Ухвала

від 13.03.2024 по справі 712/2270/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 11-сс/821/69/24 Справа № 712/2270/24Головуючий в суді 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія: ст. 182 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі:

секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 , який захищає інтереси підозрюваного ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2024 року, якою до підозрюваного

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є інвалідом ІІ групи, офіційно працевлаштований,

застосовано запобіжнийзахід увигляді заставиу розмірі 1500000 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України,

в с т а н о в и в :

22лютого 2024року т.в.о. начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_9 звернулась до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , в розмірі 35903433 грн з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ст. 194 КПК України.

Клопотання мотивувала тим, що у ході досудового розслідування, окрім іншого, встановлено, що ОСОБА_7 , діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вчинили легалізацію майна одержаного злочинним шляхом.

Як підставу для застосування запобіжного заходу у вигляді застави, вказувала на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України, а також наявність ризиків, зазначених в п.п.1-4 ст.177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2024 року клопотання задоволено частково.

Вирішено застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн.

Покладено на підозрюваного, починаючи з дня застосування запобіжного заходу, терміном до 14 квітня 2024 року, такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні ( ОСОБА_11 та ОСОБА_10 );

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходив з того, що наявна обгрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, доведено наявність ризиків, на які вказував орган досудового розслідування, а відтак, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного з метою забезпечення виконання останнім процесуальних обов`язків. Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 , його майновий стан, розмір завданих злочином збитків, пов`язаність з юридичними особами, які використовувались для вчинення злочину, та виснував, що застава у розмірі 1500000 грн буде достатньою та розумною для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та здатна запобігти існуючим ризикам.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 та прокурор ОСОБА_12 подали апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування застави та обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на ОСОБА_7 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи.

Мотивував свої вимоги тим, що органом досудового розслідування не доведено завдання збитків в розмірі 35903433 грн. Так, відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що він за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 здійснили реалізацію водних біоресурів на загальну суму 180021 грн., отже, на думку захисника, безпідставним є твердження сторони обвинувачення щодо нанесення підозрюваним збитків на суму 35903433 грн.

Вказує, що слідчий суддя недостатньо врахувала дану обставину при визначенні розміру застави в сумі 1500000 грн., який перевищує розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Апелянт зазначає, що в поданому клопотанні про застосування запобіжного заходу відсутній виклад обставин, які дають підстави стверджувати про обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 209 КК України.

Захисник зазначає, що слідчим суддею проігноровано, надані стороною захисту документи щодо законності походження рибної продукції, яка була в подальшому реалізована.

Наголошує на тому, що слідчим суддею при визначенні розміру застави не було враховано, що дохід ОСОБА_7 складає 26910 грн, інших доходів останній не має, а тому встановлений розмір застави у 1500000 грн є непомірним для підозрюваного.

Крім того, звертає увагу, що ризики, вказані в клопотанні є необґрунтованими та їх існування не доведено.

Вказаний ризик переховування від органів досудового розслідування та суду мотивований лише тяжкістю покарання, яке може бути призначене до підозрюваного. Натомість, підозрюваний, який виїхав за кордон для супровіду ОСОБА_13 до закордонного медичного закладу, повернувся на територію України та з`явився до органу досудового розслідування при першій можливості, що спростовує наявність даного ризику.

Ризики вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення злочину, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також незаконного впливу на свідків, експертів та службових осіб агентства меліорації не доведені органом досудового розслідування, а тому слідчим суддею безпідставно вказано про їх наявність.

Також апелянт вказує, що органом досудового розслідування в клопотанні не обгрунтовано неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, на що слідчий суддя не звернув увагу.

Вказує, що слідчим суддею проігноровано обставини, які свідчать про міцність соціальних зв`язків ОСОБА_7 , його позитивні характеристики, що в сукупності нівелюють ризик переховування від органів слідства та суду. Так, ОСОБА_7 має постійне місце проживання, джерело доходу, є інвалідом 2 групи, нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За сприяння війську».

Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу в частині визначення розміру застави в сумі 1500000 грн підозрюваному ОСОБА_7 та постановити нову у вказаній частині з визначенням застави в розмірі 35903433 грн.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при вирішенні питання про обрання міри запобіжного заходу слід врахувати розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у розпорядженні майном щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, сума легалізації складає 180021 грн, однак, сума збитків, завданих кримінальним правопорушенням, яке передувало легалізації складає 35903433 грн.

Апелянт вказує, що підозрюваний має у власності земельну ділянку площею 1,9946 га за адресою: АДРЕСА_3 . Також, ОСОБА_7 являється одним із засновників ПрАТ «Боровицьке», відповідно до даних з відкритих джерел інформації статутний капітал підприємства складає 807470 грн, дохід підприємства за 2022 рік склав 21776100 грн, а вартість активів становить 26695900 грн, що свідчить про здатність останнього виконати вимоги передбачені ст. 182 КПК України.

Зважаючи на розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, прокурор вважає за доцільне визначити заставу в розмірі завданих збитків, що відповідно до висновків судових інженерно-екологічних експертиз становить 35903433 грн 27 коп., оскільки застава в меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, покладених на нього обов`язків.

Крім того, прокурор наголошував на наявності ризиків: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, запобігти яким можливо лише шляхом застосування до підозрюваного застави у розмірі, вказаному у клопотанні.

Заслухавши доповідь судді, позицію захисника та підозрюваного, які підтримали вимоги апеляційної скарги за наведених у ній мотивів, та заперечували проти апеляційної скарги прокурора, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах доводів апеляційних скарг, вивчивши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого суддісуд апеляційноїінстанції маєправо залишитиухвалу беззмін.

У відповідності дост. 131 КПК Україниодним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно доч.1ст.194КПК Українипід часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; наявністьдостатніх підставвважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбаченихстаттею 177цьогоКодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбаченіст. 178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, необов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Колегією суддів встановлено, що по матеріалам справи наявна достатня сукупість фактів, які вказують на причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 209 КК України, а саме, організація розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими органом досудового розслідування до клопотання доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 01.09.2023 з додатками до нього; протоколом огляду місця події від 06.09.2023 з додатками до нього; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 07.10.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від. 21.11.2023 з додатками до нього; протоколом тимчасового доступу від 17.11.2023 в приміщенні Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області з додатками; листом Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 19.09.2023 №3-6.1.2-9/5436-23 з додатками до нього; листом Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області від 13.11.2023 №1-3-9/1914-23 з додатками до нього; листом Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області від 13.11.2023 №1-3-9/1916-23 з додатками до нього; листом Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області від 19.10.2023 №2-3-9/1778-23; листом Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області від 09.11.2023 №1-3-9/1899-23; висновком експерта за результатами проведеної судової інженерно-екологічної експертизи від 15.11.2023 №1218/23-23; висновком експерта за результатами проведеної судової інженерно-екологічної експертизи від 15.11.2023 №1220/23-23; протоколом за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 14.09.2023 №5428; протоколом за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 06.10.2023 №5759т; протоколом за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 14.09.2023 №5431; протоколом за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 14.09.2023 №5433; іншими матеріалами кримінального провадження.

Так, за матерілами клопотання ОСОБА_7 підозрюється у тому, що у серпні 2023 року, більш точний час в ході проведення досудового розслідування не встановлено, являючись директором ПрАТ «БОРОВИЦЬКЕ» код ЄДРПОУ 02800377, організував схему з легалізації майна отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, залучивши до неї підпорядкованого працівника завідуючого складом ПрАТ «БОРОВИЦЬКЕ» ОСОБА_10 та директора ПП «ВОЛТА-ЦЕНТР» - ОСОБА_11 .

Відповідно до заздалегідь обумовленого плану, ОСОБА_7 здійснював контроль за обсягами виловлених водних біоресурсів, надавав засоби для здійснення вказаної діяльності (знаряддя лову, автомобілі для транспортування живих водних біоресурсів, складське зберігання), проводив роботу з реалізації суб`єктам господарювання водних біоресурсів.

ОСОБА_10 , як завідуючий складом ПрАТ «БОРОВИЦЬКЕ», здійснював прийом та облік виловлених водних біоресурсів, за вказівкою ОСОБА_7 здійснював реалізацію водних біоресурсів суб`єктам господарювання.

ОСОБА_11 , будучи керівником суб`єкта господарювання, у якого є право на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах Кременчуцького водосховища КР 11min здійснював вилов водних біоресурсів, відображаючи у звітних документах обсяги, які не відповідають дійсності, та надавав необліковані водні біоресурси для подальшої реалізації через афілійовані підприємства суб`єктам господарювання.

Так, 28.08.2023 до ОСОБА_10 на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_16 та поцікавився про можливість придбання свіжої риби, на що ОСОБА_10 надав мобільний номер ОСОБА_7 та сказав спілкуватися з даного приводу з ним.

29.08.2023 ОСОБА_16 зателефонував ОСОБА_7 , в розмові зазначив, що його цікавить придбання охолодженої риби, а саме: плотва, густера, судак, синець, окунь. В ході розмови вони обговорили вартість та умови співпраці.

01.09.2023 ОСОБА_16 , попередньо домовившись із ОСОБА_10 , близько 16:00 години прибув за адресою: АДРЕСА_4 , до місця здійснення господарської діяльності ПрАТ «БОРОВИЦЬКЕ», де придбав згідно видаткової накладної водні біоресурси в кількості: судак 416 кг; плітка 99 кг; окунь 10 кг; синець 112 кг; плоскирка 102 кг, розрахувавшись готівкою у сумі 79993 гривні, передавши кошти особисто ОСОБА_10 , який, у свою чергу, надав видаткову накладну №Наш-004660 від 01.09.2023, у якій постачальником було зазначено ФОП ОСОБА_17 , та якісне посвідчення №4660 від 01.09.2023, у якому виробником зазначено ПП «ВОЛТА-ЦЕНТР», а відправником ФОП ОСОБА_17 .

06.09.2023 ОСОБА_16 , попередньо домовившись із ОСОБА_10 , близько 16:00 години прибув за адресою: АДРЕСА_4 , до місця здійснення господарської діяльності ПрАТ «БОРОВИЦЬКЕ», де придбав згідно видаткової накладної водні біоресурси в кількості: судак 546 кг; синець 139 кг; плоскирка 173 кг, окунь 13 кг; розрахувавшись готівкою у сумі 100028 гривень, передавши кошти особисто ОСОБА_10 , який, у свою чергу, надав видаткову накладну №ФОП-000001 від 06.09.2023, у якій постачальником було зазначено ФОП ОСОБА_17 , та якісне посвідчення №1 від 06.09.2023, у якому виробником зазначено ПП «ВОЛТА-ЦЕНТР», а відправником ФОП ОСОБА_17 .

Таким чином, ОСОБА_7 , діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , маскуючи незаконне походження водних біоресурсів, реалізували їх через афілійованого суб`єкта господарювання (ФОП ОСОБА_17 ), яка не обізнана з планом останніх, тобто розпорядилися майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом на загальну суму 180021 гривні, після чого розпорядилися отриманими коштами на власний розсуд.

14.02.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України в організації розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Колегія суддів вважає, що, застосовуючи запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя врахував наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, що підтверджується сукупністю доказів, наданих органом досудового розслідування, та обрав необхідний та достатній запобіжний захід відносно підозрюваного.

На даній стадії слідчий суддя позбавлений можливості надавати оцінку доказам з точки зору їх допустимості та достовірності, а сукупності доказів - з точки зору достатності.

На стадії досудового розслідування, зокрема, обрання запобіжного заходу, слідчий суддя може лише з ймовірною вірогідністю, на підставі сукупності доказів, зробити висновок про причетність особи до вчинення інкримінованих їй злочинів, що, на переконання колегії суддів, слідчим суддею враховано при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 .

Відтак, твердження захисника про необгрунтованість підозри є такими, що не заслуговують на увагу та спростовуються викладеним.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, про доведеність наявності ризиків у кримінальному провадженні, зокрема, ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також продовження вчинення кримінальнього правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України, застава є одним із запобіжних заходів і полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

На думку колегії суддів, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, який є тяжким злочинам, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, має двох неповнолітніх дітей на утриманні, працездатний, є інвалідом 2 групи, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3-5 ч.1 ст. 177 КПК України, що доведені органом досудового розслідування під час розгляду клопотання, слідчий суддя обґрунтовано обрав підозрюваному необхідний та достатній запобіжний захід у вигляді застави, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку останнього та запобігти зазначеним вище ризикам, оскільки інший більш м`який запобіжний захід, зокрема, особисте зобов`язання, на застовуванні якого наполягає захисник, не здатен цього забезпечити.

Стосовно незгоди апелянтів з розміром застави, що визначений слідчим суддею у 1500000 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 4ст.182КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 даної статті передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави у сумі 1500000 грн, слідчий суддя виходив з того, що розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст. 182 КПК України не здатен забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та запобігти наявним у провадженні ризикам. Крім того, слідчий суддя врахував розмір завданої злочином шкоди в сумі 35903433 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, з огляду на таке.

Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в якому йому інкримінується роль організатора даного злочину. Виключність обставин, які в даному кримінальному провадженні на стадії обрання запобіжного заходу вірно врахував слідчий суддя є насамперед розмір завданих злочином збитків 35903433 грн., який підтверджується даними висновків проведених інженерно-екологічних експертиз, причому даний розмір є наслідком вчинення предикатного кримінального правопорушення, яке передувало вчиненню злочину, передбаченого ч.2 ст. 209 КК України, що давало підстави слідчому судді вийти за межі розміру, визначеного у п.2 ч.5 ст. 182 КПК України.

Між тим, з наданих органом досудового розслідування матеріалів вбачається, що підозрюваний здатен сплатити, визначений слідчим суддею розмір застави, переконливих доводів з підтверженням відповідними доказами, що спростовують внесення застави у розмірі 1500 000 грн захисником не надано.

Копії довідок про нарахування заробітної плати, які надані захисником до судового засідання, колегія суддів оцінює критично, оскільки надані відомості не спростовують висновків слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 1500000 грн.

Натомість, колегія суддів вважає, що розмір застави, який просить застосувати орган досудового розслідування 35903433 грн є завищеним та завідомо непомірним для підозрюваного, що наперед унеможливлює виконання даного запобіжного заходу.

Внесення грошових коштів є невід`ємною складовою запобіжного заходу у вигляді застави. Саме цією сумою грошових коштів забезпечується належна процесуальна поведінка підозрюваного. Без фактичного внесення грошових коштів застава по суті зводиться до особистого зобов`язання, адже не забезпечується можливість застосування кримінально-процесуальної відповідальності в вигляді можливості звернення застави в дохід держави при порушенні її умов. За таких обставин застава втрачає дієвість в розумінні частини 1статті 182 КПК.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 пункту 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його невиконання.

Обставини, наведені прокурором в апеляційній скарзі, зокрема, щодо наявності ризиків, тяжкості злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 та розмір завданих збитків, вже були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання, а тому колегія суддів відхиляє дані обставини, які не свідчать про необхідність збільшення розміру застави.

Колегія суддів приходить до переконання, що обраний слідчим суддею запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1500000 грн. забезпечить досягнення дієвості даного кримінального провадження та не є непомірним для підозрюваного.

Підстав для застосування найбільш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, на чому наполягав захисник, під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено.

Таким чином, слідчий суддя врахував всі фактичні обставини справи і прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що підстав для скасування ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2024 року, за наведених у апеляційних скаргах доводів, колегія суддів не встановила.

Водночас, враховуючи, що основним місцем роботи підозрюваного є ПрАТ «Боровицьке» в с. Боровиця Чигиринського району Черкаської області, а також за сумісництвом ПП «МАВТ і М» в с. Топилівка, Чигирин, колегія суддів вважає за необхідне викласти обов`язок, покладений ухвалою слідчого судді на ОСОБА_7 «не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду» в наступній редакції: «не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням виїзду на місце його роботи» з метою надання можливості підозрюваному відвідувати місце роботи, без отримання дозволу слідчого, прокурора або суду.

Керуючись статтями 182, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скаргизахисника ОСОБА_8 ,який захищаєінтереси підозрюваного ОСОБА_7 ,прокурора ОСОБА_6 залишитибез задоволення,а ухвалуслідчого суддіСоснівського районногосуду м.Черкаси від22лютого 2024року,якою стосовно ОСОБА_7 застосованозапобіжний західу виглядізастави урозмірі 1500000 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України без змін.

Викласти обов`язок «не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду», покладений на підозрюваного ОСОБА_7 , в такій редакції: «не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням виїзду на місце його роботи».

Ухвала судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили змоменту їїпроголошення іоскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді