальшого проходження військової служби.

Відповідачем надано суду документи в підтвердження проведення досліджень стану здоров`я позивача після перебування його на стаціонарному лікуванні у лікарні, зокрема, копії ехокардіографії №140, копії досліджень ЛОР клініки від 15.09.2023 щодо слуху позивача, копії результатів ультразвукової діагностики селезінки, нирок, щитоподібної залози, копії рентгенівського дослідження №8864 від 18.09.2023 щодо хребта позивача, копії документу з діагнозом травматолога на ВЛК від 18.09.2023, а також відмітки комісії про обстеження позивача спеціалістами, а саме: терапевт 11.09.2023, хірург 11.09.2023, невропатолог 15.09.2023, офтальмолог 12.09.2023, отоларинголог 13.09.2023, травматолог 18.09.2023.

Позивач стверджує про те, що оскаржена постанова сформована відповідачем без проведення належного медичного огляду та обстеження, та без врахування скарг позивача на стан його здоров`я. Покликаючись на встановлені відповідачем діагнози (наявності іншої інформації про стан здоров`я позивача, медичних висновків, тощо позивачем не надано) позивач вказує, що факт непридатності до військової служби «видно неозброєним оком», однак не взято до уваги відповідачем.

Суд зазначає, що будь-яких конкретних доказів ігнорування відповідачем при винесенні оскарженої постанови фактів стану здоров`я, які не сумісні із несення ним військової служби суду не представлено та судом не здобуто.

Підстави вважати, що встановлені військово-лікарською експертизою діагнози позивача на предмет їх відповідності Розкладу хвороб, також відсутні, позаяк позивач та його представник погоджуються із ними та не спростовують їх.

Також в позові зазначено, що позивач звертався до відповідача із заявою про забезпечення повторного медичного огляду та обстеження, перегляду оскаржуваної постанови, однак, зазначене звернення було пасивно проігноровано.

Водночас суд зазначає, що доказів такого звернення також суду не надано, а судом не здобуто.

Суд наголошує, що відповідно до приписів статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. При цьому статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. В той час як предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При розгляді даної судової справи процедурних порушень з боку ВЛК, які стали би безумовними підставами для скасування спірної довідки судом не встановлено, доказів неврахування відповідачем досліджень, висновків інших спеціалістів щодо стану здоров`я позивача, суду не представлено, доказів наявності інших (не діагнозтованих комісією) хвороб, які несумісні з несенням військової служби також не надано. Позивачем не надано жодного обґрунтування доводів щодо неналежного проведення медичного огляду, в чому проявилась така «неналежність»; ним не підтверджена обставина незастосування методу індивідуальної оцінки придатності до військової служби та наявність незаперечних даних щодо неможливості проходження ним військової служби, в той час як зроблено загальне покликання на те, що стан здоров`я позивача "видно неозброєним оком".

Суд зазначає, що існування тих чи інших обставин об`єктивної дійсності, на які покликається представник позивача в якості спростувань дій відповідача, підлягає підтвердженню у передбачений законом спосіб, позаяк саме таке підтвердження дає можливість суду з`ясувати правомірність/неправомірність дій суб`єкта владних повноважень.

При цьому, статтею 77 КАС України першочергово вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На переконання суду, пояснення сторони позивача, викладені у позовній заяві, стосуються лише тлумачення подій особи на власний розсуд, без будь-якого підтвердження предмету доказування.

При цьому слід наголосити, що в разі наявності сумніву щодо правильності висновку позаштатної гарнізонної ВЛК щодо придатності до військової служби позивач має право звернутись до штатної ВЛК, Регіональної ВКЛ, або до Центральної ВЛК Збройних Сил України у м. Київ, для перегляду висновку позаштатної ВЛК.

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 на Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Положеннями підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 визначено, що Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

З огляду на вищезазначене слідує, що госпітальна та гарнізонна ВЛК наділена вичерпним переліком повноважень i не уповноважена змінювати своє рішення. Позивач має право звернутися до регіональної ВЛК для проведення повторного або контрольного медичного огляду, а у разі не згоди з рішенням регіональної ВЛК звернутися зі скаргою до ЦВЛК.

Суд звертає увагу, що перегляд ЦВЛК постанов ВЛК є не способом досудового врегулювання спору, а є складовою частиною процесу проведення військово-лікарської експертизи, яка визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно підпункту 2.3.5. Положення №402 в судовому порядку можуть бути оскаржені постанови ЦВЛК. Відповідно до пункту 2.4.10 Положення №402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у Центральну військово-лікарську комісію (ЦВЛК) або у судовому порядку. Оскарження довідок гарнізонних військово-лікарських комісій, які належать до позаштатних постійно діючих ВЛК, до суду Положенням №402 не передбачено, саме тому спірна довідка і не містить роз`яснення порядку та способу її судового оскарження.

Обставин щодо оскарження позивачем постанови ВЛК до ЦВЛК судом не встановлено; підстави вважати, що спірна довідка ВЛК є протиправною за процедурою її прийняття - відсутні.

Суд зауважує, що у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові №820/5570/16 від 12.02.2021, при розгляді по суті спору у справах, в яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров`я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення №402.

Тобто, суд не може самостійно, на власний розсуд, надавати оцінку як діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, так і встановлювати причинний зв`язок захворювання із проходженням військової служби, оскільки означені питання не входять до повноважень суду, а є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії та інших спеціалізованих експертних установ.

Також, в межах адміністративного процесу не підлягає оцінці судом професійність дій лікарів - членів ВЛК, щодо застосування ними відповідних методів огляду скаржника, дослідження медичної документації, визначення діагнозів та їх причинно-наслідкового зв`язку.

Згідно із положеннями частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи правові висновки Верховного Суду, суд вважає, що у разі наявності у позивача сумніву щодо правильності висновку гарнізонної ВЛК щодо придатності до військової служби він має право звернутись до ЦВЛК для перегляду такої постанови, оформленої довідкою.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України). Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, то підстави для вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гарнізонної військово-лікарської комісії Національного військово-медичного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» про визнання протиправною та скасування постанови №17850 від 20 вересня 2023 року, оформленої довідкою військово-лікарської комісії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 13 березня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач: - Гарнізонна військово-лікарська комісія Національного військово-медичного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (місцезнаходження : вул. Госпітальна, 18, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 07773293).

Головуючий суддяМірінович У.А.