Постанова

від 14.03.2024 по справі 638/13451/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Харків

справа № 638/13451/23

провадження № 22-ц/818/632/24

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Тичкової О.Ю.

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

учасники справи:

позивач керівник Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради

відповідач ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року у складі судді Семіряд І.В.,-

УСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року керівник Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлова будівля літ. «Б-2» загальною площею 92,3 кв.м. по АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_1 . В подальшому ОСОБА_1 відчужив нежитлову будівлю літ. «Б-2» на користь ОСОБА_2 . Нежитлова будівля літ. Б-2» розташовується на земельній ділянці загальною площею 0,0532 га з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 по АДРЕСА_1 перебувала в оренді у ПП «Вікторія». Вказаний договір оренди землі розірвано на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 30.03.2018 (інше речове право припинено 04.04.2018). п. 2 додатку 2 до рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 27.02.2019 № 1466/19 територіальній громаді м. Харкова надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,0532 га (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації і обслуговування промтоварного магазину по АДРЕСА_1 . Фінансування робіт із землеустрою забезпечити за рахунок коштів ОСОБА_1 згідно укладеної угоди з розробником документації із землеустрою. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та публічної кадастрової карти України, речові права щодо вказаної земельної ділянки за ОСОБА_1 до теперішнього часу не зареєстровано. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 зареєстровано за Харківською міською радою з 28.08.2015. Відповідно до витягу № НВ-6300553242013 від 11.10.2013 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006, остання сформована 10.12.2003.

Отже, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , сформована як об`єкт цивільних прав 10.12.2003 (з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації в Державному земельному кадастрі). Нежитлова будівля літ. «Б-2» по АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_1 з 10.12.2003 по 06.12.2021 на підставі договору купівлі-продажу від 08.12.2003 за №3-2693. Таким чином, ОСОБА_1 використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-2» загальною площею 92, 3 кв.м., без виникнення права власності/користування земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України на неї, а також без сплати коштів за землю в передбаченому законодавством розмірі. Окружною прокуратурою листом від 07.06.2023 за №55-104-2969вих-23 повідомлено про виявлені порушення Харківську міську раду. За результатами комплексного вивчення наявних матеріалів та проведеного обстеження земельної ділянки на місцевості, встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.06.2023 № 337143686 право комунальної власності земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006) площею 0,0532 га за адресою: АДРЕСА_1 з 28.08.2015 зареєстроване за Територіальною громадою Харківської міської ради Харківської області.

Згідно з інформацією з Реєстру право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 площею 0,0532 га за адресою: АДРЕСА_1 припинено 04.04.2018, право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-2» загальною площею 92,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване: з 10.12.2003 по 06.12.2021 за ОСОБА_1 , з 07.12.2021 по теперішній час за ОСОБА_2 ОСОБА_1 з 04.04.2018 по 06.12.2021 використовував та ОСОБА_2 з 07.12.2021 по теперішній час використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 площею 0,0532 га за адресою: АДРЕСА_1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Обстеженням на місцевості встановлено, що земельній ділянці (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006) площею 0,0532 га за адресою: АДРЕСА_1 розташована нежитлова будівля літ. «Б-2», право власності на яку зареєстроване на теперішній час за ОСОБА_2 . Земельна ділянка (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006) площею 0,0532 га за адресою: АДРЕСА_1 використовується для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-2». Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.09.2021 по 06.12.2021 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 20 355, 70 грн. За період з 01.09.2021 по 06.12.2021 ОСОБА_1 мав би сплатити до бюджету 65 006, 91 грн.

У зв`язку з чим керівник Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова просить задовольнити позов, стягнути з ОСОБА_1 кошти у розмірі 65006,91 грн та сплачену суму судового збору.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради кошти у розмірі 65006, 91 гривень (шістдесят п`ять тисяч шість гривень 91 копійок).

Компенсованоза рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,Харківській обласній прокуратурі сплачену суму судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги позивача у сумі 650006,91 грн підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, є обґрунтованими.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення як незаконне та необгрутноване та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що апелянт вважає, що набуваючи у власність об`єкт нерухомості, власник набуває і усю земельну ділянку навкруги, межі якої визначає орган місцевого самоврядування.

Так, рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1466/18 від 27.02.2019 було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,0532 га (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації і обслуговування промтоварного магазину по АДРЕСА_1 . Фінансування робіт із землеустрою зобов`язано забезпечити за рахунок коштів ОСОБА_1 .

Після цього листом №п-1-20802/1-19.08-31 від 07.06.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено, що після отримання від Департаменту містобудування та архітектури пропозицій щодо погодження або відмови в погодженні технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , Департаментом земельних відносин буде підготовлено відповідний проект рішення, який буде розглянуто згідно вимог Регламенту Харківської міської ради 7 скликання.

Так, за рахунок ОСОБА_1 було двічі розроблено технічну документацію, оновлено у 2021 році, але досі не підписано такий, без обґрунтування відмови. За технічною документацією для експлуатації і обслуговування промтоварного магазину по АДРЕСА_1 достатньо земельної ділянки площею 0,0248 га, вдвічі менше ніж нараховано позивачем.

У разі укладення відповідно до положень чинного законодавства договору оренди в ньому сторони б погодили істотні умови, в тому числі і розмір орендної плати. Натомість при зверненні з вимогами за бездоговірне користування земельною ділянкою міська рада в одноособовому порядку здійснює розрахунок та визначає розмір плати за користування ділянкою.

Через бездіяльність органу місцевого самоврядування у вигляді не підписання технічної документації поділу та не укладення договору оренди, а також зловживанням своїми правами на стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, відповідач має нести подвійну відповідальність.

Щодо застосування ставки та відсотку оренди при здійсненні розрахунку. Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 26.11.2003 за №63108/03, що була затверджена рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2015 року по справі №922/5262/14.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2015 р. у справі № 922/5262/14 про внесення змін до договору оренди землі від 14.11.2003 року , зареєстрованого у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру 26.11.2003 року за №63108/03, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди в редакції, яка викладена у позовній заяві (між Харківською міською радою та ПП «Вікторія», що було попереднім орендарем) розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №1/14 від 30.10.2013 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 71927,74грн. (сімдесят одна тисяча дев`ятсот двадцять сім гривень сімдесят чотири копійки), або в місяць - 5993,98 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три гривні дев`яносто вісім копійок).

Наданим до позовної заяви рішенням міської ради №41/08 від 27.02.2008 року ставка річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки) за використання земельної ділянки на побутові послуги встановлена на рівні 5%.В розрахунку Харківської міської ради зазначена інша відсоткова ставка орендної плати (8 %).

З огляду зазначене відповідач розраховував на укладення договору з позивачем ще з 2018 року, що у розумінні практики Європейського суду було його правомірними очікуваннями, які з боку Харківаської міської ради були грубо порушені.

Крім цього, у зв`язку із введенням на території України карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОУГО-19, спричиненої / коронавірусом 8АІ18-СоУ-2» з 17 березня 2020 року було заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів,: інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрі в, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення. Заборона та карантинні обмеження були скасовані лише 30 червня 2023 року.

Тобто, громадянин ОСОБА_1 у 2021 році і пізніше, майже рік взагалі не використовував нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , у зв`язку із складним епідеміологічним становищем.

Права ОСОБА_1 на оформлення права оренди земельної ділянки кореспондуються з його обов`язком сплачувати орендну плату за земельну ділянку, що фактично використовується на тих же умовах, що були у попереднього орендаря.

У відзиві на апеляційну скаргу керівник окружної прокуратури просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає що суд повно встановив обставини у справі та ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст.369ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За правилами до ч. 13 статті 7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідностатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає в повній мірі.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлова будівля літ. «Б-2» загальною площею 92,3 кв.м. по АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 3-2693, виданого 08.12.2003, видавник: Сьома Харківська державна нотаріальна контора.

Рішенням Харківської міської ради № 437/23 від 18.08.2023 перейменовано вулицю Цілиноградська на вулицю Мирослава Мисли.

В подальшому ОСОБА_1 відчужив нежитлову будівлю літ. «Б-2» на користь ОСОБА_2 на підставі договору дарування нежитлової будівлі серія та номер 2015, виданого 07.12.2021, видавник приватний нотаріус ХМНО Тельпіс О.В.

Окрім того, встановлено, що вищевказана нежитлова будівля літ. Б-2» розташовується на земельній ділянці загальною площею 0,0532 га з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 по АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 по АДРЕСА_1 перебувала в оренді у ПП «Вікторія» на підставі договору оренди землі, зареєстрованому у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 26.11.2003 за №63108/03.

Вказаний договір оренди землі розірвано на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 30.03.2018 (інше речове право припинено 04.04.2018).

Відповідно до п. 2 додатку 2 до рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 27.02.2019 № 1466/19 територіальній громаді м. Харкова надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,0532 га (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації і обслуговування промтоварного магазину по АДРЕСА_1 .

Цим же рішенням ХМР фінансування робіт із землеустрою покладено за рахунок коштів ОСОБА_1 згідно укладеної угоди з розробником документації із землеустрою.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та публічної кадастрової карти України вбачається, що речові права щодо спірної земельної ділянки за ОСОБА_1 до теперішнього часу не зареєстровано.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 зареєстровано за Харківською міською радою з 28.08.2015.

Відповідно до витягу №НВ-6300553242013 від 11.10.2013 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006, остання сформована 10.12.2003.

Отже, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , сформована як об`єкт цивільних прав 10.12.2003 (з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації в Державному земельному кадастрі).

Нежитлова будівля літ. «Б-2» по АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_1 з 10.12.2003 по 06.12.2021 на підставі договору купівлі-продажу від 08.12.2003 за №3-2693.

Окрім того, як зазначено у позові та відповіді на відзив рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.02.2023 у справі №638/15359/21 зміненим постановою Харківського апеляційного суду від 05.09.2023 позов Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,0532 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006) з 01 вересня 2018 року по 31 серпня 2021 року 646685 (шістсот сорок шість тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн 22 коп, стягнуто судові витрати.

Отже, ОСОБА_1 використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-2» загальною площею 92, 3 кв.м, без виникнення права власності/користування земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України на неї, а також без сплати коштів за землю в передбаченому законодавством розмірі.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.09.2021 по 06.12.2021 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 20 355, 70 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки 3053355 грн, ставки річної орендної плати 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки 1).

Отже, за період з 01.09.2021 по 06.12.2021 ОСОБА_1 мав би сплатити до бюджету 65 006, 91 грн.

З моменту формування земельної ділянки як об`єкта речового права, єдиною належною правовою підставою користування нею відповідачем був би договір оренди, який мав укладатися між Харківською міською радою (як органом місцевого самоврядування, через який територіальна громада міста Харкова реалізує право власності на землі комунальної власності) та відповідачем. І таке речове право на підставі відповідного договору оренди підлягало обов`язковій державній реєстрації.

Але такий договір між цими сторонами не укладався.

Отже, відповідач, користуючись земельною ділянкою, не сплачував до міського бюджету грошові кошти у розмірі орендної плати за цю земельну ділянку.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями76-80,89 ЦПК України, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки та без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг кошти, які б мав сплатити як орендну плату. Тому ці кошти підлягають стягненню на користь власника земельної ділянки на підставі ч.1ст.1212 ЦК Українияк безпідставно збережені.

Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.

Так, відповідно достатті 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідностатті 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, згідност. 124 ЗК України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно дост. 125 ЗК Україниправо на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди землі і його державної реєстрації.

Згідност. 126 ЗК Україниправо власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частини 2статті 120 ЗК Україниякщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічним чином встановлено перехід права користування на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на будівлі або споруди, унормовують положеннястатті 377 ЦК України.

Згідно зіст. 7 Закону України «Про оренду землі»до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Згідно із частиною другоюстатті 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, й шляхом відшкодування заподіяних збитків, а також застосування інших, передбачених законом, способів.

Із положеньст. 206 ЗК Українислідує, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно п .п.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу Україниорендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (ст. 288 ПК України).

Верховний Суду складісудової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від05.08.2022 у справі № 922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Верховний Суд неодноразово викладав правовий висновок, згідно з яким для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положеньстатей 1212- 1214 Цивільного кодексу Україниза фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Аналогічну правовупозицію викладено,зокрема,у постановахВерховного Судувід 10лютого 2020у справі№ 922/981/18,від 09лютого 2021у справі№ 922/3617/19,від 04.03.2021у справі№ 922/3463/19,а такожу постановахвід05.08.2022 у справі № 922/2060/20, від 20.09.2022 р. у справі № 922/3684/20 та від 28.09.2022 у справі № 925/1370/20, який прийняті після ухвалення оскаржуваних судових рішень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 27.01.2015 було внесено зміни до процентної ставки та відсотку оренди до договору оренди землі від 14.11.2003 укладеного між ХМР та ПП «Вікторією» (попереднім орендарем), тому вважає, що його обов`язок сплачувати орендну плату за земельну ділянку, що фактично ним використовується на тих же умовах що і попередній орендар.

Проте, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 по АДРЕСА_1 перебувала в оренді у ПП «Вікторія» на підставі договору оренди землі, зареєстрованому у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 26.11.2003 за №63108/03.

Рішення господарського суду Харківської області на яке посилається ОСОБА_1 впливає на правовідносини тих сторін та ніяким чином не стосується відповідача у цій справі.

Вказаний договір оренди землі розірвано на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 30.03.2018 (інше речове право припинено 04.04.2018).

Договір з відповідачем укладено не було.

Таким чином, посилання на такі ж умови договору не ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно зістаттею 206 ЗК Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України(далі -ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти14.1.72,14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК Україниу вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Аналогічні за змістом висновки містить постанова Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі № 922/2843/19.

Отже, відсутність правовстановлюючих документів на землю не є підставою для звільнення його від сплати за її фактичне використання.

У зв`язку з викладеним, розмір безпідставно збережених коштів за використання земельною ділянкою обґрунтовано визначений позивачем у розмірі орендної плати.

Судом дана належна оцінка доводам позивача щодо неможливості використання нежитлових приміщень під час дії карантину та зроблено обґрунтований висновок про відсутність підстав для врахування карантинних обмежень при визначенні розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді плати за землю за період з 01.09.2021 по 06.12.2021.

Судова колегія також відхиляє посилання ОСОБА_1 на фактичне використання ним земельної ділянки у розмірі 0,0266 га та бездіяльність Харківської міської ради що виявилась у неукладанні договору оренди.

Відповідно до частини 4 статті 79-1 Земельного Кодексу України земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0532 є сформованою та має кадастровий номер 6310136300:14:004:0006, сумнівів щодо її розміру немає. В супереч вимогам ст.ст.12, 81 ЦПК України відповідач не надав суду доказів звернення до Харківської міської ради з пропозицією укласти договір оренди та бездіяльності міської ради щодо його укладення.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судузалишити без змін.

Відповідно достатті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У разі залишення апеляційної скарги без задоволення питання щодо перерозподілу судових витрат відповідно достатті 141 ЦПК УкраїнитаЗакону України «Про судовий збір»не вирішувалося.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3статті 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 14 березня 2024 року.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук