Рішення

від 12.03.2024 по справі 638/20143/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/20143/23

Провадження № 2/638/2679/24

РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Агапова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Гасан М.С.,

представника відповідача Романенко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 781 303,14грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 781 303,14грн. заборгованості, у тому числі:

-38 054,30грн. простроченої заборгованості за кредитом;

-526 773,94грн. строкової заборгованість за кредитом;

-216 474,90грн. заборгованість по відсотках.

В обґрунтуванні своїх вимог, позивач посилається на те, що 09.06.2020 АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали угоду про надання споживчого кредиту №500831660, відповідно до умов якої позивач зобов`язався надати відповідачеві кредит, а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених договором.

Також вказує, що умовами договору передбачено, зо у випадку невиконання позичальником умов договору, останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 781 303,14грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

18.01.2024 до канцелярії Дзержинського районного суду м. Харкова від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено наступне.

1.Договором не

право кредитодавця вимагати дострокового повернення споживчого кредиту у разі прострочення виконання позичальником зобов`язань.

2.Кредитодавець (позивач) не надав доказів одержання позичальником (відповідачем) вимоги про усунення порушень;

3.Відповідно до пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування» позичальник звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.02.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

В судове засідання представник позивача не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.03.2024 по 12.03.2024.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача у відкритому судовому засіданні, суд встановив.

09.06.2020 року ОСОБА_1 підписано оферту на укладання угоди про надання кредиту № 500831660, відповідно до якої остання запропонувала Акціонерному товариству «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення даної угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в Акціонерному товаристві «Альфа-Банк». Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту кредит готівкою, сума кредиту 641 930,19 грн., процентна ставка 23 %, тип ставки фіксована, строк кредиту 84 місяців. Дата повернення кредиту10.06.2027 рік.

09.06.2020 Акціонерним товариством «Альфа-Банк» підписано акцепт пропозиції на укладення угоди про надання кредиту №500831660 за вищенаведеними умовами.

Додатком №1 до Угоди про надання кредиту №500831660 сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки.

Також, ОСОБА_1 09.06.2020 підписано паспорт споживчого кредиту за умовами, аналогічними умовам, викладеним в оферті оферту на укладання угоди про надання кредиту № 500831660 та анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

12 серпня 2022 р. АТ «Альфа-Банк» змінило найменування на АТ «Сенс Банк».

На виконання взятих на себе зобов`язань, банком 10.06.2020 було надано ОСОБА_1 641 930,19грн., що підтверджується меморіальним ордером №864045 від 10.06.2020.

Разом з тим, відповідач в повній мірі взяті на себе зобов`язання зі своєчасного повернення кредитних коштів не виконала, що підтверджується випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 09.06.2020 по 08.08.2023.

07.07.2023 АТ «Сенс Банк» на адресу відповідача надіслано вимогу про повернення кредиту у непогашеній сумі та сплати нарахованих процентів, яка залишилась без відповіді та задоволення.

Відповідно до норм ст.ст.11,525,629 ЦК Українипідставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054,1055 ЦК України,ст.13 Закону України «Про споживче кредитування»).

Статтею 1054 ЦК Українивизначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідност. 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом ст.ст.6,627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, зокрема у визначенні умов договору з урахуванням вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно дост. 1050 ЦК України, в контексті положенняст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Разом з тим, враховуючи, що кредитні кошти згідно укладеного між сторонами договору надавались позичальнику на споживчі потреби, вказаний кредит є споживчим кредитом, у зв`язку з чим на правовідносини сторін розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування", у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

З аналізу ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що право кредитодавця вимагати повернення споживчого кредиту наступає за двох умов: 1) у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць; 2) якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Згідно дост.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України.

Статтею 530 ЦК Українипередбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому відповідно до нормист.612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14) та зроблено висновок, що:

«у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1статті 634 ЦК Україниза змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статтями625,1048 ЦК України, позивач не пред`явив. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною 2статті 11 Закону № 1023-XIIпро повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, кредитор має право вимагати виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів».

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази узгодження сторонами права банку вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у зв`язку з чим вимога АТ «Сенс Банк» про стягнення 526 773,94грн. заборгованість за кредитом задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відповідно до розрахунку заборгованості відносно ОСОБА_1 , відповідачем сплачено суму кредиту у розмірі 77 101,95грн. Станом на 08.08.2023 заборгованість за тілом кредиту становить 38 054,30грн. Таким чином, враховуючи вищевикладене, стягненню з відповідача підлягає несплачена станом на 08.08.2023 сума кредиту у розмірі 38 054,30грн. та проценти за користування кредитом у сумі 216 474,90грн.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ч.6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбаченічастиною четвертоюстатті 1056-1Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначенічастиною другоюстатті 3 цього Закону.

Разом з тим суд зазначає, що у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 лютого 2023 року у справі № 910/23042/16 зазначено, що проценти за користування кредитом є зобов`язанням за кредитним договором та є складовим елементом плати за наданий кредит, що разом із тілом кредиту становлять загальну суму боргу і охоплюються поняттям «основна сума заборгованості із зобов`язань за кредитом».

Банком пред`явлено вимоги щодо стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, що були обумовлені договором. Вимог щодо стягнення штрафів та пені позовна заява не містить, а тому підстав для відмови у позові у зв`язку з вищевказаним положеннями Закону не вбачається.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.2,4,12,76-81,89,133,263-265, ч. 2 ст.247, ч. 1 ст.280,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 781 303,14грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) 38 054,30грн. - простроченої заборгованості за кредитом та 216 474,90грн. - заборгованості по відсотках.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) 3 817,94грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 13.03.2024

Суддя Р.О. Агапов