Рішення

від 30.01.2024 по справі 638/16627/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/16627/23

Провадження № 2/638/2051/24

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Щепіхіної В.В.

при секретарі - Рєзнік І.П

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами"</a>, третя особа: Ізюмський відділ Державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суд м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами"</a>, третя особа: Ізюмський відділ Державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 18.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М. було вчинено виконавчий напис №10345, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 313,99 грн..

Позивач вважає зазначений виконавчий напис протиправним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивач не укладала жодних кредитних договорів з будь-якою фінансовою установою, отже сам факт існування заборгованості є спірним.

Просить суд визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з ТОВ "Фінансова компанія управління активами" на користь позивача безпідставно оторимані кошти в сумі 3030,00 грн. та судовий збір у розмірі 1610,40 грн..

Позивач в судове засідання не з`явився. Представник позивача - адвокат Савін О. С. надав до суду заяву, в якій просить суд провести судове засідання без позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ТОВ "Фінансова компанія управління активами" в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від відповідача до суду надійшла заява, відповідно до якої відповідач визнав позовні вимоги.

Третя особа, Ізюмський відділ Державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити без участі представника третьої особи.

На підставі частини 2статті 247 ЦПК Україниу зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.

З копії виконавчого напису вбачається, що 26.10.2021 року на підставі договору факторингу №РВ-2021-26/10 АТ КБ "Приват банк" відступило права вимоги, а ТОВ "Фінансова компанія управління активів" прийняло права вимоги за кредитним договором №SAMDN50000045077483 від 26.05.2015.

18.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №10345, за яким пропоновано стягнути заборгованості за договором кредиту №SAMDN50000045077483 від 26.05.2015, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активів". Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.10.2021 року по 18.12.2021 року включно у розмірі: 13 263,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 50,00 грн. сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»(надалі Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1ст.39 ЗУ «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідност. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,закономвстановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку, передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконіта Порядку вчинення нотаріальних дій.

Спірний виконавчий напис (як це зазначено в самому виконавчому написі) вчинений на підставі ст.ст.87-91 ЗУ «Про нотаріат»та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, № 1172. З цього приводу суд зазначає наступне.

10 грудня 2014 року набула чинностіпостанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Так, варто наголосити на тому, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями (пункт 2 нового розділу), додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 тап. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 рокувизнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та набула законної сили. При цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, з моменту її прийняття».

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 18.12.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Відповідач не надав до суду доказів які б спростовували висновки суду які зазначені вище.

З урахуванням приписів ст. ст.15,16,18 ЦК України, ст. ст.50,87,88 Закону України "Про нотаріат"захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст.87,88 Закону, у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року за наслідками розгляду цивільної справи № 756/7916/15-ц.

Як зазначив позивач, та не спростовано відповідачем, на момент вчинення спірного виконавчого напису нотаріусом існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами. Дані доводи позивача суд вважає доведеними та обґрунтованими з урахуванням наступного.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність такої заборгованості, відомості про яку були надані нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Також, матеріали справи не містять належних доказів про те, що ОСОБА_1 отримувала вимогу від ТОВ "Фінансова компанія управління активами" про необхідність погашення заборгованості або сторонами узгоджена сума заборгованості, яка є безспірною. Відповідач доказів безспірності суми заборгованості, що зазначена у виконавчому написі, або документів, що підтверджують її розмір та період виникнення, суду не надав, вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню визнав в повному обсязі.

Відповідно ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно положень ст. ст.12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч. ч. 1, 3ст. 83 ЦПК України, унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7ст. 81 ЦПК України).

Відповідно ч. 4ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на спростування зазначених вище висновків, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення безпідставно набутих коштів з відповідача, які були стягнуті з позивача на підставі виконавчого напису №10345 від 18.12.2021 у розмірі 3030,00 грн. суд зазначає наступне.

Частинами 2, 3 ст. 1212 ЦК України встановлено, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставно набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21) зазначив, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі ст. 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18 та від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

Відповідно до копії квитанції №Е4АМ-КЕ48-4252-8288 від 25.10.2023 позивачем сплачено частину боргу у сумі 3030,00 грн. на реквізити Ізюмського ВДВС СМ УМЮ в Харківській області.

Натомість матеріали справи не містять доказів того, що зазначена сума коштів була перерахована Ізюмським ВДВС СМ УМЮ в Харківській області на користь відповідача. Також відповідач у своїй заяві про часткове визнання позовних вимог не підтверджує обставин щодо отримання ним вказаної суми коштів.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 3030,00 грн. тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті згідно з частиною 1 статті 142 ЦПК України суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідачем ТОВ "Фінансовакомпанія управлінняактивами"визнано позов до початку розгляду справи по суті, то суд стягує з відповідача на користь позивача 805,20 грн. (50% судового збору за подання позовної заяви та 50% судового збору за подання заяви про забезпечення позову). Крім того, 805,20 грн. витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,12,19,81,133,141,264,265,280-282 ЦПК України,ЗУ «Про нотаріат», ст. ст.15,16,18 ЦК України,Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5,постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами"</a>, третя особа: Ізюмський відділ Державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №10345, вчинений 18.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М. про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами"</a> (код юридичної особи - 35017877, юридична адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-А, оф. 203) суми заборгованості за договором кредиту №SAMDN50000045077483 від 26.05.2015 року у розмірі 13 313,99 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами"</a> (код юридичної особи - 35017877, юридична адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-А, оф. 203) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 805 (вісімсот п`ять) грн. 20 коп..

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 805 (вісімсот п`ять) грн. 20 коп.., сплаченого 27 жовтня 2023 року за номером квитанції 0.0.3273850511.1 та 27.10.2023 за номером квитанції 0.0.3273856102.1.

В інщій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Щепіхіна