Постанова

від 26.02.2024 по справі 466/1088/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/1088/23 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 22-ц/811/2710/23 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А.Левика,М.М.Шандри

розглянувши вмісті Львові,в порядкуписьмового провадженнябез повідомленняучасників справи,цивільну справуза апеляційноюскаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2023 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Приватного акціонерного товариства Фірми «Галбуд», ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії, -

в с т а н о в и в:

31 січня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Фірми «Галбуд», ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії.

Просило стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача переплату пенсії у сумі 39554,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 28.10.2018 року. Пенсія ОСОБА_1 була призначена на пільгових умовах за Списком №2 на підставі довідки ПАТ Фірма «Галбуд» від 08.05.2018 року №774/10. У відповідачів наявна заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій відповідно до п. п, «б» -«з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в загальній сумі 39554,60 грн. Добровільно відповідачі заборгованість не сплатили, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Приватного акціонерного товариства Фірми «Галбуд», ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії відмовлено.

Рішення суду оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що судом першоїінстанції невзято доуваги те,що звини ПАТФірма Галбуд ОСОБА_1 була призначенапенсія напільгових умовахза Списком№ 2.Позаяк,саме ПАТФірма Галбудвидало ОСОБА_1 довідку від08.05.2018року за№ 774/10,згідно якоїі булопризначено пенсію.При цьому,переплата виниклавнаслідок недобросовісностівідповідача,а,отже,положення ст.1215ЦК України,в даномувипадку,не підлягаютьзастосуванню.За таких обставин, зважаючи на те, що з вини ПАТ Фірма Галбуд ОСОБА_2 призначено пенсію, та саме він отримав нараховану суму пенсії в розмірі 39554,60 грн, сума зайво виплаченої пенсії підлягає стягненню солідарно з набувача коштів та страхувальника.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, томувідповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини «Стреч проти Сполученого Королівства», «Рисовський проти України» та ін. наголошено на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має право розумно очікувати, що якщо орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Така позиція полягає в тому, що особа суб`єкт - приватного права, не може відповідати за помилки державних органів, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при вчиненні юридично значимих дій припустилися помилки.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно із ч. 1 ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 28.10.2018 року.

ОСОБА_1 набув право на пенсію на пільгових умовах на підставі пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період роботи на ПАТ Фірма «Галбуд».

Відповідно до Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, складеної 08.03.2018 року №174/10, ОСОБА_1 працював повний робочий день у Львівському управлінні механізації будівництва №2 тресту "Львівжитлобуд" з 01.07.1983р. по 07.02.1984р.; з 24.02.1984р. по 01.03.1987р.; 01.02.1988р. по 01.08.1989р. виконував обов`язки майстра дорожньої дільниці на будівництві нових житлових будинків та споруд за професією майстра дільниці. З 02.03.1987р. по 31.01.1988р.; з 02.08.1989р. по 31.12.1991р. працював у Львівському управлінні механізації будівництва №2 тресту "Львівжитлобуд на посаді виконроба дорожньої дільниці. З 02.03.1987р. по 31.01.1988р.; з 02.08.1989 р. по 31.12.91 р. працював на посаді виконроба дорожньої дільниці.

Пільговий стаж ОСОБА_1 по Списку №2 склав 08 років 05 місяців 14 днів, який набуто на ПАТ Фірма «Галбут».

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, щопозивачем не доведено, що нарахування пенсійних виплат відбулось з вини пенсіонера чи рахункової помилки з боку позивача, які б стали підставою для визначення розміру пенсії, і судом таких обставин не встановлено, тому суд прийшов до вірного висновку про те, що правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 надмірно сплачених коштів відсутні, оскільки відповідно до статті 1215 ЦК України такі кошти поверненню не підлягають.

У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів того, що призначення та виплата пенсії ОСОБА_1 мала місце з вини пенсіонера, позивач суду не надав, відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього суми зайво виплаченої пенсії. Позивач також не надав доказів на підтвердження зловживань та недобросовісності з боку ОСОБА_1 при призначенні йому пенсії та отриманні такої.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин 2 і 3 статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком; за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України) та відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до п. 2-8 ч. 2 ст. 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України) та ч. 3 ст. 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, підприємства і організації відшкодовують органу Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам підприємства відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення».

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (пункт 6.3. Інструкції).

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до Довідки, складеної генеральним директором ПАТ Фірма «Галбуд» від 08.05.2018 року №173/10 вбачається, наступне.

Львівське управління механізації будівництва №-2 тресту "Львівжитлобуд" реорганізовано в Львівське управління механізації будівництва №-2 державно будівельно-монтажну фірму "Галбуд" 30.03.1992 року.

Надалі, 29.07.1994 року Львівське управління механізації будівництва №-2 державно будівельно-монтажну фірму "Галбуд" перетворено на Львівське управління механізації будівництва №-2 відкритого акціонерного товариства "Галбуд".

02.08.1995 року Львівське управління механізації будівництва №-2 відкритого акціонерного товариства "Галбуд" перетворено на Львівське управління механізації будівництва №-2 акціонерного товариства фірми "Галбуд".

01.09.1997 року Львівське управління механізації будівництва №-2 акціонерного товариства фірми "Галбуд" перетворене в дочірнє підприємство управління механізації будівництва №2 акціонерного товариства фірми "Галбуд".

03.10.2005 року дочірнє підприємство управління механізації будівництва №2 акціонерного товариства фірми "Галбуд" перетворене в дочірнє підприємство управління механізації будівництва № 2 ВАТ фірми "Галбуд".

Згідно з наказом №32 від 05.08.2011 року ВАТ фірма «Галбуд» перетворена у публічне акціонерне товариство фірма «Галбуд».

Публічне акціонерне товариство «Галбуд» перейменовано у Приватне акціонерне товариство фірма «Галбуд» відповідно до наказу №27 від 25.11.2016 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року №380/8161/20) у задоволенні позову Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Приватного акціонерного товариства Фірма «Галбуд» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 37654,91 грн відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2021 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року залишено без змін.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.07.2013 року у справі №5015/2084/11, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Дочірнє підприємство «Управління механізації будівництва № 2» Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Галбуд» припинено 19.04.2011 року шляхом ліквідації (яка не пов`язана з реорганізацією).

Відповідно до норм ч.7 ст.59 ГКУ та ч.2 ст.104 ЦКУ, з дня внесення (09.04.2011 року) до ЄДР ЮО та ФОП запису про припинення Дочірнього підприємства «Управління механізації будівництва № 2» Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Галбуд» (шляхом ліквідації), дане Підприємство є припиненим.

При цьому, згідно з нормою ч.1 ст.104 ЦКУ, факт ліквідації Підприємства виключає наявність правонаступництва його прав та обов`язків у засновника (ПАТ «Фірма «Галбуд»).

Враховуючи вищевикладене, приватне акціонерне товариство Фірма «Галбуд» не є правонаступником Дочірнього підприємства «Управління механізації будівництва № 2» Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Галбуд» на якому працював ОСОБА_1 , а тому суд першої інстанції прийшов до правильних висновків про те, що підстави для стягнення з приватного акціонерного товариства Фірма «Галбуд» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у сумі 37654,91 грн за період листопад 2018 - вересень 2020 року відсутні.

Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 26 лютого 2024 року.

Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області залишити без задоволення.

Рішення Шевченківськогорайонного судум.Львова від15серпня 2023року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2024 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра