Постанова

від 15.02.2024 по справі 208/518/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/518/24

провадження № 3/208/712/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працює керівником ПП «ЕКСПРЕС-2001» (код ЄДРПОУ 31329968, юридична адреса: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, Заводський район, вул. Республіканська, буд. 9), проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення №1155/04-36-04-11-11/31329968 від 10.01.2024 року, -

встановив:

До Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов 23.01.2024 року протокол про адміністративне правопорушення №1155/04-36-04-11-11/31329968 від 10.01.2024 року відносно ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.

ОСОБА_2 несвоєчасно подав платіжне доручення до установи банку на перерахування належної до сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по орендній платі по Податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік № 9029008953 від 20.02.2023 року у сумі 8365,36 грн., а саме терміном сплати 30.11.2023 - за жовтень 2023 року фактично надано 04.12.2023 (платіжне доручення від 04.12.2023 №№6641,6642) та 05.12.2023 (платіжне доручення від 05.12.2023 №6644), про що складено акт камеральної перевірки від 19.12.2023 №47562/04-36-04-11-06/31329968: порушено п.287.3 ст.287 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність ст.163-2 ч.1 КУпАП.

В судове засідання, ОСОБА_2 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання судових повісток за адресою місця проживання, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується довідками доставку рекомендованими повідомленнями, будь-яких заяв чи клопотань про неможливість присутності в судовому засіданні на адресу суду надані не були.

Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Дніпродзержинська (https://zv.dp.court.gov.ua/sud), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином правопорушнику було відомо про розгляд у суді його справи, а також про те, що судові повістки йому направлялися за адресою, вказаною у протоколі, але своїми фактичними діями він ігнорує їх, що вказує про його небажання брати участь в розгляді справи та фактично таким чином він реалізує надане йому право не з`являтися для розгляду справи. При цьому судом вичерпані всі доступні можливості для забезпечення його участі в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Зважаючи на викладені обставини, оскільки правопорушник своєчасно сповіщався про час і місце розгляду справи, він був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вживав заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, така поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Частиною 2 ст.268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП, не є обов`язковою.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невипрадане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» в п.41 наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

До того ж у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи достеменно обізнаною про складання щодо неї протоколів про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу або заяв про відкладення судового розгляду, при цьому присутність такої особи не є обов`язковою, в розумінні ч.2 ст.268 КУпАП, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності правопорушника.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дослідив докази та оцінив їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Положення ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.163-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Вимогами відповідно ст.252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх доказів.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 1155/04-36-04-11-11/31329968 від 10.01.2024 та складеному акті камеральної перевірки від 19.12.2023 року №47562/04-36-04-11-06/31329968.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 , вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.

Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, який раніше притягався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини - умисні дії, майновий стан, обставини які пом`якшують та обтяжують відповідальність не встановлено, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_2 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.

З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення, в межах санкції ч.1 ст.163-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП. судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним стягнути з нього на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 252,283-285,294 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення за ч.1 ст.163-2 КУпАП, у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працює керівником ПП «ЕКСПРЕС-2001» (код ЄДРПОУ 31329968, юридична адреса: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, Заводський район, вул. Республіканська, буд. 9), проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що на підставі ч.1ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно до ч.4 ст.307 КУпАП, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Т.П. Івченко