Рішення

від 01.02.2024 по справі 760/34053/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/34053/21 2/760/4705/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 лютого 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.

за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Радянська наука» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року Житлово-будівельний кооператив «Радянська наука» (далі - ЖБК «Радянська наука) звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останнього на свою користь заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у сумі 47 332,62 грн, інфляційні втрати - 40 834,81 грн, 3% річних - 11 292,85 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та користується всіма житлово-комунальними послугами та послугами з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

ЖБК «Радя нська наука» є балансоутримувачем вказаного будинку, який самостійно та через укладені договори з виконавцями забезпечує надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення та централізованого опалення.

Позивач зазначає, що своєчасно і у повному обсязі надає зазначені вище послуги, проте відповідач не сплачує їх вартість, в результаті чого утворилася заборгованість за період з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2021 року, яка становить 47 332,62 грн.

На вимоги щодо сплати заборгованості відповідач не реагує, заборгованість продовжує збільшуватися.

Крім того, у зв`язку із простроченням відповідачем виконання зобов`язань з нього підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 40 834,81 грн та 3% річних - 11 292,95 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з указаним позовом для захисту порушених прав.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 грудня 2021 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 січня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за вищевказаним позовом.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року вищевказану позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження.

На виконання зазначеної ухвали 10 травня 2023 року позивачем надано до суду докази, що підтверджують право власності відповідача на квартиру.

11 травня 2023 року ухвалою суду змінено порядок судового провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, звернулася до суду з заявою, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, в порядку частини десятої статті 187 ЦПК України, про поважність причин неявки суду не повідомив.

Крім того, у встановлений судом строк, не скористалася своїм правом на подання відзиву, тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною першою статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного, враховуючи думку представника позивача, яка не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 24 червня 2004 року № 1875-IV (надалі - Закон № 1875-IV) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 1875-IV від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Разом з тим, з 01 травня 2019 року набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року (далі - Закон № 2189-VIII).

Згідно із статтею 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Суд установив, що ЖБК «Радянська наука» є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який самостійно та через укладені договори з виконавцями забезпечує надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також послуг з централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення та централізованого опалення.

Так, 17 липня 1998 року між Державним комунальним об`єднанням «Київводоканал» та ЖБК «Радянська наука» укладено договір № 5589/4-05 на послуги водопостачання та водовідведення.

30 грудня 2002 року між Закритим акціонерними товариством «ОТІС» та ЖБК «Радянська наука» укладено договір № D2 4М 0560 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів.

15 серпня 2018 року між ЖБК «Радянська наука» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» укладено договір № 311110 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

21 січня 2019 року між ЖБК «Радянська наука» та Дочірнім підприємством «Фірма Альтфатер Київ» уклеєно додаткову угода № 2019 на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко В. Д. від 29 квітня 2004 року № 2207 та на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Київською державною нотаріальною конторою № 9 від 24 травня 2005 року № 7-7111, що підтверджується інформаційною довідкою Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 10 серпня 2021 року № 31726.

З позову вбачається, що відповідач постійно користується житлово-комунальними послугами, але не сплачує за них.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, у відповідача за період з 01 січня 2019 року по 31 жовтня 2021 року виникла заборгованість в загальній сумі 99 460,28 грн, яка складається із заборгованості за житлово-комунальні послуги - 47 332,62 грн, інфляційних втрат - 40 834,81 грн, 3 % річних - 11 292,85 грн.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 20 Закону № 1875-IV, пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За приписом пункту 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною першою статті 12 Закону № 2189-VIII визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону № 2189-VIII відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Враховуючи зміст наведених норм, споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідачів від оплати послуг в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом України 20 квітня 2016 року в справі 6-2951цс15.

У зв`язку з вищевикладеним, беручи до уваги, що відповідачем не заперечується факт споживання житлово-комунальних послуг, заяв про відмову від їх отримання або претензій щодо їх якості до позивача не подавали, суд приходить до висновку, що між сторонами існують зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг та оплати за житлово-комунальні послуги.

Згідно зі статтями 525, 526, 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Крім того, статтею 629 встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У порушення вищенаведених вимог чинного законодавства, відповідач не виконував належним чином зобов`язання щодо своєчасної оплати спожитих в період з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2021 року комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкових територій, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 47 332,62 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час Постановами КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року. Враховуючи постанову КМУ від 22 липня 2020 року № 641, постанову КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236, карантин на території України, установлений 12 березня 2020 року, неодноразово продовжувався та діяв до 30 червня 2023 року.

Так, постановою КМУ від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Підпунктом 4 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положеннях ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 530-IX передбачено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни, заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг.

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Указаний Закон був опублікований у газеті «Голос України» 17 березня 2020 року, тобто набрав чинності цього дня.

Статтею 58 Конституції України, статтею 3 ЦПК України закріплено принцип права, згідно з яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

З урахуванням викладеного, позов в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню, а саме за період з 01 січня 2009 року по 16 березня 2020 року, оскільки за період з 17 березня 2020 року по 31 жовтня 2021 року штрафні санкції не повинні були нараховуватися в силу імперативної вказівки закону.

Згідно розрахунків, розмір інфляційних втрат за період з 01 січня 2009 року по 16 березня 2020 року становить 34 847,78 грн, а розмір 3% річних за період з 01 січня 2009 року по 16 березня 2020 року становить 8 997,24 грн.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач, не надавши відзиву до суду, приведені позивачем обставини не спростував, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надав.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ЖБК «Радянська наука» підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом частини першої 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи, що позов задоволено частково, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, тобто в розмірі 2 088,40 грн.

Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 525, 526, 615, 625, 629 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 137, 141, 209, 258, 259, 263- 268, 273, 28-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Радянська наука» заборгованість за житлово-комунальні послуги з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат в загальній сумі 91 177,64 грн (дев`яносто одна тисяча сто сімдесят сім гривень 64 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Радянська наука» витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 088,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - Житлово-будівельний кооператив «Радянська наука», код ЄДРПОУ 22908450, місцезнаходження: 03049, м. Київ, вул. Генерала Генадія Воробйова, 10-а, кв. 2;

відповідач - ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя Л. М. Ішуніна