Рішення

від 13.03.2024 по справі 335/1519/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/1519/24 2/335/1290/2024

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 рокум. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатенко Г.Ю. розглянувши, у залі суду м. Запоріжжі, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за освітні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

08.02.2024 року Запорізький державний медико-фармацевтичний університет звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за освітні послуги, в обґрунтування позову зазначив наступне.

Відповідно до договору про навчання в Запорізькому державному медичному університете, від 28.09.2022р. №М-2к(2с)-17, укладеного між відповідачем і Запорізьким державним медичним університетом ОСОБА_1 було зараховано студентом І медичного факультету за спеціальністю «Медицина» Запорізького державного медичного університету.

28.09.2022 року між відповідачем і Запорізьким державним медичним університетом укладено договір про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців у Запорізькому державному медичному університеті № М-2к(2с)- 17.

Відповідно до п.1.1 Договору, цей Договір є невід ємним додатком до Договору про навчання в Запорізькому державному медичному університете від 28.09.2022 №М-2к(2с)-17.

Предметом цього договору є фінансові зобов`язання замовника щодо оплати освітньої послуги, що надається здобувану закладом.

Згідно п. 3.1. Договору, загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 215 390, 00 грн.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить:

За 2 курс - 34680 грн., за 3 курс 38890 грн., за 4 курс - 43090 грн., за 5 курс - 47290, 00 грн., за 6 курс - 51440,00 грн.

Згідно п. 3.4. Договору, здобувач здійснює оплату за цим Договором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок закладу, що вказаний в розділі 6 цього Договору, що семестрово, у терміни, передбачені п.3.6. та 3.7. цього Договору.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що оплата за перший рік навчання здійснюється у розмірах , передбачених п.3.2. цього Договору в наступні терміни:

За осінній семестр до 7.10.2022 року, за весняний семестр до 01 лютого відповідного навчального року.

Відповідно до наказу №1019-с від 16.11.2022р. з 07.11.2022р. ОСОБА_1 було відраховано за порушення умов договору про надання освітніх послуг (не сплатив за навчання за осінній семестр 2022-2023 н.р. та без поважної причини припинив відвідування заняття з 12 жовтня 2022.

Відповідач має заборгованість по оплаті за навчання, яка у добровільному порядку не сплачена, у зв`язку з чим, враховуючи порушення зобов`язань за умовами договору, позивач просить стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 18976,17 грн., з яких: основний борг з врахуванням індексу інфляції у розмірі 18349,08 грн.; 3% річних у розмірі 627,09 грн.. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 14.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи, встановлено учасникам процесу строки для подання заяв по суті справи.

Представник позивача ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, у заяві зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, надав заяву в якій позов визнає, просить в порядку ч.1 ст.142 ЦПК України вирішити питання розподілу судових витрат, а також просить розстрочити виконання рішення суду строком на 1 рік.

Відповідно ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно вимог ч.1ст.206ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

25 травня 2022 року Верховний Суд в рамках справи № 675/2136/19 (провадження № 61-2251св22) дослідив питання визнанням позову. Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

У разі визнання відповідачем (або його представником за відсутності у дорученні відповідних обмежень) позову можливе лише ухвалення рішення про задоволення позову, а не про задоволення позову частково чи про відмову в його задоволенні. Визнання позову повинно бути безумовним, а якщо у справі беруть участь кілька відповідачів, то ухвалення рішення про задоволення позову за наявності для цього законних підстав можливе лише у разі визнання позову всіма відповідачами. (абз. 2 п. 4Постанови пленуму Верховного суду України від 12 червня 2009 року за № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»).

У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи. Проте, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону (наприклад, відповідач визнає безпідставний позов) або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (наприклад, малолітніх або недієздатних), суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд(п. 24 постанови Пленуму ВС України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2).

Судом встановлено, що Відповідно до договору про навчання в Запорізькому державному медичному університете, від 28.09.2022р. №М-2к(2с)-17, укладеного між відповідачем і Запорізьким державним медичним університетом (далі -Заклад), ОСОБА_1 було зараховано студентом І медичного факультету за спеціальністю «Медицина» Запорізького державного медичного університету.

Також, 28.09.2022 року між відповідачем і Запорізьким державним медичним університетом укладено договір про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців у Запорізькому державному медичному університеті № М-2к(2с)- 17 (далі - Договір)

Відповідно до п.1.1 Договору, цей Договір є невід ємним додатком до Договору про навчання в Запорізькому державному медичному університете від 28.09.2022 №М-2к(2с)-17.

Предметом цього договору є фінансові зобов`язання замовника щодо оплати освітньої послуги, що надається здобувану закладом

Згідно п. 3.1. Договору, загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 215 390, 00 грн.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить:

За 2 курс - 34680 грн., за 3 курс 38890 грн., за 4 курс - 43090 грн., за 5 курс - 47290, 00 грн., за 6 курс - 51440,00 грн.

Згідно п. 3.4. Договору, здобувач здійснює оплату за цим Договором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок закладу, що вказані в розділі 6 цього Договору, що семестрово, у терміни, передбачені п.3.6. та 3.7. цього Договору.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що оплата за перший рік навчання здійснюється у розмірах , передбачених п.3.2. цього Договору в наступні терміни:

За осінній семестр до 7.10.2022 року, за весняний семестр до 01 лютого відповідного навчального року.

Відповідно до наказу №1019-с від 16.11.2022р. з 07.11.2022р. ОСОБА_1 було відраховано за порушення умов договору про надання освітніх послуг (не сплатив за навчання за осінній семестр 2022-2023 н.р. та без поважної причини припинив відвідування заняття з 12 жовтня 2022.

Крім того, звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач ЗДМФУ, у тому числі, просив суд стягнути з відповідача суму коштів, які нараховані ним, як 3% річних згідност. 625 ЦК України, у розмірі 627,09 грн., інфляційні втрати за період з листопада 2022 по листопад 2023, у розмірі 1009,08 грн.

Загальний розмір 3% річних, що підлягає складає: 627,09 грн. Загальний розмір заборгованості з урахуванням інфляційних витрат, що підлягає стягненню складає: 18 349,08 грн. Отже, загальна заборгованість з урахуванням штрафних санкцій складає:

18 349,08 + 627,09 = 18976,17 грн.

Надані позивачем докази про наявність заборгованості у зазначеному розмірі суд вважає належними, допустимими та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, виходячи з наступного.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 ЦК Українипередбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст.610,611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей524,533-535і625 ЦК Українигрошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК Українирозміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5ЦК Українипоширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України), так і на не договірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5ЦК України).

Таким чином, устатті 625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістомстатті 625 ЦК Українинарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін у цій справі як грошових зобов`язань, оскільки на підставі договору між сторонами виникло грошове зобов`язання, то його невиконання зумовлює застосування положень частини другоїстатті 625 ЦК Українидо прострочення відповідача. Основою для розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат є сума заборгованості по оплаті за навчання, яка не виплачена позивачу станом на час розгляду цієї справи.

Як передбачено п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи, що доводи позивача знайшли своє підтвердження, а також приймаючи до уваги визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно з п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Відповідно до ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

У заяві про визнання позову відповідачем зазначено про необхідність надання розстрочення виконання рішення з тих підстав, що воєнний час суттєвим чином влипнув та його майновий стан, відповідач працює фельдшером в медичній допомозі, їздить на евакуацію полонених та поранених. З врахуванням даних обставин, стягнення єдиним платежем однієї суми на користь позивача поставить відповідача у скрутне матеріальне становище, у зв`язку із чим відповідач просив надати йому розстрочення виконання рішення строком на 12 місяців.

За таких обставин, враховуючи наведені відповідачем обставини, а також враховуючи, що наразі в Україні триває воєнний стан, що також впливає на матеріальне становище відповідача, суд вважає можливим надати відповідачу розстрочення виконання судового рішення в частині стягнення заборгованості за надані послуги на 12 місяців шляхом сплати щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили, по 1581 гривень 35 копійок.

У відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачем позову, суд згідно з ст. 141 ЦПК України вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 50 % понесених ним судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1514,00грн., а іншу частину 50 % судового збору сплаченого при поданні позову, на підставі ч.1 ст.142 ЦПК України повернути позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.12,13,19,76,80,89,141,206, 247,258,259,264-265,267,268,274,289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Запорізького державного медико-фармацевтичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за освітні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету(ЄДРПОУ 45030873) заборгованість за освітні послуги в розмірі 18976,17 грн., яка складається із суми основного боргу з врахуванням індексу інфляцій - 18349 грн. 00 коп , 3 % річних - 627,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету(ЄДРПОУ 45030873), сплачений судовий збір у розмірі 1514,00гривень.

Повернути Запорізькому державному медико-фармацевтичному університету з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, відповідно до платіжної інструкції №556 від 18.01.2024 року, у розмірі 1514,00 гривень.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання судового рішення в частині стягнення на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету(ЄДРПОУ 45030873) заборгованість за освітні послуги у розмірі 18976 грн. 17 коп. на 12 дванадцять місяців шляхом перерахування на рахунок Запорізького державного медико-фармацевтичного університету в рахунок погашення заборгованості по 1581 гривні 35 копійки щомісяця, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили, і до повного погашення заборгованості.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.03.2024 року.

Суддя Ю.В. Апаллонова