Рішення

від 13.02.2024 по справі 367/2449/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2449/23

Провадження №2/367/1387/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

13 лютого 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Яцун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства «Біличі» про перерахунок оплати за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до Ірпінського міського суду Київської області з позовом, в якому просять зобов`язати Управління житлово-комунального господарства «Біличі» здійснити перерахунок за комунальні послуги та опалення, з урахуванням всіх оплат. Позивачі обґрунтовують позовні вимоги тим, що вони своєчасно, кожного місяця оплачують житлово-комунальні послуги на підставі квитанцій в повному обсязі за окремими рахунками, оскільки квартира розділена на два рахунки, а саме ОСОБА_1 -112052, ОСОБА_2 НОМЕР_1 . Проте, незважаючи на регулярні платежі, за квітень 2022 року нарахована заборгованість за житлово - комунальні послуги в розмірі 8072,02 грн. та 11176, 29 грн. та за опалення 1389, 35 грн. і 9985,39 грн. відповідно. Позивачі стверджують, що листом Управління житлово-комунального господарства «Біличі» № 44 від 25.05.2022 року їм було відмовлено у здійсненні перерахунку оплати за житлово-комунальні послуги. Позивачі звертають увагу суду, що за березень 2023 року отримали розрахунки за комунальні послуги в розмірі 7274, 11 грн. та 8849, 68 грн., а за опалення - 1945, 60 грн. і 12273, 23 грн. відповідно. Позивачі зазначають, що оскільки їм відмовлено у здійсненні перерахунку, вони вимушені звернутись до суду. 18 квітня 2023 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного. Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно із до ч.1 та ч. 2ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до положеньст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Судом встановлено, що Управління житлово-комунального господарства «Біличі» надавало житлово-комунальні послуги та послуги з опалення за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі і квартирі АДРЕСА_2 . Відповідно до листа № 44 від 25 травня 2022 року Управління житлово-комунального господарства «Біличі» станом на 24.05.2022 року по особовомим рахункам ОСОБА_1 НОМЕР_2 та ОСОБА_2 НОМЕР_3 утворилась заборгованість в розмірі 11585, 11 грн. та 8276, 43 грн. відповідно. Крім того, вищезгаданим листом позивачів повідомлено про відсутність законних підстав для перерахунку оплати за житлово-комунальні послуги. Статтею 162 Житлового кодексу Українипередбачено, що власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Згідноіз ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. За п.5 ч.3ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 32Закону України «Про житлово-комунальні послуги»плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач, у порушення ст. ст.12,81ЦК України не надав суду доказів наявності умов для перерахунку оплати за житлово-комунальні послуги . Сам факт надсилання квитанцій про сплату послуг не є доказом неправомірності нарахування заборгованості за житлово-комунальні-послуги та послуги з опалення. Разом з тим, порушуючи питання про перерахунок оплати за житлово-комунальні послуги та послуги з опалення, позивачами не надано суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів невірного нарахування їм вартості наданих послуг та необхідності здійснення перерахунку. Позовна заява містить лише загальні посилання на наявність підстав, на думку позивачів, для перерахунку оплати за житлово-комунальні послуги. З огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено неправомірність нарахованої вартості житлово-комунальних послуг, а тому суд вважає, що позовна заява є необґрунтованою. Відповідно до ч. ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.5. ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог, оскільки позивачами не представлено, а судом не отримано жодних переконливих доказів на їх підтвердження. Керуючись статтями3,4, 5,10,11,57-60, 81,209,213-215,223, 247,280 ЦПК України, суд, ст.ст. 29,316,317,319,322, 328, 379 ЦК України, -

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства «Біличі» про перерахунок оплати за житлово-комунальні послуги. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук