Постанова

від 12.03.2024 по справі 320/12734/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/12734/23 Головуючий у 1 інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

За участю секретаря Заміхановської Д.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр гідроізоляції і покрівлі» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та визнання скасованими рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр гідроізоляції і покрівлі» (далі - ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, яка полягає у невизнанні скасованими податкових повідомлень-рішень №4718/26-15-07-03-01-25 від 31.01.2022, №4720/26-15-07-03-01-25 від 31.01.2022 та у не виключенні сум, нарахованих як податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями №4718/26-15-07-03-01-25 від 31.01.2022, №4720/26-15-07-03-01-25 від 31.01.2022 із облікової картки платника податків в Електронному кабінеті платника податків;

- визнати скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр гідроізоляції і покрівлі», подану 16.02.2022 на податкові повідомлення-рішення №4718/26-15-07-03-01-25 від 31.01.2022, №4720/26-15-07-03-01-25 від 31.01.2022 задоволеною, а податкові повідомлення-рішення №4718/26-15-07-03-01-25 від 31.01.2022, №4720/26-15-07-03-01-25 від 31.01.2022 скасованими.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №4718/26-15-07-03-01-25 від 31.01.2022, №4720/26-15-07-03-01-25 від 31.01.2022. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що за даними ЄДРСР контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень, внаслідок чого витрати сформовані на підставі відповідних первинних документів (видаткових накладних складених постачальниками згідно договорів поставки), не мають належного документального підтвердження, а самі первинні документи - сили підтверджуючих документів. Апелянт вважає, що позивачем не підтверджено факт придбання робіт, послуг у вищезазначених контрагентів-постачальників та можливість самостійного їх виконання. Отже, на переконання апелянта, вищенаведена інформація, щодо вищезазначених контрагентів свідчить про неможливість вчинення господарських операцій з ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» у періоді, що перевірявся.

20 грудня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр гідроізоляції і покрівлі» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр гідроізоляції і покрівлі» (ідентифікаційний код: 37024912; місцезнаходження: Україна, місто Київ, вул. Т. Шамрило, 3-Б, кв. 27; поштовий індекс: 04112) 16.03.2010 було зареєстровано в якості юридичної особи.

Видами діяльності ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» за КВЕД є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 43.39 Інші роботи із завершення будівництва, 43.91 Покрівельні роботи, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок, 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 42.21 Будівництво трубопроводів.

02 липня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято наказ №5408-п, яким, на підставі статей 20, 77, 82 ПК України, п. 2 ч. 1 ст. 13 розділу ІV, ст. 25 розділу VІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" вирішено провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» з 28.07.2021 по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів.

09 серпня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято наказ №6385-п, яким продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» з 11.08.2021 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів, призначеної наказом від 02.07.2021 №5408-п.

В подальшому, 11 серпня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято наказ №6490-п, яким перенесено терміни проведення розпочатої документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» з 11.08.2021 до дати отримання вилучених документів або забезпечення доступу до них.

На підставі вищевказаних наказів, а також направлень, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, контролюючим органом у періоди з 28.07.2021 по 11.08.2021 та з 09.12.2021 по 15.12.2021 було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі», за результатами якої складено Акт від 22 грудня 2021 року №94108/Ж5/26-15-07-03-01.

У вказаному Акті перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі»:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 9 - Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.6 національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, із змінами, та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 067 268 грн., у т.ч. в розрізі звітних періодів: за 2017 рік на 2 087 834 грн., за 2018 рік на 2 527 605 грн., за 2019 рік на 1 219 481 грн., за 2020 рік на 232 348 грн.;

- п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4277029 грн., у т.ч. у розрізі звітних (податкових) періодів: за серпень 2017 року на 119918 грн., за вересень 2017 року на 71 186 грн., за грудень 2017 року на 291607 грн., за квітень 2018 року на 124 838 грн., за серпень 2018 року на 611851 грн., за вересень 2018 року на 642 746 грн., за жовтень 2018 року на 246163 грн.; за листопад 2018 року на 176 803 грн., за грудень 2018 року на 706 579 грн., за січень 2019 року на 142 856 грн., за липень 2019 року на 3792 грн., за листопад 2019року на 825527 грн., за лютий 2020 року на 73 515 грн., за березень 2020 року на 122 430 грн., за грудень 2020 року на 117 219 грн.;

- п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70, п. 176.2 «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ та розділ 3 «Порядку заповнення та заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, подання з помилкою розрахунку за формою №1ДФ за IV квартал 2019 року;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, з урахуванням положень п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, п. 87.9 ст. 87, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5, п. 168.1, пп. 168.4.4, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, пп. «е» п. 176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого несвоєчасно перераховано до бюджету утриманий податок на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся за лютий 2021 року;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п.57.1 ст. 57, п. 87.9 ст. 87, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5, п. 168.1, пп. 168.4.4, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, пп. «е» п. 176.1 ст.176, пп, 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6, п. 161 підрозділу-10 розділу XX, Податкового кодексу України, від 02.12.2010 № 2755- VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого несвоєчасно перераховано до бюджету, утриманий військовий збір в періоді, що перевірявся за серпень 2017 року, вересень 2017 року, грудень 2017 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, лютий 2021 року.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» було подано заперечення від 05 січня 2022 року №020122.

Головне управління ДПС у м. Києві листом від 24 січня 2022 року №1397/1/26-15-07-03-01-28 надало відповідь, якою висновки Акту перевірки залишило без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві 31.01.2022 були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №4718/26-15-07-03-01-25 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 5346286,50 грн., з яких: 4277029,00 грн. податкове зобов`язання та 1069257,50 грн. штрафні санкції;

- податкове повідомлення-рішення №4720/26-15-07-03-01-25 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства» на 7525998,00 грн., з яких: 6067268,00 грн. податкове зобов`язання та 1458730,00 грн. штрафні санкції.

ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою від 16 лютого 2022 року №040222.

Вказана скарга направлена ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» до контролюючого органу засобами поштового зв`язку та отримана податковим органом 22.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0407600865334.

Не отримавши жодної відповіді на скаргу, ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» звернулось до ДПС України із вимогою про усунення порушення від 06.10.2022 №011022, в якій, зокрема, просило визнати скаргу задоволеною, а спірні податкові повідомлення - рішення - скасованими.

Державна податкова служба України листом від 29.11.2022 №15573/6/99-00-06-01-01-06 ДПС повідомила позивача, що відсутні правові підстави для визнання скарги платника податків на податкові повідомлення-рішення від 31.01.2022 №4718/26-15-07-03-01-25 та №4720/26-15-07-03-01-25 задоволеною.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Стаття 77 ПК України визначає порядок проведення документальних планових перевірок

Згідно пунктів 77.1-77.4 статті 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок. Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Законом України від 17 березня 2020 року №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено, зокрема, пунктом 52-2, відповідно до якого установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим десятим.".

В подальшому, 29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесені зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України такого змісту: в абзаці першому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці восьмому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)", а слова та цифри "до 30 березня 2020 року" - словами та цифрами "протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці дев`ятому слова та цифри "до 31 травня 2020 року" замінено словами та цифрами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці десятому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

У відповідності до Закону України від 14 липня 2020 року №786-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців", який набрав чинності з 8 серпня 2020 року, внесено зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме: після абзацу першого доповнено новим абзацом такого змісту: "документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків"; у зв`язку з цим абзаци другий - одинадцятий вважати відповідно абзацами третім - дванадцятим; в абзаці третьому слово і цифри "підпунктом 78.1.8" замінено словами і цифрами "підпунктами 78.1.7 та 78.1.8"; в абзаці п`ятому слова "зберігання та транспортування" замінено словами "зберігання, транспортування та обігу".

Таким чином, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Разом з тим, 04 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон №909-ІХ), пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцевих положень" якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На виконання вказаного Закону, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" (далі - Постанова №89), якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема, тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Отже, вищевказане свідчить, що виникла суперечність між нормами ПК України та Постановою №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДПС у м. Києві, призначаючи та проводячи документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» керувалося, зокрема, приписами постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».

Колегія суддів зазначає, що, вирішуючи питання про правомірність прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №4718/26-15-07-03-01-25 від 31.01.2022, №4720/26-15-07-03-01-25 від 31.01.2022, в першу чергу потрібно встановити:

- чи дотримано податковим органом процедуру призначення перевірки позивача (співвідношення положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та Постанови №89);

- чи тягнуть за собою заявлені позивачем порушення контролюючим органом вимог ПК України щодо проведення перевірки під час мораторію наслідки у вигляді скасування податкових повідомлень-рішень.

З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, виключно законами України встановлюється Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

Частиною першою статті 96 Конституції України визначено, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Як було вищезазначено, Постанова №89 прийнята Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №909-IX.

Згідно частини першої статті 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі №640/18646/21.

Закон №909-IX, пунктом 4 розділу II "Прикінцеві положення" якого було надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, стосувався саме Державного бюджету України на 2020 рік.

Постанова ж Кабінету Міністрів України №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" прийнята 03 лютого 2021 року.

Згідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 травня 2023 року у справі № 140/607/22 наголосив, що Законом №909-IX не вносились зміни безпосередньо до ПК України, яким встановлено мораторій, а делеговано таке право Кабінету Міністрів України. При цьому, темпоральні і галузеві межі такого делегування не визначені.

Також, Верховний Суд вказав, що сам Закон України "Про Державний бюджет України" як тимчасовий акт законодавства вичерпує свою дію закінченням календарного періоду на який його прийнято.

За вказаних обставин, Верховний Суд у постанові від 24 травня 2023 року у справі № 140/607/22 дійшов висновку, що Постанова №89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим, не може вважатися складовою податкового законодавства, а тому, не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09 грудня 2020 року №1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

В подальшому, постановами Кабінету Міністрів України було продовжено дію карантину, а саме:

- постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено дію карантину з 19.12.2020 до 28.02.2021;

- постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року №104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30.04.2021 року;

- постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 року №405 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30.06.2021 року;

- постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 №611 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено продовжити на всій території України дію карантину до 31 серпня 2021 року.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу Головним управлінням ДПС у м. Києві від 02.07.2021 №540/8-п щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Центр гідроізоляції і покрівлі» не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак, діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що наказ від 02.07.2021 №5408-п, на підставі якого була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача та за результатом якої, в подальшому, винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, був прийнятий саме відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий орган, незважаючи на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" від 03 лютого 2021 року №89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України.

При цьому, як наголосив Верховний Суд у постановах від 10 вересня 2022 року у справі №640/16093/21, від 12 жовтня 2022 року у справі №160/24072/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 21 грудня 2022 року у справі №160/14976/21 та ін., проведення перевірки на підставі Постанови №89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Також, згідно висновків Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки, одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Отже, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Крім того, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 травня 2023 року у справі № 140/607/22 зазначив, що «…проведення документальної планової перевірки платника податків під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, означає те, що така перевірка з огляду на дію мораторію не повинна була відбутися в силу закону, тобто за суттю не є процедурним порушенням, а лежить у площині виконання контролюючим органом повноважень, визначених законом.

Вказане є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових-повідомлень-рішень, тому до аналізу решти доводів касаційної скарги, зокрема, щодо суті покладених в основу спірних податкових повідомлень-рішень колегія суддів не вдається».

Враховуючи вищевказані висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що встановлені судом порушення, які допущені відповідачем у вигляді проведення перевірки за відсутності відповідних повноважень внаслідок запровадженого мораторію, нівелюють наслідки її проведення, а тому, наведене є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги повторюють висновки Акту перевірки. Разом з тим, Головним управлінням ДПС у місті Києві в апеляційній скарзі не наведено обґрунтувань, у чому полягає неправильність чи неповнота встановлення судом першої інстанції обставин справи або невірність застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр гідроізоляції і покрівлі» та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлено 13.03.2024 р.