Постанова

від 14.03.2024 по справі 175/9794/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3427/24 Справа № 175/9794/23 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т.С. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Барильської А.П., Демченко Е.Л.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційноюскаргою Комунального автотранспортного підприємства 052810 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року по справі за заявою Комунального автотранспортного підприємства 052810 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за надання послуг, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2023 року Комунальне автотранспортне підприємство 052810 звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за надання послуг.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року відмовлено у видачі судового наказу.

Вказана ухвала суду мотивована тим, що Комунальне автотранспортне підприємство 052810 звернулося з вимогою про стягнення заборгованості за надання послуги з поводження з побутовими відходами за період за межами встановленої законом позовної давності.

В апеляційній скарзі Комунальне автотранспортне підприємство 052810 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просило ухвалу скасувати, а матеріали справи направити до суду для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції у порушення норм процесуального права не звернув уваги на те, що на період дії воєнного стану продовжуються строки позовної давності.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Отже, враховуючи викладене, апеляційна скарга Комунального автотранспортного підприємства 052810 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Так, матеріалами справи встановлено, що у грудні 2023 року Комунальне автотранспортне підприємство 052810 звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за надання послуг ЖКГ.

Заявник просить стягнути заборгованість за період з 01 березня 2019 року по 01 лютого 2022 року у сумі 2542,20 грн..

Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції вважав, що заявник звернувся із заявою за межами строків позовної давності.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

В силу п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.ст. 253,254 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Пунктами 18, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Колегією суддів встановлено, що заявником визначений період заборгованості з 01 березня 2019 року по 01 лютого 2022 року.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, а строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Тобто, трирічний строк позовної давності для нарахування заборгованості за надані послуги почав свій перебіг 01 березня 2019 року, та станом на час введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 року не сплинув.

На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, в зв`язку із чим дійшов передчасного висновку про пропуск заявником строку позовної давності для звернення до суду із заявою про видачу судового наказу.

Відповідно до п. 4 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала, як така, що суперечить нормам процесуального права підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 268, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства 052810 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року скасувати, матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді А.П. Барильська

Е.Л. Демченко