Постанова

від 13.03.2024 по справі 640/1249/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року

м. Київ

справа № 640/1249/21

адміністративне провадження № К/990/14144/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар Україна» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2022, ухвалене у складі головуючого судді Шулежка В.П., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023, прийняту у складі колегії суддів: Собківа Я.М. (головуючий), Мельничука В.П., Файдюка В.В.

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Дельта Вілмар Україна» звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - Офіс ВПП), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від від 16.11.2020:

- №112/28-10-53-10, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 936 504,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 5 468 252,00 грн.;

- №113/28-10-53-10, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 23 385 847,00 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що господарські операції позивача з контрагентами підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, є протиправними, порушують право позивача на податковий кредит та бюджетне відшкодування, в силу чого підлягають скасуванню судом.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 25.09.2020 року по 16.10.2020 року на підставі направлень, виданих Південним управлінням Офісу великих платників податків Державної податкової служби №160, №161 від 18.09.2020 року, відповідно до підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі наказу Офісу великих платників податків ДПС від 18.09.2020 року №1043 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Дельта Вілмар Україна" (код ЄДРПОУ 33268860) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 19.10.2020 року №49/28-10-53-10/33268860.

4. Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Дельта Вілмар Україна":

5. п.п. "а" п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по рядку 20.2.1 "Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка: підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 ДЗ): на рахунок платника у банку", податкової декларації з ПДВ за липень 2020 року на суму 10 936 504 грн.;

6. п.п. "а" п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, відображене у рядку 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації), яка переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду", податкової декларації з ПДВ за липень 2020 року на суму 23 385 847 грн.

7. На підставі висновків акту від 19.10.2020 року №49/28-10-53-10/33268860 та відповіді на заперечення від 11.11.2020 року №35899/10/28-10-53-10 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

8. від 16.11.2020 року №112/28-10-53-10, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 936 504,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 5 468 252,00 грн.;

9. від 16.11.2020 року №113/28-10-53-10, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 23 385 847,00 грн.

10. За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби України від 23.12.2020 року №36150/6/99-00-06- 02-02-06 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 16.11.2020 року №112/28-10-53-10 та №113/28-10-53-10, а скаргу позивача - без задоволення.

11. Уважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 20.05.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023, позов задовольнив повністю.

13. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки формування податкового кредиту за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв`язку з чим є підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

IV. Касаційне оскарження

14. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

15. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

16. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

17. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

18. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

19. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

20. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

21. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

22. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

23. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

24. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

25. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

26. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

27. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

28. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

29. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

30. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

31. дата отримання платником податку товарів/послуг.

32. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

33. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

34. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

35. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

36. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

37. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

38. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

39. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

40. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

41. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

42. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

43. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

44. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VІ. Оцінка Верховного Суду

45. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомленнь-рішеннь від 16.11.2020 №112/28-10-53-10 та від 16.11.2020 №113/28-10-53-10, які ґрунтуються на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Торгова компанія "Золотий Дракон", ТОВ "Рістон Ойл".

46. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

47. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

48. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

49. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

50. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

51. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

52. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

53. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

54. Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

55. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

56. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

57. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

58. Так, судами встановлено, що між ТОВ "Дельта Вілмар Україна" (Покупець) та ТОВ "Торгова компанія "Золотий Дракон" (Постачальник) укладено договори поставки №500005230 від 25.06.2020 року, №500005237 від 30.06.2020 року, №500005252 від 03.07.2020 року, №500005279 від 08.07.2020 року, відповідно до пункту 1.1 яких Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану (далі - Товар) невиморожену (пресову, екстракційну або суміш пресової з екстракційною) першого сорту українського походження на умовах, викладених в цих договорах.

59. Покупець здійснює оплату вартості прийнятого товару на поточний рахунок Постачальника протягом трьох банківських днів за днем після приймання Покупцем Товару за якістю і кількістю в Місці поставки.

60. Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ "Торгова компанія "Золотий Дракон" виписано видаткові накладні: №611 від 01.07.2020, №612 від 01.07.2020, №632 від 02.07.2020, №634 від 03.07.2020, №635 від 04.07.2020, №648 від 07.07.2020, №649 від 07.07.2020, №670 від 08.07.2020, №680 від 09.07.2020, №695 від 10.07.2020, №693 від 10.07.2020, №694 від 11.07.2020, №696 від 11.07.2020, №701 від 13.07.2020 та податкові накладні на поставку товарів: №5 від 01.07.2020, №6 від 01.07.2020, №16 від 02.07.2020, №20 від 03.07.2020, №29 від 04.07.2020, №37 від 07.07.2020, №38 від 07.07.2020, №55 від 08.07 2020, №62 від 09.07.2020, №76 від 10.07.2020, №77 від 10.07.2020, №88 від 11.07.2020, №89 від 11.07.2020 на загальну суму 33889905,00 грн., у тому числі ПДВ - 5 648 318,00 грн.

61. Сума податку на додану вартість 5 648 318,00 грн. по зазначеним податковим накладним включена ТОВ "Дельта Вілмар Україна" до складу податкового кредиту за рядком 10.1 "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою" Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року, та відповідає даним Додатка 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року.

62. Транспортування товару здійснювалось за рахунок ТОВ "Торгова компанія "Золотий Дракон", в підтвердження чого позивачем надано наступні товарно-транспортні накладні: №5230-19 від 30.06.2020, №5230-18 від 30.06.2020 №5230-17 від 30.06.2020, №5230-16 від 30.06.2020, №5237-02 від 30.06.2020, №5237-03 від 30.06.2020, №5237-01 від 30.06.2020, №5237-07 від 30.06.2020, №5237-04 від 30.06.2020, №5237-05 від 30.06.2020, №5237-06 від 30 06.2020, №5237-12 від 01.07.2020, №5237-13 від 01.07.2020, №5237-10 від 01.07.2020, №5237-08 від 01.07.2020, №5237-09 від 01.07.2020, №5237-14 від 01.07.2020, №5237-11 від 01.07.2020, №5237-11 від 02.07.2020, №5237-16 від 02.07.2020, №5237-17 від 02.07.2020, №5237-18 від 06.07.2020, №5252-02 від 06.07.2020, №5252-04 від 06.07.2020, №5252-03 від 06.07.2020, №5252-05 від 06.07.2020, №5252-06 від 07.07.2020, №5252-07 від 07.07.2020, №5252-08 від 07.07.2020, №5252-10 від 07.07.2020, №5252-11 від 07.07.2020, №5252-12 від 07.07.2020, №5252-15 від 08.07.2020, №5252-13 від 08.07.2020, №5252-14 від 08.07.2020, №5252-09 від 07.07.2020, №5252-20 від 09.07.2020, №5252-18 від 09.07.2020, №5252-17 від 09.07.2020, №5252-19 від 09.07.2020, №5252-21 від 09.07.2020, №5279-01 від 09.07.2020, №5279-02 від 09.07.2020, №5279-05 від 10.07.2020, №5279-03 від 10.07.2020, №5279-08 від 10.07.2020, №5279-07 від 10.07.2020, №5279-13 від 11.07.2020, №5279-15 від 11.07.2020, №5279-04 від 10.07.2020, №5279-10 від 10.07.2020, №5279-11 від 11.07.2020, №5279-09 від 11.07.2020, №5279-12 від 11.07.2020.

63. Розрахунки по зазначеним накладним між ТОВ "Дельта Вілмар Україна" та ТОВ "Торгова компанія "Золотий Дракон" здійснювались у безготівковій формі.

64. У підтвердження оплати товару позивачем до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень від 01.07.2020 №1113012 на суму 512057,52 грн., від 01.07.2020 №1113013 на суму 7953501,07грн., від 02.07.2020 №1113059 на суму 3585598,61грн., від 02.07.2020 №1113058 на суму 2015787,94грн., від 03.07.2020 №1113250 на суму 4606865,43грн., від 06.07.2020 №1113282 498098,83грн., від 06.07.2020 №1113283 на суму 959179,58грн., від 08.07.2020 №1113494 на суму 498765,76грн., від 08.07.2020 №1113495 на суму 2101130,19грн., від 09.07.2020 №1113614 на суму 99619,77грн., від 09.07.2020 №1113612 на суму 717119,72грн., від 09.07.2020 №1113613 на суму 921373,09грн., від 10.07.2020 №1113631 на суму 191835,92грн., від 10.07.2020 №1113632 на суму 1961180,32грн., від 10.07.2020 №1113633 на суму 3016760,25грн., від 13.07.2020 №1113699 на суму 1034078,64грн., від 13.07.2020 №1113701 на суму 2028939,31грн., від 14.07.2020 №1113698 на суму 489560,78грн., від 14.07.2020 №1113700 на суму 1939905,71грн., від 15.07.2020 №1113909 на суму 3475393,29грн., від 15.07.2020 №1113910 на суму 3505736,14грн., від 16.07.2020 №1117077 на суму 97912,16грн, від 16.07.2020 №1114078 на суму 206815,73грн., від 16.07.2020 №1114079 на суму 387981,14грн., від 16.07.2020 №1114075 на суму 392236,06грн., від 16.07.2020 №1114076 на суму 405787,86грн., від 16.07.2020 №1114074 на суму 603352,05грн., від 17.07.2020 №1114153 на суму 701147,23грн., від 17.07.2020 №1114154 на суму 3070693,20грн., від 17.07.2020 №1114155 на суму 4510658,36грн.

65. Також позивачем у підтвердження реальності здійснення господарських операцій надано свідоцтва про якість на олію соняшникову.

66. ТОВ "Дельта Вілмар Україна" додано до матеріалів справи всю первинну документацію, пов`язану з контрагентом ТОВ "Торгова компанія "Золотий Дракон" по його взаємовідносинах з постачальниками, а саме: придбання насіння соняшнику у ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" у кількості 3 719 тонн, що спростовує твердження податкового органу про неможливість реалізації на адресу ТОВ "Дельта Вілмар Україна" олії соняшникової нерафінованої за відсутністю джерела походження.

67. Крім того, судами встановлено, що для виробництва олії соняшникової нерафінованої, яку було реалізовано ТОВ "ТК "Золотий Дракон" на адресу ТОВ "Дельта Вілмар Україна" у липні 2020 року, що відображено в Декларації з ПДВ за серпень 2020 року, не використовувалося насіння соняшнику, придбане у ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод". Для її виробництва використовувалося насіння соняшнику, придбане у інших виробників, а саме: АФГ "Ольвія", ТОВ "Побєда-Агро", СФГ "Славія", ПП "П`ятихатський комбікормовий завод" та ТОВ "ТД "Агро Защита" загальним обсягом 1 674,9 тонн, в підтвердження чого ТОВ "Торгова компанія "Золотий Дракон" надало усю необхідну первинну документацію.

68. Також ТОВ "Торгова компанія "Золотий Дракон" надано усі відповідні правовстановлюючі документи та документи, що підтверджують повноваження директора, наявність виробничих потужностей та основних засобів.

69. Суди дійшли висновку, що з боку ТОВ "Дельта Вілмар Україна" дотримано вимоги щодо належної обачності при виборі контрагента, отримано усі необхідні документи щодо з`ясування загальнодоступної інформації та збору доказів про потенційного контрагента для запобігання ведення господарської діяльності з особою, чия діяльність має очевидні ознаки недобросовісності чи протиправності перед прийняттям рішення щодо укладення договорів.

70. Також, у перевірємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Рістон Ойл".

71. Так, між ТОВ "Дельта Вілмар Україна" (Покупець) та ТОВ "Рістон Ойл" (Постачальник) укладено договори поставки №500005198 від 15.06.2020, №500005211 від 18.06.2020, №500005212 від 18.06.2020, №500005213 від 15.06.2020, №500005214 від 18.06.2020, №500005215 від 18.06.2020, відповідно до пункту 1.1 яких Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану (далі - Товар) невиморожену (пресову, екстракційну або суміш пресової з екстракційною) першого сорту українського походження на умовах, викладених в цих договорах.

72. Покупець здійснює оплату вартості прийнятого товару на поточний рахунок Постачальника протягом трьох банківських днів за днем після приймання Покупцем Товару за якістю і кількістю в Місці поставки.

73. Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ "Рістон Ойл" виписано видаткові накладні: №736 від 24.06.2020, №772 від 03.07.2020, №773 від 04.07.2020, №809 від 12.07.2020, №810 від 12.07.2020, №811 від 12.07.2020, №807 від 11.07.2020, №813 від 13.07.2020, №814 від 14.07.2020, №833 від 16.07.2020, №837 від 17.07.2020, №840 від 19.07.2020, №842 від 21.07.2020, №847 від 22.07.2020, №846 від 22.07.2020, №848 від 22.07.2020, №853 від 24.07.2020, №851 від 24.07.2020, №852 від 25.07.2020 та податкові накладні на поставку товарів: №53 від 24.06.2020, №9 від 03.07.2020, №10 від 04.07.2020, №33 від 12.07.2020, №34 від 12.07.2020, №35 від 12.07.2020, №31 від 11.07.2020, №36 від 13.07.2020, №37 від 14.07.2020 №43 від 16.07.2020, №46 від 17.07.2020, №47 від 19.07.2020, №53 від 21.07.2020, №58 від 22.07.2020, №57 від 22.07.2020, №59 від 22.07.2020, №63 від 24.07.2020, №62 від 24.07.2020, №64 від 25.07.2020 на загальну суму 96 164 174 грн., у тому числі ПДВ - 16 027 362,00 грн.

74. Сума податку на додану вартість 16 027 362,00 грн. по зазначеним податковим накладним включена ТОВ "Дельта Вілмар Україна" до складу податкового кредиту за рядком 10.1 "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою" Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року, та відповідає даним Додатка 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року.

75. Транспортування товару здійснювалось за рахунок ТОВ "Рістон Ойл", в підтвердження чого позивачем надано наступні товарно-транспортні накладні: від 20.06.2020 " 1261, від 03.07.2020 №1331, №1330, від 10.07.2020 №1364, №1365, №1366, від 11.07.2020 №№ 1367, 1378, 1371, 1370, 1369, 1368, 1379, 1372, 1380, 1373, 1376, 1375, 1374, від 13.07.2020 №1382, 1383, 1384, від 15.07.2020 №№ 1394, 1398, 1389, 1396, 1393, 1392, 1401, 1402, 1403, від 16.07.2020 №1405, №1408, від 20.07.2020 №1420, від 21.07.2020 №1421, №1422.

76. Також в матеріалах справи наявні копії залізничних накладних щодо транспортування олії соняшникової від 26.06.2020 №46551842, від 12.07.2020 №46726808, від 19.07.2020 №46965133, від 23.07.2020 №47206735, від 25.07.2020 №40159824, від 21.07.2020 №47174768, від 23.07.2020 №47206735, від 21.07.2020 №4717768, від 09.07.2020 №46753299, згідно яких: відправник - ПП "Атланта-Агро" (код ЄДРПОУ 32150080) для ТОВ "Рістон Ойл"; одержувач - ТОВ "Дельта Вілмар Україна"; станція та залізниця відправлення - м. Перещепино; станція та залізниця відправлення - Чорноморська.

77. Розрахунки по вищезазначеним накладним між ТОВ "Дельта Вілмар Україна" та ТОВ "Рістон Ойл" здійснювались у безготівковій формі.

78. В підтвердження оплати товару позивачем до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень від 09.07.2020 №1113615 на суму 314816,27 грн., від 17.07.2020 №1114156 на суму 311715,67 грн., від 17.07.2020 №1114157 на суму 459554,71 грн., від 17.07.2020 №1114163 на суму 505836,60 грн. (по договору №500005213 від 18.06.2020), від 10.07.2020 №1113634 на суму 2341815,73 грн., від 20.07.2020 №1114198 на суму 874741,42 грн. (по договору №500005211 від 18.06.2020), від 20.07.2020 №1114197 на суму 3181877,02 грн. (по договору №500005212 від 18.06.2020), від 08.07.2020 №1113496 на суму 298409,55 грн. (по договору №500005198 від 15.06.2020).

79. ТОВ "Дельта Вілмар Україна" отримало усю первинну документацію у ТОВ "Рістон Ойл" по його взаємовідносинам з постачальниками, які підтверджують придбання 9 004,37 тонн насіння соняшнику та виробничий вихід олії у середньому у липні 43,24% (Лист №464 від 07.12.2020), що є цілком достатньою кількістю для виробництва 3 892,63 тонн олії соняшникової нерафінованої, яку було у подальшому реалізовано на ТОВ "Дельта Вілмар Україна".

80. Також "Рістон Ойл" надано усі відповідні правовстановлюючі документи та документи, що підтверджують повноваження директора, наявність виробничих потужностей та основних засобів.

81. На підтвердження реальності господарських операцій позивачем зазначено, що придбаний товар у ТОВ "ТК "Золотий Дракон" та ТОВ "Рістон Ойл" в подальшому реалізовано, а саме вироблено олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену та продано на експорт.

82. Суди вказали, що надані первинні документи оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

83. На підставі наведеного, оскільки господарські операції позивача з ТОВ "Торгова компанія "Золотий Дракон" та ТОВ "Рістон Ойл" підтверджуються відповідними первинними документами, відображені у податкових накладних, зареєстрованих належним чином, розрахунки між сторонами доведені, господарська мета їх проведення, доцільність і економічний результат підтверджені, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що висновки податкового органу щодо фіктивності таких операцій є безпідставними та необґрунтованими.

84. Верховний Суд у постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 зробив висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

85. Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, на які посилається відповідач, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин, які є предметом дослідження у цій справі (наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №820/7293/13-а).

86. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

87. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

88. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

89. Крім того, суд зазначає, що наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних чи відчутність таких документів не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

90. Колегія суддів уважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

91. Згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

92. Таким чином, колегія суддів зауважує, що інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.

93. За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

94. Крім того, не надано доказів, які б свідчили про наявність такого, що набрав законної сили вироку суду відносно позивача та/або контрагента.

95. Судами встановлено, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, доказів протилежного відповідачем не надано, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі формування даних податкового обліку по взаємовідносинам з даними контрагентами за такими договорами у позивача не було.

96. Отже, за відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності платника щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності, наявності недоліків у первинних документах тощо, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям.

97. На підставі наведеного колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності формування позивачем розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій із вказаними контрагентами.

98. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

99. Колегія суддів уважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, оскільки у кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справі, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази. Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм.

100. Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених судами висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

101. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

102. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року у справі №640/1249/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко