Ухвала

від 12.03.2024 по справі 600/1075/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

12 березня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/1075/24-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Чернівецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі позивач) просить:

- визнати протиправними дії Чернівецької регіональної філії Державного підприємства ««Центр державного земельного кадастру» щодо державної реєстрації: земельної ділянки з к.н. 7320780800:01:001:0091 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0, 25 га, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Чернівецький (Герцаївський) район, с. Велика Буда; земельної ділянки з к.н. 7320780800:01:001:0092 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,399 га, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Чернівецький (Герцаївський) район, с. Велика Буда;

- зобов`язати Чернівецьку регіональну філію Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» внести зміни до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації: земельної ділянки з к.н. 7320780800:01:001:0091 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Чернівецька область, Чернівецький (Герцаївський) район, с. Велика Буда; земельної ділянки з к.н. 7320780800:01:001:0092 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Чернівецький (Герцаївський) район, с. Велика Буда;

- зобов`язати Острицьку сільську раду Чернівецького району Чернівецької області внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо речових прав на: земельну ділянку з к.н. 7320780800:01:001:0091 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Чернівецька область, Чернівецький (Герцаївський) район, с. Велика Буда; земельну ділянку з к.н. 7320780800:01:001:0092 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Чернівецький (Герцаївський) район, с. Велика Буда.

Позовну заяву підписано представником позивача за довіреністю Попою А.Д.

У відповідності до вимог пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Так, у статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе у тому числі таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

У п. 24 рішення в справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) 2. З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, що покликаний розмежувати як компетенцію різних ланок судової системи так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім цього, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною 2 статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

У свою чергу, за правилами частини 1 статі 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Суддя звертає увагу, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Суддя звертає увагу на те, що згідно з частинами 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Земельний кодекс України (далі - ЗК України) є, зокрема, тим актом цивільного законодавства, який передбачає підставою виникнення цивільних прав та обов`язків акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Так, відповідно до частин 2 та 3 статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За статтею 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 80 ЗК України установлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Так, з позовної заяви суддею встановлено, що позивачем оскаржуються дії Чернівецької регіональної філії Державного підприємства ««Центр державного земельного кадастру» щодо державної реєстрації: земельної ділянки з к.н. 7320780800:01:001:0091 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0, 25 га, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Чернівецький (Герцаївський) район, с. Велика Буда; земельної ділянки з к.н. 7320780800:01:001:0092 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,399 га, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Чернівецький (Герцаївський) район, с. Велика Буда.

Водночас, у позовній заяві зазначено про те, що внаслідок некоректної розробки технічної документації із землеустрою відбувся частковий захват з боку землевласників - ОСОБА_2 (земельна ділянка к.н. 7320780800:01:001:0092), ОСОБА_3 (земельна ділянка к.н. 7320780800:01:001:0091), земельних ділянок матері позивача, які переходять до його власності у порядку спадкування, тобто відбулося зменшення площі земельних ділянок, які є спадковим майном.

При цьому наголошено, що внаслідок некоректної розробки технічної документації із землеустрою земельних ділянок ОСОБА_2 (земельна ділянка к.н. 7320780800:01:001:0092), ОСОБА_3 (земельна ділянка к.н. 7320780800:01:001:0091) відбулася державна реєстрація земельних ділянок та державна реєстрація речових прав на них із помилковими даними, а саме щодо розміру (площі) земельних ділянок, що потребує внесення відповідних змін до даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на зазначене, у цій справі позивач оскаржує дії Чернівецької регіональної філії Державного підприємства ««Центр державного земельного кадастру» щодо державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7320780800:01:001:0092 та 7320780800:01:001:0091, щодо яких завершена державна реєстрація речових прав третіми особами, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Отже, у даному випадку наявний спір про цивільне право, і подальше оспорювання дій Чернівецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7320780800:01:001:0092 та 7320780800:01:001:0091 не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності на земельні ділянки.

Відтак, беручи до уваги наведене, враховуючи суб`єктний склад учасників справи, суддя дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі.

Частиною 6 статті 170 КАС України визначено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, суд роз`яснює позивачу його право на звернення за захистом порушених прав до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, з урахуванням вимог, щодо територіальної підсудності встановленої статтями 26-29 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 241, 243, 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, зобов`язання вчинити дії.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Анісімов