Ухвала

від 12.03.2024 по справі 191/1030/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/1030/24

Провадження № 2-з/191/17/24

У Х В А Л А

іменем України

12 березня 2024 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Порошина О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначила, що до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області подана позовна заява ОСОБА_1 до ФК «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович; Старобільський ВДВС у Старобільському районі Луганської області СМУМЮ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

На підстави виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., 18.11.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 40990 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ФК «Європейська агенція з повернення боргів», відкрито державним виконавцем Старобільського ВДВС у Старобільському районі Луганської області СМУМЮ виконавче провадження та стягується сума заборгованості. Невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотне ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача ( у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

У зв`язку з чим, просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., 18.11.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 40990 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ФК «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованості у загальному розмірі 36410,25 грн. по виконавчому провадженню № 67868039.

Суддя, дослідивши заяву та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову належить розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Згідно ч. 1 п. 2,6 ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечуєтьсязабороною вчинятипевні дії; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст. 150ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно п. 4 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, пунктом 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151,152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно достатті 976 ЦК(судовий секвестр).

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Дана норма повною мірою діє при вирішенні питання про забезпечення позову, тобто особа, яка просить про вжиття таких заходів, повинна додати докази на підтвердження необхідності вжиття певного виду забезпечення позову.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволенні позову; імовірності утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, окрім позивача.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод«Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову та оцінивши надані позивачем докази, а також враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки відповідач є боржником по борговим зобов`язанням, існує зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи та вимоги заявника обґрунтовані і адекватні, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно ч. 1ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., 18.11.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 40990 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ФК «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованості у загальному розмірі 36410,25 грн. по виконавчому провадженню № 67868039.

Копію ухвали направити заявнику, відповідачу та третім особам для виконання та відома.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Відповідно до вимогч.10 ст.153 ЦПК України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О. О. Порошина