Рішення

від 14.03.2024 по справі 766/2567/22

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/2567/22 н/п 2/766/3114/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі :

головуючого судді Кузьміної О.І.,

за участю секретаря судового засідання Савицького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Херсоні позовну заяву заступника керівника Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа Херсонська міська рада про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач заступник керівника Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області звернувся до суду з вказаною позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, у якій просив стягнути з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову живих біоресурсів в розмірі 133025,00 грн. та судові витрати на користь Херсонської обласної прокуратури у розмірі 2481,00грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що за порушення правил рибальства посадовими особами Управління Державного агентства рибного господарства у Херсонській області 24.11.2021 був затриманий відповідач ОСОБА_1 , який 24.11.2021 о 13:20 годині в м. Херсоні, р. Кошова, біля човнового причалу №3 ловив рибу з човна вудкою донкою (спінінгом з катушкою з трьома гачками) із застосуванням дозволеного знаряддя лову для любительського і спортивного рибальства, про що складено протокол про адміністративне правопорушення за №029014/2793. Відповідачем було впіймано свіжу рибу а саме: молодь ляща 1 од., молодь тарані 84 од., загальною вагою 14 кг, чим перевищив добову норму вилову, яка становить 3 кг на людину. Згідно проведеного розрахунку матеріальної шкоди до протоколу №029014/2793 своїми неправомірними діями ОСОБА_1 заподіяв шкоду у розмірі 133025,00 грн., яка розрахована з урахуванням вимогпостанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів». Зазначена шкода відповідачем не відшкодована.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.12.2021 у справі №766/25212/21, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні зазначеного правопорушення і призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Оскільки вчиненим правопорушенням було заподіяно шкоду рибному господарству України та питання про відшкодування збитків не було вирішене судом одночасно із вирішенням питання про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності,статтею 40 КУпАПпередбачена можливість його вирішення в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.01.2024 року відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Прокурор Херсонської окружної прокуратури Херсонської області надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

В судове засідання представник Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала та просила розглянути справу без її участі, заперечень проти заочного розгляду справи не надійшло.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за останнім відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125. Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно дост. 280 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.

За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення №029014/2793 щодо ОСОБА_1 від 24.11.2021 року, ОСОБА_1 24.11.2021 о 13:20 годині в м. Херсоні, Корабельний район, р. Кошова, біля човнового причалу №3 ловив рибу з човна вудкою донкою (спінінгом з катушкою з трьома гачками) із застосуванням дозволеного знаряддя лову для любительського і спортивного рибальства та перевищив добову норму вилову. Загальна вага виловленої риби 14 кг. Чим заподіяно збитки рибному господарству України на суму 133025,00 грн. Своїми діями ОСОБА_1 , виловив рибу загальною вагою 14 кг., перевищив добову норму вилову, грубо порушив п. 3.14; 4, 6 Правил любительського і спортивного рибальстваст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», чим передбачена відповідальність за ч. 4ст. 85 КУпАП.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.12.2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4статті 85 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн. з конфіскацією незаконно добутих водних живих ресурсів та без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Відповідно до Довідки-розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, складеного головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Валерією Хомяковою, розмір заподіяної шкоди становить 133025,00грн.

Листом від 13.01.2022 року Херсонська окружна прокуратура звернулася до Управління Державного агентства рибного господарства у Херсонській області з запитом щодо вжитих заходів з відшкодування шкоди заподіяної у т.ч. ОСОБА_1 внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України.

Листом від 24.01.2022 року Херсонський рибоохоронний патруль УДАМРГ у Херсонській області вважав за можливе вжиття Херсонською окружною прокуратурою заходів прокурорського реагування з питань відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України винними особами, зокрема ОСОБА_1 , у зв`язку з гострою проблемою фінансування витрат на сплату судового збору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2024 №57 назву «Державного агентства меліорації та рибного господарства України» було змінено на «Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм». Наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 15.02.2024 №77 перейменовано територіальні органи Державного агентства меліорації, рибного господарства України, так Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Херсонській області перейменовано на Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області.

Частиною 1статті 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Стаття 19 Конституції Українивстановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно дорішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової владиКонституціїта законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Таким чином, законодавством встановлений обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно дост. 131-1 Конституції Українина органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Випадки для представництва інтересів держави прокуратурою встановлені ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»де передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Із зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів: наявність інтересів держави у спірних правовідносинах; порушення/загроза порушення зазначених інтересів; наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави; нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 надані правові висновки стосовно застосування правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є: обов`язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу; недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом; розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З листа Херсонського рибоохоронного патрулю Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Херсонській області від 24.01.2022 року №1-5-17/175-22, управлінням не вживалися належні та необхідні заходи для відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України винними особами, зокрема ОСОБА_1 , у зв`язку з гострою проблемою фінансування витрат на сплату судового збору, тому суд доходить висновку, що прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом.

Відповідно дост.13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно ізст. 66 Конституції Україникожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно дост. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Положеннями п. п. «а», «б» абз. 1ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Стаття 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»надає повноваження посадовим особам органів рибоохорони, зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно ізст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»- шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення, такої діяльності.

Відповідно до довідки-розрахунку шкоди, заподіяної відповідачем ОСОБА_1 порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного добування чи знищення цінних видів водних біоресурсів, за таксами, які затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209, відповідач заподіяв збитки рибним запасам у розмірі 133025,00грн.

Відповідно дост. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затвердженихнаказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

Відповідно дост. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.12.2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4статті 85 КУпАП.

Таким чином, судом при вирішенні справи про адміністративне правопорушення встановлено винуватість ОСОБА_1 в тому, що він порушив правила рибальства. Розмір збитків, заподіяних рибному господарству або іншій особі внаслідок такого порушення постановою суду не встановлено, питання про їх стягнення під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення судом не вирішувалося.

Враховуючи вищевикладене, доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 85 КУпАП, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної рибному господарству України в розмірі 133025,00грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно достатті 141 ЦПК Українипідлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Згідно платіжного доручення №152 від 01 лютого 2022 року Херсонською обласною прокуратурою сплачено 2481,00 грн. судового збору.

Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача 2481,00 грн. в рахунок відшкодування понесених витрат на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.16,1166 ЦК України, ст. ст.12,13,89,141,258-259,263-265,274-284,288,353-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа Херсонська міська рада про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів в розмірі 133025,00 грн. (сто тридцять три тисячі двадцять п`ять) за реквізитами: одержувач: ГУК у Херсон обл./ Херсон р-н/ 21080600, код ЄДРПОУ 37959517, р/р UA188 9999 8031 3030 1020 0002 1451, банк одержувача: Казначейство України, код бюджетної класифікації доходів 21080600.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Херсонської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 04851120, МФО 820172, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33 за реквізитами: р/р 35210003002291, банк одержувача: Державна казначейська служба України) судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. І. Кузьміна