Рішення

від 13.03.2024 по справі 520/1858/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року № 520/1858/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Владислава Єгупенка,

за участю секретаря судового засідання Артема Чорного,

за участю:

представника позивача Демського В.Ю.,

представника відповідача - Головаш П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" (місто Харків, вул. Залютинська, будинок 6) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43983495; вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків) про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення рішення від 23.10.2023 р. №00335670702 про застосування штрафу у сумі 1 020.00 грн., скасувати податкове повідомлення рішення від 23.10.2023 р. №00335700702 про застосування штрафу у сумі 9 272.57 грн., скасувати податкове повідомлення рішення від 23.10.2023 р. №00335650702 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 2 285139.00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що на думку позивача, підлягають скасуванню.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 07.08.2023 р. №3297-п, виданого Головним управлінням ДПС у Харківській області, головним державним інспектором відділу перевірок у сфері торгівлі управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області Клочаном Русланом на підставі службового посвідчення ХР№000709 та головним державним інспектором відділу перевірок у сфері торгівлі управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області Філіним Дмитром на підставі службового посвідчення ХР№001014, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпункту 69.2 пункту 69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Промметсплав» (код ЄДРПОУ 25611992) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.07.2023 року №9179336939 (далі Декларація з ПДВ) від`ємного значення з податку на додану вартість, з урахуванням уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за звітній період червень 2023 (реєстраційний номер від 21.08.2023 № 9212084894).

Результати перевірки оформлені Актом від 20.09.2023 р. №28607/20-40-07-02- 05/25611992 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промметсплав» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість», згідно з висновком якого зазначено, що перевіркою дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року у Декларації від`ємного значення з ПДІЗ яким встановлено порушення ТОВ «Промметсплав»: 1) п.198.1, абзаців першого і другого пп.198.3, п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 ПК України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за червень 2023 року (р. 21) на суму 2 285 139 гривень. 2) п.201.10 ст.201, п.89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-3/1 із змінами та доповненнями, в результаті чого несвоєчасно зареєстровані податкові накладні на суму ПДВ 4 628,40 грн. та податкові накладні з загальним обсягом постачання без ПДВ на суму 14 489 653,69 грн. 3) п. 44.5 ст. 44, п 121.1 ст. 121 ПК України, в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

02.11.2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" отримало від Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України: податкове повідомлення рішення від 23.10.2023 р. №00335670702, яким встановлено порушення п. 44.5 ст. 44, п. 121.1 ст. 121 ПК України та керуючись нормами пункту 54.3 статті 54, пункту 121.1 статті 121 ПК України застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020.00 грн.; податкове повідомлення рішення від 23.10.2023 р. №00335700702, яким встановлено порушення п. 201.10 ст. 201, п. 89 підрозділу 2 розділу ПК України та керуючись нормами пункту 54.3 статті 54, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 9 272.57 грн.; податкове повідомлення рішення від 23.10.2023 р. №00335650702, яким відповідач керуючись нормами підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 ПК України встановив порушення позивачем абзаців 1 та 2 пункту 198.1 абзаців першого і другого підпункту 198.3 пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 пункту 201.7 статті 201 ПК України та зменшив позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 2 285 139.00 грн. за звітний (податковий) період, за який подано декларацію 08.2023 р. (далі спірні ППР).

03.11.2023 р. позивач направив до ДПС України скаргу якою просив переглянути та скасувати спірні ППР. 21.11.2023 р. рішенням ДПС України розгляд скарги продовжено до 05.01.2024 р. 05.01.2024 р. рішенням ДПС України спірні ППР залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення, з підстав що зазначені в акті перевірки.

Не погодившись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як визначено п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Законом України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV).

Первинним, згідно з приписами статті 1 Закону №996-ХІV, є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо її закінчення.

В силу вимог статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Відповідачем зазначено, що у ході проведення перевірки контролюючим органом не встановлені відповідні первинні документи, що підтверджують факт перевезення товару (надання транспортно - експедиційних послуг) контрагентом позивача - ТОВ "Р.К. ГРУП" (код ЄДРПОУ 39942086). Відповідач зазначив, що ТОВ «Промметсплав» в порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України встановлено заниження обсягу операцій, що оподатковуються за основною ставкою за червень 2023 року на суму 11 342 747.4 грн., за ставкою 7% за червень 2023 року на суму 47 238.53 грн. та заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 2 271 856.00 грн., в тому числі: за основною ставкою - 2 268 549.48 грн., за ставкою 7% - 3 306.70 грн. Крім того, відповідачем зазначено про випадки несвоєчасної реєстрації ТОВ «Промметсплав» податкових накладних, що є порушенням п.201.10 ст.201, п.89 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Як убачається з матеріалів справи, листом від 07.08.2023 №2333/Ж12/20-40-07-02-10 ГУ ДПС у Харківській області на виконання пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України зобов`язало ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» провести інвентаризацію відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (далі - Положення № 879), товарно-матеріальних цінностей, як власних, так і тих, що знаходяться на відповідальному зберіганні (орендовані, поза балансу).

Відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено, що станом на 30.06.2023 року підприємство має виробничі запаси на загальну суму 11 389 985,93 грн у т.ч. по рахунках бухгалтерського обліку: 201 «Сировина та матеріали» - 11 341 835,67 грн. 203 «Паливо» - 47 238,53 грн. 204 «Тара та тарні матеріали» - 700,00 гр., 209 «Інші матеріали» - 211,73 грн., які не можливо підтвердити без проведення повної інвентаризації. ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» не надало до перевірки відомість субрахунку 201 «Сировина та матеріали» в розрізі номенклатури та аналіз рахунку 23 «Виробництво», що не дає змогу ідентифікувати використані матеріали при виробництві алюмінію.

Відповідно до п.44.6 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п.44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Зміст наведених правових норм свідчить, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці.

Не надання таких документів нормами п.44.6 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу зазначених вище документів становить їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами. Надання первинних документів згодом, у тому числі під час розгляду справи у суді та проведення економічної експертизи, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до опису документів від 11.09.2023 р., підписаним з боку ГУ ДПС Харківської області головним державним інспектором Клочан Р.І., позивач надав відповідачу під час проведення перевірки: первинні документи (накладні, Акти) з придбання товарів, робіт, послуг за січень 2023 р., первинні документи (накладні, Акти, тощо) з придбання товарів, робіт, послуг за березень 2023 р., первинні документи (накладні, Акти, тощо) з придбання товарів, робіт, послуг за квітень 2023 р., первинні документи (накладні, Акти, тощо) з придбання товарів, робіт, послуг за червень 2023 р., папка з документами ТОВ "Промметсплав" ДП ХМЗ за 2023 рік з реєстрами документів помісячно (сім місяців), обороти рахунку 361 за січень, березень, квітень та червень 2023 р., обороти рахунку 362 за січень, березень, квітень та червень 2023 р,. обороти рахунку 631 за січень, березень, квітень та червень 2023 р., обороти рахунку 632 за січень, березень, квітень та червень 2023 р.

Наданими позивачем документами підтверджується, що підприємство ТОВ «Промметсплав» станом на 02.10.2023 р. має виробничі запаси на загальну суму 5 933 900.38 грн., з яких сума в розмірі 2 651 489,73 грн. складає придбаний металобрухт алюмінію (який звільнено від обкладанням ПДВ). Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 за червень 2023 р. підтверджується наявність та рух матеріалів та сировини (в тому числі металобрухт алюмінію, який звільнено від обкладанням ПДВ) на загальну суму 11 341 835,67 грн.

Відповідачем у акті перевірки будь-яких зауважень на подані позивачем документи, у тому числі щодо форми, змісту та реальності здійснених позивачем господарських операцій, не надано.

Відповідно до результатів проведеної ТОВ «Промметсплав» інвентаризації, що оформлена актом від 12.09.2023 року, оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 за червень 2023 р. та інших зазначених вище документів, сировина та матеріали, яка зазначена в акті перевірки - це є Металобрухт алюмінію (ДСТУ:2009) що знаходиться у власності ТОВ «Промметсплав».

Відповідно до п. 23 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України у редакції згідно із Законом N 2628-VIII від 23.11.2018, тимчасово до 1 січня 2027 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 N15 "Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість" затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, згідно з додатками 1 і 2.

Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 N15 є Перелік відходів та брухту кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість. Вказаний Перелік містить Брухт алюмінієвий.

Таким чином, асортимент відходів (Металобрухт алюмінію (ДСТУ:2009) які надавалися до перевірки, охоплюється номенклатурою товарів, передбачених Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 N15, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п. 7.2 "Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задеклароване від`ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість" затвердженого наказом ДПА України від 19.06.2012 N522 під час документальних позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, документальних позапланових виїзних (невиїзних) перевірок з питань правомірності декларування від`ємного значення з ПДВ та відповідно до причини виникнення від`ємного значення з ПДВ підлягають ретельному дослідженню з документуванням щодо контрагентів, відібраних для відпрацювання, такі напрями: вивчення проведених платником податку операцій, які визначені ним як такі, що не є об`єктом оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування у частині відповідності вимогам статей 194 - 197 Кодексу або тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до інших державних нормативно-правових актів.

Доказів на підтвердження дослідження контролюючим органом документування щодо контрагентів позивача, відповідно до вищезазначених положень, не надано.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем надано до контролюючого органу інформацію та документи, що підтверджується описом документів від 11.09.2023 р., підписаним з боку ГУ ДПС Харківської області головним державним інспектором Клочан Р.І. та додатком наданих первинних та бухгалтерських документів до Заперечень на Акт перевірки (дата отримання відповідачем 04.10.2023 р.).

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що у відповідача були вісутні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення рішення від 23.10.2023 р. №00335670702, яким встановлено порушення п. 44.5 ст. 44, п. 121.1 ст. 121 ПК України та відповідно до п.54.3 статті 54, пункту 121.1 статті 121 ПК України застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020.00 грн.

Щодо ППР від 23.10.2023 р. №00335650702, про порушення ТОВ «Промметсплав» абзаців 1 та 2 пункту 198.1 абзаців першого і другого підпункту 198.3 пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 пункту 201.7 статті 201 ПК України яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 2 285 139 грн. звітний (податковий) період, за який подано декларацію, суд зазначає наступне.

Як убачається з акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про нереальність операцій позивача із контрагентом ТОВ «Р.К. ГРУП» (код ЄДРПОУ 39942086), яке надавало позивачу транспортно - експедиційні послуги.

З Акту перевірки вбачається, що згідно наданих до перевірки документів встановлено, ТОВ «Промметсплав» мало взаємовідносини з ТОВ "Р.К. ГРУП», (код 39942086) з придбання транспортних послуг відповідно до наступних документів: Акт виконаних робіт від 18.05.2022 р. на суму з ПДВ 18 700.00 грн. (Транспортно-експедиційні послуги по маршруту: м. Харків - м. Запоріжжя, автомобілем державний номер НОМЕР_1 , Акт виконаних робіт від 06.06.2022 р. на суму з ПДВ 61 000.00 грн. (Транспортно-експедиційні послуги по маршруту: м. Львів - м. Харків, автомобілем державний номер НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ).

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним включені підприємством до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за травень 2022 року в сумі 3 116,67 грн. та до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за липень 2022 року в сумі 10 166,67 грн.

Відповідно до даних сайту bazа-gai.com.ua за номером НОМЕР_1 лічиться грузовий автомобіль Красный, Дизель, Грузовой, 11.1 L який зареєстрований у м.Харків, за номером НОМЕР_2 лічиться грузовий автомобіль Красньй, Дизель, Грузовой. 11. 1 L, який зареєстрований у сел. Васищево, Харківська область. за номером НОМЕР_3 лічиться Полуприцеп, який зареєстрований у сел. Васищево, Харківська область. На підставі викладеного встановлено що фактично перевезення вантажу здійснено іншим транспортом, який не належить ТОВ "Р.К.ГРУП» та зареєстрований за іншою адресою ніж автомобіль ТОВ "Р.К. ГРУП» (код 39942086).

Контролюючий орган зробив висновок, що ТОВ «Промметсплав» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання послуг і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704.

За правилами п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

За результатами перевірки ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» контролюючий орган дійшов висновку про порушення товариством вимоги п. 198.1, абзаців першого і другого пп.198.3, п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за Червень 2023 року (р. 21) на суму 2 271 856 гривень.

Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» оформляло взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Промметсплав», мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Р.К. ГРУП" (код 39942086) за договором №01-1511-К від 07.09.2015 р. предметом якого є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортно-експедиційному обслуговуванні вантажів.

В травні 2022 р. позивач продав на адресу ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» 10 т. алюмінію, у зв`язку з чим замовив послугу організації перевезення у ТОВ «Р.К. ГРУП» з Харкова до Запоріжжя.

В червні 2022 р. позивач придбав у ТОВ «Торгова група Укрресурс» 22,5 т. солі для промислового використання у виробництві марочних алюмінієвих сплавів, організацію перевезення якої із Львова до Харкова, також послугу замовив у ТОВ «Р.К. ГРУП».

Тобто, ТОВ «Промметсплав» доручив ТОВ "Р.К. ГРУП" як експедитору перевезення товару, зокрема, в тому числі згідно заявки договору №22259 від 16.05.2022 р. (чушка алюмінієва 10 т.), заявки договору №22346 від 02.06.2022 р. (сіль в біг-бегах 22.5 т.) та в подальшому, ТОВ «Промметсплав» прийняло надані транспортно-експедиційні послуги та сплатило їх. ТОВ «Р.К. ГРУП» як експедитор залучило для надання послуг перевізника ТОВ «ТК АРІСТА» (Договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 01-221726-Т від 01.02.2022 р.), яке згідно товарно-транспортних накладних №Р-79 від 17.05.2022 р. та №270 від 03.06.2022 р. і здійснило безпосереднє перевезення товарів.

Відповідачем у відзиві зазначено, що ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» оформляло взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ.

Рішенням комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.09.2022 року № 63043 та від 04.10.2022 року з урахуванням отриманих від платника інформації та копії документів від 23.09.2022 відповідно пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку відповідає критеріям ризиковості, підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, а саме по взаємовідносинам з ТОВ «ТК АРІСТА», ТОВ «АКТА-ТРАНС», ТОВ «ФЛОР», ТОВ «БУДПАРТЕНР ГРУП», ТОВ «СВС СКОРТА ГРУП», ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ».

Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» мало взаємовідносини з ТОВ «Р.К. ГРУП» з придбання транспортних послуг.

Згідно бази даних АІС «Податковий блок» ТОВ "Р.К. ГРУП» код ЄДРПОУ 39942086 перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛ. СОБОРНА ДПІ.

Разом з тим, судом встановлено що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 р. №160/15684/22 (дата набрання законної сили: 13.03.2023) було визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.10.2022 №67939 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.К. ГРУП" (код ЄДРПОУ - 39942086) критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.К. ГРУП" (код ЄДРПОУ - 39942086) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Промметсплав» доручив ТОВ "Р.К. ГРУП" як експедитору перевезення товару, зокрема, в тому числі згідно заявки договору №22259 від 16.05.2022 р. (чушка алюмінієва 10 т.), заявки договору №22346 від 02.06.2022 р. (сіль в біг-бегах 22.5 т.) та в подальшому, ТОВ «Промметсплав» прийняло надані транспортно-експедиційні послуги та сплатило їх.

ТОВ «Р.К. ГРУП» як експедитор залучило для надання послуг перевізника ТОВ «ТК АРІСТА» (Договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 01-221726-Т від 01.02.2022 р.), яке згідно товарно-транспортних накладних №Р-79 від 17.05.2022 р. та №270 від 03.06.2022 р. і здійснило безпосереднє перевезення товарів.

Таким чином, перевізником товару виступало ТОВ «ТК АРІСТА», а тому висновки акта перевірки про те, що фактично перевезення вантажу здійснено іншим транспортом, який не належить ТОВ «Р.К.ГРУП» не свідчать про нереальність операцій перевезення.

Крім того, відповідно до п. 201.10 ст. 201 розділу V ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзаци 2 та 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно зі статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 ПК України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 ПК України передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Відповідно до визначення терміну «первинний документ», яке наведене в статті 1 Закону № 996-ХІV - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

У силу вимог статті 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996-ХІV).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання робіт (послуг), обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Промметсплав» із запереченнями на акт перевірки відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України на підтвердження наданих транспортно експедиційних послуг надало Договір №01-1511-К від 07.09.2015 р. з ТОВ "Р.К. ГРУП" на транспортно-експедиційне обслуговування; Заявку договір №22259 від 16.05.2022 р., ТТН №Р-79 від 17.05.2022 р., Акт надання послуг №211/22259 від 18.05.2022 р., Рахунок №22259 від 16.05.2022 р. на суму 18 700.00 грн., Платіжна інструкція №7084 від 18.05.2022 р. на суму 18 700.00 грн., Договір поставки з ПАТ ЗМК «Запоріжсталь» від 10.05.2022 р. (з видатковою накладною реалізація від ТОВ «Промметсплав» №79 від 17.05.2022 р. на 10,403 т. Алюміній вторинний марки АВ-97 та платіжна інструкція від 25.05.2022 р. на сплату суми 973 720.80 грн.); Заявку договір №22346 від 02.06.2022 р. - ТТН №270 від 03.06.2022 р., Акт надання послуг №285/22346 від 06.06.2022 р., Рахунок №285/22346 від 06.06.2022 р. на суму послуг 61 000.00 грн., Платіжна інструкція №7151 від 07.06.2022 р. на суму 61 000.00 грн.; Видаткова накладна (покупка ТОВ «Промметсплав» товару) №270 від 03.06.2022 р. на суму 121 500.00 грн.; Платіжна інструкція №7108 від 26.05.2022 р. на суму 121 500.00 грн.

Контролюючий орган, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, виходив з встановлення податкового правопорушення, яке, за висновком відповідача, полягає у відсутності реальності здійснення господарської операції, у тому числі з надання транспортних послуг, віднесених позивачем до складу витрат на збут. На думку контролюючого органу, у контрагента позивача наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

Разом з тим, відповідач не надав доказів проведення зустрічної звірки з контрагентами позивача та з метою отримання податкової інформації, необхідної для проведення податкової перевірки.

У матеріалах справи також відсутні докази направлення контролюючим органом запиту до контрагента позивача щодо господарських відносин із останнім для надання інформації та її документального підтвердження.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач скористався правом направлення запиту контролюючого органу до органів державної влади щодо об`єктів оподаткування, які ними реєструються згідно із законодавством.

Господарські операції позивача, які задокументовано належним чином, не викликають сумнівів щодо їх реальності.

Викладені відповідачем у акті перевірки висновки обґрунтовані наявністю інформації в базах даних податкового органу.

В зв`язку з наведеним слід зауважити, що, нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти юридичної особи не виконали своїх зобов`язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.11.2015 р. у справі № 2а-14377/12/2670.

Порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та / або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Ця правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а.

Крім того, суд ураховує, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.07.2022р. у справі № 160/3364/19 сформовано правові висновки, за якими аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону № 996-ХIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ним розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку контролюючого органу про порушення ТОВ «Промметсплав» абзаців 1 та 2 пункту 198.1 абзаців першого і другого підпункту 198.3 пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 пункту 201.7 статті 201 ПК України, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 2 285 139 грн. звітний (податковий) період, за який подано декларацію.

