Ухвала

від 14.03.2024 по справі 332/1460/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69106 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/1460/24

Провадження №: 2/332/1392/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Ретинська Ю.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, стягнення винагороди, -

ВСТАНОВИЛА:

12.03.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, стягнення винагороди.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити, а його позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

За приписами ч. 2 ст.133ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до вимог ч. 1 ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України«Про державнийбюджет Українина2024рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року становить 3028 гривні, таким чином судовий збір за майнову вимогу становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн та не більше 15140 грн.

За приписами ч. 2 ст.4вказаного Закону за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211 грн 20 коп.

У позовній заяві позивач фактично заявляє три вимоги: одну вимогу немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру про відшкодування моральної шкоди в сумі 20000,00 грн та про стягнення винагороди в розмірі 10000,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду із вказаним позовом, позивач мав би сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру та сукупно за дві вимоги майнового характеру на загальну суму 2422,40 грн.

Відповідно до частин першої, третьої статті 136ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р., в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Скрутне матеріальне становище це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).

Позивачем ненадано жодногодоказу,який міститьінформацію пройого майновийстан напідтвердження того,що розмір судового збору, який має сплатити позивач, перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік. До того ж, позивачем не надано суду документів про сукупний дохід родини. Зазначені у позовній заяві та у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини не є достатніми доказом на підтвердження факту неможливості сплати ОСОБА_1 судового збору.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду його позовної заяви.

Водночас, позивачеві роз`яснюється, що він не позбавлений права звернутися до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, про розстрочення сплати судового збору, надавши відповідні докази, які б свідчили про наявність підстав для цього.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Статтею 129Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У відповідності до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;зазначення цінипозову,якщо позовпідлягає грошовійоцінці;обґрунтований розрахуноксум,що стягуютьсячи оспорюються; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивачем не зазначено: ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, також у позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для можливості усунення її недоліків.

Керуючись статями175,177,185 ЦПК України,Законом України «Про судовий збір», суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, стягнення винагороди залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачеві, що згідно зі ст.185ЦПК України, позивач повинен усунути виявлені недоліки позовної заяви не пізніше п`яти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху. У випадку невиконання ухвали заява вважається неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю.І. Ретинська