Вирок

від 27.02.2024 по справі 756/908/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/908/24

Номер провадження № 1-кп/756/968/24

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва угоду про визнання винуватості, укладену 19.01.2024 у кримінальному провадженні, яке внесене 07.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100000000623, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, уродженця с. Носівка, Чуднівського району, Житомирвська області, який має вищу освіту, працює директором ТОВ «Будівельна компанія «Фармкомплект» (код ЄДРПОУ 36336477), одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним на підставі угоди про визнання винуватості.

1.1. 25.05.2023 між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФАРМКОМПЛЕКТ» та АТ «Фармак» укладено договір підряду № 25-05-23/1, предметом якого було проведення ремонту рапми прирейкового складу літ. М на АТ «Фармак», за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, 4.

Згідно з п. 7.5. вказаного договору підрядник, тобто ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФАРМКОМПЛЕКТ» взяло на себе повну відповідальність за порушення працівниками підрядника нормативно-правових актів з питань охорони праці, пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища.

04.03.2019 відповідно до Рішення учасників ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФАРМКОМПЛЕКТ» на загальних зборах учасників, а також відповідно до Наказу (розпорядження) ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФАРМКОМПЛЕКТ» № 10-К від 05.03.2019 ОСОБА_4 призначено на посаду директора товариства.

На виконання вказаного договору підряду, наказом ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФАРМКОМПЛЕКТ» № 29 від 16.05.2023 відповідальним за виконання будівельно-монтажних робіт, дотримання вимог охорони праці та навколишнього середовища, виробничу санітарію, організацію побутових умов для працівників, безпечну експлуатацію машин, механізмів, обладнання та устаткування, пожежну безпеку на об`єктах: «Влаштування навісу на пункті зберігання пального» та «Ремонт рампи прирейкового складу літ. М» на АТ «Фармак», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, буд. 4 призначено - особу, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження

07.06.2023, близько о 10:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 59, не здійснив належним чином керування виробничо-господарською діяльністю очолюваної будівельної організації, та прийняв рішення, без документального оформлення, у вигляді наряду-допуску про проведення демонтажу покрівлі металоконструкції висотою 4,86 м рампи прирейкового складу літ. М на території АТ «Фармак» за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, буд. 4, які відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.

Не організувавши роботу та взаємодію всіх структурних підрозділів, не забезпечивши безпечних та сприятливих для життя та здоров`я умов праці, не здійснивши належного контролю за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці та посадових інструкцій, не встановивши чітких правила виконання робіт і поведінки працівників на робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, не проконтролювавши використання засобів колективного та індивідуального захисту при виконанні робіт, відповідно до вимог з охорони праці, не забезпечивши безпечних умов праці та контролю за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, ОСОБА_4 в усній формі доручив проведення демонтажу покрівлі металоконструкції висотою 4,86 м рампи прирейкового складу літ. М на території АТ «Фармак» за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, 4, які відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, виконавцю робіт особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.

На виконання усної вказівки ОСОБА_4 , того ж дня, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, будучи виконавцем робіт за вказаним договором, достовірно знаючи, що роботи з ремонту рампи прирейкового складу літ. М на АТ «Фармак», за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, буд. 4, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, а саме - висотних робіт, залучив та допустив до роботи з демонтажу покрівлі металоконструкції висотою 4,86 м рампи прирейкового складу літ. M на території АТ «Фармак» за вказаною адресою ОСОБА_6 , який перебуває в ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФАРМКОМПЛЕКТ» на посаді лицювальника-плиточника та згідно Інструкції з охорони праці № 21, не був зобов`язаний проводити роботи з демонтування зазначеної покрівлі, які є роботами з підвищеною небезпекою, для виконання яких потрібно оформлювати наряд-допуск, який затверджуються директором товариства, та проходити спеціальне навчання, легковажно поставившись до виконання своїх обов`язків залишив територію будівельного майданчика.

Пізніше, того ж дня, близько о 10 год. 07 хв., ОСОБА_6 перебуваючи на поверхні каркасу навісу прирейкового складу літ. М на висоті 4,86 м, що розташований на території АТ «Фармак» за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, буд. 4, без відповідного захисного спорядження, передбаченого технікою безпеки, здійснюючи демонтажні роботи з покрівлі, впав з поверхні прирейкового складу на асфальтний покрив. Унаслідок падіння ОСОБА_6 отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження та тяжке тілесне ушкодження.

Отже, 07.06.2023 ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФАРМКОМПЛЕКТ», не бажаючи та не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, хоча повинен був і міг їх передбачити, будучи особою, яка зобов`язана дотримуватися вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, а також правил техніки безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, 4, не виконав вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, а саме:

- ст. 141 Кодексу законів про працю України, в частині не забезпечення трудової і виробничої дисципліни та неухильного додержання законодавства про працю і правил охорони праці;

- ст. 153 Кодексу законів про працю України, в частині не створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- ст. 160 Кодексу законів про працю України, в частині не здійснення контролю за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці;

- ст. 13 Закону України «Про охорону праці», в частині не створення на робочому місці умов праці відповідно до нормативно-правових актів; не здійснення контролю за додержанням працівниками виконання робіт відповідно до вимог з охорони праці; не розробленні та не затвердженні (відсутності) положень, інструкцій, інших актів з охорони праці, що діють в межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці; відсутності (не здійснення) контролю за використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіг відповідно до вимог з охорони праці;

- п. 1.5 Наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 № 62, у частині не виконання в повному обсязі організаційних та технічних заходів; не вжиття заходів щодо усунення або зменшення впливу шкідливих та небезпечних факторів;

- п. 1.12 Наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 № 62, у частині не забезпечення роботодавцем проведення щорічного навчання і щорічної перевірки знань працівників, які виконують роботи на висоті;

- п.2.6 Посадової інструкції № 1 від 03.04.2023, у частині не забезпечення (залучення до роботи, допуску до залучення до роботи) не кваліфікованими кадрами, не створення безпечних для життя та здоров?я умов праці.

Як наслідок, недбалі дії ОСОБА_4 , який є директором товариства та таким, що мав дотримуватися правил техніки безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою та вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, спричинили настання тяжких наслідків у вигляді отримання ОСОБА_6 тяжкого та середньої ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

1.2. Отже, ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 272 КК України, а саме порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило тяжкі наслідки.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом на підставі угоди про визнання винуватості.

2.1. 19.01.2024 між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , оскільки угода укладалась на стадії досудового розслідування, на підставі статей 36, 468 - 476 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості у рамках кримінального провадження, внесеного 07.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100000000623.

Згідно зі змістом наведеної угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винуватим в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов`язався беззастережно визнати у судовому провадженні свою винуватість в обсязі пред`явленого обвинувачення. Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначення підозрюваному покарання, з урахуванням обставини, що пом`якшують покарання, а саме за ч. 2 ст. 272 КК України, шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням прав обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими функціями по забезпеченню відповідних умови виконання робіт з підвищеною небезпекою в установах, підприємствах та організаціях усіх форм власності строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробувальним терміном передбаченим цією статтею, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

2.2. При цьому, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив визнання ним винуватості під час укладення угоди у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, і що в угоді та обвинувальному акті вказані час, місце та спосіб вчинення злочину, викладені правильно та він це не оспорює, відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У вчиненому - щиро розкаявся.

Уклавши відповідну угоду про визнання винуватості, обвинувачений цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявляти клопотання, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, у тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Також обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

Крім того, обвинувачений вказав, що вказана угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, за участі захисника, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

У зв`язку з чим ОСОБА_4 просив суд затвердити угоду, призначивши узгоджене покарання та врахувати, що він повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому злочині, щиро розкаявся, засуджує свою поведінку.

2.3. Захисник ОСОБА_5 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угод між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому вказана угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз, оскільки пропозицію укладення угоди було спрямовано саме стороною захисту.

2.4. Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені статтями 469, 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

2.5. При цьому суд перевірив, що потерпілий надав дозвіл прокурору на укладення угоди про визнання винуватості, яким також нічого не оспорюється, а укладання угоди та призначене угодою покарання відповідає також його волі. Крім того, у судовому засіданні підтвердив відшкодування йому завданої шкоди.

2.6. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469, ст. 468 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

2.7. Отже, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угод за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідків постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що в даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості.

Оскільки на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а дії останнього органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 272 КК України, доведеною суд уважає і винуватість поза розумним сумнівом ОСОБА_4 у порядку, передбаченому статтями 468-476 КПК України.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

3.1. На підставі викладених в угоді обставин, а також установлені під час розгляду угоди відомостей особистості обвинуваченого, пояснень, які надані захисником та обвинуваченим, які не заперечувались прокурором в судовому засіданні, на думку суду існують обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

3.2. Між тим, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

4. Підстави призначення покарання, визначеного на підставі угоди про визнання винуватості.

4.1. У силу положень ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 272 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості 19.01.2024 між прокурором та обвинуваченим відповідає вимогам статей 469, 472 КПК України.

Також суд бере до уваги, що прокурором було враховано вимоги статей 469, 470 КПК України щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину, а також те, що злочин вчинено вперше, надання матеріальної допомоги потерпілому під час проходження ним лікування, як і те, що обвинувачений позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, має міцні соціальні зв`язки, а також двох неповнолітніх дітей.

4.2. Отже, умови угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання з призначенням покарання за ч. 2 ст. 272 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням прав обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими функціями щодо забезпечення відповідних умов виконання робіт з підвищеною небезпекою в установах, підприємствах та організаціях усіх форм власності строком на 1 рік - відповідають вимогам закону.

А отже, на думку суду, відповідно до умов угоди ОСОБА_4 слід призначити вказане покарання, звільнив від відбуття основного покарання ОСОБА_4 з випробувальним терміном, передбаченим цією статтею, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, зокрема передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, пунктами 2, 4 ч. 3 цієї статті.

4.3. Таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 65, 69-1 КК України, ступеню тяжкості злочину та особистості обвинуваченого з урахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, а також відсутності обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. А очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

4.4. Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, оскільки підстав для відмови в затвердженні угод про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено, і відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України суд переконався - угода може бути затверджена.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

5.1. Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.

5.2. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Процесуальні витрати у цьому провадженні складаються з витрат на проведення експертиз № 042-1303-2023 від 11.09.2023 у розмірі 1336 грн 00 коп., № СЕ-19/111-23/34578-ж від 13.09.2023 у розмірі 17327 грн 50 коп., відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .

5.3. Крім того, заходами забезпечення кримінального провадження у цьому провадженні є арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.06.2023 (справа № 761/21901/23), на документи, вилучені в ТОВ «Будівельна компанія «Фармкомлект». Між тим, вироком Оболонського районного суду м. Києва від 31.01.2024 у судовому провадженні № 756/37/24 накладений арешт було скасовано, а отже в даному судовому провадженні вирішення вказаного питання розгляду не підлягає.

5.4. Доля речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України, зокрема: особисті речі ОСОБА_6 , передані останньому на відповідальне зберігання; документи, які зберігаються в матеріалах досудового розслідування, що перебувають в володінні Київської міської прокуратури вирішена вироком Оболонського районного суду м. Києва від 31.01.2024 у судовому провадженні № 756/37/24

Керуючись статтями 7, 84, 94, 98-100, 100, 118-126, 368-371, 373, 374, 395, 468-475, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19.01.2024 між прокурором та підозрюваним у рамках кримінального провадження, внесеного 07.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100000000623.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, та призначити узгоджене угодою про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими функціями по забезпеченню відповідних умов виконання робіт з підвищеною небезпекою в установах, підприємствах та організаціях усіх форм власності строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання в виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набуття вироком законної сили - не обирати.

Процесуальні витрати: за проведення експертиз № 042-1303-2023 від 11.09.2023 у розмірі 1336 грн 00 коп., № СЕ-19/111-23/34578-ж від 13.09.2023 у розмірі 17327 грн 50 коп., стягнути з ОСОБА_4 у загальній сумі 18663 грн 50 коп. на користь держави.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому статтями 376, 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_1