Щодо спірного ППР від 23.10.2023 р. №00335700702 яким встановлено порушення п. 201.10 ст. 201, п. 89 підрозділу 2 розділу ПК України, відповідно до п. 54.3 статті 54, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 9 272.57 грн. за несвоєчасну реєстрацію ТОВ «Промметсплав» податкових накладних.

З матеріалів справи судом встановлено, що в охопленому перевіркою періоді встановлено випадки несвоєчасної реєстрації податкових накладних, що є порушенням п.201.10 ст.201, п.89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-У1 (із змінами та доповненнями), а саме: Податкова накладна №1 від 03.06.2022 р. (затримка реєстрації 1 день); податкова накладна №3 від 03.06.2022 р. (затримка реєстрації 1 день); податкова накладна №2 від 06.06.2022 р. (затримка реєстрації 1 день); податкова накладна №4 від 06.06.2022 р. (затримка реєстрації 1 день); податкова накладна №6 від 08.06.2022 р. (затримка реєстрації 1 день; податкова накладна №5 від 11.06.2022 р. (затримка реєстрації 1 день); податкова накладна №8 від 14.06.2022 р. (затримка реєстрації 1 день)№ податкова накладна №7 від 15.06.2022 р. (затримка реєстрації 1 день); податкова накладна №14 від 03.04.2023р. (затримка реєстрації 6 днів); податкова накладна №20 від 27.04.2023 р. (затримка реєстрації 1 день).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до ЄРПН.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПК України, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", «;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України передбачено, що з 01.02.2015 реєстрації у ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/ розрахунку коригування.

У разі порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 120-1.1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної у ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.1 вказаного пункту передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Також, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року №2260-ІХ внесено зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, нормами цього підпункту скасовується дія мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-15).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Абзацом вісімнадцятим пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п.69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу.

У разі відсутності у платника податків (у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у межах діяльності, що проводиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи) можливості своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, зокрема щодо подання звітності, сплати податків і зборів, підтвердженою за процедурою визначеною наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (далі Наказ № 225), такі платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності, але з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, а ті у яких відновилася така можливість, за умови їх виконання протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

У разі неможливості виконання податкового обов`язку платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Наказу № 225 (набрав чинності 06.09.2022) мали можливість подати до контролюючого органу заяву про відсутність можливості виконання своїх податкових обов`язків разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, що підтверджують таку неможливість, мали подати їх не пізніше 30.09.2022 року.

Якщо у платника податків була відсутня можливість подати до контролюючого органу такої заяви та відповідних документів (копій документів), інформації, у строк до 30.09.2022 (включно), такий платник податків має це зробити одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (п. 3, п. 4 розд. ІІ Наказу № 225).

Платники податків, які не подали у строки, встановлені п.3, п.4 розд.ІІ Наказу № 225, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п.7 розд. ІІ Наказу № 225).

З аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податків звільняється щодо строків подання звітності, відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України, тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, через дію на території України карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби Covid-19, не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), у тому числі за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства.

Проте, доказів на підтвердження того, що позивачем було подано заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, оформлену відповідно до вимог Наказу № 225, до Головного управління ДПС у Харківській області, до матеріалів справи не надано.

З матеріалів справи судом встановлено, що в охопленому перевіркою періоді встановлено випадки несвоєчасної реєстрації податкових накладних, що є порушенням п.201.10 ст.201, п.89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-У1 (із змінами та доповненнями).

Доказів на спростування вказаного позивачем не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23.10.2023 №00335700702 є правомірним та не підлягає скасуванню.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" (місто Харків, вул. Залютинська, будинок 6) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43983495; вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 23.10.2023 р. №00335670702 про застосування штрафу у сумі 1020.00 грн.

Скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 23.10.2023 р. №00335650702 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 2 285 139.00 грн.

В іншій частині позову -відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" судовий збір у розмірі 30 280,00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.03.2024.

Суддя Владислав ЄГУПЕНКО