Ухвала

від 13.03.2024 по справі 638/544/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/544/22

Провадження № 2/638/819/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря Почерніної А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засіданьв приміщенніДзержинського районногосуду м.Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ПІ-ЕМ" в особі ліквідатора Гусарової В.В., Приватної фірми "Інверком" про визнання майнових прав, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із позовом до ТОВ "СІ-ПІ-ЕМ" у особі ліквідатора Гусарової В.В., Приватної фірми "Інверком", в якому просить визнати за позивачем майнові права на одну квартиру з двох кімнат (тип 2Г) загальна площа приблизно 71,7 кв.м., розташовану на 13-ому поверсі житлового будинку, на одну квартиру з трьох кімнат (тип 3В) загальна площа приблизно 103,9 кв.м. розташовану на 13-ому поверсі житлового будинку, на два паркувальні місця АДРЕСА_1 , що знаходиться на нижньому рівні автогаражу житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на земельній ділянці, площею 0.4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016, по АДРЕСА_2 , що виникають з договору про участь у будівництві від 11 січня 2006 року №102, договору про пайову участь у будівництві від 15 травня 2007 року №103, додаткової угоди від 11.01.2006 року до договору №102 від 11.01.2006 року та додаткової угоди від 15.05.2007 року до договору №103 від 15.05.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та угоди про поступку вимоги по договору про пайову участь у будівництві від 25.09.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягнути з Приватної фірми "Інверком" судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 січня 2021 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2023 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце повідомлявся шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації останнього.

Відповідачі в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлявся.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно доч.1ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач в підготовчі засідання, призначені на 04 квітня 2022 року, 28 вересня 2022 року 23 листопада 2022 року, 31 січня 2023 року, 06 квітня 2023 року, 31 травня 2023 року, 30 серпня 2023 року, 30 жовтня 2023 року, 19 грудня 2023 року та в судові засідання від 19 січня 2023 року та 13 березня 2023 року 06 лютого 2024 року не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Судом були спрямовані судові повістки про виклик позивача в судові засідання за адресою місця проживання (перебування), зазначеною позивачем в позовній заяві, однак судова кореспонденція була повернута оператором поштового зв`язку «Укрпошта» до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником ПАТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту91- 1 Правил.

За змістомпункту 3 частини восьмоїстатті 128 ЦПК Українивідмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У відповідності дост. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, щосторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, як неодноразово зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд наголошує на тому, що вимоги ЦПК України націлені саме на добросовісне користування своїми правами та можливість на умовах змагальності їх захищати.

Верховний суд (цивільна юрисдикція) постановою від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3,4 цієї ж статті зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов`язками.

Відповідно до ч. 3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

У контексті наведеного суд вбачає, що в розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді судової справи.

Неявка позивача позбавила суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 223 ЦПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що останній не цікавиться станом розгляду справи, не з`являється у судові засідання, не надає докази причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.

У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення сторони позивача про розгляд справи.

При цьому поважність причин пропуску судових засідань, не має значення, що підтверджується правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), у якій зазначено, що правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. До таких висновків також дійшов ВС у постанові від 25.03.2020 року справа №521/10136/18.

Подачею вищезазначеної позовної заяви підтверджується, що позивач був обізнаний про наявність його позову в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова, однак ним не вжито будь-яких заходів для явки до суду, не подано клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності.

Відомостей про об`єктивну неможливість явки ОСОБА_1 у судові засідання до суду не надходило та матеріали справи не містять, а його відсутність в судових засіданнях перешкоджає подальшому розгляду справи.

При цьому, суд також наголошує, що особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.

Враховуючи вищевикладене, те, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, заяв про розгляд справи за відсутності позивача не надано і нез`явлення позивача перешкоджає подальшому розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 .

Одночасно, суд повідомляє, що відповідно до частини 2 статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно, тобто, залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю"СІ-ПІ-ЕМ"в особіліквідатора ГусаровоїВ.В.,Приватної фірми"Інверком"про визнаннямайнових прав - залишити без розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Л.М. Рибальченко