Постанова

від 12.03.2024 по справі 420/5749/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5749/23

Перша інстанція: суддя Марин П.П.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 16.10.2018,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, яка виразилась у невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 16 жовтня 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року та березень 2018 року;

- зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувального загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 16 жовтня 2018 року індексацію грошового забезпечення, включно із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

В обґрунтування позову вказував, що ОСОБА_1 проходив службу в 2 Державному пожежно-рятувального загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - Відповідач) та відповідно до витягу з Наказу № 55с/о від 16.10.2018 р. позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. При цьому, за період 01 січня 2016 року по 16 жовтня 2018 року йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року, ухваленим в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнана протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, яка виразились у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.

Зобов`язано 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.08.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що порядок грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, на час виникнення спірних правовідносин, визначався наказом МВС України від 23.04.2015 №475 «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» та наказом МВС України від 20.07.2018 №623 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту». На виконання вищезазначених інструкцій позивачу нараховувалось грошове забезпечення у повному обсязі та робилась індексація в межах кошторисних призначень.

Також, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою пропуск позивачем строку звернення з даним позовом до суду та, як наслідок, не застосував наслідки пропуску такого строку, передбачені КАС України.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що відповідно до витягу з наказу начальника Управління пожежної охорони УВС Одеської області №63л/с від 08.06.1993 року ОСОБА_1 , який прибув за направленням трудового колективу АТП-15173 призначено на посаду пожежного СВПЧ-16 з охорони Б-Дністровського району, присвоєно спеціальне звання сержант внутрішньої служби, встановлено посадовий коефіцієнт 5,0 з 01.06.1993 року.

Згідно з витягом з наказу начальника 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №55 від 16.10.2018 року позивача з 16.10.2018 року виключено з кадрів ДСНС України та знято з усіх видів забезпечення.

На звернення представника позивача, відповідачем повідомлено про відсутність підстав для здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 16.10.2018 року.

З довідки, виданої 2 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, судом встановлено, що позивачу у період з 01.01.2016 року по жовтень 2018 року включно індексація грошового забезпечення не виплачувалась.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на нарахування та виплату індексації, у свою чергу, оскільки в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення позивача не здійснювалася, то така бездіяльність відповідача є протиправною, а тому зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

В силу статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Питання щодо підтвердження права позивача на індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.11.2018 вирішено судом в межах адміністративної справи № 560/2376/19.

Зважаючи на те, що предметом спору є порядок обчислення позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, при її обчисленні застосуванню підлягає пункт 5 Порядку №1078, в редакції постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015, яка застосовується з 01.12.2015.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.

Згідно з наведеними положеннями пункту 5 Порядку №1078 місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (базовий місяць) є тим місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу.

Оскільки підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації з 01.01.2016 цей місяць і є базовим.

При цьому зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

Беручи до уваги викладене, відповідач з 01.01.2016 по 28.02.2018 повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення.

Відтак, оскільки відповідачем нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 проведено з порушенням Порядку № 1078, та не застосовано базовий місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період січень 2008 року, то такі дії відповідача є протиправними.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з врахуванням виплачених сум.

Що ж до посилань апелянта на пропуск позивачем строку звернення з даним позовом до суду, передбаченого ст.122 КАС України, то колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12.05.2022 по справі №280/9017/20, де зазначено, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою) і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком, як це передбачено частиною другою статті 233 КЗпП України. До того ж, на військовослужбовців поширюється дія КЗпП України, у тому числі дія указаної статті, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості стосовно строку звернення до суду з позовом про стягнення належної військовослужбовцю суми грошового забезпечення.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі № 420/5749/23 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 12.03.2024

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький