Єдиний унікальний номер 599/6/24
Номер провадження 2/599/35/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" березня 2024 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючої судді Чорної В. Г., при секретарі Грицай О.П., за участю прокурора Боровицької О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зборові цивільну справу за позовом Керівника Бережанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 про примусове припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації,
ВСТАНОВИВ:
Короткий виклад доводів пред`явленого позову.
03 січня 2024 року керівник Бережанської окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовував його тим, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації та в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 набув право власності на земельні ділянки площею 0,686 га - цільове призначення для ведення підсобного господарства площею 0,436 га та обслуговування житлового і господарських приміщень 0,250 га, яка розташована в с.Бзовиця Зборівського району, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №3388 від 05.05.1999; земельну ділянку площею 3,02 га цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в с.Бзовиця Зборівського району, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №024338 від 05.04.2006, майновий пай АПП «Золота нива» с.Бзовиця Зборівського (теперішнього Тернопільського) району Тернопільської області згідно майнового сертифікату серії TP-VII №005947 від 04.03.2002. На підставі рішення Зборівського районного суду Тернопільської області справа №1907/959/2012 від 14 червня 2012 року ОСОБА_1 08.08.2012 отримав в управлінні Держкомзему у Зборівському районі Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №977829 на земельну ділянку кадастровий номер 6122680800:01:001:0012 площею 2,7586 га, цільове призначення -- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 на підставі договору дарування №3315 від 22.12.2018, посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу, подарував ОСОБА_3 , таким чиномвідчуживши її, відомості про речове право номер 29623567, дата державної реєстрації - 22.12.2018.
Також, ОСОБА_1 , на підставі рішення Зборівського районного суду Тернопільської області справа №1907/959/2012 від 14.06.2012 , зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.11.2016 право власності на об`єкти нерухомого майна: земельну ділянку кадастровий номер 6122680800:02:001:0038 площею 0,1538 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, відомості про речове право номер 6882026 та земельну ділянку кадастровий номер 6122680800:02:001:0037 площею 0,2827 га цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, відомості про речове право номер 6881968.
Однак всупереч ст.ст.80, 81, 145 ЗК України ОСОБА_1 не відчужив зазначені земельні ділянки протягом року з дня її набуття, а тому є підстави для конфіскації вказаних земельних ділянок у власність держави, так як земельні ділянки кадастровий номер 6122680800:02:001:0038 площею 0,1538 га та кадастровий номер 6122680800:02:001:0037 площею 0,2827 га, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на даний час перебувають у власності ОСОБА_1 .
Інформація про рух цивільної справи. Ставлення учасників судового процесу до пред`явленого позову.
Ухвалою судді Зборівського районного суду Тернопільської області від 03 січня 2024 року (а.с.64) відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи до підготовчого судового засідання.
17 січня 2024 року на адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, в інтересах якого діє Бережанська окружна прокуратура, надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.
Прокурор позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задоволити.
Відповідач, повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надіслав.
Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши на підставі вимог ст.280 ЦПК України заочне рішення.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є громадянином російської федерації, згідно інформації УДМС України в Тернопільській області № 6101.2.1-12209/61.1-23 від 05.12.2023, документований посвідкою на постійне проживання для іноземців НОМЕР_1 видана 25.09.2014 року строком дії до 05.12.2023 орган, що видав 6101 (УДМС України в Тернопільській області).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 445464261226, номер відомостей про речове право 6882026 від 03.09.2014 року, на земельну ділянку з кадастровим номер 6122680800:02:001:0038 площею 0,1538 га та реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 445460661226, номер відомостей про речове право 6881968 від 03.09.2014 року, кадастровий номер 6122680800:02:001:0037 площею 0,2827 га.державним реєстратором зареєстровано за ОСОБА_1 право власності.
Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єктів нерухомості - земельних ділянок площами: вартість земельної ділянки площею 0,1538 гакадастровий номер 6122680800:02:001:0038, становить 32567,62 гривень та площею 0,2827 гакадастровий номер 6122680800:02:001:0037 становить 47494,16 гривень.
Однак, після набуття земельних ділянок у власність відповідач, порушуючи вимоги національного законодавства, протягом року їх не відчужив.
Норми права та мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Так, відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону. Згідно норм ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних. Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
У відповідності до ч. 5 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.
Частиною 4 ст.81 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Право власності на земельні ділянки відповідач набув з 03.09.2014 рокупісля державної реєстрації речового права на нерухоме майно, однак у подальшому й по даний час земельні ділянки ним самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.
Згідно пункту "е" ч. 1 ст. 140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Відповідно до ч.1,2 ст.38, ч.1 ст.39 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.
У відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.
Висновки суду.
Тому, враховуючи вказане вище та те, що відповідач, будучи іноземним громадянином, упродовж року (з 03.09.2014 рокупо даний час) після набуття права власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництв не відчужив їх, є підстави для конфіскації у власність держави, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь Бережанської окружної прокуратури необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2800 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 280, 354 ЦПК України, ст. 3, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 346, 356 ЦК України, ст. 19, 22, 81, 125, 140, 143 ЗК України, суд,
УХВАЛИВ:
позов керівника Бережанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити.
Припинити громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 0,1538 га з кадастровим номером 6122680800:02:001:0038, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.12.2018 за номером 6882026 та площею 0,2827 га кадастровий номер 6122680800:02:001:0037, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.12.2018 за номером 6881968, які розташовані на території Бзовицької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, шляхом їх конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви в сумі 2684 гривень, який перерахувати на р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098 (Тернопільська обласна прокуратура, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4), код економічної класифікації видатків бюджету - 2800.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повний текст рішення складено 13 березня 2024 року.
Суддя Зборівського
районного суду Чорна В.Г.
Суд | Зборівський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2024 |
Оприлюднено | 15.03.2024 |
Номер документу | 117633777 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Зборівський районний суд Тернопільської області
Чорна В. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні