Постанова

від 12.03.2024 по справі 420/5031/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5031/23

Перша інстанція: суддя Попов В.Ф.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаШляхтицького О.І.,

суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі № 420/5031/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства "НАСА" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2023 року представник Приватного підприємства "НАСА" звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці № UA500020/2023/000025/2 від 22.02.2023 про коригування митної вартості товарів;

стягнути з відповідача на користь позивача понесені по справі судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів продавець здійснив поставку на адресу покупця відповідного товару. Під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України (надалі МК), позивачем заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст. 57, 58 МК. На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 МК. Однак, митницею прийнято оскаржуване рішення та відкориговано заявлену позивачем митну вартість. У зв`язку із прийняттям такого рішення позивач додатково сплатив митні платежі. Позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання. Позовні вимоги просить задовольнити.

За змістом відзиву відповідач із заявленими вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити з таких підстав. На виконання вимог статті 54 МК під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено розбіжності у поданих документах, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 оскаржуваного рішення. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 15 травня 2023 року у справі № 420/5031/23 адміністративний позов Приватного підприємства "НАСА" задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України №UA500020/2023/000025/2 від 22.02.2023 про коригування митної вартості товарів.

Стягнув з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "НАСА" (ЄДРПОУ 31653467, 73003, м. Херсон, просп. 200-річчя Херсону, 28) судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Одеської митниці подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.11.2022 між ПП НАСА (Покупець) та CIXI WANLONG ELECTRICAL CO., LTD (Продавець) укладений контракт № CH-UA.22/11/14, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується сплатити та прийняти товар електро плитка у номенклатурі, кількості та ціні відповідно до супровідних документів; ціна товару включає вартість пакування, маркування у яких поставляється товар; валютою платежу цього контракту є долари США.

Постачання товару здійснюється на умовах CIF/CIP ODESSA/CHORNOMORSK/PIVDENNYI згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс (Публікація Міжнародної торгової палати у редакції 2010 року).

Декларантом з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним договором товару була подана до Одеської митниці митна декларація № 23UA500020002367U7 від 21.03.2023, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист; рахунок-фактура (інвойс); коносамент; автотранспортна накладна; навантажувальний документ; декларація про походження товару; банківський платіжний документ, що стосується товару; зовнішньоекономічний договір; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів; інші некласифіковані документи.

Митна вартість поставлених товарів визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме по товару електроплити побутові для приготування їжі, настільні виготовлені з чорних металів у асортименті 8100,10 доларів США.

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку із виявленими розбіжностями митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи.

22.02.2023 позивач додатково надав прайс-лист та комерційну пропозицію.

22.02.2023 відповідачем прийнято рішення №UA500020/2023/000025/2 та відкориговано митну вартість товарів за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Відповідно до графи 33 оскаржуваного рішення підставами для коригування митної вартості слугувало:

- відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим, у п.4.2 Контракту, зазначено, що ціни, зазначені в дійсному контракті, включають в себе вартість упаковки, маркування, в яких постачається товар. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- відповідно до умов Контракту від 14.11.2022 № CH-UA-22/11/14 та доповнення до нього, поставка товару здійснюється на умовах СІР Одеса, відповідно до погоджених правил Інкотермс у викладені 2010 р. Вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Однак, в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі;

- у коносаменті № ZYTC221206501A від 08.01.2023 зазначені умови оплати фрахту FREIGHT PREPAID тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- додатково подані прайс-лист та комерційна пропозиція не містять інформації про детальний опис товару, посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, отже, не містять всіх необхідних реквізитів для встановлення зв`язку між цими документами та партією товару, яка ввозиться. Таким чином, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості, а відтак, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною 1 статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини 6 статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини 2 статті 55 Митного Кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що 14.11.2022 між ПП НАСА (Покупець) та CIXI WANLONG ELECTRICAL CO., LTD (Продавець) укладений контракт № CH-UA.22/11/14, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується сплатити та прийняти товар електро плитка у номенклатурі, кількості та ціні відповідно до супровідних документів; ціна товару включає вартість пакування, маркування у яких поставляється товар; валютою платежу цього контракту є долари США.

Постачання товару здійснюється на умовах CIF/CIP ODESSA/CHORNOMORSK/PIVDENNYI згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс (Публікація Міжнародної торгової палати у редакції 2010 року).

Декларантом з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним договором товару була подана до Одеської митниці митна декларація № 23UA500020002367U7 від 21.03.2023, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист; рахунок-фактура (інвойс); коносамент; автотранспортна накладна; навантажувальний документ; декларація про походження товару; банківський платіжний документ, що стосується товару; зовнішньоекономічний договір; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів; інші некласифіковані документи.

Митна вартість поставлених товарів визначена декларантом за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме по товару електроплити побутові для приготування їжі, настільні виготовлені з чорних металів у асортименті 8100,10 доларів США.

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України митний орган зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно ст. 254 МКУ).

Декларантом митному органу надіслано 22.02.2023 позивач додатково надав прайс-лист та комерційну пропозицію.

22.02.2023 відповідачем прийнято рішення №UA500020/2023/000025/2 та відкориговано митну вартість товарів за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичних товарів.

У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено:

- відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим, у п.4.2 Контракту, зазначено, що ціни, зазначені в дійсному контракті, включають в себе вартість упаковки, маркування, в яких постачається товар. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- відповідно до умов Контракту від 14.11.2022 № CH-UA-22/11/14 та доповнення до нього, поставка товару здійснюється на умовах СІР Одеса, відповідно до погоджених правил Інкотермс у викладені 2010р. Вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Однак, в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі;

- у коносаменті № ZYTC221206501A від 08.01.2023 зазначені умови оплати фрахту FREIGHT PREPAID тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- додатково подані прайс-лист та комерційна пропозиція не містять інформації про детальний опис товару, посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, отже, не містять всіх необхідних реквізитів для встановлення зв`язку між цими документами та партією товару, яка ввозиться. Таким чином, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах.

Надаючи оцінку вказаним зауваженням митного органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, колегія суддів виходить з такого.

Щодо ненадання документів про вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Так, умови контракту, зокрема п. 4.2 передбачають, що вартість товару включає у себе вартість пакування та маркування, у яких поставляється товар.

З огляду на те, що вартість товару, яка відображена у наданих до митного оформлення документах, зокрема у контракті та інвойсі, вже включає у себе вартість пакування та маркування, витребування додаткових документів на підтвердження цих складових, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Отже, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17, від 18.12.2019 у справі № 160/8775/18.

Щодо доводів апелянта про відсутність у документах будь-якої інформації щодо здійснення страхування оцінюваних товарі.

З матеріалів справи встановлено, що умовами поставки за контрактом є базис поставки СІР, відповідно до якого саме постачальник поніс витрати на страхування товару і ці витрати включені до наданої постачальником ціни. За таких умов, вимоги щодо надання доказів розміру витрат на страхування є необґрунтованими.

Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 13.11.2018 у справі № 821/410/18.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товару, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

За умовами поставки вартість морського перевезення вантажу включена у вартість товару та понесена продавцем, тому підтвердження цієї складової Митним кодексом України не передбачається.

З приводу покликань митного органу про те, що у коносаменті № ZYTC221206501A від 08.01.2023 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID», тобто фрахт сплачено в порту відправлення, однак до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів апеляційний суд зазначає таке.

Висновки митного органу про те, що «Freight Collect» означає, що фрахт буде сплачено покупцем у порту доставки, не відповідають дійсності та є помилковими.«Freight Collect» не впливає на митну вартість товару, так як поставка товару здійснювалась на умовах поставки СІР Одеса та витрати з морського перевезення вантажу понесені продавцем товару та включені у ціну товару.

Отже, в даному випадку не має значення коли фактично продавець сплатив фрахт: у порту відправлення або у порту призначення, враховуючи, що вказаний платіж включений у ціну товару, що виставлена до сплати покупцю у поданих до митного оформлення інвойсах. Відтак, вимоги митниці щодо надання документів про оплату вартості перевезення є безпідставними.

Ба більше, відображення у коносаменті FREIGHT: PREPAID, що означає фрахт оплачено у порту відправлення, жодним чином не впливає на вартість товару, оскільки така складова вже у неї включена.

Апеляційний суд акцентує, що у процедурі контролю за митною вартість товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Отже, вказані вище доводи митного органу не впливають на митну вартість товару.

Щодо відсутності у додатково наданих на вимогу митного органу прайс-листі та комерційній пропозиції всіх необхідних реквізитів для встановлення зв`язку між цими документами та партією товару, яка ввозиться, апеляційний суд зазначає, що це не може бути підставою для коригування митної вартості товару, адже жодним чином не впливає на її складові.

З огляду на викладене, доводи митного органу щодо відсутності всіх необхідних реквізитів для встановлення зв`язку між цими документами та партією товару, яка ввозиться на думку апеляційного суду є необґрунтованими.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

За таких обставин, у силу положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Водночас, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 у справі № 540/2219/18.

Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу в документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Так, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару, відтак необґрунтованим є застосування іншого методу, аніж за умовами контракту.

Відповідно до частини другої статті 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.

Також, відповідачем не зазначено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем положень частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Водночас, відповідачем не підтверджено належними доводами та відповідними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі № 420/5031/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк