Ухвала

від 13.03.2024 по справі 712/2104/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 11-сс/821/63/24 Справа № 712/2104/24Головуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: ст. 182 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м.Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретар учасники справи:ОСОБА_5 прокурор підозрюваний захисник підозрюваного ОСОБА_6 ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , Черкаської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.02.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є інвалідом ІІ групи, місце роботи: ПрАТ «Боровицьке» - завідуючий складом ;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України,

в с т а н о в и в:

19.02.2024 року до Соснівського районного суду м. Черкаси звернулася т.в.о. начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_9 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України,

Клопотання мотивовано тим, щоу ході досудового розслідування, окрім іншого, встановлено, що ОСОБА_7 , діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , вчинили легалізацію майна одержаного злочинним шляхом за наступних обставин.

У серпні 2023 року, більш точний час в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_10 , будучи директором ПрАТ «БОРОВИЦЬКЕ» код ЄДРПОУ 02800377, організував схему з легалізації майна отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, залучивши до неї підпорядкованого працівника завідуючого складом ПрАТ «БОРОВИЦЬКЕ» ОСОБА_7 та директора ПП «ВОЛТА-ЦЕНТР» - ОСОБА_11 .

Відповідно до заздалегідь обумовленого плану, ОСОБА_10 здійснював контроль за обсягами виловлених водних біоресурсів, надавав засоби для здійснення вказаної діяльності (знаряддя лову, автомобілі для транспортування живих водних біоресурсів, складське зберігання), проводив роботу з реалізації суб`єктам господарювання водних біоресурсів.

ОСОБА_7 , як завідуючий складом ПрАТ «БОРОВИЦЬКЕ», здійснював прийом та облік виловлених водних біоресурсів, за вказівкою ОСОБА_10 здійснював реалізацію водних біоресурсів суб`єктам господарювання.

ОСОБА_11 , будучи керівником суб`єкта господарювання, у якого є право на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах Кременчуцького водосховища КР 11min, здійснював вилов водних біоресурсів, відображаючи у звітних документах обсяги, які не відповідають дійсності, та надавав не обліковані водні біоресурси для подальшої реалізації через афілійовані підприємства суб`єктам господарювання.

ОСОБА_7 , діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , маскуючи незаконне походження водних біоресурсів, реалізували їх через афілійованого суб`єкта господарювання (ФОП ОСОБА_12 ), яка не обізнана з планом останніх, тобто розпорядилися майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом на загальну суму 180 021 гривні, після чого розпорядилися отриманими коштами на власний розсуд.

14.02.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України у розпорядженні майном щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до висновків судових інжерено-екологічних експертиз (№1218/23-23 від 15.11.2023 року та № 1220/23-23 від 15.11.2023) внаслідок незаконного вилову риби в Кременчуцькому водосховищі від 01.09.2023 року та 06.09.2023 року державним інтересам завдано шкоди у загальній сумі 35 903 433 гривень 27 копійок, що у 26 752 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

Причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 01.09.2023 року з додатками до нього; протоколом огляду місця події від 06.09.2023 року з додатками до нього; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 07.10.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 21.11.2023 року з додатками до нього; протоколом тимчасового доступу від 17.11.2023 року до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області з додатками; листом Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 19.09.2023 року №3-6.1.2-9/5436-23 з додатками до нього; листом Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області від 13.11.2023 року №1-3-9/1914-23 з додатками до нього; листом Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області від 13.11.2023 року №1-3-9/1916-23 з додатками до нього; листом Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області від 19.10.2023 року № 2-3-9/1778-23; листом Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області від 09.11.2023 року №1-3-9/1899-23; висновком експерта за результатами проведеної судової інженерно-екологічної експертизи від 15.11.2023 року № 1218/23-23; висновком експерта за результатами проведеної судової інженерно-екологічної експертизи від 15.11.2023 року №1220/23-23; протоколом за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 14.09.2023 року № 5428; протоколом за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 06.10.2023 року № 5759т; протоколом за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 14.09.2023 року №5431; протоколом за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 14.09.2023 року № 5433; іншими матеріалами кримінального провадження.

У клопотанні зазначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 209 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1-4 ст. 177 КПК України.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.02.2024 року клопотання задоволено частково.

Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 700 000 (сімсот тисяч) грн.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня застосування запобіжного заходу, терміном до 16 квітня 2024 року, такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснено підозрюваному порядок внесення застави та виконання покладених на нього обов`язків, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Задовольняючи клопотання частково та визначаючи розмір застави слідчий суддя виходив з того, що зазначений у клопотанні прокурором розмір застави у сумі 35903433 грн. є непомірним для підозрюваного, а тому враховуючи розмір завданих збитків, майновий стан підозрюваного та членів його родини, пов`язаність із юридичними особами, які використовувалися для вчинення злочину, що розслідується в цьому кримінальному провадженні, слідчий дійшов до висновку визначити заставу у розмірі 700 000 грн., зазначивши, що саме такий розмір застави розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2024 року у справі № 712/2104/24 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 35901184 грн. та обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на ОСОБА_7 обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, а саме: здати на зберігання закордонний паспорт; прибути до слідчого прокурора та суду за першою вимогою, повідомляти слідчого прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи.

Вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та невмотивованою.

Зазначає, що ні в своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу, ні в судовому засіданні, сторона обвинувачення не пояснила та не довела, що ОСОБА_7 має відношення до нанесення збитків в розмірі 35903433 грн.

Натомість, відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 здійснили реалізацію водних біоресурсів, щодо яких є фактичні дані вважати, що вони здобуті незаконним шляхом на загальну суму 180021 грн.

Таким чином, твердження сторони обвинувачення щодо нанесення ОСОБА_7 збитків на суму 35903433 грн. спростовуються самими матеріалами досудового розслідування, а саме повідомленням про підозру. Слідчий суддя не врахувала дану обставину при прийнятті рішення про застосування застави у розмірі в 700000 грн., який перевищує розмір застави визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Вказує, що слідчим суддею проігноровані надані стороною захисту документи щодо законності походження рибної продукції, яка була в подальшому реалізована 1 та 6 вересня 2023 року.

Слідчим суддею при визначені розміру застави проігноровано положення ч. 4 ст. 182 КПК України відповідно до якого розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Вказує, що слідчому судді були надані матеріали (довідки про доходи) відповідно до яких середній дохід ОСОБА_7 становить 13845 грн. Інших відомостей щодо наявності в ОСОБА_7 майна слідчому судді стороною обвинувачення не надавалося. Таким чином, встановлюючи розмір застави ( 700000 грн.) слідча суддя встановила завідомо непомірний для ОСОБА_7 розмір застави, який він фактично не має можливості внести.

Скаржник вважає, що стороною обвинувачення в клопотанні вказані ризики, які нічим необґрунтовані та є по своїй суті припущенням і фактично не існують. Слідчим суддею проігноровано вимоги ст. 178 КПК України, а саме обставини які свідчать про міцність соціальних зв`язків ОСОБА_7 , його позитивні характеристики, що в своїй сукупності нівелюють ризик переховуватися від слідства та суду.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, Черкаська окружна прокуратура подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.02.2024 року в частині визначення розміру застави в сумі 700000 грн. підозрюваному ОСОБА_15 та постановити нову ухвалу у вказаній частині з визначенням застави в розмірі 35903433 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що враховуючи розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, сторона обвинувачення вважає за доцільне, визначити підозрюваному заставу у розмірі завданих збитків, що відповідно до висновків судових інженерно-екологічних експертиз ( № 1218/23-23 від 15.11.2023 року та № 1220/23-23 від 15.11.2023 року) становить 35903433 грн., оскільки застава в меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків.

Заслухавшидоповідь головуючого,доводи тапояснення прокурораЧеркаської окружноїпрокуратури,підозрюваного ОСОБА_7 та йогоадвоката ОСОБА_8 , вивчивши матеріали, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 зазначеної статті.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, на виконання вимог частин 1, 2 статті 194 КПК України, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статті 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених частиною 1 статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими такі обставини обґрунтовуються.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених статтею 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчий суддя під час розгляду зазначеного клопотання правильно встановив, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Так, 14.02.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України у розпорядженні майном щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України, є обґрунтованою.

Враховуючи викладене, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, прийшов до обґрунтованого висновку щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Застава не має каральної природи, її сутність полягає в тому, що вона виконує забезпечувальну функцію до закінчення досудового розслідування та є стимулюючим фактором для належної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слідчим суддею вірно враховано, що задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігання, встановленому у судовому засіданні ризикам, передбаченим пунктом 1, 2, 3, частини 1 статті 177 КПК України, враховуючи особу підозрюваного та особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні тощо), розмір шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у сумі 35903433 грн., яка підтверджується матеріалами кримінального провадження, та дійшов до вірного висновку, що застава у розмірі 700000 грн. є розумною і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження.

Водночас колегія суддів зважує і на ту обставину, що застосовуючи запобіжний захід щодо ОСОБА_7 у вигляді застави, суд правильновизначив підозрюваному заставув сумі700 000 грн., виходячи зпрактики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та з врахуванням даних про особу підозрюваного, обставин кримінального провадження, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється,що відповідає вимогам ст. 182 КПК України.

Посилання захисника на надмірний розмір застави, призначений підозрюваному колегією суддіввідхиляється, оскільки слідчий суддя вмотивовано визначив її розмір, обґрунтувавши даними матеріалів провадження.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави слідчим суддею перевірені доводи клопотання органу досудового розслідування щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та встановлено, що заявлені у клопотанні ризики існують на даний час. Наявні в матеріалах кримінального провадження докази, як зазначив слідчий суддя та на які посилався орган досудового розслідування у клопотанні,вказують на те, що ОСОБА_7 розуміючи, що за вчинення даного кримінального законодавством передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду,може незаконно впливати напотерпілих,свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні. Існує також ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_7 не надав жодних пояснень та показань з приводу кримінального провадження та повідомленої йому підозри, що може також свідчити про можливі наміри ввести слідство в оману для ухилення від відповідальності.

Отже, прокурором в дотримання вимог ст.ст. 177, 178 КПК України доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, зазначених у клопотанні.

Таким чином, не підлягають до задоволення доводи захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_8 , що стороною обвинувачення в клопотанні не були доведені та обгрунтовані вищезазначені ризики.

Що стосується доводів захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_8 про те, що слідчим суддею були проігноровані надані стороною захисту документи щодо законності походження рибної продукції, яка була в подальшому реалізована, колегія суддів зазначає, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованогокримінальногоправопорушення.

Твердження захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_8 стосовно того, що сторона обвинувачення не довела, що ОСОБА_7 має відношення до нанесення збитків у розмірі 35903433 грн. спростовується матеріалами справи та безпосередньо висновком судових інженерно-екологічних експертиз від 15.11.2023 року та 15.11.2023 року.

Безпосередня причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Так, слідчим суддею під час розгляду клопотання враховано всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, вік, стан здоров`я, сімейний стан.

За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано застосував до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 700000 грн., а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.

Не підлягають до задоволення доводи апеляційної скарги Черкаського окружної прокуратури стосовно того, що визначений розмір застави слідчим суддею є замалим та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, виходячи з наступного.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Також, в контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

З висновком слідчого судді про визначення розміру застави підозрюваному погоджується колегія суддів, оскільки вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави слідчим суддею було враховано відомості про сімейний та майновий стан ОСОБА_7 , а також суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. А тому, з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_7 , доведених у судовому засіданні ризиків, застава у розмірі 700 000 грн. є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не бере до уваги твердження Черкаської окружної прокуратури про те, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали необґрунтовано визначено заставу в очевидно малому розмірі, та що для забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків достатньо та доцільно визначити заставу у розмірі 35903433 грн., оскільки слідчим суддею вірно визначено розмір застави у відповідності до положень частини 5 статті 182 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких апелянти просять скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, суттєвими не являються і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави та належним чином мотивував своє рішення.

Порушень норм кримінального процесуального законодавства України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 182, 193, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , Черкаської окружної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_7 залишити без змін

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді