Рішення

від 13.03.2024 по справі 560/18923/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/18923/23

РІШЕННЯ

іменем України

13 березня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ВІКАМ" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ВІКАМ" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці ДМС України про визнання протиправним та скасування рішення від 17.08.2023 №UA400000/2023/000198/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/222636.

Зазначає, що позивачем до митного оформлення було подано електронну митну декларацію №23UA400040027243U7 щодо товару, митна вартість якого визначалась за ціною договору (контракту). За результатами перевірки митним органом було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів. Підставою спірного рішення вказано неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до вимог п. 3, п. 4 ст. 53 Митного кодексу України. Позивач вважає рішення неправомірним, оскільки митному органу, на його думку, були надані усі необхідні документи, що дозволяли правильно визначити та перевірити числові значення складових митної вартості.

Відповідач подав відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України. Вказує на те, що під час перевірки порядку визначення митної вартості товару у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності такого визначення. Позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які б усунули виявлені розбіжності, однак цього зроблено не було. Зважаючи на це, митний орган застосував резервний метод визначення митної вартості товару.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Оцінюючи підстави прийняття спірного рішення, суд враховує таке.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів ( ст. 246 МКУ)

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, до якої приєдналась Україна. Відповідно до статті 1 МКУ якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Статтею VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди визначено, що:

a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості,

b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або іі) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту,

c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту Ь) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У випадку якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У випадку застосування першого (основного) методу визначення митної вартості, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Стаття 64 МКУ передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Згідно з частиною 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Статтею 54 МКУ передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ «Форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів». У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів. Перевірка документів та відомостей здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато - логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК (частина 1 статті 337 МК).

Глава 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) передбачає, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:

- перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;

- перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;

- перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;

- перевірка документів, що містять відомості про страхування;

- перевірки включення/не включення складових митної вартості;

- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;

- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» .

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО «Інспектор»).

Згідно зі змістом глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись, серед іншого, такі джерела інформації як: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація отримана з мережі Інтернет.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, зокрема, витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не загалом усі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи дійсно є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніви у повноти чи достовірності наданої інформації. Зазначений правовий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

При перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, аналізується, у тому числі, включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині 10 статті 58 МКУ.

Вирішуючи спір, суд встановив наступне.

10 квітня 2023 між Приватним підприємством "ВІКАМ" (покупець) та Компанією "NINGBO YUE NA IMPORT EXPORT CO.,LTD. (Китай)" (продавець) укладений контракт № VI-2023-01 на поставку стрічки атласної SATIN RIBBON у кількості та за цінами, вказаними у специфікації. Згідно з п. 2.2 Контракту сума контракту становить 19365 доларів США. Відповідно до п. 3.2 продавець зобов`язаний надати покупцю разом з товаром наступні документи: інвойс, пакувальний лист, сертифікат походження, копію експортної декларації. Згідно з п. 4.1, 4.2. контракту оплата здійснюється згідно із специфікацією в доларах США на розрахунковий рахунок, вказаний продавцем.

Відповідно до п. 4 Специфікації до контракту № VI-2023-01 від 10.04.2023 ціна товару встановлюється на умовах CFR-GDANSK Китай згідно з Інкотермс 2010. За умовами п. 6 Специфікації оплата відбувається на умовах 50% попередньої оплати. Остаточний розрахунок здійснюється перед відвантаженням товару в порт Ningbo. Відповідно до п. 2.2 Додатку № 1 до контракту сума контракту становить 19365 доларів США. Пунктом 2 Додатку №1 до Контракту викладено специфікацію до контракту в редакції, що, зокрема, передбачає, п. 6: оплата відбувається на умовах попередньої оплати у сумі 7930 доларів США. Остаточний розрахунок у сумі 11435 доларів США - перед відвантаженням товару в порт Ningbo.

Позивачем було подано до митного оформлення електронну митну декларацію №23UA400040027243U7 на товар - стрічку атласну, односторонню, поліестер, Розмір бобіни 2,5 см*36 ярдів, вага нетто біля 72 гр/бобіну.

Митну вартість у розмірі 20324,71 дол. СІЛА (743246,21 грн.) було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД), яка відповідала сумі фактурної вартості в розмірі 19365 дол. США (708150,939 грн. ) та витрат на транспортування - 19720 грн., а також витрат на навантаження, вивантаження та обробку - 15375,27 грн.

До митної декларації №23UA400040027243U7 декларантом були додані: пакувальний лист № VI-2023-01 від 01.06.2023, рахунок-фактура (інвойс) № VI-2023-01 від 01.06.2023, коносамент № HYSF20230604494B від 26.06.2023, автотранспортна накладна № б/н від 11.08.2023, декларація про походження товару, платіжні інструкції банку на переказ валюти № 94 від 13.04.2023, № 97 від 23.05.2023, рахунок-фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5413 від 11.08.2023, довідка від експедитора про транспортні витрати (документ, що доводить вартість перевезення) №ЄФ000005413 від 11.08.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору, зовнішньоекономічний договір ( контракт), договір про надання послуг митного брокера №23062023 від 23.06.2023, договір (контракт) про перевезення №7 від 22.06.2023, копія митної декларації країни відправлення №310120230517901894 від 22.06.2023, декларація митної вартості.

За вищезазначеною МД автоматизованою системою управління ризиками (далі - АСУР) генеровані наступні ризики:

-101-1 «Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів». Товар (и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.

-103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби». «Товар (и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів»

- 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів». По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (І) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. Товар (и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.

-106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (І) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України`Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.

107- 3 «Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД».

Товар (и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.

211-1 Проведення митного огляду із залученням підрозділу з питань протидії митним правопорушенням митниці для перевірки достовірності заявлених відомостей

911-1 Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.

Виявлення системою АСУР зазначених ризиків підтверджується витягом з АСМО «Інспектор» «Перелік форм митного контролю»

В результаті опрацювання документів, поданих декларантом згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, виявлені розбіжності, що впливали на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару.

Так, посадовою особою Митниці, яка здійснювала митне оформлення, було встановлено, що подані декларантом документи містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

- заявлений рівень митної вартості товару 3,43 дол. США/кг. не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби (4,3 дол. США/кг.);

- заявлений рівень митної вартості не відповідає інформації, яка міститься на платформі онлайн запитів офіційного сайту митної адміністрації Республіки Китай про рівень цін товарів, які експортуються з Китаю до України за визначеним у декларації країни відправлення кодом товару - 4,48 дол. США/кг.;

- до митної вартості оцінюваного товару декларантом не включені визначені рахунком на оплату за транспортно - експедиційні послуги числові значення експедиторської винагороди в сумі 600,19 грн., яка є часткою загальних витрат на транспортування товарів до місця розвантаження, які оплачуються одержувачем таких послуг та які відповідно до частини 10 статті 58 МКУ включаються до ціни товару (витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України);

- платіжні інструкції в іноземній валюті №94 від 13.04.2023 та №97 від 23.05.2023, які подані до митного оформлення, не містять відміток банку, як це передбачено формою вказаних документів;

- проведеним Хмельницькою ТПП моніторингом встановлено, що вартість рулонів подібних товарів довжиною 25 ярдів становить 0,4 - 0,5 дол. США, що не відповідає заявленій до митного оформлення вартості;

- пунктом 3.2 поданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту передбачено надання сертифікату про походження товару, який не було надано;

- до митного оформлення не надано передбачену пунктом 1.1 договору на транспортно-експедиційне обслуговування заявку, в якій, як зазначено у цьому контракті, має визначатись у тому числі вартість перевезення;

- подані до митного оформлення документи не містять усіх визначених частиною 10 статті 58 МКУ числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

- заявлена у калькуляції вартість морського фрахту даної партії товару - 550 дол. США не відповідає наявній у митного органу інформації від Укрпромзовнішекспертизи про вартість витрат на перевезення товару в контейнері з Китаю до Польщі (2256-2917 дол. США)

На думку митного органу, подані до митного оформлення документи не містили окремих відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів. З огляду на це, посадовою особою митниці декларанту направлено повідомлення щодо надання додаткових документів для усунення виявлених розбіжностей.

Як встановлено зі змісту повідомлення, декларанту було запропоновано надати митному органу наступні документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контактом) про поставку товарів;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації.

18.07.2023 Хмельницькою митницею прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №23UA400000/2023/000198/2 та видано картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000636. Підставою зазначено неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості відповідно до вимог МКУ.

Що стосується встановлених відповідачем недоліків у документах, які, на думку митного органу впливали на правильність визначення митної вартості товарів, суд виходить з такого.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).

Наказом Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012 затверджено форму декларації митної вартості та правил її заповнення. У розділі А „Основа для розрахунку декларації митної вартості (ДМВ) наводяться відомості про ціну ввезеного товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а також про опосередковані платежі, які в сумі є основою для визначення митної вартості цього товару, а у розділі Б „Складові митної вартості, гривень вказуються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 МКУ, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо) - розділ III Правил заповнення ДМВ.

Як встановлено зі змісту декларації митної вартості (в частині щодо розрахунку митної вартості оцінюваного товару) до митної вартості оцінюваного товару декларантом не було включено визначені рахунком на оплату за транспортно - експедиційні послуги числові значення експедиторської винагороди 600,19 грн., яка є частиною загальних витрат на транспортування товарів до місця розвантаження, які оплачуються одержувачем таких послуг, та які відповідно до статті 58 МКУ включаються до ціни товару (витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України)

Суд погоджується з тим, що відсутність у платіжних інструкціях в іноземній валюті №94 від 13.04.2023 та №97 від 23.05.2023, які подані до митного оформлення, будь - яких підписів (у тому числі/або електронних), печаток, дати виконання банківської операції, могло обумовити виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності такої інформації. Зазначене ставить під сумнів порядок оформлення, прийняття та виконання такого платіжного документа банківського установою, позаяк платіжна інструкція може бути як оформлена, так і відкликана або повернута. Водночас, надання після цього копій платіжних інструкцій №94JBKLN4 від 13.04.2023 та № 97JCKLN від 23.05.2023 суд оцінює критично, адже не є доведеним, що попередні платіжні документи були відкликані у встановленому порядку, а також не є зрозумілим, чому первинні платіжні інструкції №94 та №97 були надані митному органу у неналежному вигляді.

Пунктом 3.2 наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту передбачений сертифікат про походження товару, який не було надано до митного оформлення. Сертифікат про походження товару є одним з документів, що підтверджують країну походження товару, натомість позивач покликається на комерційний інвойс від 01.09.2023, який може лише містити додаткові відомості про країну походження товару.

Належними доказами не підтверджено, що до митного оформлення було надано передбачену пунктом 1.1 договору на транспортно-експедиційне обслуговування заявку №ЄФ00002 від 19.06.2023, в якій мала визначатись, у тому числі, вартість перевезення.

Що стосується вартості упаковки, позивач зазначає, що вартість пакувальних матеріалів включена до складу виробничої собівартості товару, зокрема стаття витрат сировина у калькуляції ціни на товар від Продавця від 19.06.2023. Водночас, у наданій калькуляції відсутня інформація про те, що до вартості сировини, під якою розуміють речовини та матеріали безпосередньо з яких виробляється продукція, включається також вартість упакування.

Крім того, до позову як і до митного оформлення не надано інформацію про те, яку частку консолідованого вантажу складає задекларований товар для здійснення порівняльного аналізу задекларованих у МД витрат на транспортні перевезення до місця ввезення на митну територію України, та не надана відповідь ДП «Держзовнішінформ» на запит щодо проведення цінової експертизи від 25.09.2023 №113/706.

Таким чином, суд погоджується з висновками митного органу щодо того, що надані декларантом документи містили такі розбіжності, які викликали обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів та давали підстави вважати, що документи, представлені до митного оформлення, не містили повної та достовірної інформації щодо дійсної вартості товару.

Судом встановлено, що у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що «Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товари, відповідно до положень МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Митну вартість визначено резервним методом. Джерелом числового значення митної вартості є митні декларації від 20.07.2023 МІ/А408020/2023/044520. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості»

Верховний Суд у постанові від 15.05.2018 у справі №809/1260/17 зазначив про те, що аналіз норм матеріального права (статей 49, 51, 52, 53, 54 МК України) свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Верховний Суд зазначив, що оскільки позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

У постанові від 17 лютого 2022 у справі № 520/4051/19 Верховний Суд зазначає, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для застосування частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Ураховуючи, що під час проведення консультації між декларантом та митним органом позивачем не було надано витребувані документи для підтвердження митної вартості товару, було встановлено неможливість підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів. Верховний Суд погодився з правомірністю використання митним органом інформації з програмно - інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.

У постановах від 04 серпня 2021 у справі №520/3421/19, від 04 серпня 2021 у справі №520/4787/19 Верховний Суд виходить з того, що наявність у ЄАІС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Суд вважає, що під час контролю правильності визначення митної вартості оцінюваного товару у митного органу були обґрунтовані підстави для сумнівів, відтак для витребування додаткових документів, передбачених статтею 53 МКУ, а у подальшому - також для коригування митної вартості.

Відповідно до положень закону відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом (частина 1 статті 256 МКУ).

Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, визначений порядок оформлення картки відмови (розділ VII Порядку). Частиною 2 ст. 256 МК України та пунктом 7.2 Порядку №631 передбачено, що у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Під час митного оформлення посадовою особою Митниці прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості, оскільки надані декларантом документи не спростовували виявлені митним органом розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. З огляду на це, Митницею було оформлено картку відмови від 17.08.2023, у якій роз`яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення.

23.08.2023 позивач звернувся до Хмельницької митниці з заявою, на яку одержав відповідь №7.26-1/15/13/3715 від 30.08.2023, зі змісту якої вбачалось наступне. Додатково надані до звернення документи для підтвердження митної вартості задекларованих у МД товарів не спростовують сумніви щодо заявленого рівня митної вартості товару та виявлені під час митного оформлення розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, оскільки:

- надані інформаційні джерела не містять ціни « 0,15 дол. США за рулон для намотки 25 ярдів при замовленні більше 5000 рулонів»;

- додатково надані коносаменти не містять додаткових відомостей, які підтверджували б числові значення вартості морського фрахту;

- додана заявка на організацію транспортування та експедицію вантажу містить інформацію про вартість доставки по маршруту Гданськ - Полонне - 1351 дол. США (49404,18 грн.), яка не відповідає сумі виставленій в рахунку для оплати наданих послуг - 49975,46 грн. Також, при перевірці числових значень заявлених до митного оформлення складових митної вартості встановлено, що заявлені до митного оформлення витрати на транспортування з морського порту до місця ввезення на митну територію України становлять 19720 грн. при відстані переміщення товару на 675 км., а витрати на перевезення товару від місця ввезення на митну територію України до місця доставки становлять 14280 грн. при відстані переміщення товару на 340 км. Тобто, тариф перевезення товару, який включається до митної вартості на перевезення складає 29,21 грн./км., а який не включається - 42 грн./км. Окрім вищезазначеного, до митного оформлення не заявлено передбачену рахунком на оплату від 11.08.2023 N25413 експедиційну винагороду експедитора, яка надається експедитором на усій протяжності перевезення вантажу від місця відправлення до місця призначення та має включатися до митної вартості, як передбачена частиною 10 статті 58 Митного кодексу України складова митної вартості.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що митним органом доведено, що посадова особа, здійснюючи митне оформлення за поданою позивачем митною декларацією, діяла в межах наданих повноважень, відповідно до вимог закону, маючи достатні підстави для отримання додаткових документів, які повинні були спростувати сумніви щодо повноти та достовірності відомостей про числові характеристики складових митної вартості товарів, а також підтвердити їх належним чином.

З огляду на це, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13 березня 2024 року

Позивач:Приватне підприємство "ВІКАМ" (вул. Нахімова, 35,м. Полонне,Хмельницька обл., Шепетівський р-н,30501 , код ЄДРПОУ - 34847769) Відповідач:Хмельницька митниця Державної митної служби України (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя І.С. Козачок