Постанова

від 12.03.2024 по справі 160/8390/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

справа № 160/8390/22

адміністративне провадження № К/990/6842/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «МАГІСТРАЛЬ-ТРАНЗИТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «МАГІСТРАЛЬ-ТРАНЗИТ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 (суддя - Турлакова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 (головуючий суддя - Панченко О.М., судді: Іванов С.М., Чередниченко В.Є.) у справі №160/8390/22.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «МАГІСТРАЛЬ-ТРАНЗИТ» (далі - ТОВ «Підприємство з Іноземними інвестиціями «МАГІСТРАЛЬ-ТРАНЗИТ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) від 07.02.2022 №0024380709 та №0024370709.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023, позов задоволено частково.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Підприємство з Іноземними інвестиціями «МАГІСТРАЛЬ-ТРАНЗИТ» звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в позові та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування підстав оскарження ТОВ «Підприємство з Іноземними інвестиціями «МАГІСТРАЛЬ-ТРАНЗИТ» посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №420/14724/20.

У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що судами було проігноровано той факт, що обсяг пального, що заправлений у паливний банк як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої не враховується до обсягу отриманого пального в ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального у розумінні норми підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови в позові постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Дніпропетровської області проведено фактичну перевірку ТОВ «Підприємство з Іноземними інвестиціями «Магістраль-Транзит» з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №6049-п від 10.12.2021 та направлень на перевірку від 10.12.2021 № 6486, № 6487 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лозуватська, 116В.

За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №4601/04/36/07/09/РРО/33000971 від 23.12.2021, яким зафіксоване порушення позивачем:

статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині зберігання пального без наявності відповідної ліцензії;

абзацу «б» підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, в частині отримання пального що перевішує 1000м.куб., на протязі календарного року та не реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. З акту вбачається, що під час перевірки відповідачем використані вибіркові данні бази даних ІС «Податковий блок», договори оренди, договори купівлі-продажу, акцизні накладні. Також зазначено, що в ході проведення фактичної перевірки, встановлено, що ТОВ «Магістраль-Транзит» згідно Єдиного реєстру акцизних накладних підприємством протягом календарного року отримано (придбано) пальне в обсягах, що перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), а саме за 2020 рік - 1 225 682,45 літрів (дизельне пальне), за 2021 рік 421787,13 літрів (дизельне пальне).

07.02.2022 на підставі акту фактичної перевірки №4601/04/36/07/09/РРО/33000971 від 23.12.20221 відповідачем прийнято:

податкове повідомлення-рішення №0024370709, згідно з яким ТОВ «Магістраль-Транзит» нараховано штраф в розмірі 500 000 грн. за зберігання пального в періодах квітень 2020 року, січень 2021 року без наявності відповідної ліцензії.

податкове повідомлення-рішення №0024380709, яким ТОВ «Магістраль-Транзит» на підставі абзацу «б» підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України нараховано штраф в розмірі 1 000 000 грн. за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку-розпорядником акцизного складу.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову мотивовано тим, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, належними та допустимими доказами не доведено обґрунтованість висновків акту перевірки щодо здійснення зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії у період з 10.04.2020 по 29.04.2020.

Приймаючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог виходив з того, що ТОВ «Магістраль-Транзит» протягом календарного року отримано (придбано) пальне в обсягах, що перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії). Оскільки позивач не провів реєстрацію акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а тому суд дійшов висновку, що до позивача підлягають застосуванню положення пункту 128-1.2 статті 128-1 Податкового кодексу України в частині накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до абзаців першого - третього підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Цією ж нормою (абзац шостий) встановлено, що не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Отже, передбачений цією нормою виняток застосовується при сукупності умов, а саме: (1) загальна місткість розташованих на території (в приміщенні) ємностей не перевищує 200 кубічних метрів; (2) суб`єкт господарювання (власник або користувач такого приміщення або території) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів; (3) пальне використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і суб`єкт господарювання не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відсутність однієї з наведених умов виключає можливість визнання відповідної території/приміщення не акцизним складом. Відповідно, у випадку, якщо протягом календарного року суб`єкт господарювання отримує пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), він зобов`язаний до часу, коли буде здійснена господарська операція, в результаті якої виникнуть обставини, які зумовлять обов`язок реєстрації акцизного складу, зареєструвати останній. Тобто, саме з моменту, коли платник податків вже достеменно знає, що відпадає хоча б одна з обов`язкових умов, передбачена абзацом шостим підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, він зобов`язаний здійснити реєстрацію акцизного складу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.08.2023 по справі №160/15431/21.

Також, з аналізу норми пункту «б» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України слідує висновок, що обсяг отриманого суб`єктом господарювання протягом календарного року пального визначається сумарно по всіх приміщеннях та/або територіях, на яких розміщені ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального.

Таким чином, якщо загальний обсяг отримання пального протягом календарного року перевищить 1000 куб. м., то такий суб`єкт господарювання повинен буде зареєструвати акцизні склади на всіх своїх територіях, де розміщується пальне.

Наведений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2023 у справі №420/4383/23.

Судами також встановлено, що позивачем отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер 04820414202001800, видану Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, терміном дії з 30.04.2020 до 30.04.2025 за адресою місця зберігання: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Лозуватська, 116В, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального 75000 літрів.

Під час проведення перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що ТОВ «Магістраль-Транзит» протягом календарного року отримано (придбано) пальне в обсягах, що перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), а саме за 2020 рік - 1 225 682,45 літрів (дизельне пальне), за 2021 рік 421 787,13 літрів (дизельне пальне).

Обставина, щодо придбання вказаної кількості пального позивачем не заперечується, як і не заперечується факт його зберігання в резервуарі з 30.04.2020.

Вирішуючи даний спір суд апеляційної інстанції врахував доводи позивача про те, що обсяг пального, заправлений у паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої не враховується до обсягу отриманого пального в ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального у розумінні приписів підпункту 14.1.6. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Однак, суд вірно відхилив доводи позивача про те, що всі надходження палива у 2020 році були здійснені виключно напряму у паливні баки автомобілів позивача, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів, на підставі яких можна встановити такий характер діяльності позивача, зокрема договорів та первинних документів на постачання пального, товарно-транспортних накладних, актів приймання пального, видаткових накладних, подорожніх листів, інших документів первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких здійснювалося оприбуткування та списання палива, оборотно-сальдових відомостей та інших документів, які б підтвердили факт реального надходження палива безпосередньо напряму у паливні баки автомобілів позивача.

Відтак, позивач у 2020 році був розпорядником акцизного складу, адже він мав територію з ємністю для зберігання пального та протягом календарного року отримав (придбав) пальне в обсягах, що перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), а саме за 2020 рік - 1 225 682,45 літрів (дизельне пальне), проте не провів реєстрацію акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового

Згідно з пунктом 128-1.2 статті 128-1 Податкового кодексу України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Отже, враховуючи наведені законодавчі норми та встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність накладення штрафу в розмірі 1000000 грн, згідно податкового повідомлення-рішення від 07.02.2022 №0024380709, а відтак про відмову в задоволенні позову в цій частині.

В частині задоволення позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Доводи скаржника про те, що оскаржувані рішення ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду 13.07.2022 у справі №420/14724/20, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказана постанова прийнята за інших фактичних обставин, установлених судами (обсяг отриманого пального не перевищував встановлений податковим законодавством розмір).

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «МАГІСТРАЛЬ-ТРАНЗИТ» залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №160/8390/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова