Ухвала

від 14.03.2024 по справі 690/91/20

ВАТУТІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 690/91/20

Провадження №4-с/690/1/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2024 року м.Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Здоровила В.А.

за участю секретаря Мельник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Синиці Олександра Сергійовича, боржник ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

скаржник ОСОБА_1 у своїйскарзі проситьсуд визнатибездіяльність старшогодержавного інспектораВишневого відділуДВС уБучанському районіКиївської областіЦентрального МУМЮ (м.Київ)Синиці О.С.у виконавчомупровадженні №71999515 протиправною;зобов`язати старшого державногоінспектора Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МУ МЮ (м. Київ) Синицю О.С. вжити всіх заходів примусового виконання рішення по стягненню аліментів, передбачених ст. 10 Закону України«Про виконавче провадження»,зокрема:звернути стягненняна кошти,цінні папери,інше майно(майновіправа),корпоративні права,майнові праваінтелектуальної власності,об`єкти інтелектуальності,творчої діяльності,інше майно(майновіправа)боржника,у томучислі,якщо вониперебувають вінших осібабо належатьборжникові відінших осібабо боржникволодіє нимиспільно зіншими особами;звернути стягненняна заробітнуплату,пенсію,стипендію таінший дохідборжника;заборонити боржникурозпоряджатися та/абокористуватися майном,яке належитьйому направі власностіу томучислі коштами,або встановленняборжнику обов`язкукористуватися такиммайном наумовах,визначених виконавцем;зобов`язати старшогодержавного інспектора Вишневого відділуДВС уБучанському районіКиївської областіЦентрального МУМЮ (м.Київ)Синицю О.С.направити стягувачці ОСОБА_1 постанову провідкриття виконавчогопровадження №71999515з кодефікаторомта стягнути з Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МУ МЮ (м. Київ) на її користь судові витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 4 000,00 грн., посилаючись на те, що рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 03.06.2020 було задоволено її позов про стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за несплату аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.03.2018 по 01.02.2020 в розмірі 101811 грн. 91 коп..

На виконання вищезазначеного рішення був виданий виконавчий лист №690/91/20 від 17.08.2020, який разом з заявою про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2023 був направлений до Києво-Святошинського відділу ДВС у Київській області.

З Єдиного реєстру боржників їй стало відомо, що Вишневим відділом ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МУ МЮ (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 71999515 державним виконавцем Синицею О.С..

Заявою на ім`я відділу ДВС від 16.06.2023 вона просила направити постанову про звернення стягнення на доходи боржника та винести постанову про арешт коштів боржника, інформація, щодо виконання її заяви відсутня.

Будь-яких дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», виконавець не вчиняв, рішення суду не виконується. А тому вона змушена звернутися до суду із даною скаргою.

Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить скаргу розглядати в її відсутності, вимоги за скаргою підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Старший державний виконавець Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МУ МЮ (м. Київ) Синиця О.С. та боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду скарги, про що свідчать довідки про доставку SMS.

Відповідно доч.2ст.450ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 03.06.2020 (а.с.24-25) було задоволено позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за несплату аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.03.2018 по 01.02.2020 в розмірі 101811 грн. 91 коп..

На виконання вищезазначеного рішення був виданий виконавчий лист №690/91/20 від 17.08.2020 (а.с.43), який разом з заявою про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2023 (а.с.41) був направлений ОСОБА_1 до Києво-Святошинського відділу ДВС у Київській області.

З Єдиного реєстру боржників ОСОБА_1 стало відомо, що Вишневим відділом ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МУ МЮ (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 71999515 державним виконавцем Синицею О.С..

Заявою на ім`я відділу ДВС від 16.06.2023 (а.с.42) ОСОБА_1 просила направити постанову про звернення стягнення на доходи боржника та винести постанову про арешт коштів боржника, інформація, щодо виконання її заяви відсутня.

Будь-яких дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», виконавець не вчиняв, рішення суду не виконується.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Ч. 2ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюються примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону, будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону, державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 3 вказаного Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

У боржника є у спільній частковій власності 1/2 двохкімнатної квартири в с. Софіївська Борщагівка, Київської області.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавчепровадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Старшим державним виконавцем Синицею О.С. не здійснювалися вище перелічені заходи примусового виконання рішення, які передбачені законодавством для виконання рішень судів.

Тому, така бездіяльність старшого державного виконавця Вишневого відділуДВС уБучанському районіКиївської областіЦентрального МУМЮ (м.Київ)Синиці О.С. порушує права заявника та права дитини.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції та видав виконавчий лист.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу.

А тому,суд вважаєза необхіднимвизнати бездіяльністьстаршого державногоінспектора Вишневоговідділу ДВСу Бучанськомурайоні Київськоїобласті ЦентральногоМУ МЮ(м.Київ)Синиці О.С.у виконавчомупровадженні №71999515 протиправною;зобов`язати старшого державногоінспектора Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МУ МЮ (м. Київ) Синицю О.С. вжити всіх заходів примусового виконання рішення по стягненню аліментів, передбачених ст. 10 Закону України«Про виконавче провадження»,зокрема:звернути стягненняна кошти,цінні папери,інше майно(майновіправа),корпоративні права,майнові праваінтелектуальної власності,об`єкти інтелектуальності,творчої діяльності,інше майно(майновіправа)боржника,у томучислі,якщо вониперебувають вінших осібабо належатьборжникові відінших осібабо боржникволодіє нимиспільно зіншими особами;звернути стягненняна заробітнуплату,пенсію,стипендію таінший дохідборжника;заборонити боржникурозпоряджатися та/абокористуватися майном,яке належитьйому направі власностіу томучислі коштами,або встановленняборжнику обов`язкукористуватися такиммайном наумовах,визначених виконавцем;зобов`язати старшогодержавного інспектора Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МУ МЮ (м. Київ) Синицю О.С. направити стягувачці ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження № 71999515 з кодефікатором.

Відповідно до ч. 1 та 2ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Ч. 8ст.141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст.137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу скаржником надано до суду розрахунок витрат на правничу допомогу від 27.02.2024, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 52 від 27.02.2024 та договір про надання правничих послуг від 21.02.2024 з описом робіт, згідно якого адвокат Полежака В.Ф. надавав ОСОБА_1 правничу допомогу.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК Українивбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі (надання консультації, складення скарги, розгляду справи без участі представника скаржниці в судовому засіданні), враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Враховуючи вищевикладене, вимога скаржниці ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню, та такі витрати слід стягнути з Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МУ МЮ (м. Київ) на підставіст. 452 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючисьст. 3, 19, 43 Конституції України, ст. 1, 3, 4, 5, 18, 26, 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 137, 141, 447, 448, 449, 450, 451, 452 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Синиці Олександра Сергійовича, боржник ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати бездіяльність старшого державного інспектора Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МУ МЮ (м.Київ) Синиці Олександра Сергійовича у виконавчому провадженні №71999515 протиправною.

Зобов`язати старшого державногоінспектора Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МУ МЮ (м. Київ) Синицю Олександра Сергійовича вжити всіх заходів примусового виконання рішення по стягненню аліментів, передбачених ст. 10 Закону України«Про виконавче провадження», зокрема:

- звернути стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальності, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- заборонити боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

Зобов`язати старшогодержавного інспектора Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МУ МЮ (м. Київ) Синицю Олександра Сергійовича направити стягувачці ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження № 71999515 з кодефікатором.

Стягнути з Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34903037, 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 86) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на правничу допомогу у сумі 4 000 (чотири тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Черкаського апеляційного суду, через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом п`ятнадцяти днів після її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий В.А. Здоровило