Ухвала

від 13.03.2024 по справі 755/2891/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2891/24

Провадження №: 1-кп/755/830/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2024 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 , розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021102070000006 від 19.03.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з повною вищою освітою, працюючого ФОП, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 , (у режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102070000006 від 19.03.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2024 року призначено підготовче судове засідання по вказаному кримінальному провадженню.

28.02.2024 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про закриття провадження у зв`язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали подане клопотання та просили його задовольнити. Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання. Представник потерпілого у судовому засіданні поклався на розсуд суду з приводу даного клопотання. Відповідно судом було роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_3 що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності не відноситься до реабілітуючих обставин за якими особа визнається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, відновлюється її репутація, гідність, а також не тягне за собою відшкодування (компенсацію) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (ст. 130 КПК). Обвинувачений ОСОБА_3 надав згоду на закриття кримінального провадження з цих підстав, вказавши, що розуміє наслідки.

Враховуючи викладене суд невідкладно перейшов до розгляду заявленого клопотання, поставивши його на обговорення та з`ясувавши наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.05.1999 року засновано Громадську органзацію « ОСОБА_7 » (код ЄДРПОУ 25719301), юридична адреса: м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 26. Фактична адреса: м. Київ, Труханів острів (берег річки Десенка) у Дніпровському районі, на території земель природно-заповідного фонду, в охоронній зоні прибережної захисної смуги річки Десенка.

У невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 02.12.2011 року, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на самовільне зайняття земельної ділянки в охоронних зонах з метою облаштування незаконної бази для відпочинку, з подальшим отриманням грошових коштів за надання місць для організації дозвілля.

На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , будучи директором Громадської організації «Клуб Козак» діючи за попередньою змовою групою осіб з засновниками (учасниками) юридичної особи Районна Громадська організація «Клуб «Козак», матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, 02.12.2011 року, з корисливих мотивів, з метою незаконного безоплатного користування земельною ділянкою земель природно-заповідного фонду у прибережній захисній смузі річки Десенка, здійснив самовільне зайняття земельної ділянки з обліковим кодом 66:438:0110, яка розташовується на території земель природно-заповідного фонду на Труханівому острові (берег річки Десенка) у Дніпровському районі м. Києва, з корисливих мотивів, з метою незаконного безоплатного користування земельною ділянкою земель природно-заповідного фонду у прибережній захисній смузі річки Десенка, а також з метою організації діяльності спортивної бази, та можливості фактичного використання самовільно побудованих будівель, споруд та об`єктів спортивного значення у власних інтересах, в порушення вимог ст. ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, що регламентують набуття та реалізацію права на земельну ділянку, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття - це будь - які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 43 Земельного Кодексу України - землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до статті 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Відповідно до Рішення Київської міської ради від 16 травня 2019 року № 910/7566 «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Труханів острів», територія острова Труханів та острова Міжмостний оголошено ландшафтним заказником місцевого значення «Труханів острів» без вилучення земель у землекористувачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Земельного кодексу України - порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Відповідно до ч. 4 статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Отже, зазначена земельна ділянка по вул. Труханівській, на острові Труханов у Дніпровському районі м. Києва, розміщується на території земель природно-заповідного фонду, в охоронній зоні прибережної захисної смуги річки Десенка, є природоохоронною територією.

В ході досудового розслідуванням встановлено, що ділянка, за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Труханівська, острів Труханів, займає всю земельну ділянку з обліковим кодом 66:438:0110 площею 1,1672 га, розміщується на території земель природно-заповідного фонду, та в охоронній зоні прибережної захисної смуги річки Десенка. На вказаній земельній ділянці встановлено огорожу території земельної ділянки до урізу води річки Десенка, чим обмежено вільний доступ до водойми, здійснене додаткове облаштування прилеглої території, зокрема, облаштовані доріжки та проїзди по території, побудовано будівлі, споруди та об`єкти спортивного значення, споруджений пірс, змонтовано електро трансформатор, таким чином, самовільно зайнявши земельну ділянку, орієнтовною площею 1,4847 га, що підтверджується «Технічним звітом щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною (за вимогою судів та інших правоохоронних органів) матеріали топографо-геодезичних та вишукувальних робіт земельної ділянки по вул. Труханівській, на острові Труханов у Дніпровському районі м. Києва, 2021 року».

Так, відповідно до ст. 13 Конституції України земля являється об`єктом права власності Українського народу.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Частинами 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності в межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичним особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки вникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельними ділянками посвідчується державними актами. Пунктом «б» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни несуть кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 12.04.2021 року № 21-0310-04 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, згідно даних міського земельного кадастру земельна ділянка, площею 1,1672 га з обліковим кодом 62:438:0110, обліковується за районною громадськю організацією «Клуб «Козак», однак Київська міська рада рішень про передачу у власність чи користування не приймала. Під час обстеження вказаної земельної ділянки на Труханівому острові (берег річки Десенка) у Дніпровському районі м. Києва, встановлено що фактична площа використання орієнтовно становить 1,4132 га, земельна ділянка огороджена до урізу води річки Десенка, на ділянці розміщено цегляні та тимчасові будівлі невстановленого призначення.

Окрім того, відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 21.04.2021 року № 91-ДК/0061/АП/09/01-21 Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, у результаті перевірки встановлено, що відповідно до даних (МІАС ЗМД) «Містобудівний кадастр Києва», земельна ділянка площею 1,4132 га з обліковим кодом 66:438:0110 у Дніпровському районі м. Києва за функціональним зонуванням генерального плану відноситься до території зелених насаджень загального користування (існуючі). Залученим спеціалістом - сертифікованим інженером геодезистом, було здійснено виїзд на місцевість та складено відповідну схему. Таким чином встановлено, що ГО «Клуб «Козак» самовільно зайнято та використовується земельна ділянка площею 1,4132 га обліковий код земельної ділянки 66:438:0110 на якій розташовується база відпочинку, яка знаходиться в межах території земель природно-заповідного фонду, охоронної зони прибережно-захисної смуги р. Десенка.

Відповідно до висновку експерта від 15.09.2021 року № СЕ-19/111-21/33853-ЗТ площа фактичного користування земельної ділянки за каталогом координат поворотних точок меж обстеженої земельної ділянки за адресою: Труханів острів (берег річки Десенка) у Дніпровському районі міста Києва (аркуш справи № 148 том № 1), що міститься у «Технічному звіті щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною (за вимогою судів, інших правоохоронних органів) матеріали топографо-геодезичних та вишукувальних робіт земельної ділянки по вул. Труханівська, на острові Труханів у Дніпровському районі м. Києва» від 2021 року, становить 1,4847 га.

Крім того, незаконними діями директора Громадської організації «Клуб «Козак» ОСОБА_3 , спричинено збитки Державі, згідно листа Державної екологічної інспекції Столичного округу від 28.04.2021 року№ 3/1/07-33/1538, на суму 4 755 084,63 гривень, що відповідно до висновку експерта від 28.09.2021 № СЕ-19/11-21/33772-ЕК документально підтверджуються.

Таким чином, ОСОБА_3 , діючи групою осіб з засновниками (учасниками) юридичної особи Районна Громадська організація «Клуб «Козак» (25719301), здійснив самовільне захоплення земельної ділянки, земель природно-заповідного фонду, в охоронній зоні прибережної захисної смуги річки Десенка, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, чим завдав значної шкоди її законному володільцю, в особі Київської міської ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно із ст. 286 КПК України питання щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності віднесено до компетенції суду, при умові, що обвинувачений згодний на його звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК України).

Санкція ч. 2 ст. 197-1 КК України (у редакції Закону № 2341-III від 23 листопада 2011 року, чинного на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавлення волі на строк до двох років.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України (у редакції закону, чинного на момент вчинення кримінального правопорушення) злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання.

01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 р. №2617-VIII.

Зазначеним Законом внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та встановлено нову класифікацію кримінальних правопорушень, а саме санкція ч. 2 ст. 197-1 КК України (в новій редакції) передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років. Так, згідно ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Отже, діяння, що інкримінується обвинуваченому ОСОБА_3 , на час розгляду клопотання є нетяжким злочином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до обвинувального акту, дії, по яким інкриміновано ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 2 ст. 197-1 КК України, відбувалися не пізніше 02 грудня 2011 року, тобто за межами трирічного строку на момент подання захисником обвинуваченого цього клопотання до суду.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі № 164/479/20 від 04.02.2021 року, відповідно до якої кримінальне правопорушення, передбачене ст. 197-1 КК України, визнається закінченим з моменту самовільного зайняття ділянки і настання вказаних суспільно небезпечних наслідків.

Також у судовому засіданні встановлено, що 06.07.2022 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України. Постановою слідчого відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 13.07.2022 року ОСОБА_3 оголошено в розшук. У ході проведення досудового розслідування встановити місцезнаходження ОСОБА_3 не представилось можливим, у зв`язку з чим 07.11.2023 року досудове розслідування було зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України. Постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 від 21.12.2023 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021102070000006 від 19.03.2021 року, за підозрою ОСОБА_3 відновлено. Перебування підозрюваного ОСОБА_3 у розшуку не вплинуло на строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки трирічний строк закінчився ще до вручення йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_3 нових злочинів не вчиняв, у в зв`язку з чим строк притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 197-1 КК України закінчився.

Враховуючи вищезазначене, судом встановлені підстави для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків притягнення його до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

У зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриттям кримінального провадження щодо нього, процесуальні витрати стягненню з останнього не підлягають, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку.

Така ж позиція висловлена у постанові Об`єднаної палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 року (справа № 203/241/17), відповідно до якої, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Як зазначено Верховним Судом у постановах від 12.12.2019 № 755/18339/14-к, від 24.05.2018 № 531/2332/14-к, від 15.01.2019 року у справі № 185/442/16-к, відповідно до вимог ч.4 ст. 286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Таким чином, позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) підлягає залишенню без розгляду. Арешти, накладені на майно ухвалами слідчих суддів від 08.09.2023 року та 15.09.2023 року підлягають скасуванню після набрання ухвали законної сили. Запобіжний захід ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України

Керуючись ст. 124, 284, 285, 288 КПК України, ст. 49 КК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 197-1 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження - закрити.

Запобіжний захід ОСОБА_9 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди - залишити без розгляду.

Вартість експертиз: № СЕ-19/111-111-21/33853-ЗТ від 15.09.2021 року та № СЕ-19/111-21/33772-ЕК від 28.09.2021 року віднести на рахунок держави.

Арешти, накладені ухвалами Подільського районного суду м. Києва від 08.09.2023 року та 15.09.2023 року на майно - скасувати після набрання ухвали законної сили..

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Копію ухвали після її проголошення вручити прокурору, представнику потерпілого, обвинуваченому та його захиснику.

Повний текст ухвали буде проголошено 14 березня 2024 року о 11 годині 00 хвилин.

Суддя ОСОБА_1